Урок " Іван Франко - письменник , учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності в українській культурі"

Опис документу:
мета навчальна: поглибити знання учнів з життєвої біографії митця, окреслити основні сфери його багатогранної діяльності, розкрити значення його особистості для сучасного покоління через спогади та інформаційний матеріал. розвивальна: створити умови для удосконалення навичок роботи з різними джерелами інформації, вміння аналізувати і синтезувати факти, вчинки, явища; формувати навички дослідницько-пошукової роботи; розвивати усне зв’язне мовлення учнів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Конспект уроку з української літератури 10 клас

Тема уроку: Іван Франко - письменник, учений, громадський діяч і просто Людина. Багатогранність діяльності в українській культурі, її вплив на культурний і політичний розвиток України

Мета:

навчальна: поглибити знання учнів з життєвої біографії митця, окреслити основні сфери його багатогранної діяльності, розкрити значення його особистості для сучасного покоління через спогади та інформаційний матеріал.

розвивальна: створити умови для удосконалення навичок роботи з різними джерелами інформації, вміння аналізувати і синтезувати факти, вчинки, явища; формувати навички дослідницько-пошукової роботи; розвивати усне зв’язне мовлення учнів.

виховна: сприяти вихованню в учнів любові до праці, на прикладі життєдіяльності І. Франка, до рідного краю, народу, вчити їх бути милосердними, доброзичливими, товариськими, толерантними.

Очікувані результати:

Учні знають:

  • етапи життєвого і творчого шляху митця;

  • основні сфери його багатогранної діяльності, основні творчі досягнення.

Учні вміють:

  • окреслювати основні сфери багатогранної діяльності Івана Франка;

  • формувати власне ставлення до таких особистостей, як Іван Франко;

  • працювати над міні-проектами.

Обладнання: проектор, ноутбук, портрет Івана Франка, навчальна презентація, виставка творів Івана Франка, відеофільм про Івана Франка із серії « Обличчя української історії», колонки, аудіо матеріал.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія, літературознавство, суспільствознавство.

Тип уроку: нестандартний урок з використанням інноваційних технологій навчання.

Вид уроку: урок-віртуальна подорож

Клас: 10

Вчитель: Стрельченко І.Р.

Епіграф уроку:

Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій би він не був великий.

П. Загребельний

Хід уроку

І. Емоційно - мотиваційний етап

1. Привітання

Знаєм ми, що клас десятий

Працьовитий і завзятий,

На уроці всі активні,

Всі уважні й креативні –

І тому тепер до нас

Завітали гості в клас.

Гостей ми щиро привітаємо –

І урок розпочинаємо.

2. Слово вчителя. Сонет Д. Павличка «До Франка»

Учителю, стою перед тобою,

Малий, вчарований до німоти.

Хто ще умів любити так, як ти,

Хто кликати умів ще так до бою,

Кого ще так боялися кати,

Оті бадені з пихою тупою,

Кого ще так, придавлений журбою,

Любив народ у царстві темноти?.

Він був середнього росту, а йшов, як велетень... мало хто встигав за ним, а головою сягав хтозна-як високо. Він був спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи, щоб Русь не спала. Його з війська відпустили за слабкий зір, а бачив краще від інших, з низин далі сягав оком, ніж інші згори. Влада гнобителів не пустила його викладати у вищій школі, а він став учителем усього народу. Напрацювався за десятьох, а життя йому було дано лиш одне, та й то недовге. Таким був Іван Франко, робітник пера, Каменяр, чарівник слова.

3. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Сьогодні у нас незвичайний урок — урок-віртуальна подорож. Ми розпочинаємо вивчати життєвий і творчий шлях визначного діяча нашої культури - Івана Яковича Франка, спробуємо сьогодні відкрити для себе нові, раніше невідомі нам грані життя і творчості цієї людини.

Мета нашого уроку - доповнити й поглибити знання учнів про І. Франка, набуті в попередніх класах, відкрити нові грані життя і творчості Великого Каменяра, зупинитись на основних напрямках його діяльності; розвивати вміння застосовувати свої знання; виховувати в десятикласників патріотичні почуття, любов і пошану до видатних діячів української культури. Отже, розгортаємо зошити і записуємо дату і тему сьогоднішнього нашого уроку.

ІІ. Когнітивно- процесуальний етап

Слово вчителя. «Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій би він не був великий,» – ці слова Павла Загребельного будуть епіграфом до сьогоднішнього нашого уроку.

5. Проблемне питання уроку: В чому полягає велич особистості Великого Каменяра?

Життя Івана Яковича було справді титанічною, жертовною працею. Івана Франка порівнюють із біблійним Мойсеєм, який сорок років свого життя віддав невсипущій праці і невтомній боротьбі за соціальне і національне визволення свого народу.

Готуючись до сьогоднішнього уроку, творча група десятикласників досліджувала життєвий і творчий шлях митця, тож зараз вони представлять результати своєї роботи.

(Використовуючи отриману інформацію, учні класу заповнюють інформаційну карту)

Отже, вирушаймо в гості до генія!

Орієнтовна відповідь:

1. Зупинка « Життєвими стежинами Каменяра»

1 учень

Великий співець українського народу Іван Франко з’явився на світ 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах Дрогобицького повіту в родині заможного коваля Якова Франка і Марії Кульчицької. Неписьменні батьки мріяли дати освіту своїй дитині. До початкової школи 6-річного Івана віддали в сусіднє село Ясеницю-Сільну, де викладали польську, німецьку мови та початкову арифметику. 

    Обдарований хлопчина за два роки навчився читати й писати українською, польською та німецькою мовами, а також арифметики й церковного співу. Потім батьки віддали Івана до так званої «нормальної» неповної середньої німецької школи при монастирі в Дрогобичі (1864р.–1867р.), де вже наприкінці першого року навчання, склавши іспити, Франко одержав "першу локацію" (відзнаку).

2 учень

У 1867 – 1875 рр. навчався в Дрогобицькій гімназії. Там був одним із найздібніших учнів. Читав те, що його товариші гімназисти не взяли б і до рук. Навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях.

            1867 року помирає батько Івана... Залишившись з чотирма малими дітьми, мати одружилася з молодим парубком з Ясениці-Сільної Гринем Гавриликом, який зробив усе заради подальшого навчання свого пасинка. Завдяки допомозі вітчима 1867 року Франко вступає до Дрогобицької гімназії, яку закінчив з відзнакою. Там отримав ґрунтовні знання з класичних мов, історії, математики та дивує своїм літературним талантом професорів гімназії, перекладаючи твори Гомера, Софокла, Горація....

1 червня 1872 року не стало найдорожчої людини – матері, яка тривалий час хворіла на задуху. 16-річний Іван, брати Захар і Онуфрій та маленька сестричка Юлія залишилися круглими сиротами. Проте вітчим Гринь Гаврилик і далі дбав про них.

Мамо, голубко! Зарання в могилі

Праця й недуга зложили тебе.

Пісня ж твоя невмираючий силі

В мойому серці ясніє, живе.

3 учень 26 липня 1875 року Іван Франко закінчує Дрогобицьку гімназію і одержує атестат зрілості. 

До Львова Франко приїхав в кінці вересня 1875 року. Місто справило на юнака велике враження. Порівняно з Дрогобичем це був справжній центр культурного й літературного життя. Львів – місто Франка, де він прожив 40 років з 60. Можна з упевненістю сказати, що  місто Львів – місто Івана Франка. Тут у жовтні 1875 року Франка зарахували студентом філософського факультету Львівського університету. Тут він поринає у вир українського суспільного життя.

Івана Франка з 1877 по 1889 рр. заарештовували тричі.

У січні 1881 р. Франко починає видавати журнал "Світ". Проте ця робота не рятувала від злиднів. Журнал мав 150 передплатників, тож прибутку вистачало лишень на оплату типографії. Сам Франко знімав тоді куток у передмісті Львова.

У липні 1886p., після розриву з редакцією "Зорі", де він працював близько двох років, Франко мусив піти, як він сам казав, у "найми до сусідів" – стати редактором польської соціал-демократичної газети "KurjerLwowski". Ця посада давала певну матеріальну незалежність, змогу вільно висловлювати свої думки, не рахуючись із позицією галицьких партійних ватажків.

4 учень

1891р. йому вдається нарешті закінчити Чернівецький університет. у Львові та Чернівцях відмовляють у написанні та захисті І. Франком дисертації. Тому пише її “Варлаам і Йосааф” – старохристиянський духовний роман і його літературна історія” у Відні. В червні 1893 року йому присуджено науковий ступінь доктора філософії.

1894 року І. Франко пробував посісти кафедру української літератури у Львівському університеті. З великим успіхом прочитав він пробну лекцію, але до кафедри його не було допущено.

У 1894 – 1897pp. Франко видавав журнал "Житє і слово", а в 1898-му виступив фундатором та одним із редакторів "Літературно-наукового вісника" – журналу, який на чверть століття став справжньою громадською і мистецькою трибуною України.

На початку 1897 р. після хвороби Франко майже втратив зір, але не лишився без підтримки. Молодь зібрала двісті гульденів на видання збірки віршів "Мій Ізмарагд".

            На початку XX ст. ім'я Франка набуває широкої популярності за межами Галичини й України. "Академія в одній особі" – називали його сучасники. 1905р. його обирають членом Чеського наукового товариства, 1906р. 1916-го Російська академія наук присуджує йому премію за працю "Студії над українською народною піснею".

5 учень

У 1908р. він захворів на нервову хворобу – контрактуру рук і пальців. Лікування давало тільки тимчасове полегшення. Та Франко не покинув ні творчої, ні наукової роботи. Свої праці він диктував синові Андрієві.

У 1912 році Франко почав видавати журнал "Міжнародна бібліотека", де друкував свої наукові та публіцистичні праці, а також переклади художніх творів з інших мов.

У 1913 році Франка спіткало велике горе. Помер його син Андрій, який багато допомагав батькові у творчій і науковій роботі.

Почалася війна 1914 року. Сини мобілізовані до армії, психічна хвороба дружини. А незабаром сам Франко тяжко захворів плевритом, одночасно терплячи велику матеріальну скруту.

28 травня 1916 року о 16.00 годині перестало битися серце великого Каменяра. Студентська молодь, прогресивна інтелігенція, робітники і селяни провели в останню путь улюбленого письменника, свого ідейного вождя і натхненника, який вчив боротися за правду. Помер він на чужих руках. А оскільки був "такий бідний, як цілий наш народ", ховали І. Франка 31 травня у Львові на Личаківському кладовищі в чужій вишиваній сорочці та єдиному старенькому костюмі в "позиченій" ямі на шість домовин ... Лише через десять років упокоївся поет там, де тепер підняв молот гранітний Каменяр.

   

2. Зупинка « Громадсько-політична діяльність Духовного провідника нації»

1 учень

Після переїзду до Львова заглиблюється в громадсько-політичну діяльність міста. Стає членом "Академічного гуртка".

Днями просиджував за книгами. Стає одним із організаторів і учасників робітничого та селянського руху в Галичині. Бере участь у виданні журналу "Друг".

Починає друкувати оповідання з життя бориславських нафтовиків. Ці твори приносять йому "скандальний успіх". Починається конфлікт з австрійською владою. А незабаром поліція на квартирі Івана Франка зробила обшук, і його та його однодумців з редакції студентського журналу "Друг" було заарештовано.

Протягом дев'яти місяців, проведених в тюрмі, продовжував писати поезії та статті, в яких рішуче виступав проти справжніх злочинців, що тримають за ґратами ні в чому невинних людей:

За що мене в пута скували?
Зо що мені воленьку взяли?
Кому я і чим завинив?
Чи тим, що народ свій любив?
Бажав я для скованих волі,
Для скривджених кращої долі
І рівного права для всіх –

Се весь і єдиний мій гріх.

Після звільнення з тюрми ще активніше включається в робітничий і селянський рух Галичини. В поезіях підкреслює, що найголовніше в житті є боротьба за щастя людей, і що він готовий віддати всі свої сили. Так Франко розпочав організацію нового журналу – "Громадський друг". Цензурні утиски, конфіскація видань, судові переслідування змушують міняти назву журналу на "Дзвін", потім – "Молот". Стає редактором газети "Прага", перетворює її на орган всіх робітників Львова.

2 учень

У березні 1880 року він був удруге заарештований – за підозрою у причетності до селянських заворушень, які відбулися напередодні поблизу Коломиї. Він пробув за ґратами три місяці й був висланий до Нагуєвичів у супроводі поліції.

1889р. Франка знову заарештували, цього разу на два з половиною місяці, позбавивши можливості впливати на результати вересневих виборів до сейму. В 1890 році за участі Івана Франка організована Українсько-руська радикальна партія, яка ставила своїм завданням боротись за права трудящих, вимагала загальних і прямих виборів, свободи зборів, друку, зниження податків тощо. Органом партії був журнал "Народ".

Напередодні 1894 року вийшов з друку перший номер фольклористичного журналу "Житє і слово", заснованого Іваном Франком. До участі в його роботі були запрошені прогресивні українські і російські письменники. Це було перше в Галичині видання, яке мало революційно-демократичне спрямування.

В цей же період галичани тричі висували сина пересічного українця до австрійського парламенту та галицького сейму (1895, 1897, 1898рр.). Але кожного разу, внаслідок різних виборчих махінацій, видатного письменника обрано не було. 1898р. приніс іще одне розчарування — розкол у партії радикалів, до якої входив Франко. Він мусив вийти з партії.

3. Зупинка «Творче надбання Титана праці»

1 учень

Першим світлим і ніжним джерельцем поезії стали для майбутнього письменника материні пісні та батькова кузня.

Уже з дитячих років «Кобзар» Т. Шевченка став його улюбленою книгою. В гімназії Франко глибоко цікавиться і знайомиться з літературою польською, німецькою, французькою, з латинськими класиками.

Юнацькі роки Франка позначені пробудженням творчих поривань і першими спробами пера. Поруч з віршами, які не дійшли до нас, Франко писав шкільні «задачі», тобто твори на теми, визначені викладачами гімназії. Їх і слід вважати першими кроками до самостійної творчості. Ці роботи свідчили про неабияке обдарування хлопця.

З 5-го класу гімназії Іван Франко розпочав збирати власну бібліотеку, на час закінчення якої бібліотека нараховувала близько 500 книг, серед них – зібрання творів Шекспіра, Гейне, Гете, Діккенса, Гюго, Гомера, Софокла, Сервантеса, Скотта, Дюма, Міцкевича, біблійна поезія.

Початок літературної творчості припадає на останні роки навчання в гімназії. Саме тут він брався перекладати твори Гомера, Софокла, Горація та інших, почав писати вірші, новели. Найперший вірш – про смерть батька "На Великдень 1871 року". У 1874р. у львівському студентському журналі "Друг" під псевдонімом Джеджалик уперше з'являються вірші вісімнадцятирічного Івана – "Моя пісня" і "Народна пісня".

2 учень

1876 року І. Франко видає свою першу поетичну збірку “Баляди і розкази”, але ця, ще зовсім юнацька, книжка пройшла майже непоміченою. 

    Іван Франко написав чимало творів для дітей і про дітей: «Олівець», «Отець-гуморист», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука». Особливий інтерес викликає в дітей збірка казок «Коли ще звірі говорили», до якої увійшли такі знамениті прозові та віршовані казки письменника, як «Фарбований Лис», «Лис Микита» та інші. Окрему групу становлять сатиричні твори, алегоричні казки.

Прозові твори І. Франка – одне з найвидатніших явищ української класичної літератури. За тридцять три роки він написав близько ста десяти різного розміру прозових творів: повістей, оповідань, нарисів.

Матеріали для своїх творів письменник черпав безпосередньо з життя або з цілком достовірних документальних джерел. Франко-прозаїк був новатором у багатьох жанрах. Зокрема, його можна вважати одним із піонерів українського детективу. Наприкінці XX ст. за повістю І. Франка "Перехресні стежки" було знято один із перших в Україні детективних телесеріалів "Пастка", автори якого одержали Державну премію імені Т. Г .Шевченка.

Найбільшої слави Франко зажив як поет. На час виходу збірки "З вершин і низин", яку присвятив своїй дружині, (Львів, 1887) Франко був уже відомим громадським діячем, знаним письменником і ученим. Після Шевченкового "Кобзаря" це була найзначніша за змістом і формою поетична книга.

Наступна збірка "Зів'яле листя" (Львів, 1896) — цикл любовної поезії, особиста трагедія поета.

3 учень

Збірка "Мій Ізмарагд" (1898), як і видана на її основі збірка "Давнє й нове", — звернення до давніх переказів, притч, але з незмінною проекцією на сучасність. Збірка "Із днів журби" (1900) була наслідком численних особистих драм і невдач. У ній звучить туга, передчуття "пізнього віку".

Перу Франка належать поеми: "Панські жарти" (1887), "Смерть Каїна" (1889), "Похорон" (1899), "Іван Вишенський" (1900) та ін.

Драматургічна творчість Франка в основному припадає на дев’яності роки ХІХ ст. Це невід'ємна складова українського театру. Найвизначнішими творами є «Украдене щастя», «Сон князя Святослава», «Учитель». У цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва й палкий борець за розвиток народного українського національного театру.

Праці Франка з історії і теорії літератури, фольклористики, етнографії, мовознавства, орієнталістики, історії та економіки, суспільних галузей є могутнім внеском у розвиток української та світової науки, але їх і досі по-справжньому не оцінено.

У численних наукових працях різнобічно висвітлено проблеми всесвітньої історії.

 На початку 1904 року Франко одержав запрошення взяти участь в написанні "Енциклопедичного словника" Брокгауза і Єфрона, що друкувався в Петербурзі. Франкові доручили написати великий розділ про українську літературу "Южно-русская литература". Франко пропозицію прийняв і вчасно виконав роботу. Будапештський університет замовив Франкові написати розділ про українську літературу, який мав ввійти до мадярської енциклопедії. Розділ вийшов з друку 1911 року.

Поряд з оригінальними історичними працями — переспіви та переклади праць істориків античності.

За весь час своєї діяльності І. Франко видав сім збірок поезій та цілий ряд поем і величезну кількість перекладів зі світової літератури. Чимало його поетичних творів не друкувалися у збірках, а лише в періодичній пресі або ж залишилися в рукописах.

Свій останній вірш Іван Франко написав 8 лютого 1916 року.

Навесні 1916 року хворий письменник переїхав до свого будинку у Львові. Тут він склав заповіт 9 березня 1916 року, в якому всю свою рукописну спадщину і бібліотеку просив передати Науковому Товариству імені Т. Г. Шевченка.

Хвилинка релаксації ( 1 хв)

4. Зупинка «Франко-перекладач»

На ювілейному святі 1898 року, присвяченому двадцятип'ятиріччю його літературно-громадської діяльності, І. Франко сказав: «Тільки те, що здобудемо своєю працею, те буде справді наше надбання; і тільки те, що з чужого культурного добра присвоїмо собі також власною працею, стане нашим добром. От тим-то я старався присвоювати нашому народові культурні здобутки інших народів і знайомити інших з його життям».

Коли 1875 р. дев'ятнадцятирічний випускник Дрогобицької гімназії їхав вступати на студії до Львівського університету, він мав уже певний перекладацький доробок. І. Франко перекладав до останніх днів свого життя, коли, тяжко хворий, згасаючий, уже не здужав сам писати й лівою рукою.

Франко вільно володів німецькою, латинською, французькою, англійською, польською, болгарською, сербською, російською, чеською, єврейською та багатьма іншими мовами, які належним чином студіюватися під час навчання в Львівському університеті.

Перекладав Франко з класичних старогрецької та римської літератур, староіндійської, староперської, староарабської, західноєвропейських поетів — староісландських, німецьких, французьких, англійських, італійських, мадярських, шведських, фінських та ін. Також з народної поезії не тільки європейських, а й азійських та африканських народів; перекладав також з усіх слов'янських літератур.

Що ж перекладає Франко зі світової літератури? Його перу належать переклади з Гоголя, Салтикова-Щедріна, Некрасова, Лермонтова, Пушкіна; ряд статей, присвячений Толстому, Горькому, Тургенєву та іншим.

Особливо цікавили Франка епоси різних часів і народів, починаючи зі «Слова о полку Ігоревім», середньовічного епосу «Нібелунги», старогрецького епосу і кінчаючи індійськими і старовавілонськими епосами. Серед перекладів Франка чільне місце належить перекладам з античних літератур. Гомер і Гесіод, переклад трагедії Софокла «Цар Едіп». Сапфо і Алкей, Піндар, Менандр, римські поети Горацій і Вергілій — цим далеко не вичерпується список античних перекладів Франка.

Ставши редактором відділу літератури і критики в журналі «Літературно-науковий вісник» (1898—1906), Франко продовжує свою діяльність щодо ознайомлення українського читача з кращими шедеврами світової літератури.

Саме тут Франко друкує переклади з Альфонса Доде, Анатоля Франса, Марка Твена, Ібсена, Лессінга, Міцкевича, а також переклади з маловідомих тоді австралійських новелістів Джона Гріна та Артура Девіса. Поряд з цим чудові твори світової спадщини — індійський епос, «Дон Кіхот» Сервантеса, поезії Гейне, староруська, старогрецька, староіндійська поезії, народні сказання — творчо перероблюються письменником.

Важко навіть перелічити все, що переклав Франко. Багато чого він не встиг надрукувати, багато чого він не встиг обробити. Із загальної кількості перекладів Франка можна було б видати велику антологію світової поезії, починаючи з поетичних пам'яток давнього Сходу і завершуючи європейськими поетами XIX — XX століть.

5. Робота з підручником (Чому саме Івана Франка висунуто претендентом Нобелівської премії?)

6. Проблемне питання уроку: В чому полягає велич особистості Великого Каменяра?

Орієнтовна відповідь:

  • Він був одним із перших поетів у світовій літературі, який так глибоко відтворив образ народних мас як невтомних борців за свободу та щастя.

  • Іван Франко - особистість з шаленою працездатністю, талановита індивідуальність, яка думала про свою землю і український народ.

  • Справжній громадянин, який віддав усю свою силу на те, щоб життя українців стало кращим і повноціннішим.

ІІІ. Рефлексивно-коригуючий етап

Дякуємо нашим дослідникам за детальну розповідь. Пропоную підсумувати і узагальнити почуте і побачене на уроці.

  1. Інтерактивна вправа « Сенкан»

Каменяр

Цілеспрямований, мужній, видатний

Боровся, долав, пророкував

Борець за краще життя

Велична постать

  1. Вправа «Ланцюжок думок»

Іван Франко → дитина → допитливий хлопчик → здібний учень → палкий читач → студент → природолюб → поет → прозаїк → казкар → фольклорист → політик → публіцист → патріот → перекладач → драматург → критик → невтомний трудівник → Геній

  1. Повторне звернення до епіграфа

Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій би він не був великий.

П. Загребельний

4. Розгадування угорського прислів′я

5. Рефлексія

РЕЗЮМЕ

- Я дізнався…

- Я відчув…

- Я замислився…

- Для мене Іван Франко…

- Мене вразило…

- Мені сподобалось…

6. Підсумкова поетична хвилинка

Учень.

Всього себе на службу дав

Вітчизні любій, дорогій.

За те була йому пошана:

Народ назвав Франка Івана

Провідником-Каменярем,

Що безупинно день за днем

У бурю, дощ і непогоду

Ламає молотом граніт.

І для невільного народу

Будує шлях у кращий світ.

 

Учень. Франко – то гордість і окраса

Свого народу і землі.

Він мов молодший брат Тараса,

Обидва – волі ковалі.

Він просвітив: недоля жерла

І ще сьогодні нас жере.

Та Україна ще не вмерла

І вже ніколи не умре.

7. Оцінювання знань, аргументація оцінок

IV. Домашнє завдання

  1. Скласти хронологічну таблицю біографії Івана Франка.

  2. Підготуватися до літературного диктанту.

  3. Написати листа письменникові.

V. Заключне слово вчителя

Світи Івана Франка космічно великі і неповторні. Вони є витвором титанічної роботи мозку, великої сили духу, чистоти серця, всеохоплюючої сердечної любові до рідного слова.

На нашому уроці ви пізнали лише окремі острівці в океані Франкового буття. Проте треба пам’ятати, що Іван Франко – універсальний геній, невичерпний атом, і заглиблення у його світи дасть для кожної молодої людини коштовні перли.

15

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!