На уроці учні узагальнюють та систематизують знання про народні казки: поділ на казки про тварин, соціально-побутові та фантастичні, визначають характерні ознаки кожного виду. Учитель організовує роботу з порівняння казок, щоб учні змогли побачити спільні риси (усність, народне походження, повчальність, образність, традиційні мотиви) та відмінності (набір персонажів, проблематика, рівень фантастики, тип конфлікту).
Особливу увагу звертають на мову народної казки: постійні епітети, повтори, формули початку й кінцівки, символічні числа, традиційні художні засоби, діалогічність.
Під час уроку учні виконують аналітичні та тренувальні вправи: визначають вид казки, знаходять мовні особливості, характеризують персонажів, виконують творче завдання (наприклад, скласти власну казкову формулу). Урок сприяє розвитку уміння аналізувати фольклорний текст, бачити його художню специфіку та відчувати зв’язок із традиціями українського народу.
