До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
5
міс.
2
8
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок- дослідження "Радянізація західноукраїнських земель у повоєнний період "

Опис документу:
- схарактеризувати процес радянізації західноукраїнських земель, визначивши позитивні і негативні сторони; - проаналізувати особливості розвитку регіону; - показати трагічну долю УГКЦ; - розкрити процес героїчної боротьби ОУН і УПА; - дати оцінку операції «Вісла». - розвивати дослідницькі уміння, закріплювати навички групового пошуку, - пробуджувати інтерес до історії, виховуючи національну свідомість та гідність, повагу до інших народів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Радянізація західноукраїнських земель у повоєнний період

Мета: - схарактеризувати процес радянізації західноукраїнських земель, визначивши позитивні і негативні сторони;

- проаналізувати особливості розвитку регіону;

- показати трагічну долю УГКЦ;

- розкрити процес героїчної боротьби ОУН і УПА;

- дати оцінку операції «Вісла».

- розвивати дослідницькі уміння, закріплювати навички групового пошуку,

- пробуджувати інтерес до історії, виховуючи національну свідомість та гідність, повагу до інших народів.

Тип уроку: комбінований, учнівське проектне дослідження

Обладнання: підручник, стінна карта «Україна в період відбудови (1945-1953)», атлас, інтерактивна дошка, виставка літератури.

Хід уроку.

  1. Організація класу. (Фрагмент фільму Є.Гофмана «Україна. Становлення нації.»). Бесіда.

II. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

- Назвіть територіальні зміни, яких зазнала УРСР у повоєнні роки. Які це мало наслідки?

-У чому полягали особливості відбудови в УРСР?

III. Оголошення теми. Мотивація навчальної діяльності учнів.

План уроку: 1.Особливості та труднощі відбудови.

2.Доля УГКЦ. Й.Сліпий.

3.Боротьба з ОУН-УПА. Р.Шухевич.

4.Операція «Вісла».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Особливості та труднощі відбудови .

Розповідь учителя з використанням слайдів.

У період 1939-1941рр. радянський режим ще не встиг зміцнитися на західноукраїнських землях. Тому процес повоєнної відбудови у воззєднаних районах УРСР проходив за умов інтенсивної радянізації…

  • назвати складові процесу радянізації.

Керівництво СРСР намагалось здійснити це у найкоротші строки, не зважаючи на опір місцевого населення. Західні українці ще пам’ятали перші уроки спілкування з радянською владою. Їхні побоювання виявились не даремними.

Для впровадження радянського способу життя в Західну Україну були направлені потужні політичні та військові сили.

Внутрішня обстановка в регіоні була набагато складнішою, ніж свого часу на сході республіки. Це було зумовлено рядом причин.

Мозковий штурм «Які причини?»(відповіді учнів).

На екрані: - значні руйнації, завдані війною;

- слабкість економічного потенціалу краю (лише 4% населення зайнято в промисловості);

- майже повна відсутність спеціалістів інженерно-управлінської ланки;

- особливість менталітету західних українців, які неоднозначно сприймали соціалістичні перетворення;

- пасивний та активний опір радянізації;

- одночасність процесів відбудови, індустріалізації, колективізації і культурної революції та їх форсовані темпи.

Уже в грудні 1944р. при РНК УРСР було утворено Раду допомоги і виділено 10 млрд. крб. Розвиток регіону був визначений як пріоритетний.

Встановлювалися спеціальні посади заступника голови уряду УРСР.

У ЦК КП(б)У було утворено спеціальний відділ у справах західних областей.

7 травня 1945р. – Постанова ЦК КП(б)У та уряду УРСР «Про заходи з відбудови і дальшого розвитку господарства Львівської, Станіславської, Дрогобицької, Тернопільської, Волинської, Чернівецької областей на 1945р.»

У грудні 1945р. ЦК КП(б)У створив спеціальний відділ по західних областях України.

Для забезпечення радянізації цього регіону активно залучалися кадри з інших районів Радянського Союзу, переважно зі Східної України.

До сер.1946 р. направлено 86 тис. спеціалістів.

Місцевим кадрам на той час не довіряли.

На другорядні посади направлено 53 тис. місцевих активістів.

Із 15,1тис. посад в обкомах партії місцеві працівники займали 1,8тис.(12,1%)

До сільських шкіл було направлено 44 тис. вчителів.

На підприємства – 20 тис. кваліфікованих робітників.

Створювалася мережа більшовицьких і комсомольських організацій.

Найболючішим для краю був процес колективізації , метою якого :

  • встановлення тотального контролю над селянством ;

  • зміна приватно-власницької психології місцевого населення;

  • уніфікація розвитку західноукраїнських земель з іншими регіонами УРСР;

  • позбавити підтримки збройний рух опору тоталітарній системі.

Колективізація проводилася притаманними для радянської системи методами: шантаж, залякування, провокації, депортації, убивства.

Основний удар колективізації був нанесений по заможних господарствах

( вони становили 4,8% від загальної кількості). Їм було збільшено на 50%

норми поставок , скасовувалися пільги.

Загалом було розкуркулено 200 тис. осіб,

виселено 58411 тис. осіб,

конфісковано майна на суму 56 млн. крб..

Кількість колгоспів зросла з 145 у 1945р. до 7200 у 1950р.- 93% с/г.

Для прискорення колективізації впроваджувалися МТС, при яких створювалися спеціальні політвідділи.

На кінець четвертої пятирічки колективізацію у західноукраїнських

землях було в основному завершено.

Значні перетворення були здійснені й у промисловості.

Індустріалізація краю передбачала:

- вирівнювання розвитку різних регіонів України;

- включення західноукраїнських земель в єдиний союзний промисловий комплекс;

- модернізацію існуючої промисловості;

- освоєння місцевих природних ресурсів;

- зміну соціальної структури населення.

За період індустріалізації було:

  • збудовано 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств;

  • обсяг валової продукції на 1950р. зріс у 3,2 рази.

Особливості:

  • значно вищі темпи промислового розвитку;

  • якісні зміни в традиційних галузях виробництва, переробка продукції на місцях;

  • створено нові галузі індустрії - металообробна, машинобудівна, приладобудівна, електролампова, інструментальна, хімічна; реконструйовані й розширені деревообробна, харчова, нафтовидобувна, гірнича промисловості.

  • відкрито значні родовища корисних копалин;

  • поставки найсучаснішого устаткування й обладнання, що ввозилося з Німеччини за репараціями;

  • диспропорція розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої;

  • домінування кількісних показників над якісними;

  • незавершеність технологічного циклу в межах певного регіону.

На кінець 1950-х рр.. промисловий рівень розвитку Західної України був таким самим, як і в східних областях України.

Важливим заходом у здійснені культурної революції було формування нової системи освіти, яка б охоплювала всіх громадян.

Справжнім здобутком у цьому напрямі стала ліквідація неписьменності, але поряд із цим відбувалась ідеологізація. Початковою освітою було охоплено всіх дітей шкільного віку. Кількість учнів у 5-10-х класах збільшилася майже у 3 рази. У 1950 р. в Західній Україні діяло 25 вишів ( 3 університети).

У вищих навчальних закладах лекції читались головним чином російською мовою.

Позитивним для розвитку краю стало забезпечення безкоштовного медичного обслуговування населення. Із цією метою до західних областей було направлено сотні медичних працівників.

Процес радянізації в основному був завершений наприкінці 1950-х рр..

2. Доля УГКЦ. Йосип Сліпий.

Презентація проектного дослідження.

  1. Становище УГКЦ.

  2. Зміна керівництва.

  3. Заходи по ліквідації УГКЦ.

  4. Доля Й.Сліпого.

Проблемне запитання: Яку мету переслідувала нова влада, ліквідовуючи УГКЦ?

3. Боротьба ОУН-УПА. Роман Шухевич.

Презентація проектного дослідження.

  1. Головні завдання та методи боротьби (1944-1950 рр.).

  2. Перший період (1944-1946 рр.).

  3. Другий період (1946-1950 рр.).

  4. Діяльність Р.Шухевича.

Проблемне запитання: Чи мала, на вашу думку, УПА шанс на успіх?

4.Операція «Вісла».

Презентація проектного дослідження.

1. Причини проведення операції.

2. Мета операції та привід.

3. Суть та період здійснення.

4. Результати та наслідки.

Проблемне запитання: Чи була досягнута мета операції?

  1. Рефлексія.

Вчитель: «Історики по-різному оцінюють події вересня 1939р.,червня 1940р.,червня 1945р..

Одні цей процес називають возз’єднанням, інші – анексією західноукраїнських земель Радянським Союзом, треті сприймають як інкорпорацію. А як ви вважаєте?

Учні, виконуючи вправу «Займи позицію», визначаються та обирають певну позицію:

  • воззєднання

  • анексія

  • інкорпорація

  • не знаю.

  1. Самооцінка за допомогою запитань:

    1. Просто слухали.

    2. Конспектували.

    3. Подавали пропозиції.

    4. Виступали.

    5. Пошуково-дослідницька робота.

    6. Узагальнювали та робили висновки.

    7. Технічне оснащення.

    8. Хто був найактивнішим у групі?

  1. Підсумок.

З усіх регіонів України, що потерпіли від війни та фашистської окупації, у найгіршому становищі були західноукраїнські землі. Повоєнна розруха посилювалася впертою боротьбою УПА проти насадження тоталітарного режиму. І хоча повстанський рух був приречений на поразку, він змусив радянське керівництво бути більш обережним у здійсненні радянізації.

VIII. Домашнє завдання: Опрацювати матеріал підручника, скласти таблицю «Позитивні та негативні сторони процесу радянізації».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Географічні задачі»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.