Від брехеньок ніхто не вмирає,
Мабуть правда у тому все ж є.
Та чого все в душі завмирає
І брехня добру дружбу псує?
Та й довіра уся пропадає,
І симпатії більше нема.
Та і людяність якось зникає,
У стосунки приходить зима.
То чи варто людині брехати,
Краще правда, хоч може й гірка.
Треба совість і людяність мати,
І щоб правда, як сильна ріка
Н.Красоткіна
