Елайза Дулітл на початку п’єси — проста, бідна й неосвічена продавчиня квітів, яка мріє про краще життя. Завдяки навчанню у професора Хіггінса вона змінює мовлення, манери та зовнішню поведінку, стаючи впевненою в собі жінкою.
Поступово Елайза усвідомлює власну гідність і перестає бути лише «експериментом» для Хіггінса. Її розвиток показує, що справжня зміна особистості полягає не лише в освіті й вихованні, а й у здатності самостійно мислити, робити вибір і відповідати за своє життя.






