Урок 31. УКРАЇНЦІ, ЯКІ ВДОСКОНАЛИЛИ СВІТ

Опис документу:
Урок 31. УКРАЇНЦІ, ЯКІ ВДОСКОНАЛИЛИ СВІТ Мета: розповісти учням про внесок українців у винаходи людства, інші досягнення у науці, культурі, спорті; виховувати патріотичні почуття, прагнення знати більше про досягнення українців в різних галузях (у науці, культурі, спорті).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 31. УКРАЇНЦІ, ЯКІ ВДОСКОНАЛИЛИ СВІТ

Мета: розповісти учням про внесок українців у винаходи людства, інші досягнення у науці, культурі, спорті; виховувати патріотичні почуття, прагнення знати більше про досягнення українців в різних галузях (у науці, культурі, спорті).

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Презентація розповідей учнів

— Що б ви зробили для того, щоб зберегти нашу землю такою, якою вона є, або зробити ще кращою?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про внесок українців у винаходи люд­ства, інші досягнення у науці, культурі, спорті.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення вчителя з елементами бесіди

— Кожна людина живе по-своєму. Одні витрачають свої сили на пошуки багатства, женуться за розкошами й часто забувають, що найціннішим у житті є любов близьких, здоров’я рідних і цікава справа, корисна не лише для себе, а й для інших. На щастя, людей, котрі дбають не тільки про власне благопо­луччя, дуже багато. І таких людей пам’ятають. На їх честь називають вулиці, річки, озера, моря і навіть зірки на небі.

В Україні дуже багато знаменитих, відомих у всьому світі людей. Це вчені, політики, винахідники, історики, лікарі, вчителі, спортсмени. Це Леся Укра­їнка, Т. Шевченко, брати Клички, Ані Лорак. Чому вони набули відомості? (У своїй праці досягли успіху.)

— Пригадаймо видатних українців. Я показуватиму фото, а ви називайте людину і галузь, у якій вона досягла успіху.

Сергій Бубка — український легкоатлет, олімпійський чемпіон у стрибках із жердиною, шестиразовий чемпіон світу.

Володимир Кличко — олімпійський чемпіон (1996 р.), чемпіон світу з боксу.

Віталій Кличко — чемпіон Європи з боксу, інтерконтинентальний чем­піон.

Лілія Подкопаєва — дворазова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнас­тики.

Олег Лісогор — заслужений майстер спорту з плавання, чемпіон світу.

Яна Клочкова — олімпійська чемпіонка з плавання, володарка Кубка світу.

Оксана Баюл — фігуристка, чемпіонка Олімпійських ігор.

Віктор Петренко — олімпійський чемпіон з фігурного катання.

Тетяна Яблонська — художник-живописець, професор Української ака­демії мистецтв.

Соломія Крушельницька — оперна співачка, виконавиця майже 60 оперних ролей.

Ніна Матвієнко — співачка, Народна артистка України.

Руслана Лижичко — співачка, переможець одного з найпрестижніших конкурсів світу «Євробачення — 2004». Руслані присвоєно звання «Народна артистка України».

Микола Лисенко — композитор, основоположник українського оперного театру, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Коза Дереза».

Олександр Довженко — письменник, кінорежисер, який у 1932 р. створив перший український ігровий фільм.

2. Робота за підручником (с. 132–134)

Робота в парах

Учні читають статті про українців, які вдосконалили світ, та виконують за­вдання на с. 134.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота в парах

— Установіть відповідність між прізвищем і досягненнями людей.

Руслана найсильніша людина в світі.

Брати Клички перший український космонавт.

Л. Каденюк чемпіони світу з боксу.

А. Шевченко І місце на Євробаченні.

В. Вірастюк видатний футболіст.

2. Творча робота. Проект «Видатні українці»

— Нещодавно в нашій країні проходило опитування людей за темою «Кого ви вважаєте видатними українцями?». Якби ви взяли участь у цьому опиту­ванні, кого б із видатних українців ви записали до книги імен «100 видатних українців»? Чому?

Учні обговорюють, потім пропонують свої варіанти імен та пояснюють свою точку зору, чому вони обрали саме цих людей.

3. Видатні українці (див. додатковий матеріал до уроку на с. 86, 94, 101–102, 106, 113–114)

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Які видатні українці — наші сучасники прославили нашу країну? Чим саме?

— З почутого ми бачили, якими різними були ці люди, але їх об’єднувала творчість, величезний розум, прагнення підкорити світ, прославити свій народ і Батьківщину, служити своєму народові. І ми повинні пишатися ними, бути гордими, що ми — українці.

Продовжте речення: «Коли я стану дорослим, я хочу бачити свою країну...».

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 132–134).

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 31

Видатні українці

  • Тарас Шевченко, великий Кобзар — так називали і називають його люди. Геніальний син українського народу прославляв Україну на весь світ. Його книга «Кобзар» перекладена багатьма мовами світу. Народ України береже пам’ять про видатного поета. Йому побудовані пам’ятники, його ім’ям на­звані вулиці, порти, театри, університети. Його вірші знають дорослі і діти.

  • Микола Амосов — академік, заслужений діяч науки України. Із 1952 р. очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інсти­туту туберкульозу і грудної хірургії. Основні наукові праці присвячені пи­танням хірургії серця і легень. З 1983 р. — директор Київського інституту серцево-судинної хірургії. 1978 р. лауреат Державної премії УРСР.

  • Катерина Білокур (1900–1961), живописець. Народна художниця України (з 1956 р.). Читати, писати і малювати навчилася самотужки. Жила у злиднях. Нею написані такі картини: «Квіти увечорі», «Декоративне панно», «Жар-колос», «Жоржини», «Рожі і троянди», «Осінь», портрети та автопортрети.

  • Михайло Грушевський (1866–1934) — учений-філолог, літературознавець, організатор науки, письменник, критик, політичний діяч, публіцист. Го­лова Центральної Ради (1917–1918). У 1919 р. емігрував. У 1924 р. на його прохання уряд України дозволив йому повернутися в Україну для наукової діяльності.

Із його ім’ям пов’язаний розвиток історичних подій від перших кроків Центральної Ради до ІV Універсалу про самостійність УНР. Багато пра­цював в царині історії літератури — це насамперед відповідні екскурси в його основних працях: «Історія України-Русі» та «Історія української лі­тератури», що охоплює українську народну творчість і письменство до по­чатку ХVІІ ст.

  • Сергій Бубка (1963) — шестиразовий переможець чемпіонату світу з легкої атлетики, 35-разовий рекордсмен світу. Народився в Луганську. Закінчив Київський інститут фізкультури. Уславився як стрибун із жердиною. По­чинаючи з 1984 р. йому підкорялися різні висоти. У 1986 р. чотири рази був рекордсменом світу. Заслужений майстер спорту, кандидат педаго­гічних наук, Герой України. У Донецьку започаткував міжнародний лег­коатлетичний турнір «Зірки жердини», який став традиційним. Почесний громадянин Братислави, Парижа і Донецька.

  • Віталій та Володимир Клички — відомі всьому світу боксери. Їх вражаючі перемоги на ринзі не залишилися без пильної уваги відомих спортивних ді­ячів.

Віталій — 6-разовий чемпіон світу з кікбоксингу, 3-разовий чемпіон України з боксу, срібний призер чемпіонату світу серед любителів, не-одноразовий чемпіон Європи серед професіоналів, інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBO і WBA, чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії за версіями WBO і WBC. За статистикою, на любительському рингу провів 210 боїв (185 виграв, з них 80 — нокаутом). На професійному рингу — 37 поєдинків (35 перемог дострокові, 2 поразки). У 1999 р. вне­сений до «Книги рекордів Гіннесу» як перший чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії, який виграв 26 боїв нокаутом, для чого йому знадоби­лася найменша кількість раундів. Має звання Заслуженого майстра спорту України.

Володимир п’ять разів виборював звання чемпіона України з боксу, став чемпіоном І Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (Італія, 1995 р.), срібним призером чемпіонату Європи з боксу (1996 р.). Найбільше його досягнення на аматорському боксерському ринзі — золота медаль і звання чемпіона з боксу в надважкій ваговій категорії на Олімпій­ських іграх в Атланті (1996 р.). Ця перемога була відзначена орденом «За мужність», яким Володимира нагородив Президент України Леонід Кучма. Міністр оборони України Олександр Кузьмук, відзначаючи спортивні до­сягнення Володимира, вручив йому іменну шаблю.

  • З давніх-давен людина мріяла про зорі, про політ до інших планет, скла­дала легенди про килими-літаки і т. ін. А хто ж в Україні був першим творцем ракети?

У родині козака, який був славетним запорізьким гармашем, Дмитра За­сядька, у 1770 р. народився син Олександр. Не було вже тоді Січі Запо­різької. І з часом він був забраний до московської армії, де став офіцером.

Незлюбивши бездушної муштри, Олександр Засядько повернувся на свій хутір на Полтавщині. З’явилася в нього думка — створити таку ракету (італійське слово «ракета» означає «труба»), яка б летіла у повітрі. І хоч ближні звали його «мрійником», він креслив і метикував. Наперекір ба­жанням родичів, продав хутір і збудував кузню, накупив пороху, різних залізних матеріалів. За два роки, не звертаючи уваги на глузування «все- знайок», створив дивовижні апарати, яки літали над полтавськими лу­ками, описуючи вогняні дуги. Попи і жандарми, переслідуючи Олександра Засядька, говорили: «Засядько замислив спалити губернію».

Щоб перевірити, наскільки ці попередження небезпечні, на хутір Полтав­щини приїхали з Петербурга. Оглянувши «диво-труби», дали наказ: ви­нахід «прийняти на озброєння армії». Згодом, 16 вересня 1828 р. вперше в історії полетіли Засядькові ракети на турецьку фортецю Варна. Турецькі історики твердять, що то був жах: вогняні струмені долітали до неприступних веж Варни, сліпили турків, іскрилися палаючими стовпами. Обо­ронці Варни затуляли вуха, не витримуючи нестерпного свисту нової зброї і страшних вибухів. Турецька армія викинула білі полотнища. Несподівано для політиків західного світу Московія здобула перемогу. Засядькові груди обвішали хрестами, діамантовими зірками, орденами, дали йому генераль­ські еполети. Він став головнокомандувачем ракетними частинами москов­ської армії.

  • Микола Кибальчич народився у селі Короп Чернігівської губернії в 1853 р. в сім’ї священика. Він рано пізнав тяжку працю, ходив за кіньми. Під­ростав хлопчик, як усі інші, і нічим не відрізнявся, тільки пам’ять в нього була чудова. До різної роботи М. Кибальчич придивлявся із цікавістю. Рано почав помічати несправедливість: одні багаті, інші — бідні.

Коли Кибальчич підріс, його відправили до Новгород-Сіверської духовної семінарії. Дітей священиків туди приймали з радістю.

Батьки сподівалися, що хлопчик піде батьківським шляхом — вивчиться і служитиме Богові. Суворо жилося за монастирськими стінами. Коли М. Кибальчичу виповнилося 18 років, він залишив семінарію і поїхав до Петербурга, там він вступив на перший курс Інженерного інституту. Учився успішно, але, не закінчивши курсу, перевівся до Медико-хірур­гічної академії. І все ж не став Кибальчич ані священиком, ані інженером, ані лікарем,— він став революціонером. Це закінчилося тим, що його за- арештували. Заарештували на один місяць, а провів у тюрмі два роки. Незабаром М. Кибальчич став членом революційної організації «Народна воля». Прожив він усього 27 років.

Це його бомбою, виготовленою на конспіративній квартирі за власною тех­нологією, було вбито царя Олександра ІІ 1.03.1881 року. Експерти на суді не змогли приховати свого захоплення талантом Кибальчича. Виявляється, що бомби, виготовлені ним, ніколи ще ніхто не бачив і не читав про них у науковій літературі — це щось нове. А Кибальчич тим часом у камері смертника використовував кожну годину, кожну хвилину, щоб завершити проект апарата, на якому людина сягне зірок.

В останні дні свого славного життя Кибальчич мріяв дати людству проект корабля, на якому можна було б сягати зірок. У страшній камері смерт­ника він бачив зорі. «Я спокійно зустріну смерть, знаючи, що моя ідея не загине разом зі мною, а існуватиме серед людства, для якого я готовий по­жертвувати своїм життям».

  • Людмила Павленко — паралімпійська чемпіонка. Народилася у селі Дмитрівка Золотоніського району Черкаської області. Зимовими видами спорту почала займатися з 2002 р. За цей час стала майстром спорту міжнарод­ного класу, багаторазовою чемпіонкою та призеркою чемпіонатів і кубків світу з лижних гонок та біатлону 2003–2005 рр. Павленко — одна із лі­дерів паралімпійської збірної команди, чемпіонка і срібна призерка з біат­лону та бронзова призерка з лижних гонок кубку світу 2009 р. м. Сьюсьоен (Норвегія); срібна і бронзова призерка з біатлону та дворазова бронзова при­зерка з лижних гонок чемпіонату світу 2009 р. з лижних гонок та біатлону у м. Вуокатті (Фінляндія).

У спортсменки — ураження опорно-рухового апарату (наслідки дитячого церебрального паралічу). Людмила — випускниця Харківського обліково-економічного технікуму. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

  • Академік Євген Патон, чиє ім’я носить інститут електрозварювання, за своє життя здійснив розробку 35 клепаних мостів. Найвищим досягненням науковця став суцільнозварний міст. Він має 20 прогонів завдовжки 58 м кожний та чотири суднохідних прогони по 87 м. Загальна довжина моста дорівнює 1492 м, а вага — 10 тис. тонн. Міст носить ім’я свого творця і прикрашає Київ з 1953 р.

  • Звісно, всім нам відоме ім’я академіка Сергія Павловича Корольова, під керівництвом якого був запущений перший в історії людства штучний су­путник Землі за допомогою ракети (4 жовтня 1957 р).

Народився Сергій Павлович Корольов у Житомирі, у 1924 р. закінчив першу Одеську будівельну профшколу. Два роки навчався на механічному факуль­теті Київського політехнічного інституту, пізніше перевівся на навчання у Московське вище технічне училище (МВТУ), яке закінчив у 1930 р. З цього часу почав працювати у Центральному аеродинамічному інституті (ЦАДІ) на посаді старшого інженера, потім — керівника групи з вивчення реактивного руху. Розробив низку конструкцій оригінальних планерів, ке­рованих ракет, ракетопланів, балістичних і геофізичних ракет, ракет-но­сіїв тощо.

Протягом багатьох років спрямовував роботу провідних науково-дослідних конструкторських колективів на розв’язування грандіозних комплексних задач у ракетній та космічній техніці.

С. П. Корольов — найвидатніший конструктор ракетно-космічних систем, які забезпечили дослідження космічного простору, а саме: пер­шого штучного супутника Землі, запущеного під його керівництвом, який поклав початок космічної ери; наступних супутників, що ознаменували початок нової епохи у вивченні фізичних властивостей космічного про­стору; перший політ до Місяця і фотографування його зворотного боку. Це космічний корабель «Восток», на якому 12 квітня 1961 р. Ю. О. Гагарін уперше здійснив сміливу мрію людства — політ за межі атмосфери; це кос­мічний корабель «Восход», на якому 18 березня 1965 р. О. А. Леонов здій­снив перший вихід людини у відкритий космічний простір.

Корольов заснував велику наукову школу. Його ім’ям назване одне з ве­ликих утворень на зворотному боці Місяця.

  • Леонід Костянтинович Каденюк — перший льотчик-космонавт незалежної України. Він народився 28 січня 1951 р. у с. Клішківці Хотинського району Чернівецької області у сім’ї вчителів. Закінчивши 1967 р. середню школу, вступив до Чернігівського вищого авіаційного училища, яке успішно за­кінчив 1971 р., здобувши кваліфікацію пілота-інженера.

1976 р. його відібрали до групи космонавтів при Центрі підготовки космо­навтів ім. Ю. Гагаріна, яку він успішно закінчив у 1978 р. Курс підготовки включав біологію, екологію, медицину, метеорологію, космічну геологію та необотаніку.

У 1978–1983 рр. Л. Каденюк служив як космонавт-випробувач і льотчик- космонавт у Групі космічних систем багаторазового використання. Брав участь в експериментальних дослідженнях і випробуваннях системи «Буран».

У 1984–1988 рр. Л. Каденюк працював льотчиком-випробувачем у Держав­ному літно-випробувальному центрі Військово-повітряних сил. Здійснив низку випробних польотів на літаках Су–27, Су–27УБ і МіГ–25, отримав звання льотчика 1-го класу. Окрім того, брав участь у випробуваннях лі­таків МіГ–23, МіГ–27, МіГ–31, а також космічного корабля «Буран».

З 1990 р. Л. Каденюка, згідно із українсько-російською угодою про спільну космічну програму, призначено командиром українського космічного екі­пажу.

У 1996 р. працював в Інституті ботаніки АН України з метою підготовки спільного українсько-американського космічного експерименту з біології.

Л. Каденюк — один із перших, кого було відібрано до групи космонавтів НКАУ (Національного космічного агентства України) у 1996 р. У листо­паді цього ж року НКАУ і НІСА його було призначено спеціалістом-дослід­ником у рамках космічної програми «SТS». Л. Каденюк пройшов курс під­готовки у Космічному центрі ім. Джонсона і був основним спеціалістом-до­слідником на борту космічного корабля «Колумбія» під час місії «SТS»–87 (19 листопада — 5 грудня 1997 р.).

Л. Каденюк — генерал-майор Збройних Сил України, Герой України, ка­валер ордена «За мужність» І ступеня, автор 5 наукових праць.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток і саморозвиток професійної креативності вчителя »
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн
395 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.