УРОК 29. МАКЕТУВАННЯ. ВАНТАЖІВКА

Опис документу:
УРОК 29. МАКЕТУВАННЯ. ВАНТАЖІВКА Мета: вчити учнів аналізувати та планувати виготовлення виробів за зразком; ознайомити з будівельними професіями і машинами; навчити будувати вантажівку з коробочок з-під сірників; розвивати креативне мислення, увагу, спостережливість; розвивати окомір, уміння доводити справу до кінця; закріпити знання про правила дорожнього руху; виховувати повагу до людей праці.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

УРОК 29. МАКЕТУВАННЯ. ВАНТАЖІВКА

Мета: вчити учнів аналізувати та планувати виготовлення виробів за зразком; ознайомити з будівельними професіями і машинами; навчити будувати вантажівку з коробочок з-під сірників; розвивати креативне мислення, увагу, спостережливість; розвивати окомір, уміння доводити справу до кінця; закріпити знання про правила дорожнього руху; виховувати повагу до людей праці.

Обладнання: коробочки для сірників, кольоровий картон та папір, ножиці, клей, олівці, пензлики, серветки для рук, зразки виробів, ілюстрації із зображенням вулиць міста (фотографії міста).

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо працювати у новій техніці, хоча деякі навички ви вже опанували. Відгадайте:

— Так, це макетування.

— Нашу країну іноді називають великим будівельним майданчиком. І це дійсно так. Усюди ми можемо побачити зростаючі корпуси різних будівель. А як узагалі зростають будови? Як відбувається процес зведення будинку? Хто задіяний у цій роботі? (Відповіді дітей.)

— Розгадайте кросворд (див. додаток на с. 127) — і ви дізнаєтеся, що ми бачимо в місті.

— Так, усе це ви бачите, коли їдете до школи, коли гуляєте містом з батьками.

— Яке слово «зайве» у нашому кросворді? (Відповіді дітей.)

— Так, це постовий. Коли ми можемо побачити постового на вулиці? (Коли немає світлофора або він не працює.) Тобто без світлофора дуже погано буде в місті і водіям, і пішоходам, і пасажирам.

2. Вступна бесіда

Учитель читає вірш «Світлофор».

СВІТЛОФОР

Як переходиш вулицю,

На розі зупинись

І перш за все уважно

На мене подивись.

Я шлях вкажу надійний,

Де небезпек нема.

Трикольорове око

Я маю недарма.

Нехай воно і мружиться,

Ніколи я не сплю,

З малими дітьми в хованки

Я гратись не люблю.

В роботі я суворий

І стриманий завжди.

Тролейбуси, машини

Біжать сюди й туди.

Дивлюсь червоним оком —

Велю спинитись я,

Одне мені потрібно —

Це витримка твоя.

А блисне жовте око,

Іти не поспішай,

Бо жовтий — не зелений:

Потрапиш під трамвай.

Увага — і зелений

Привітно замигтів.

Він колір найдобріший,

Щасливої путі!

Р. Скучайте

— Які правила дорожнього руху ви знаєте?

— Як правильно переходити вулицю?

— Як обходити трамвай, тролейбус, автобус?

— На що треба звертати увагу на перехресті?

3. Розповідь учителя

— У давнину вулиці в містах і заміські дороги були єдиними і для тих, хто їхав, і для тих, хто йшов пішки. Це призводило до плутанини, а нерідко — і до нещасних випадків. Незважаючи на різні строгості, аж до царських указів, щоб ті, хто їдуть були обережними і не давили кіньми тих, хто йдуть пішки, кількість нещасних випадків не зменшувалася. Тільки тоді в містах для пішоходів почали будувати спеціальні доріжки, які назвали французьким словом — тротуар, що в перекладі означає «дорога для пішоходів». А щоб на тротуар не заїжджали екіпажі чи сани, його підняли над проїжджою частиною.

Уже пізніше, з появою значної кількості автомашин, для наведення порядку руху по проїжджій частині дороги люди почали робити на ній дорожню розмітку. Знаючи її позначення, водій або пішохід можуть правильно орієнтуватися в дорожній обстановці і не потрапити в біду.

Своє походження світлофори ведуть від семафорів, які застосовувалися на залізницях і мали два кольори — червоний і зелений. Такий семафор понад сто років тому був установлений у Лондоні. За допомогою лебідки піднімалася стріла із зеленим або червоним диском. При цьому відбувалася різка зміна кольорів, що не сприяло повній безпеці дорожнього руху. Щоб не було зіткнень, потрібен був певний проміжок часу між зеленим і червоним сигналами, під час якого, заїхавши на перехрестя, екіпаж, а пізніше — автомобіль, встигав би звільнити його при зміні сигналів. І тоді люди придумали проміжний жовтий колір.

У 1929 р. у Москві був установлений перший у нашій країні (раніше — СРСР) світлофор. Він являв собою коло, розділене на три сектори: червоний, жовтий і зелений. По колу, як по циферблату годинника, рухалася стрілка. Зайде стрілка на червоний колір — рух забороняється, зайде на жовтий — треба почекати, поки не перейде на зелений, що означає, що шлях вільний.

Керував таким світлофором спеціально приставлений до нього регулювальник, але вже через кілька років такий світлофор замінили на електричний, який діє і сьогодні, хоча зовні він, звісно, змінився.

Іноді на перехресті можна побачити, що рух регулюється одночасно світлофором і регулювальником. Відбувається це з різних причин, але треба пам’ятати, що в цьому випадку і водій, і пішоходи повинні виконувати лише вказівки регулювальника.

У правій руці у регулювальника — жезл. Сигналами регулювальника є положення його корпуса і жести руками.

Значення цих сигналів запам’ятати нескладно, якщо спробувати знайти в жестах регулювальника жести наших предків: мисливців і воїнів.

Зустрічаючись у дрімучих лісах, мисливці часто не знали, друг перед ними або ворог. Піднята права рука означала, що зброї немає, а значить, і злих намірів — теж: можна зупинитися і поговорити. Та сама рука, піднята з мечем або списом, вимагала, щоб зустрічний зупинився. І у регулювальника піднята над головою рука із жезлом або без нього — знак зупинки.

Повернувся регулювальник обличчям у напрямку руху — знову зупиняються машини. Адже спина і груди регулювальника — це стіна для водіїв. Таке положення запозичене у стародавніх воїнів, які прикривалися щитом, перекриваючи дорогу ворогам. Підходити до них зі спини вважалося недо­стойним справжнього воїна.

Фізкультхвилинка

Раз, два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три, чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять, шість! Засміялись,

Кілька раз понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у світлий клас.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

4. Демонстрування та аналіз зразка

Інструктаж учителя

— Сьогодні на уроці ми виготовлятимемо макет вантажівки з коробочок з-під сірників.

  • Візьміть два порожніх сірникових коробка. Витягніть з них шухлядки. Однією шухлядкою з’єднайте між собою футляри.

  • Другу шухлядку розріжте завширшки навпіл і половинки вставте у з’єднані раніше футляри — це рама вантажівки.

  • З третього коробка витягніть шухлядку, а футляр розріжте навпіл завширшки. Покладіть одну половинку на іншу і склейте їх між собою — це кабіна вантажівки.

  • Приклейте кабіну на раму. В її нижню нішу вставте шухлядку догори дном — це капот. Порожню шухлядку приклейте позаду кабіни — це кузов.

  • За допомогою шаблону обведіть і виріжте 4 колеса. Приклейте їх до рами.

  • Прикрасьте автомобіль аплікаціями: фари, скло, номери, диски.

  • Вантажівка готова.

III. ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Діти починають працювати, учитель здійснює допомогу.

IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ

Діти розглядають створений макет та аналізують свою роботу.

— Як ви оцінюєте роботу — свою і своїх товаришів?

— Що було найбільш удалим і чому?

— Які виникли труднощі?

— Як їх можна було подолати?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?

— Що нового дізналися?

— Які правила повторили на уроці?

— Як треба поводитися, якщо переходиш вулицю?

— Коли з’явилися перші світлофори?

— Послухайте правила поведінки у транспорті та на вулиці у віршах.

  • Не шуміти, не штовхатись,

Чемно й лагідно триматись.

  • Без квитка, знає кожен,

Їхати в транспорті не можна.

  • Старшим людям, як годиться,

Треба місцем поступиться.

  • Хочеш вийти — не штовхайся,

Потихеньку просувайся.

  • Як зійшов — шукати слід

Пішохідний перехід.

  • На переході біля світлофору

Правил дотримуйся дуже суворо:

Спочатку ліворуч ти подивись,

Немає машин? — То йди, не барись!

Далі йти теж маєш право,

Як машин немає справа!

  • Знає будь-яка дитина:

Йти не можна, де машини.

Тому Коля і Тамара

Йдуть собі по тротуару.

  • Тротуари — це доріжки,

Ми по них ідемо пішки.

Всі, хто тротуаром ходить,

Звуться просто — пішоходи.

Діти читають вірші.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.