Генрік Ібсен (1828–1906) — видатний норвезький драматург, один із засновників «нової драми» та реформатор світового театру.
Він відійшов від традиційної драматургії, зосередивши увагу на психології людини, внутрішніх конфліктах, моральному виборі та соціальних проблемах.
Новаторство Ібсена виявилося у використанні підтексту, символів, реалістичних діалогів, прихованих таємниць минулого та відкритих фіналів.
Його п’єси «Ляльковий дім», «Привиди», «Ворог народу» порушили гострі проблеми шлюбу, становища жінки, суспільної моралі та відповідальності особистості.






