Урок брейн-ринг з конкурсами у 8 класі .«Зміна агрегатного стану речовини»

Опис документу:
Мета: поглибити й узагальнити знання учнів з теми «Теплові явища» через відповіді на цікаві запитання, розв’язування задач; вчити наполегливості у досягненні кінцевого результату; сприяти творчому розвитку, вихованню в учнів свідомої дисципліни, почуття обов’язку і справедливості, пізнавального інтересу; розвивати цілеспрямоване сприйняття, логічне мислення, здатність до самоаналізу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися


«Зміна агрегатного стану речовини»

Урок брейн-ринг з конкурсами у 8 класі .

Карпова Лариса

Вчитель фізики ЗОШ № 3 м. Запоріжжя

Мета: поглибити й узагальнити знання учнів з теми «Теплові явища» через відповіді на цікаві запитання, розв’язування задач; вчити наполегливості у досягненні кінцевого результату; сприяти творчому розвитку, вихованню в учнів свідомої дисципліни, почуття обов’язку і справедливості, пізнавального інтересу; розвивати цілеспрямоване сприйняття, логічне мислення, здатність до самоаналізу.

Обладнання: плакат на дошці, коробочка з горішками, запитання на картках, «ромашка» з написаними на пелюстках задачами, список імен вчених, «шифрограма», зелені та червоні картки.

Хід уроку

Уч и т е л ь. Добрий день дорогі друзі! Я рада вітати вас на нашому брейн-рингу. Урок сьогодні — не простий, Усім відомий, звичний, Я пропоную провести Турнірний бій фізичний. Отож озбройтеся знаннями, Згадайте всі закони. Я сподіваюсь, вдасться вам Здолать всі перепони. В країну Теплота — вперед, Сміливо вирушаймо, І все, що вивчили раніше, Давайте пригадаймо. Сьогодні ми зібрались на гру між двома командами «Сніг» і «Роса». Шановні учасники, як сказав Леонардо да Вінчі: «Наука — полководець, а практика — солдати». Тож саме ви сьогодні маєте показати на практиці, наскільки ґрунтовно ви засвоїли здобуті знання на уроках фізики. Отже, вітайте! Команда «Сніг» капітан..., команда «Роса» капітан... Оцінювати наш турнір будуть члени журі... А зараз починаємо перший конкурс, який називається «Анаграми». Перший конкурс — «Анаграми» Для того щоб визначити, хто першим розпочне гру, вам потрібно розшифрувати прислів’я, яке відповідає темі «Зміна агрегатних станів речовини». Завдання: «хявцом ером ен ішзєргі» (Цвяхом море не зігрієш)

Другий конкурс — «міцний горішок» У коробочці 20 горішків, тобто запитань. Перша команда витягує по черзі номер запитання і дає відповідь на 7–8 запитань, потім відповідає інша команда. 1. Нормальна температура людини у підпаховій ямці 36,8 °С, а в легенях — 32 °С. Як можна пояснити більш низьку температуру легенів? (У легенях відбувається інтенсивне випаровування води.)

2. Учень обклеює шпалерами стіни своєї кімнати. Чому після обклеювання шпалерами стін він зачинив вікна? (Внаслідок активної циркуляції повітря в кімнаті папір швидко висохне, тоді як шар клею залишиться ще вологим. Папір, висихаючи, скручуватиметься і відставатиме від стін.)

3. Чому під час сильного морозу для відновлення поверхні льоду ковзанки його поливають гарячою водою? (Гаряча вода розплавляє тонкий шар льоду і не так швидко замерзає, встигаючи розтектись, і поверхня льоду стає гладкою.)

4. Чим пояснити, що під час сильних морозів у лісі тріщать дерева? (Вода, що міститься в капілярах, замерзає і розриває його волокна.)

5. Якою водою краще поливати рослини — кип’яченою чи сирою? (Сирою, бо в ній більше повітря.)

6. Як досягти того, щоб тепла вода з температурою нижче 100 °С кипіла? (Знизити атмосферний тиск, а це можливо високо в горах.)

7. Чому забруднений сніг тане швидше, ніж чистий? (Забруднений сніг краще поглинає сонячне проміння і тому швидше тане.)

8. Чому сніг під ногами рипить тільки в сильні морози? (При невеликому морозі сніжинки під ногою тануть, а на сильному — ламаються. Кожна сніжинка, ламаючись, утворює слабенький звук, а коли під ногами одночасно ламається велика кількість сніжинок, виникає дуже сильне рипіння.)

9. Чи може влітку випасти сніг? (Влітку сніг падає часто, але не досягає поверхні землі. Сніжинки, опинившись в теплих шарах повітря, тануть і перетворюються у великі за розмірами краплі. Такий дощ називають зливою.)

10. Чому лід можна розплавити, внісши його з морозу в тепле приміщення, а олово так розплавити не можна? (Тому що температура плавлення льоду — 0 °С, а в кімнаті значно вища, а для плавлення олова такої температури недостатньо.)

11. Чому гарячий чай охолоне швидше, якщо на нього подути? (Тому що в цьому разі прискорюється випаровування, яке завжди йде з поглинанням енергії.

12. Чому з тарілки і зі склянки однакова кількість води випаровується з різною швидкістю? (Бо чим більша поверхня випаровування, тим інтенсивніше іде процес, а площа поверхні тарілки більша за площу поверхні склянки.)

13. Чому обличчя людини, що сидить перед грубкою з відкритими дверцятами, відразу відчуває прохолоду, як тільки прикрили дверцята? (Тому що припинився доступ теплоти через випромінювання, дверцята перекрили теплові промені.)

14. Чому на морозі коня, що спітнів після швидкої їзди, накривають попоною? (Тому що кінь може переохолодитися, оскільки піт, випаровуючись, забирає від його тіла теплоту, а тут ще й мороз.)

15. Чому взимку за тривалої стоянки автомобіля на морозі воду з радіатора зливають? (Тому що вода в радіаторі може замерзнути і розірвати трубки, адже під час замерзання вода розширюється.)

16. Чому для корпуса космічного корабля використовують дуже тугоплавкі матеріали? (Тому що під час польоту корабля в атмосфері Землі він зазнає величезного тертя і при цьому сильно нагрівається.)

17. Чому самовар з розжареним вугіллям не розпаюється, якщо в ньому є вода, і розпаюється, якщо він пустий? (Тому що більша частина утвореної теплоти йде на нагрівання води, а не самовара.)

18. Чому опік шкіри від киплячої олії сильніший, ніж від киплячої води? (Тому що температура кипіння олії втричі більша ніж води.)

19. Чому в пральнях, ванних кімнатах, у лазнях деякі труби, якими подається вода, покриті крапельками води, а інші сухі? (Тому що пара, якої завжди багато в таких приміщеннях, конденсується, стикаючись із трубами, якими подається холодна вода, труби ж із гарячою водою залишаються сухими.)

Третій конкурс — «розвідницькі шифрограми»

Всі ми бачили у кіно, як розвідник надсилає зашифроване повідомлення. У ньому замість літер використовують цифри, щоб інформацію не зміг прочитати ворог. Завдання. Розшифрувати фізичне означення (повністю). Хто перший впорається, отримує 5 балів, другий — 2 бали.

20 16 1 3 16 7 18 18 33 — 23 7 20 16 19 3 11 14 20 21 19 27 7 22, 20 12 6 28 1 22 33 15 19 4 19 23 3 7 21 6 7 23 12 16 19 20 7 21 7 26 19 6 11 23 31 24 21 12 6 15 11 14 22 23 1 18.

(Плавлення — тепловий процес, під час якого тверде тіло переходить у рідкий стан.)

15 19 18 6 7 18 22 1 27 12 33 — 20 21 19 27 7 22 20 7 21 7 26 19 6 24 21 7 28 19 3 11 18 11 10 4 1 10 19 20 19 6 12 2 18 19 4 19 22 23 1 18 24 3 21 12 6 15 11 14.

(Конденсація — проще переходу речовини з газоподібного стану в рідкий.)

Четвертий конкурс — «ромашка»

Кожен учень відриває пелюстку ромашки, яка йому подобається. На зворотній стороні пелюстки знаходиться умова задачі, яку повинні розв’язати учні. Після розв’язання задачі учень разом із «пелюсткою» здає її журі. Кожна правильно розв’язана задача приносить команді 5 балів.

Завдання

1.Яка кількість тепла потрібна для нагрівання води, що мае масу 1 кг від 10 до 11 °С? (4200 Дж)

2. Яка йлькість те плоти виділиться під час повного зго - ряння 5 кг бензину? (2,3 105 кДж)

3. Яка кількість теплоти потрібна для плавления 10 г оло - ва, початкова температура якого дорівнює 32 °С? (1090 Дж)

4. Яка кількість теплоти виділиться під час конденсації 11 кг водяної пари? (25 000 кДж)

5. Яка кільйсть теплоти необхідна, щоб 2 кг спирту при перегонці нагріти до кипіння й випарувати? Початкова температура спирту 8 °С. (2036 кДж)

6. Яка кількість теплоти потрібна, щоб перетворити в воду лід масою 2 кг, взятий при температурі 0 °С, і для нафівання води, що утворилася, до 30 °С? (932 кДж)

7. В алюмінієвій каструлі, маса якої 800 г, нагрівається 5 кг води від 10 °С до кипіння. Яка кількість теплоти піде на нагрівання каструлі і води? (1956,24 кДж)

8. Яку кількість води можна нагріти від 15 °С до кипіння, якщо передати ЇЙ 178,5 кДж? (500 г)

Поки команди розв’язують задачі, я проведу конкурс для наших глядачів і членів журі.

Конкурс для глядачів «назвіть прізвище»

Перед вами список імен відомих вчених фізийв та астрономів. А чи знаєте ви їх прізвища?

1. Галілео (Галілей)

2. Ісаак (Ньютон)

3. Георг Сімон (Ом)

4. Петро Миколайович (Лебедев)

5. Майкл (Фарадей)

6. Альберт (Ейнштейн)

7. Іван (Пулюй)

8. Борис Євгенович (Патон)

9. Сергій Павлович (Корольов)

10. Юрій (Гагарін)

А можливо, хтось із вас може сказати, що зробили ці вчені для науки?

Команди завершили роботу. Переходимо до наступного конкурсу.

П’ятий конкурс — «Віриш — не віриш»

Я зачитую твердження, і якщо команда згодна з ним (вірить), то каштан піднімає зелену картку, якщо «не вірить» — червону За правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Завдання командам

1. Промислові центри, розміщені в зоні вологого клімату, сильно забруднюють атмосферу, тому що пилинки промислових відходів, частинки диму при великій вологості повітря є центрами конденсації водяних парів, в результаті чого маса таких частинок збільшується й зменшується швидкість їх дифузії. Тому пилинки створюють навколо промислового центру «димові хмари». (Так)

2. Забруднення атмосфери відходами промисловості призводить до зменшення льодовиків на горах. Промислові відходи у вигляді пилу осідають на поверхні льодовиків, що прискорює їх танення під дією сонячних променів. А зменшення льоду може призвести до зміни клімату. (Так)

3. Для кращого збереження дощок їх складають у штабелі так, щоб між ними були вкладені дерев’яні прокладки. При цьому повітря вільно проходить між дошками, що сприяє випаровуванню вологи. Інакше деревина гниє. (Так)

4. Щоб білизна швидше висохла, її розвішують на мотузці так, щоб речі знаходились на певній відстані одна від одної, тоді площа випаровування вологи більша. (Так)

5. Інтенсивніше випаровується волога з ґрунту на низинах, ніж на горбах, при всіх інших однакових умовах. На низинах кращі умови освітлення, більша маса повітря охоплює ґрунт. (Ні)

6. Після дощу або снігу повітря стає чистішим. Разом з краплями дощу або сніжинками з повітря випадають і частинки пилу й кіптяви, які стають центрами конденсації водяної пари. (Так)

7. Рослини, що ростуть у вологому кліматі, мають вузьке листя, тоді як рослини жаркого й сухого клімату мають широке листя, розташоване вертикально. Широке листя гірше випаровує вологу, ніж вузьке. (Ні)

8. Рослини, що ростуть у посушливих місцях, мають листя, густо вкрите ворсинками, а інші в спекотні дні виділяють назовні невелику кількість ефірних масел. Ворсинки зменшують циркуляцію повітря навколо листя, створюючи «повітряну сорочку». Це зменшує випаровування вологи листям. У інших рослин ефірні масла, випаровуючись, теж створюють навколо листка своєрідну захисну «сорочку», зменшуючи випаровування вологи. (Так)

9. У Середній Азії взимку використовують метод опріснення солоних вод заморожуванням: солону воду тонким шаром розливають по поверхні спеціальних майданчиыв, вночі вода замерзає, а вранці, коли тане лід, перші порції води (талої) зливають, після чого збирають прісну талу воду. Спершу тануть ті кристалики льоду я й містять більше вкраплень кристалів солі. Перші порції тало! води виносять з льоду більпгу частину солей. (Так)

10. Колись у південних районах місце для копання коло - дязя визначали так: в спекотний день на площі 0,75 м 2 знімали дерн і на голому ґрунті розстеляли овечу шкуру вовною догори. На неї клали свіже яйце й накривали його полив’яним горщиком. Вранці, коли сходило сонце, горщик приймали; якщо вовна та яйце були вкриті росою, тут копали колодязь. Це пояснювали тим, що, випаровуючись з грунту, волога, що піднімається з глибинних шарів, конденсується на поверхні яйця або вовни. Водяна пара стає насичуючою завдяки тому, що вовна накрита полив’яним горщиком, стінки якого не мають пор. (Так)

Підсумок уроку та нагородження переможців

Шановні учасники! Як сказав П’єр Лаплас: «Те, що ми знаємо,— обмежене, а те, чого не знаємо,— безмежне». Тож пірнайте в цю безмежність і збагачуйтеся знаниями!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.