Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Урок. Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Історична основа повісті.

Українська література

Для кого: 7 Клас

14.08.2021

199

23

0

Опис документу:
Урок. Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Історична основа повісті. Метоо уроку є: поглибити раніше набуті знання учнів про життєвий і творчий шлях Івана Яковича Франка, розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут», розкрити його історичну основу
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Історична основа повісті.

Мета:

  • Навчальна: поглибити раніше набуті знання учнів про життєвий і творчий шлях Івана Яковича Франка, розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут», розкрити його історичну основу;

  • Розвивальна: розвивати вміння учнів виразно читати, логічно мислити, робити висновки; розширювати словниковий запас школярів;

  • виховна: виховувати почуття поваги до українських митців, прищеплювати інтерес до історичного минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, портрет Івана Франка, бібліотечка його творів, фотографії з краєвидами Тухлі, зображення монголів, зображення окремих епізодів твору

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями.

Що вам відомо про життя І.Франка, зокрема його дитячі роки?
Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?
Чому, на ваш погляд, І.Франка називають Каменярем?
Яким постає письменник у вашій уяві?

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя:

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916  р. у Львові. Збірки: -         «В поті чола» (1890) -         «Зів’яле листя» (1896) -         «Мій Ізмарагд» (1897) -         «Галицькі образки» (1897) -         «Смерть Каїна» (1889) -         «Іван Вишенський» (1900) -         «Із днів журби» (1900) -         «Semper tiro» (1906) -         «Давнє і нове» (1911) Твори: -         поема «Мойсей» (1905) -         повість «Boa constrictor» (1878) -         соціальний роман «Борислав сміється» (1882) -         історичну повість «Захар Беркут» (1882) -         дитячий твір «Лис Микита» (1890) -         роман «Для домашнього вогнища» (1892) -         соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893) -         дитячий твір «Абу-Касимові капці» (1895) -         роман «Основи суспільности» (1895) -         роман «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.)

Слово вчителя:
 Іванові Франку належить понад 5000 творів у різних галузях літератури й науки. Випущені у світ 50 томів – лише третина від написаного. На початку ХХст. ім’я Франка набуває широкої популярності. «Академія в одній особі» - називали його сучасники. До того ж він вільно володів чотирнадцятьма мовами.
 У 1916 році професор, доктор філософії з Відня Йосип Застирець, звернувся з листом-проханням у Нобелівський комітет щодо присудження Іванові Франку Нобелівської премії. На жаль, не судилося, бо нагороду вручають живим, а 28 травня 1916 року письменника не стало.
 Дослідники-франкознавці порівнюють творчість І.Франка з велетенським морем, глибини якого ще далеко не пізнані. І сьогодні ми з вами зробимо ще один крок у вивченні творчості Івана Яковича Франка.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Короткі відомості про І.Франка та його багатогранну творчість.
(Мультимедійна презентація « І.Франко»)

2. Історична основа та джерела повісті «Захар Беркут».
Слово вчителя:
- Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичі І.Франко писав повість «Захар Беркут». Основні події твору відбуваються в селі Тухлі, яке існує й нині. Про описані в повісті події збереглося мало документальних відомостей, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів.
У переказі, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття, розповідається про похід монголо-татар у Карпати 1241 року, зокрема про один з епізодів боротьби русичів проти «песиголовців»: «Русини підрубали дерева, наклали в купи каміння і воду перегодили. Коли татари ішли в той глибокий звор, тогди люди ті підрубані дерева, каміння і воду пустили за одним свистом. То всьо почало гучати, стріляти і вибило много татар. Котрі ще обстали живі, пошли далі і лягли спати під полонину Стой. Уночі урвавлася велика хмара, і от великий дощ урвав гору. На ній много татар пропало».

3.Словниковий диктант ( робота в зошиті)

Історична повість — це епічний прозовий твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі. Тут широко представлені важливі події, видатні діячі минувшини на широкому тлі сучасних їм епох. І звичайно, таким творам притаманний історичний колорит. Він передбачає наявність таких прикмет минулого, як імена історичних героїв, давні географічні назви, описи старовинних звичаїв, вживання історизмів та архаїзмів.

- Що ж вам відомо з історії про боротьбу українського народу проти монголо – татарів?

- Хто такі монголи, татари?

4.Робота над І розділом твору

5.Бесіда

- Яка подія відбулася у І розділі повісті « Захар Беркут»?

- Хто брав участь у ловах?

- Що сталося під час полювання?

- Чим закінчилися лови?

- Які ваші враження від першого знайомства з героями твору?

6. Розповідь учителя

1241 року внук Чингісхана — засновника й хана Монгольської імперії —

Хан Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно нівечила долі сотень людей, несучи їм зубожіння, рабство та смерть. В історичій повісті «Захар Беркут» усі герої є вигаданими, проте це не зашкодило історизмові твору й не суперечило його художній правді. Так, уся сюжетна канва базується на достовірному факті — нападі монголо-татар. Іван Франко точно називає імена ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калці. Другим джерелом для повісті став фольклор — перекази й легенди. Таким чином, «Захар Беркут» — це художній сплав історії та легенд у художній інтерпретації.

Що вам відомо про Карпати та населені пункти поблизу Карпат?

Село Тухля, про яке пише Іван Франко, існує насправді й розташоване

мальовничій лісистій місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. Знайдіть це місце на карті.

Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них ідеться про те, що колись біля Тухлі загинула велика кількість ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

7. Виразне читання уривків з ІІ розділу:
від слів: «Стародавнє село Тухля…»
до «… війнами збагачені бояри» ;
від слів: «А про той камінь…»
до «… і роздавить її собою» .

8. Розповідь про життя тухольської громади за опорними словами і словосполученнями (інтерактивна технологія «Передбачення»).
Скотарство – хліборобство – власність тухольської громади – головний тухольський скарб.
Друге головне джерело достатку тухольців – ненастанна війна з природою – «тухольський прохід».
Три старці – сріблом кований ланцюг – копа, рада громадська.

9. Творча робота.
Посилаючись на текст повісті, доведіть тезу: «Тухольщина жила «своїм свобідним староруським громадським життям» .
 «Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощі і горі» ;
 «... громада має власть сама, а більше ніхто...»;
 «…від громадської ради жоден дорослий громадянин, чи муж, чи жінка, не був виключений. І хоч рішаючий голос мали тільки старці-батьки, але при нараді вільно було й молодежі, й жіноцтву подати свій голос під розвагу старцям» [с.38];
 «Громада була для себе і суддею, і впорядчиком у всьому» ;
 «Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа – громада сама, вся і завсігди бачно берегла своє добро»;
 «Бідних не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсігди отвором для потребуючих» ;
 «…Тухольщина раз у раз підносилася не лише добрим побутом, але й свобідним громадським ладом. Своїм приміром вона освіжувала і піддержувала всю дооколичину верховину…» ;
 «...тухольська громада вміє бути справедливою» ;
 «Наша Тухольщина, наш рай» .

V. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.
Зробити закладки в підручнику (І-ІІ) до характеристики образів Максима, Мирислави і Тугара Вовка
Прочитати наступну частину повісті



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.