Соціально-економічний стан: Регіон залишався аграрним придатком Австрійської імперії («житницею»), де панувало жорстке кріпосництво та низький рівень промислового розвитку, що зумовило початок селянських заворушень (наприклад, «холерні бунти»).
Роль греко-католицької церкви: Оскільки українська шляхта була полонізована, осередком національного життя стало духовенство — єдина освічена верства, яка виступила на захист прав народу.
Культурно-просвітницький етап: Діяльність гуртка «Руська трійця» (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький), чий альманах «Русалка Дністровая» став маніфестом відродження української мови та культури в Галичині.
Реформи Марії Терезії та Йосифа II: Аналіз впливу австрійської політики на полегшення стану селян та відкриття можливостей для початкової освіти рідною мовою.






