Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Створюємо квести та вебквести для роботи у класі та дистанційно
»
Взяти участь Всі події

Урок "Агроценози, їхня структура та особливості функціонування"

Екологія

Для кого: 11 Клас

18.02.2020

3582

368

2

Опис документу:
Біологія і екологія, 11 клас. Підручник Соболь В. І. Розгорнутий конспект уроку...Тема уроку: "Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Проблеми та шляхи підвищення продуктивності агроекосистем".
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема уроку: Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів

Мета уроку:

навчальна: ознайомити учнів із агроценозами, їхньою структурою, та особливостями функціонування, шляхами підвищення продуктивності агроценозів;

розвивальна: розвивати образне і логічне мислення учнів, навички індивідуальної та групової форми роботи;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання і матеріали: підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Індивідуальне опитування:

1. Що таке екологічні сукцесії? Наведіть приклади сукцесій.

2. Назвіть основні причини сукцесій.

3. Назвіть та охарактеризуйте типи сукцесій.

4. Назвіть закономірності сукцесій.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

У світі масово вирощують лише 90 видів рослин, а основну масу рослинних харчових продуктів дають не більш ніж 20 видів, 14 з них належать до двох родин - злакових і бобових. До хлібних злакових людства належать лише 7 культур. Це пшениця, рис, кукурудза, жито, а також ячмінь, овес і просо, що й утворюють переважну більшість агроекосистем. А чим агроекосистеми відрізняються від природних екосистем?

IV. Вивчення нового матеріалу (розповідь вчителя)

1. Особливості структури й функціонування агроекосистем

АГРОЕКОСИСТЕМИ - це штучні екосистеми, створені людиною для отримання сільськогосподарської продукції. Це поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, ягідники, квітники, лісопаркові смуги. Агроекосистеми порівняно з природними екосистемами відрізняються значним спрощенням структури та функціонування. Однієї з визначальних особливостей штучних екосистем є переважання одного або декількох домінантних видів організмів (монокультури), що позначається на довжині трофічних ланцюгів, складності трофічних мереж тощо. У таких екосистемах діє переважно штучний добір.

Особливості агроекосистем

1. постійне вилучення з агроекосистем органічної речовини;

2. залежність існування від діяльності людини;

3. переважання рослин і тварин, які є продуктом селекційної діяльності;

4. низьке видове різноманіття;

5. розімкненість біохімічних циклів та ін.

Агроекосистеми існують не ізольовано від загального природного середовища. Вони зазнають впливу природних екосистем і неорганічного середовища Землі. Створюючи штучні екосистеми, людина має розуміти їхні особливості та організовувати ландшафти таким чином, щоб не порушувалась стабільність природних великих екосистем.

Отже, агроекосистеми мають ті самі структури, умови існування, що й екосистеми, але позбавлені таких властивостей, як стабільність і стійкість у часі.

2. Основні екологічні проблеми сучасного землеробства

Агроекологія - розділ екології, що вивчає взаємини організмів з чинниками довкілля у процесі сільськогосподарського виробництва. Основне завдання агроекології - розроблення методів, які забезпечили б високу продуктивність угідь та отримання екологічно чистої продукції з найменшими затратами енергії.

Традиційне сільське господарство ґрунтується на принципах інтенсифікації, головними компонентами якого є: використання добрив, широке застосування пестицидів, зрошення, застосування інтенсивних сортів, індустріальні технології та ін.

Основні екологічні проблеми сучасного землеробства

  • спустелювання земель - деградація земель у посушливих ділянках земної поверхні, що відбувається під дією природних (зміни клімату, водний дефіцит) або антропічних (надмірне випасання, вирубування лісів, будівництво доріг тощо) чинників;

  • ерозія ґрунту - процес руйнування й знищення ґрунтового покриву під дією води (водяна ерозія), вітру (вітрова ерозія), перевипасу, тобто надмірного випасання (пасовищна ерозія), зрошення (іригаційна ерозія), промислової діяльності (техногенна ерозія);

  • засолення ґрунту - накопичення в його верхніх шарах солі, що виникає під дією ґрунтових і поверхневих вод, надмірного поливу, надмірного зрошення;

  • підтоплення та заболочування - збільшення вмісту води в ґрунті внаслідок зміни гідрологічного режиму території;

  • забруднення ґрунтів - надходження й накопичення в ґрунті сполук важких металів, пестицидів, радіонуклідів, що позначаються на родючості ґрунтів й здоров'ї людини;

  • виснаження ґрунту - збіднення ґрунтів на вміст гумусу (дегуміфікація), Кальцію (декальцінація) та інших елементів живлення рослин;

  • забур'яненість угідь - поширення аборигенних (щириця звичайна, осот польовий рожевий), інвазійних (галінсога дрібноквіткова, амброзія полинолиста), стійких до гербіцидів (лобода біла, березка польова) видів бур'янів, що знижує врожайність і якість продукції, є причинами отруєння тварин і захворювань людей, поширення паразитів рослин.

3. Шляхи підвищення продуктивності агроекосистем:

а) Фітомеліорація - осушення і зрошування ґрунтів, боротьба з ерозією (зміцнення схилів, створення лісосмуг, залугування колишніх торф'яників тощо) за допомогою рослин.

б) Сівозміна - процес чергування культур на тому самому полі упродовж тривалого часу. Найважливіша умова застосування сівозмін - це розміщення сільськогосподарських культур по кращих попередниках (наприклад, кращими попередниками кукурудзи є зернобобові, які збагачують ґрунт азотом, а також картопля).

в) Застосування сидератів (зелених добрив). Це ті рослини (редька, гірчиця, люпин, овес, горошок), що їх тимчасово вирощують на вільних ділянках ґрунту з метою поліпшення структури ґрунту, збагачення азотом та пригнічення росту бур'янів.

г) Безвідвальну оранку ґрунту рекомендується почергово замінювати традиційною. Такий спосіб обробітку захищає ґрунт від ерозії. З метою збереження родючості земель дію цього заходу треба мінімізувати, щоб важка техніка не руйнувала його структуру.

д) Нові технологій вирощування сільськогосподарських рослин і тварин.

е) Застосування закритих або краплинних зрошувальних систем. В овочівництві й квітникарстві широко використовують теплиці, парники і методи вирощування овочів без ґрунту - гідропоніку (як субстрат використовують гравій, зрошуваний розчинами солей) та аеропоніку (коріння періодично обприскують розчинами мінеральних солей).

є) Широке впровадження біологічних методів боротьби зі шкідниками, хворобами та бур'янами.

Отже, спираючись на закони екології, можна розв'язувати екологічні проблеми сучасного сільського господарства.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда «Біологія +Суспільство. Зелена революція й сільське господарство»

«Зелена революція» - комплекс змін у сільському господарстві більшості країн світу, що привели до значного збільшення сільськогосподарської продукції. Ця аграрна революція включала в себе активне виведення більш продуктивних сортів рослин (здебільшого пшениці, рису й кукурудзи), застосування добрив, пестицидів, сучасної техніки. «Зелена революція» неоднозначно вплинула на агросферу багатьох країн і континентів. Оцініть значення «зеленої революції» для суспільства й навколишнього середовища.

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити § 42.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.