Урок 23. БАТЬКИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ — ДІТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ

Опис документу:
Урок 23. БАТЬКИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ — ДІТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ Мета: розширити уявлення учнів про взаємні обов’язки батьків і дітей; виховувати лю¬бов і повагу до всіх членів родини, бажання прагнути злагоди у сімейних стосунках.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 23. БАТЬКИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ — ДІТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ

Мета: розширити уявлення учнів про взаємні обов’язки батьків і дітей; виховувати лю­бов і повагу до всіх членів родини, бажання прагнути злагоди у сімейних стосунках.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 60)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, якими є взаємні обов’язки батьків і дітей.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда

Як ви розумієте вислів взаємні обов’язки?

— Чи маєте ви обов’язки у сім’ї? Розкажіть про них.

— Якими, на вашу думку, є обов’язки батьків у сім’ї?

2. Читання й обговорення уривка із книжки розповідей для маленьких дітей Л. Толстого

— Поміркуйте, як письменник закінчив цю повчальну історію.

У бабусі була онучка; спочатку маленька онучка все спала, а бабуся сама пекла хліб, мела хату, мила, шила, пряла й ткала для онучки; а після бабуся стала стара...

(...стара стала, і лягла на піч, і усе спала. І внучка пекла, мила, шила, ткала і пряла на бабусю.)

— Яка виросла внучка?

— У кого вона вчилася вести господарство?

— Наведіть приклади життєвих ситуацій, що можуть проілюструвати, як виявляються взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

Висновок. Батьки і діти зобов’язані надавати взаємну моральну підтримку та матеріальну допомогу одне одному.

3. Творче завдання «Кращі у світі батьки і діти»

Учні об’єднуються в пари. Одна дитина з пари обмірковує і записує якості кращих у світі батьків, інша — якості кращих у світі дітей.

Потім всі «батьки» збираються разом в одну групу, а всі «діти» — в іншу. Обидві групи мають обговорити списки якостей, складених дітьми індивіду­ально, і скласти загальний список якостей.

Представники кожної групи зачитують результати обговорень.

Потім діти відповідають на запитання:

  • Чи хотіли б ви бути кращими у світі дітьми?

  • Чи хотіли б ви бути кращими у світі батьками?

  • Чи можуть кращі у світі батьки не мати кращих у світі дітей і навпаки?

Можна запропонувати скласти вдома розповідь на тему: «Якби я був(ла) кращим у світі сином (дочкою), то для своїх батьків я б зробив (ла)».

— З давніх-давен в українських родинах панувало шанобливе став­лення до традицій попередніх поколінь, повага до старших, звичай спіль­ного розв’язання важливих питань. Українці поважали померлих пращурів, дбали про визначення свого родоводу, прагнули злагоди у сімейних стосунках, з любов’ю та ніжністю ставилися до дітей. У народі казали: «Від родини йде життя людини», «Без сім’ї нема щастя на землі».

4. Бесіда

Щоб пояснити суть поняття «батьківська любов», учитель проводить бесіду.

— Чи люблять вас батьки?

— За що вони вас люблять?

— Як ви гадаєте, якби ви були менш розумними, менш слухняними, менш красивими, чи перестали б ваші батьки любити вас?

Висновок. Ваші батьки люблять вас не за якусь певну рису, а тому, що ви — їхня дитина. — Кожна дитина має право на батьківську любов. Коли ви вирос­тите і будете батьками, ви теж будете любити своїх дітей, вчити їх людяності, працьовитості, шанобливості до людей, дисциплінованості.

Але не можна учити і підтримувати дисципліну жорстокістю і прини­женням. Ніхто і ніколи не сміє мучити й ображати дитину.

Учитель, вихователь повинні поважати дітей, бути добрими, терплячими. Якщо дитина погано вчиться або пустує, її не можна ображати, а тим більше — бити.

А як виховували у давнину? Раніше вважали, що дитина без биття не ви­вчиться і що гарні манери й вихованість треба вбивати різкою, силою. Але тепер уже всі зрозуміли, що можна вчити і виховувати дітей добром.

— Згадайте казку А. Ліндгрен «Малюк і Карлсон, який живе на даху».

— Який персонаж казки викликає співчуття і чому?

— Хто пригноблює Малюка?

— Як ви ставитесь до слів Фрекен Бок: «Нічого-нічого,— сказала Фрекен Бок,— у мене і діти, і собаки швидко стають шовковими»?

— Яке ім’я придумав Малюк для Фрекен Бок?

— Хто в цій історії виступає захисником прав Малюка?

— Ви, звісно, любите і поважаєте своїх батьків. А як ваші тато й мама, ба­буся та дідусь ставляться до вас?

— Але інколи зустрічаються дорослі, які ніби забувають, що діти — це такі самі люди, як вони, і мають усі права. Такі дорослі можуть образити чи навіть ударити хлопчика або дівчинку. Вони зовсім не піклуються про здоров’я, від­починок, освіту навіть своєї дитини, недбало ставляться до неї, брутально по­водяться. Таких дорослих можна порівняти з персонажем однієї казки.

Учитель читає або розповідає уривок з казки про Білосніжку та сімох гномів, демонструючи малюнки.

— Про кого йдеться у казці?

— Що трапилося потім з Білосніжкою?

— Чи досягла королева своєї мети, чи згубила вона Білосніжку?

— Чим завершилася казка? Як було покарано люту королеву?

— У казці королева, яка жорстоко поводилася із Білосніжкою, була по­карана. У наші часи таке ставлення до дитини теж не залишається без пока­рання. Якщо дорослі, навіть батьки, завдають шкоди своїм дітям, то втру­чається міліція і навіть суд. Він може позбавити цих дорослих батьківських прав. Тоді про дитину піклуватиметься держава.

— Як ви гадаєте, чому дитині гарно жити в сім’ї?

5. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Подарунок нерідній дочці»

В одного чоловіка були три рідні дочки й четверта — нерідна.

Поїхав батько в місто, купив дочкам подарунки.

Сидять дівчатка перед батьком, чекають, затамувавши подих, що ж він кожній привіз.

— Це тобі,— витяг батько з мішка гребінець і дав першій рідній дочці.

— Це тобі,— витяг разок намиста і дав другій рідній дочці.

— Це тобі,— витяг з мішка три стрічки в косу й дав третій рідній дочці.

— А це тобі,— витяг батько з мішка барвисте шовкове плаття і дав нерідній дочці.

Зраділа нерідна дочка та й міряє плаття, а батько тим часом цілує кожну рідну дочку й про здоров’я питає.

А нерідна бачить, що батько цілує рідних, поклала плаття та й жде: ось і до мене ж підійде батько, поцілує й про здоров’я спитає.

Ждала-ждала та й не діждалась.

— Які подарунки привіз тато?

— Чому четверта донька не діждалась поцілунку батька?

— Діти, а чи знаєте ви, кого називають сиротами?

6. Слухання й обговорення вірша Т. Трєшневської

НЕМАЄ В МЕНЕ МАМИ

Я сирітонька маленька,

Бо померла моя ненька,

В цілій хаті я ґаздую

І бабусенька старенька...

Не вишивана нитками,

Лиш мережана сльозами

В мене біла сорочина...

Бо я вже не маю мами.

І за тії чоботята

Болять в мене рученята,

Бо за сирітську роботу

Все маленька є зарплата...

Але хоч немає мами,

Та радію нині з вами...

Бо є в небі друга мати,

Що опікується нами.

— З ким залишилася жити сирітка?

— А як ви розумієте слова «І за тії чоботята болять в мене рученята»?

— Про яку «другу маму» говорить сирітка?

— Діти, сироти були в ті часи, коли були пани. А як ви гадаєте, у наш час є діти-сироти? Хто про них турбується?

— Не всі малята, які народжуються у наш час, ростуть і виховуються в сім’ї. Діти, від яких відмовляються батьки відразу після народження, знахо­дяться у спеціальних будинках для малюків. Держава бере на себе відповідаль­ність за виховання таких дітей.

Метод «Мікрофон»

Як ви шануєте своїх батьків, віддячуючи за їх ласку і піклування?

— Шанування батьків — один із найсвятіших обов’язків людини, одна з найголовніших заповідей людського життя.

«Шануй батько й неньку, буде тобі скрізь гладенько» — навчає народна мудрість. Вона втілена і у головному законі нашої держави — Конституції України. У статті 51 записано: «Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків».

— Чи можете ви вже зараз піклуватися про своїх рідних? Як саме?

7. Робота за підручником (с. 98–103)

Учні читають статтю «Батьки зобов’язані — діти зобов’язані» та вико­нують завдання на с. 98.

— Про що піклувалися батьки по відношенню до своїх дітей?

— Які їхні обов’язки?

— Хто такі діти-сироти?

— Як держава піклується про них?

Робота в групах

Учні читають статтю «Поважай старших» і виконують завдання на с. 100.

— Про який найголовніший обов’язок дітей перед батьками ви дізналися?

— Прочитайте у підручнику Закон про спокійну старість, що склали діти.

— Чому діти назвали ці правила Законом?

— Продовжіть перелік цих правил.

Учні читають казку «Закон роду».

— Який закон порушив герой казки?

— Чому він так учинив?

— Який закон ухвалила громада?

Учні виконують завдання на с. 102.

Опрацьовують розповіді учнів «Найдорожче слово» і «Про мою маму» та виконують завдання на с. 103.

8. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів’ями

Робота в парах

— Пригадайте народні прислів’я, у яких ідеться про відносини батьків і дітей. Яка роль батьків у житті дітей?

  • Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки,... (такі їхні діточки).

  • Який корінь, такий пагінець, які самі,... (такі й сини).

  • Який дуб, такий тин,... (який батько, такий син).

  • Які самі,... (такі й сини).

  • Яка гребля, такий млин,... (який батько, такий син).

  • Не навчив батько — ... (не навчить і дядько).

  • У дитини заболить пальчик, ... (а у мами — серце).

  • Рідна мати однією рукою б’є своє дитя, ... (а іншою гладить).

2. Читання й обговорення притчі

В одній сім’ї жили мати, донька й онука. Мати занедужала. Від тяжкої хво­роби не могла старенька навіть підвестися з ліжка. Донька спочатку приді­ляла хворій багато уваги, а потім (хвороба тривала більше року) почала нарі­кати й відмовлялася від обов’язку доглядати за матір’ю. У кімнаті, де лежала немічна старенька, все покрилося пилом й стояв неприємний запах, що розпо­всюджувався на весь дім. Мати запропонувала своїй дочці принести із сараю стару драбину, щоб, поклавши на неї бабусю, віднести хвору до комори. По­клали вони стареньку й винесли з хати. Після цього онука взяла драбину й обе­режно поставила в сарай. Мати їй і каже: «Навіщо, доню, ти поставила дра­бину на місце, вона дуже стара і її потрібно викинути». А дочка їй і відповідає: «Нехай, мамо, вона ще постоїть, а то коли ти постарієш, не буде на чому тебе винести до комори...».

— Поміркуйте, як слова доньки вплинули на поведінку матері?

— Чому так важливо піклуватися про спокійну старість наших рідних?

3. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Коли виникають права та обов’язки дітей та батьків?

— Чому права та обов’язки дітей та батьків мають взаємний характер?

— Як повинні поводитися батьки і діти, щоб сім’я була щасливою?

— Ви запам’ятали взаємні обов’язки батьків і дітей. Я бажаю вам не забу­вати про них протягом усього свого життя.

Любіть своїх батьків, говоріть їм теплі слова, а вони ще більше дбатимуть про вас, любитимуть як найдорожчий скарб.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 98–103).

Пригадати все хороше, що батьки роблять для дітей, а потім написати лист любові до своїх батьків (або комусь одному з них).

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 23

1. Презентація розповідей учнів

2. Слухання історії (розповідає вчитель)

Одного разу першокласник Юрко прибіг після школи додому. Скинувши з плечей важкий ранець, він натягнув на себе джинси та улюблений светр, на­швидку закинув за щоку смачненький льодяник і вискочив надвір. Так хоті­лося швидше зустрітися із Сашком та Миколкою, що навчалися з ним у одній школі. Сьогодні хлопчаки ледь дочекалися, коли ж завершиться останній урок. У Сашка вдома лежав чудовий повітряний змій, якого хлопці збиралися запускати саме сьогодні. Запуск був дуже вдалим. Змій злетів високо вгору і зник за обрієм. А щасливі випробувачі розбіглися по домівках.

Переступивши поріг, Юрко почув, що мама готує на кухні щось смач­неньке.

«Ма! — закричав хлопчина щосили.— Насипай мені їсти!». Мама поверну­лася та спокійно сказала: «А хіба ти заслужив уже на обід?! Хіба ти прибрав за собою речі, повісив свій одяг, поприбирав у кімнаті?! Чи повинна я тебе году­вати, коли ти, неслухняний хлопчисько, зовсім не хочеш мені допомагати!». Юрко нахнюпився і пробубонів: «Одягати і годувати мене — твій безпосередній обов’язок!».

«Кожна людина,— вже тихо і лагідно говорила мама,— має певні права та обов’язки. Мають їх і діти».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інноваційна методика творчо-пізнавальної діяльності особистості: «Rory’s Story Cubes» »
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн