Сутність процесу: Перехід від ручної праці до машинної, а від мануфактур — до заводів і фабрик, що розпочався в 30–40-х роках XIX століття.
Регіональна спеціалізація: Становлення України як потужного промислового центру: розвиток цукрової галузі на Правобережжі та Лівобережжі, а також початок формування вугільно-металургійної бази на Сході та Півдні.
Соціальні наслідки: Поява нових верств суспільства — промислового пролетаріату (робітників) та буржуазії (підприємців), а також стрімке зростання міст (урбанізація).
Технічний прогрес: Впровадження парових двигунів, будівництво перших залізниць та розвиток пароплавства на Дніпрі, що докорінно змінили швидкість перевезень і торгівлі.
Перешкоди розвитку: Гальмівний вплив кріпосницької системи, яка обмежувала вільний ринок праці та стримувала приплив інвестицій у модернізацію.







