Урок "Фізико-географічне положення Північної Америки.Історія відкриття та дослідження материка"

Опис документу:
Сформувати в учнів знання про фізико-географічне положення, особливості берегової лінії, історію відкриття та дослідження материка Північна Америка; удосконалювати вміння працювати з картою, визначати географічні координати, розвивати увагу, уяву, зорову пам’ять, логічне мислення, виховувати інтерес до пізнання нового.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Фізико-географічне положення, історія відкриття та дослідження

Північної Америки

Мета: сформувати в учнів знання про фізико-географічне положення, особливості берегової лінії, історію відкриття та дослідження материка Північна Америка; удосконалювати вміння працювати з картою, визначати географічні координати, розвивати увагу, уяву, зорову пам’ять, логічне мислення, виховувати інтерес до пізнання нового.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Північної Америки, атласи, опорні схеми, портрети мореплавців.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Повторення плану вивчення материка

2. Бесіда

Ми продовжуємо з вами вивчати материки нашої планети.

1. До цього уроку ви ознайомилися з чотирма материками. Назвіть їх. (Африка, Австралія, Південна Америка, Антарктида)

2. Ці материки називають південними. Поясніть чому? (Тому, що вони повністю або частково розташовані в Південній півкулі)

3. Як, на вашу думку, впливає географічне положення материків на особливості їх природи?

(Африка – найжаркіший, бо більша частина лежить в жаркому поясі; Австралія – найсухіший, бо більша частина розташована в тропічному поясі;

Південна Америка – Найвологіший материк, бо велика частина материка розташована в межах екваторіального і субекваторіального кліматичних поясів, в зоні дії вологих пасатів з боку Атлантичного океану;

Антарктида – найхолодніший, тому що материк розташований в арктичному і субарктичному кліматичних поясах, весь укритий вічними снігами і льодовиками)

4. Який материк разом з Південною Америкою складає одну частину світу? (Північна Америка)

5. На честь кого названа Америка? (Америго Веспуччі)

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

У більшості словників зазначено, що Америку так назвав лотарінгський картограф Мартін Вальдземюллер у 1507 році у своєму творі “Введення в космографію” на честь флорентійця Амеріґо Веспуччі, який уперше висловив припущення, що відкриті в Західній півкулі землі – нова частина світу. При цьому вчений додав, що не бачить причин, “чому, хто і за яким правом міг би заборонити називати цю частину світу країною Америко, або Америкою”. Сам же Амеріґо Веспуччі, після завершення ним подорожі до цього континенту у 1501-1502 роках, писав, що “країни ці слід називати Новим Світом. Ніхто з наших предків не мав уяви про ці землі”.

Але історично склалося так, що відкритий у 1492 році Христофором Колумбом континент був названий ім’ям людини, роль якої в його відкритті та вивченні була досить незначною. Видатний географ і дослідник Америки О. Гумбольдт писав з цього приводу:

Що стосується імені великого континенту, загальновизнаного та освяченого вживання протягом багатьох століть, то воно являє собою пам’ятник людської несправедливості. Природно, зрештою, приписати причину цієї несправедливості тому, хто в цьому найбільш зацікавлений. Але вивчення документів свідчить, що жоден певний факт не доводить цього припущення. Назва “Америка” з’явилася у віддаленій (від Іспанії) країні завдяки збігу обставин, які усувають усяку підозру щодо Амеріґо Веспуччі… Збіг щасливих обставин дав йому славу, і ця слава протягом трьох століть була важким тягарем на його пам’яті ”.

Водночас існують інші твердження і припущення. Прикладом останнього може служити думка російського сходознавця П.В.Шкуркіна, який у 1939 році писав: “…знову відкриту землю (яку Колумб вперто називав Індією) Вальдземюллер назвав не “Колумбією”, а “Америкою”, ніби на честь якогось Амеріґо Веспуччі, який описав відкриті землі. Останнє –більш ніж сумнівно. По-перше , чому не “ Веспуччія”? Ця назва за прізвищем, хоч і з труднощами, але все ж таки була б зрозумілою, а то-за ім’ям “Америка”… ”

А далі П.Шкуркін стверджує, що відкриті землі названі на честь керівника Брістольських митниць Річарда Америка, який на свої кошти спорядив обидві експедиції Джона Кабота та його старшого сина, під час першої з них, у 1497 році, й було відкрито, а потім і обстежено протягом майже 900 миль, невідомий материк. Тут, до речі, варто згадати, що Христофор Колумб у 1492 році відкрив Багамські острови, кубу і Гаїті, а не материк.

Прийом “Диспут”.

До якої точки зору схиляєтесь ви?

IV. Вивчення нового матеріалу

Романтика подорожей завжди вабила мандрівників але щоб не збитися з курсу нам потрібно окреслити основні завдання експедиції:

1. Визначити особливості географічного положення материка

2. Дослідити берегову лінію материка

3. Пройти шляхами її дослідників і познайомитися з історією відкриття і освоєння континенту.

Таким чином, темою подорожі, а отже і сьогоднішнього уроку є : «Особливості фізико – географічного положення Північної Америки. Дослідження і освоєння материка». (запис теми у зошит)

Нашу експедицію ми розпочнемо з роботи з атласом. Тому розгортаємо атласи на ст. 33

1. Зверніть увагу на план-характеристику географічного положення материка, який є у допоміжних матеріалах.

План характеристика

  1. Розташування відносно екватора і 0° меридіана

  2. Крайні точки та їх координати

  3. Протяжність з півночі на південь та з заходу на схід

  4. У яких географічних поясах розташований материк, атлас ст..

  5. Океани та моря, що омивають материк, морські течії

  6. Найближчі материки та шляхи сполучення з ним

(робота по рядам)

1). Північна Америка відносно екватора повністю знаходиться в Північній

Півкулі, відносно нульового меридіана-повністю в Західній півкулі;

2). Крайні точки:

північна – мис Мерчісон, 72° пн. ш., 94° зх. д.

південна – мис Мар’ято, 8 ° пн. ш., 81° зх. д.

західна –.мис Принца Вельського, 65° пн. ш., 169° зх. д.

східна – мис Сент-Чарльза 52° пн. ш., 55° зх. д.

3). Протяжність

за меридіаном 100° зх.д. (1° = 111 км):

68°пн.ш. – 17° пн.ш. = 51°;

51° х 111км = 5661 км;

за паралеллю 40° пн.ш. (1° ≈ 85,4 км):

124° зх.д. - 74° зх.д. = 50°;

50° х 85,4 = 4270 км .

4). Материк розташований таких географічних поясах:

арктичний;

субарктичний;

помірний;

субтропічний;

тропічний;

субекваторіальний.

5). Омивається океанами:

на півночі – Північним Льодовитим,

на заході – Тихим,

на сході – Атлантичним;

Течії в Тихому океані:

холодні – Каліфорнійська

теплі – Аляскінська

Північно Тихоокеанська .

Течії в Атлантичному океані:

холодні – Лабрадорська

теплі – Гольфстрім

Антильські.

Течії в Північному Льодовитому океані:

холодна – Східно-Гренландська.

6) Найближче розташовані до Північної Америки:

Євразія (відділена Берінґовою протокою);

Південна Америка (розділені Панамським каналом).

2. Берегова лінія материка:

Берінґова протока-мис Принца Вельського-Чукотське море-море

Бофорта - Канадський Арктичний архіпелаг - мис Мерчісон - море

Баффіна - Дейвісова протока - Гудзонова протока - Гудзонова затока - півострів Лабрадор - мис Сент-Чарльз - острів Ньюфаундленд –

Багамські острови - півострів Флорида - Великі Антильські острови -

Мексиканська затока - півострів Юкатан - Карібське море –

Панамський канал - мис Мар’ято - Каліфорнійська затока - півострів

Каліфорнія - острів Ванкувер - затока Аляска - півострів Аляска -

Алеутські острови - Берінґове море.

Отже, давайте підіб’ємо підсумки

Назвати крайні точки материка?

У яких півкулях лежить материк щодо екватора, нульового меридіана?

У яких географічних поясах лежить Пн. Америка?

3. Дослідники Північної Америки

Повідомлення учнів (випереджальне завдання)

Запитання. Чиї імена можна побачити на карті Північної Америки?

1-й учень. У січні 1607 року на вітрильнику з гирла Темзи вирушила експедиція, очолювана англійським мореплавцем Генрі Гудзоном (1550-1611), на пошук Північно-Західного проходу з Атлантичного океану в Тихий. Досягла східного узбережжя Ґренландії, пізніше названого Землею Гудзона. Звідти взяла курс на північний схід і дійшла до острова Західний Шпіцберґен, на якому вже бували російські помори.

Друга експедиція Г.Гудзона у 1608р. обстежила за західні береги Нової Землі, третя у 1609 обігнула мис Норд кап, в Баренцовому морі повернула Північну Атлантику і відкрила гирло “Великої північної річки” – Гудзон. Четверта – остання експедиція Г. Гудзона вирушила в плавання 17 квітня 1610 року на невеликому кораблі “Дискавері” з екіпажем 23 особи. Не здогадуючись, що плавання для нього буде останнім, Гудзон взяв із собою сина підлітка. Шукаючи прохід у Тихий океан, корабель потрапив у льодовий полон, а потім його викинуло на берег. Довелось чекати весни. Зимівля минула благополучно. Та коли в червні 1611 року корабель спустили на воду і він, маневруючи серед крижин, вирушив на північ, а Гудзон сповістив команді, що має намір усе ж таки шукати протоку, – команда збунтувалась.

Матроси посадили Генрі Гудзона, його сина та сімох вірних йому офіцерів у шлюпку, не забезпечивши їх ні зброєю, ні продовольством. Доля їх невідома. А “Дискавері” повернувся до Англії без капітана. Велика затока, де, напевно, обірвалося життя одного з найнаполегливіших шукачів нових шляхів, на картах названа Гудзоновою.

2-й учень. Англійський мореплавець Д. Дейвіс (1550-1605) вирушив у першу подорож на пошуки Північно-Західного проходу в липні 1585 року. Досягнув південно-східного краю Ґренландії, обігнув її з півдня, дійшов до півострова Камберленд (Баффінова Земля) і відкрив протоку, пізніше названу Дейвісовою. Підчас другої та третьої експедицій Д. Дейвіс дослідив північноамериканське узбережжя від затоки Камберленд до Лабрадору і Ньюфаундленду, пройшов уздовж західного узбережжя Ґренландії.

3-й учень. В. Баффін, ім’ям якого названо острів, затоку і море, англійський мореплавець, дослідник полярних країн, був штурманом на кораблі англійської експедиції 1616 року, очолюваної дослідником Арктики Р. Байлотом, яка також шукала Північно-Західний прохід.

4-й учень. У січні 1791 року з порту Фалмут (Велика Британія) вийшла англійська кругосвітня експедиція під керівництвом Д. Ванкувера (1758-1798) – англійського мореплавця, учасника кругосвітніх подорожей Д. Кука 1772-1775 та 1776-1780 років. Три роки експедиція досліджувала тихоокеанське узбережжя, використовуючи матеріали російських дослідників. Повернулась до Англії 20 жовтня 1795 року, обігнувши мис Горн. Ім’ям Ванкувера названо острів поблизу західних берегів Північної Америки, місто в Канаді та місто в США.

V. Закріплення нового матеріалу

Наша подорож підійшла до завершення і ми як справжні дослідники повинні написати звіт про виконану роботу. То ж спробуймо відтворити знання, які ми одержали під час подорожі, щоб потім використати їх для написання звіту.

1.Прийом.- Мандрівка по карті – (показати географічні об’єкти що характеризують географічне положення материка)

VI. Підсумок уроку

1. Прийом. Мікрофон

Що нового ти дізнався про материк?

VII. Дамашнє завдання

Здійсніть уявну мандрівку навколо берегів Пн. Америки на захід від Панамського каналу , запишіть географічні об’єкти які ви побачите у дорозі

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
3
міс.
1
4
дн.
2
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!