Урок-бесіда: «Мистецтво давніх часів України. Трипільська культура. Орнаменти трипільської кераміки».

Опис документу:
Мета: ознайомити учнів з орнаментами трипільської культури; поглибити знання про мистецтво давніх часів України а також про трипільську культуру; формувати навички розпису;розвивати моторику рук, художній смак, уяву, емоційне позитивне ставлення до світорозуміння; виховувати культуру праці, сприяти вихованню естетичного смаку, підвищувати інтерес до народно - прикладного мистецтва.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дата:___________________

Тема: «Мистецтво давніх часів України. Трипільська культура. Орнаменти трипільської кераміки».

Мета: ознайомити учнів з орнаментами трипільської культури; поглибити знання про мистецтво давніх часів України а також про трипільську культуру; формувати навички розпису;

розвивати моторику рук, художній смак, уяву, емоційне позитивне ставлення до світорозуміння;

  виховувати культуру праці, сприяти вихованню естетичного смаку, підвищувати інтерес до народно - прикладного мистецтва.

Метод проведення:

Форма проведення:

Обладнання: ілюстрації, зразки розписаних виробів в різних техніках.

Хід заняття

  1. Привітання з гуртківцями. Перевірка наявності гуртківців.

2.Викладання нового матеріалу.

Серед найдавніших європейських культур найбагатшою і найвиразнішою по праву визнана трипільська археологічна культура.

Трипільські племена займали великий простір між Карпатами і Дніпром. Щоб відновити філософію української етнічної культури, потрібна наукова реконструкція знаків-символів, понять, якими давні трипільці позначали життя і своє розуміння Всесвіту.

Немає сумніву в тому, що трипільська цивілізація розвинула символіку, успадковану нею від племен ранньопалеолітичного періоду, адже ніякий знак не виникає на порожньому місці.

Найархаїчнішими знаками визнано сонячні та місячні символи, які були тісно пов'язані з календарем (солярні та люнарні).

Знаки сонця: коло, колесо з шістьма спицями, концентричні кола, круг з хрестом всередині. Знаки місяця: дуги, повернуті в різні боки, що символізувало фази місяця; півмісяці, повернуті «рогами» догори. Цікавою є одна знахідка — чарка, на якій зображено 12 місяців, що підтверджує саме календарність цих зображень.

Такими ж давніми є зображення рослинних символів: деревце з піднятими гілками, ялинка, колос; малюнки у вигляді квітки (коло з шістьма пелюстками довкруг), світове дерево.

Символ дерева — один із найстійкіших в українському космосі, який дійшов до наших днів.

Життя складається з трьох сфер: стовбур, верхів'я, коріння. Стовбур означає земне життя людей (Яв), крона дерева (гілки й листя) — духовний світ Богів (Прав), коріння — підземний, потойбічний світ (Нав).

Ці три яруси світу зображені й на трипільських глеках. їхні арійські назви зберегли індійці: свах — верхнє небо із запасами води; бхувах — повітряний простір із сонцем, місяцем, зірками; бхух — земля, грунт.

Найбільше зображень дійшло до нас на ритуальному посуді, скульптурках богинь плодючості («рожаниць») тощо.

Такий посуд символізував прохання дощу — це підтверджується малюнками жіночих фігур, що підносять чару до неба (пор. укр. «чарувати» — замовляти над чарою води, ворожити чи робити «живу воду»).

Магія плодючості полів була тісно пов'язана з магією плодючості людей. Тому у складі глини, з якої ліпилися фігурки Рожаниць, було замішане зерно пшениці або мука. Символом засіяного поля вважають квадрат або ромб, розділений хрестом на чотири частини, в кожній з яких зображена крапка, що символізує зерно. Такі ж зображення іноді малювалися на животі жіночої статуетки, що означало вагітність.

Сонячні знаки малювали здавна на хатах, перед дверима, на сволоці, вважаючи їх оберегами проти злих сил. Ось як передав це в своїй «Молитві» видатний поет Богдан-Ігор Антонич:

Накреслю взір його неземний, Святий, арійський знак таємний, Накреслю я його на хаті І буду спати вже спокійний.

У оздобленні трипільського посуду частенько трапляються блоки знаків Сонця й Місяця. Що б те могло означати? Відповідь знаходимо в українських обрядових піснях із мотивом, який дослідники називають космічними міфоознаками шлюбного мотиву. Простіше про ту сув’язь Небесних Світил в наших піснях висловився О. Потебня — шлюб Сонця і Місяця. «Ясен Місяць — пан господар, красне Сонце — жона його»; «В мене батенько — ясний Місяченько, в мене матінка — ясне Сонечко» — співається в наших обрядових піснях і ми можемо стверджувати, що пара Сонце-Місяць у трипільських орнаментах, як і шлюбна пара в наших піснях, — то гарантія початку нових днів і ночей, початку нового життя, продовження роду людського на Землі.

А ось в оздобленні трипільських взірців посуду бачимо символи Сонця, Місяця і дощу в одній сув’язі. Що у те заклали трипільці? Послухаймо українських сонцепоклонницьких обрядових пісень: «Пане господарю, на твоїм дворі три гості сидять, три товариші. Єден товариш — Ясне Сонічко, Другий товариш — та Місяченько, Третій товариш — та дробен дощик». А ось що говорить дівчина-наречена своєму нареченому: «Я до тебе сама прийду. Я до тебе на двор дробним дощем, А в сіни — ясним Сонцем». Ось так: Сонце, Місяць і дощ — гістьми у господаря як гарантія майбутнього врожаю, достатку, продовження життя. Ось так: наречена для коханого і Сонце, і дощ як життєдайна сила, як продовжувач його роду, як щастя в оселі. На таку віддачу Небесних Світил і Небесної вологи розраховували трипільці. Так гістьми у господаря малювали трипільські маляри оті Небесні сили на посуді, що завжди стояв у оселі — трьох разом, аби завжди ті найбажаніші, найсильніші і найщедріші гості відвідували землероба-трипільця. І саме оті гості примандрували із трипільського мовно-культурного Світу у мовно-культурний Світ українства.

Питання для перевірки:

  1. Які символи трипільської культури ви знаєте?

  2. Де трипільці використовували ці символи?

  3. Яке смислове значення мають символи для трипільців?

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.