Урок-дослідження на тему: «Микола Вороний «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів.»

Опис документу:
Метою роботи є дослідження культури різних народів; співвіднесення давноминулих подій із сучасністю; розвиток вміння висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів, розуміння ролі культури у житті людини; розвиток вміння творчо та креативно мислити, виховання почуття національної свідомості, почуття поваги до рідного народу, країни, пошани до культури, традицій інших народів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Назва: Урок-дослідження на тему: «Микола Вороний «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів

Анотація: Урок з української літератури відповідає навчальній програмі «Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література 5-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804).

Метою роботи є дослідження культури різних народів; співвіднесення давноминулих подій із сучасністю; розвиток вміння висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів, розуміння ролі культури у житті людини; розвиток вміння творчо та креативно мислити, виховання почуття національної свідомості, почуття поваги до рідного народу, країни, пошани до культури, традицій інших народів.

За допомогою компаративного аналізу сучасного світу та історичних подій, що розгортаються на сторінках твору М.Вороного «Євшан-зілля»,  розглядається актуальність питання згуртованості нації, людей у країні та формування культури міжнаціональних відносин у державі, усвідомлення учнями, що невід’ємним елементом нашої культури є, крім мови, історії, звичаїв та традицій відносини української нації з різними народами.

Інноваційність роботи полягає в широкому використання толерантної освіти на уроках української мови та літератури ( бінарних уроках української літератури й історії України, правознавства), використання інноваційних методів, компетентнісного підходу.

Практична значимість досягається за рахунок опрацювання великої кількості дидактичного матеріалу з різноманітних джерел, можливості використання розробки на уроках української літератури під час вивчення творчості М. Вороного, бінарних уроків історії та літератури, виявлення не лише знань учнів та їх вміння працювати у групах, але й вміння перевтілюватися в різноманітні образи, досліджувати запропоновані вчителем теми, виявляючи креативність та застосовуючи набуті знання у подальшому.

Структура уроку

Тема: Микола Вороний «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів

Мета: навчити учнів визначати головну думку твору, розповідати про життя ханського сина в полоні руського князя, досліджувати культуру різних народів; співвідносити давноминулі події із сучасністю; розвивати вміння висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів, розуміння ролі культури(пісень, звичаїв, історії) у житті людини; розвивати вміння творчо та креативно мислити, виховувати почуття національної свідомості, почуття поваги до рідного народу, країни, пошану до культури, традицій інших народів.

Тип уроку: урок-дослідження

Методи, форми, прийоми роботи: «Анкета письменника», асоціативний ряд, «Бліц-турнір», евристична бесіда, вправа «Зроби крок», робота в групах, «Мікрофон».

Обладнання: портрет письменника, завдання випереджального характеру, ілюстрації до твору, тексти поеми, схема, роздатковий матеріал

Тема: Микола Вороний «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів

Мета: навчити учнів визначати головну думку твору, розповідати про життя ханського сина в полоні руського князя, досліджувати культуру різних народів; співвідносити давноминулі події із сучасністю; розвивати вміння висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів, розуміння ролі культури(пісень, звичаїв, історії) у житті людини; розвивати вміння творчо та креативно мислити, виховувати почуття національної свідомості, почуття поваги до рідного народу, країни, пошану до культури, традицій інших народів.

Тип уроку: урок-дослідження

Методи, форми, прийоми роботи: «Анкета письменника», асоціативний ряд, «Бліц-турнір», евристична бесіда, вправа «Зроби крок», робота в групах, «Мікрофон».

Обладнання: портрет письменника, завдання випереджального характеру, ілюстрації до твору, схема, роздатковий матеріал.

Епіграф:

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край!

Дмитро Павличко.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Слово вчителя

Любі діти, добрий день!

Зичу праці і пісень,

А ще, друзі, всім бажаю –

Сил, натхнення на весь день!

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Робота над епіграфом

Прочитайте епіграф уроку. Запишіть у зошити одним реченням, як ви його розумієте. У кінці уроку ми порівняємо ваше сприйняття.

  1. Слово вчителя

Рідна земля додає великої сили і наснаги людині. Особливо це відчуває той, хто опиняється за її межами. Така людина дуже часто сумує, їй властиве почуття ностальгії.

Сьогодні ми детально розглянемо твір, де автор показав, як важливо для людини пам’ятати ту рідну землю, звідки ти вийшов у світ. З автором ви вже знайомі. Давайте згадаємо, що ми вже знаємо про письменника.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. «Анкета письменника»

Усно доповніть таблицю про основні віхи життя та творчості письменника.

ІV. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Слово вчителя

Згадайте, як у блакитному небі ми бачимо, як кружляють священні птахи – лелеки. З давніх-давен ми знаємо, що лелеки приносять щастя і добро. Лелеча сімя – один із символів України. Але, між іншим, білий лелека став священним птахом у багатьох народів.  У стародавніх германців білий лелека був посланцем богів. Дуже поважали цих птахів мусульмани. За арабським повір’ям, у лелек перетворюються душі мусульман, котрі за своє життя так ні разу й не здійснили передбаченого Кораном паломництва до гробу пророка Магомета. У німців, балтів ще з давніх часів білий лелека вважався птахом долі, провісником щастя і добробуту. По всій Європі, та й за її межами, у Туреччині, наприклад, поширені уявлення про те, що гніздо лелеки захищає від удару блискавки й пожежі. Білий лелека у багатьох народів вважався птахом бога грому. У Молдові став символом виноградарства і виноробства.  Для кожної країни та народу лелека – уособлення його вірувань, хоча ви, мабуть, і не замислювались про те, що практично всі білі лелеки є мігруючими птахами - на зиму вони перелітають в Індію або Африку (існують два маршрути міграцій). Так чому ж один і той же птах є виявом різних сил в залежності від культури? А чи можемо ми спростувати хоча б одне повір’я і сказати, що воно є кращим чи гіршим? Звичайно, що ні. Кожен має право мати свою думку. Це пов’язано з поняттям «толерантність», з яким ми сьогодні познайомимось.

  1. Асоціативний ряд «Батьківщина»

Б  - батьки, будинок…

А  - аромати …
Т  - тепло, турбота, тато…
Ь  -  …
К  - краса, калина…
І   - ікона
В  - вірність, вічність…
Щ – щирість, щастя…
И  -  любов…
Н  - надія, ніжність…
А  - асоціації

V. Опрацювання навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

Хоч би про що писав М.Вороний, завжди в його творах присутній образ рідної землі. Микола Вороний – справжній патріот, який боляче переживав за Україну та її народ, задавався питанням, чому деякі українці  відреклися від батьківщини, забули, якого вони роду-племені? Як повернути їх на істинний шлях? Яким чином достукатися до збайдужілих сердець? Саме ці питання ставить  поет в  одному з найкращих  своїх творів – поемі «Євшан-зілля», написаній на основі невеликого літописного оповідання.  Отож, помандруємо разом у загадково прекрасну  давнину – Київську Русь. Вдома ви вже прочитали твір і ознайомилися з його історичною основою. Зараз ми перевіримо ваші знання.

  1. «Бліц-турнір»

1. У якому році і куди емігрував Микола Вороний?
2. Жанр твору «Євшан – зілля».
3. Легенда, з якого літопису стала основою твору «Євшан – зілля»?
4. До кого звернено старе оповідання?

5. Хто жив у Києві, в неволі?
6. Під час походу ханського сина взяв в полон князь
7. Хан послав гудця у землю…

8. Половецький хан посилає до сина гудця тому, що той

9. Слова гудця не вражають сина, бо він

10. Щоб дістати євшан, співець роздирає

11. Назва твору М.Вороного «Євшан-зілля» вважаться

12. Тема поеми «Євшан – зілля»

3. Евристична бесіда:

- Як ставляться до ханського сина у полоні?

- Чому, на вашу думку, автор не показує поганого ставлення до людини на чужині? Про що це свідчить?

4. Слово вчителя
Ось ми і наблизились до поняття «толерантність». Які асоціації у вас виникають із цим словом?

5. Робота зі словником термінів

(У кожного на парті лежить аркуш з визначенням толерантності – додаток 1 )

1.Толерантність – це поступливість, активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.

2.Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги, любові. Це «відстань» між людьми в переносному значенні, та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.

3.Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки.

Так, в англійській мові –це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій – повага свободи іншого, його способи думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.

В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

6. Слово вчителя

Отже, толерантність – доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншою і поважати ці права. Давайте з вами спробуємо відчути на собі толерантне ставлення, спробуючи вжитися в різні ролі.

7. Вправа «Зроби крок»

Інструкція по проведенню:

  1. Роздати довільно учасникам картки з ролями( Ханський син, гудець, Хан). Попросити не показувати їх нікому та не розголошувати своєї ролі.

  2. Попросити усіх за 2-3 хвилини “вжитися” у ролі. Для цього задайте запитання та попросіть учасників уявити:

    • яким було їхнє дитинство

    • де вони народилися? В які ігри гралися в дитинстві? Як проводили час з батьками?

    • Яким є ваше повсякденне життя сьогодні? Яке ваше соціальне оточення? Хто ваші друзі?

    • Які ваші стосунки з оточуючими? Як вони до вас ставляться?

    • Що ви робите і про що думаєте вранці, в другій половині дня, надвечір?

    • Який спосіб життя ви ведете?Де ви живете зараз?

    • Що вас хвилює? Про що ви турбуєтесь?

  3. Попросити учасників дотримуватися повної тиші і уникати будь-яких реплік та коментарів під час вправи.

  4. Зачитувати по одній ситуації. Після кожної робити паузу і давати можливість подивитися на власне положення стосовно інших. Не допускати коментарів та розпитувань.

Дайте хвилину для “виходу” з ролей та приступіть до обговорення.

Аналіз та оцінка

Запитати про враження від вправи взагалі.

Перейти до обговорення:

  1. Чи легко було виконувати свої ролі? Чому?

  2. Чи відображує вправа реальну ситуацію становища різних людей у суспільстві?

  3. Якщо помітними є права людини то які саме і в чому це виявляється? /дати можливість висловитися тим, хто вважає, що саме “його” права були порушені/

8. Слово вчителя

Це дослідження стверджує, що ми є різними, але у нас багато спільного, що нас об’єднує, тому не варто ображати інших. Але не завжди ми буваємо терплячими. Усі різні, проте жодна людина не є людиною більше чи менше, ніж будь хто інший. Усі ми рівні й однаково можемо використовувати свої права. Кожен має право жити, працювати, любити й мати друзів, має право на добре ставлення з боку інших людей, на повагу нашої гідності.

Незважаючи на гарне ставлення до ханського сина на чужині, ніщо не може зрівнятися з Батьківщиною, із краєм, де є твоє коріння, звідки походить твій рід. Для того, щоб повернути свою дитину, Хан відправляє за ним гудця. А тепер попрацюємо з текстом.

9. Робота з текстом

Учні знаходять у тексті слова, які показують:

  1. Спочатку сильний, а потім ніжний спів гудця

(...Мов скажена хуртовина,

Мов страшні Перуна громи,

Так ревли - стогнали струни...

...Але ось затихає

Бренькіт дужий акордовий –

І на місто його чути

Спів народний колисковий...

...Наче лагідна молитва,

Журно пісня та лунає...)

2. Реакцію юнака на пахощі євшан - зілля

(Твар поблідла у небоги,

Затремтів,очима блиснув,

І зірвавсь на рівні ноги...)

3. Прозріння ханського сина

(Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми,сконати,

Ніж в землі чужій,ворожій

В славі й шані пробувати!..)

10. Робота в групах

  Що символізує євшан-зілля для кожного з персонажів?

1 група – для хана: любов батька до сина, остання надія, продовження роду.

2 група – для співця: вірність своїй землі, любов до пісні.

3 група – для сина: воскресіння, ліки, повернення пам’яті.

4 група – для ліричного героя: заповітна мрія, віра, надія, любов.

Чому автор обирає саме євшан-зілля з його запахом для повернення ханського сина додому?

11. Виступи заздалегідь підготовлених учнів (додаток 2)

Учень 1

Відомо, що запахи відіграють величезну роль в міжкультурній комунікації: вони можуть бути як перешкодою, так і позитивним фактором у спілкуванні. Коли людина опиняється в іншому культурному середовищі або спілкується з представниками іншої культури, вона звертає увагу на існування чужих запахів, якими пронизана інша культура, але оцінює і усвідомлює їх у зіставленні зі своїми рідними і звичними.

Запахи мають досить велике значення у міжособистісному спілкуванні, оскільки впливають на загальне враження про людину ("Будь-яке почуття починається з нюху" (Ж.-Ж. Руссо). Культурні розбіжності у запахах можуть спричинити серйозний крос-культурний конфлікт. Адже аромат, до якого звикли представники однієї культури, може бути абсолютно неприйнятним для інших. Відомо, наприклад, що в американських будинках узвичаївся запах яєць, який в азійців викликає міцну відразу.

Про запахи навіть написано роман (П. Зуюскінд «Запахи»), де герой за допомогою компонування запахів викликав у памяті спогади про місця, що його приваблювали, йому подобалися.

Учень 2

Знайди, де твої корені і не метушися щодо інших світів – як сильно і переконливо сказано. Відразу
напрошуються бажання уявити чи побачити, як жили, працювали, творили і діяли наші предки, набували і передавали знання із покоління в покоління. Скільки різних доль перебачила наша земля, скільки сліз і крові прийняла у своє серце, скільки пісень переслухала? Про все співали
люди і кожна пісня була молитвою, що допомагала вижити у цьому світі, вона світилася думкою, зігрівала душу, вчила жити і перемагати зло, любити одне одного, своїх батьків, дітей, свою рідну землю, свою Батьківщину, боротися за свободу і волю народу. Бог посилав на землю мудрих
людей, які складали такі пісні, які нікого не залишали
байдужими.

Українська народна пісня формує до того ж світогляд, визнання власної гідності, і, нарешті, національну свідомість. Звертаючись до неї, ми відчуваємо той моральний еталон, що дає змогу нам причаститися до вічності, відчути безсмертя людського духу. За різних обставин побутували зразки патріотичного фольклору і напрочуд активно творилися й удосконалювалися нові. До
такого жанру належать і патріотичні думи й пісні, що кличуть до боротьби за волю і долю.

Давайте порівняємо з іншою культурою. Наприклад, американською. Як відомо, американці – це нація з розвиненим почуттям патріотизму, і фольклорна пісня в силу своєї популярності та простоти грає не останню роль в становленні таких настроїв. Слід приділити увагу маршовим пісням. Їх досить багато в американському пісенному фольклорі. І це не дивно, адже становлення останнього відбувалося на тлі громадянської непокори та будівництва нової нації з новими героями. Ритм та мелодія цих пісень спонукали до активних дій. 

Чи не найголовніша роль пісні – це боротися з проблемою вгасання слідів духовної діяльності людини з плином часу.

VІ. Узагальнення вивченого матеріалу

1. Робота над епіграфом

На початку уроку ми прочитали з вами епіграф, словами якого послужили слова Дмитра Павличка. У зошитах ви записали своє перше враження. Що ви можете сказати про нього тепер, попрацювавши на уроці? Які засади толерантності в ньому втілено? Свою відповідь висловте, спираючись на текст твору, знання отримані протягом уроку.

2. Слово вчителя

Майбутнє кожної людини визначається її ставленням до минулого. Це й історична пам’ять, і потреба мати рідну землю; вміння цінувати й шанувати людей. Ханський син, незважаючи на «почот», «розкоші», безпечне і вигідне життя, не забув рідну країну, свого батька, свій рід, а повернувся до неньки-України. Ми повинні поважати не тільки справжнього сина-патріота своєї держави, а й сусідній народ за доброзичливе, мирне ставлення до людини. Тепер, попрацювавши зі словником, ми можемо з впевненістю сказати, що це вияв толерантного ставлення.

3. Творче завдання

Складіть власне закінчення твору:

І варіант – ханський син залишився на чужині

ІІ варіант – після повернення ханського сина додому.

  1. «Мікрофон»

  • Який настрій перемагає у поемі: туга, безнадія, відчай, оптимізм, віра, надія? Якщо віра, то у що? Якщо надія,то на кого?

  • Чи потрібне євшан-зілля сучасним українцям? Чому?

  • Символом чого є євшан-зілля?

  • Які вам відомі інші українські символи?

  • Чи актуальними є розглянуті проблеми в сучасному житті?

  • Що вас найбільше вразило у змісті поеми?

  • Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?

  • Де й коли ви можете використати отримані знання на сьогоднішньому уроці у власному житті?

VІІ. Підсумок

1. Рольова гра

Діалог «Батьківщина і батьківщина» (додаток 3)
— Тату, що таке батьківщина?
— Батьківщина — це той куточок землі, звідки ми пішли в життя, де ми народилися.
— А що таке Батьківщина? — в батька спитала дитина.
— Це велика земля, яка складається з маленьких батьківщин, край, де всі ми живемо, навчаємося, працюємо.
— А народ. Хто це?
— Це всі «я», разом узяті, які знають і люблять мову, дбають про її багатство, шанують традиції, звичаї, обряди, історію, культуру.
— Це всі «я», які поважають себе, інших навколо себе. Це нетлінна, незнищенна пам’ять народу.
— Навіщо людині все це?
— Бо воно підтримує людину, рухає нею по житті; зобов’язує любити, додає гордості, гідності, вчить не втрачати самобутності, робить людей народом, а територію, на якій він живе — державою; не дає загубитися нам серед інших народів, у чужих краях.
— Дякую, батьку, за щире пояснення.

2. Слово вчителя

Поема М. Вороного «Євшан-зілля» — це пересторога майбутнім поколінням. Вона вчить духовно прокидатись і завжди, як блудний син, вертатися до батьківського дому і домашнього вогнища.
А якщо хтось за певних обставин опиниться на роздоріжжях історії, то нехай кожного рятує пам’ять. Завжди залишатися людьми, які поважають самобутність, культуру і віру інших народів.

VІІІ. Оцінювання

ХІХ. Домашнє завдання

1.Підготувати обкладинку для твору М.Вороного «Євшан-зілля»

2. Скласти діалог у парах: І варіант - «Що таке патріотизм і чи потрібен він у сучасному житті»;

ІІ варіант - «Що таке толерантність, її значення у сучасному житті»;

Додаток 1

1.Толерантність – це поступливість, активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.

2.Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги, любові. Це «відстань» між людьми в переносному значенні, та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.

3.Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки.

Так, в англійській мові –це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій – повага свободи іншого, його способи думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.

В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Додаток 2

1

Відомо, що запахи відіграють величезну роль в міжкультурній комунікації: вони можуть бути як перешкодою, так і позитивним фактором у спілкуванні. Коли людина опиняється в іншому культурному середовищі або спілкується з представниками іншої культури, вона звертає увагу на існування чужих запахів, якими пронизана інша культура, але оцінює і усвідомлює їх у зіставленні зі своїми рідними і звичними.

Запахи мають досить велике значення у міжособистісному спілкуванні, оскільки впливають на загальне враження про людину ("Будь-яке почуття починається з нюху" (Ж.-Ж. Руссо)). Культурні розбіжності у запахах можуть спричинити серйозний крос-культурний конфлікт. Адже аромат, до якого звикли представники однієї культури, може бути абсолютно неприйнятним для інших. Відомо, наприклад, що в американських будинках узвичаївся запах яєць, який в азійців викликає міцну відразу.

Про запахи навіть написано роман (П. Зуюскінд «Запахи»), де герой за допомогою компонування запахів викликав у памяті спогади про місця, що його приваблювали, йому подобалися.

2

Знайди, де твої корені і не метушися щодо інших світів – як сильно і переконливо сказано. Відразу
напрошуються бажання уявити чи побачити, як жили, працювали, творили і діяли наші предки, набували і передавали знання із покоління в покоління. Скільки різних доль перебачила наша земля, скільки сліз і крові прийняла у своє серце, скільки пісень переслухала? Про все співали
люди і кожна пісня була молитвою, що допомагала вижити у цьому світі, вона світилася думкою, зігрівала душу, вчила жити і перемагати зло, любити одне одного, своїх батьків, дітей, свою рідну землю, свою Батьківщину, боротися за свободу і волю народу. Бог посилав на землю мудрих
людей, які складали такі пісні, які нікого не залишали
байдужими.

Українська народна пісня формує до того ж світогляд, визнання власної гідності, і, нарешті, національну свідомість. Звертаючись до неї, ми відчуваємо той моральний еталон, що дає змогу нам причаститися до вічності, відчути безсмертя людського духу. За різних обставин побутували зразки патріотичного фольклору і напрочуд активно творилися й удосконалювалися нові. До
такого жанру належать і патріотичні думи й пісні, що кличуть до боротьби за волю і долю.

Давайте порівняємо з іншою культурою. Наприклад, американською. Як відомо, американці – це нація з розвиненим почуттям патріотизму, і фольклорна пісня в силу своєї популярності та простоти грає не останню роль в становленні таких настроїв. Слід приділити увагу маршовим пісням. Їх досить багато в американському пісенному фольклорі. І це не дивно, адже становлення останнього відбувалося на тлі громадянської непокори та будівництва нової нації з новими героями. Ритм та мелодія цих пісень спонукали до активних дій. 

Чи не найголовніша роль пісні – це боротися з проблемою вгасання слідів духовної діяльності людини з плином часу.

Додаток 3

Діалог «Батьківщина і батьківщина»
— Тату, що таке батьківщина?
— Батьківщина — це той куточок землі, звідки ми пішли в життя, де ми народилися.
— А що таке Батьківщина? — в батька спитала дитина.
— Це велика земля, яка складається з маленьких батьківщин, край, де всі ми живемо, навчаємося, працюємо.
— А народ. Хто це?
— Це всі «я», разом узяті, які знають і люблять мову, дбають про її багатство, шанують традиції, звичаї, обряди, історію, культуру.
— Це всі «я», які поважають себе, інших навколо себе. Це нетлінна, незнищенна пам’ять народу.
— Навіщо людині все це?
— Бо воно підтримує людину, рухає нею по житті; зобов’язує любити, додає гордості, гідності, вчить не втрачати самобутності, робить людей народом, а територію, на якій він живе — державою; не дає загубитися нам серед інших народів, у чужих краях.
— Дякую, батьку, за щире пояснення.

Висновки

Поданий урок був проведений у 6 класі і мав на меті проаналізувати сюжет та образи поеми, спираючись на детальне опрацювання відносин між культурами та роблячи акцент на самобутності кожної культури та її неповторності. Учні з легкістю розкрили патріотичний мотив поеми, а з питанням толерантності знайомилися поступово. Протягом уроку діти з цікавістю виконували вправу «Зроби крок», працювали у групах та ділилися один з одним опрацьованим напередодні матеріалом. Учні проявили дослідницькі, ораторські, акторські здібності та зуміли пов’язати отримані на уроці знання з життям.

Бібліографія

  1. Сташко Г.І.Роль фольклорної пісні в становленні американського суспільства//Матеріали Міжнародної науково-практичної заочної конференціяї «Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації». – К.: Київський національний лінгвістичний університет, 2014

  2. Сайтарли І.А. Культура міжособистісних стосунків: Навч.посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 240 с.

  3. Язык, сознание, коммуникация // Сборник научных статей, посвященный памяти заслуженного профессора МГУ Александры Григорьевны Широковой. Выпуск 38 / Ред. колл. В. В. Красных, А. И. Изотов, В. В. Кульпина. — М.: МАКС Пресс, 2009. — 200 с.

  4. Коротя-Ковальська В. Українська народнопісенна творчість в українознавстві. – Вид. 2-ге, доповн. і переробл. – К.: «Стилос», 2012. – 319 с.

  5. http://biomon.org/projects/zaluchennya-gromadskosti/leleka/viruvannya/

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.