Урок 21. ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Опис документу:
Урок 21. ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ Мета: поглибити знання учнів про зміст основних символів держави; розвивати мов¬лення, пам’ять, мислення; виховувати почуття патріотизму, повагу до державних символів України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 21. ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Мета: поглибити знання учнів про зміст основних символів держави; розвивати мов­лення, пам’ять, мислення; виховувати почуття патріотизму, повагу до державних символів України.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бліцопитування

  • Назвіть природні об’єкти — символи України. (Дніпро, Карпати, гора Го­верла, острів Хортиця)

  • Назвіть рослини — символи української землі. (Чорнобривці, верба, барвінок, тополя)

  • Назвіть слова, що стали символами. (Чумак, хліб, козак, кобзар)

  • Назвіть архітектурні споруди — символи нашої держави. (Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Золоті ворота, маленька розписана українська хата, вкрита соломою)

— Кожний народ намагається виявити себе і свою суть у державних сим­волах. Наша Україна теж має державну символіку. У Конституції України за­писано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб і Гімн».

Методом роботи «Коло» з’ясовують, що учні знають з цього питання.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про основні символи нашої дер­жави.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення вчителя

Державний символ — знак, зображення або мелодія, що відображають деякі суттєві прикмети певної держави.

Основними носіями національної символіки держави є герб, прапор і гімн. Вони втілюють у собі провідну національну ідею соборності українських зе­мель, їхньої багатовікової державної традиції і демократичного ладу.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Дер­жавний Герб України», якою було затверджено як малий герб держави тризуб золотої барви на синьому щиті. Походження цього символу дуже давнє. Цей знак зустрічався в археологічних знахідках з Перещепинського та Мартинів­ського городищ VІ–VІІІ ст. на Полтавщині та Київщині. Тризубці з давніх по­селень засвідчують, що задовго до появи Рюриковичів вони були знаками ро­дових старійшин у слов’ян. Перша згадка про тризуб у літописах належить до X ст. У ті часи він ушановувався як своєрідний оберіг. За часів Київської Русі тризуб стає великокняжим знаком. Його зображують на монетах, пе­чатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Відомо, що київський князь Во­лодимир Святославович (980–1015) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався його портрет, а з другого — тризуб з написом «Володимир на столі, а це його серебро». Цей самий знак було знайдено й на монетах князя Ярослава Мудрого, а також у гербі його доньки Анни Ярославівни — королеви Франції.

Але з часом тризуб поступово витісняється з життя Київської дер­жави, а потім і майже зовсім зникає на наших землях. Повернення його як українського символу відбувається лише в 1918 році, після проголошення Української Народної Республіки. У 20–30-х роках XX ст. символіку з три­зубом використовували різні політичні організації Західної України та Північної Буковини. Сьогодні як малий герб України він зображений у назвах установ, на грамотах, печатках, грошових знаках тощо. Став тризуб і скла­довою частиною проекту Великого Герба держави, який було створено в 1997 році. Цей проект успадковує ще два історичних символи, що були притаманні українським землям різної доби. Перший з них — «козак з мушкетом» — служив емблемою Війська Запорізького. Другою складовою частиною Вели­кого Герба України, за художнім проектом, є зображення коронованого лева. Це один із традиційних і найдавніших геральдичних знаків. На українських землях він з’явився спочатку на печатках галицьких князів. Згодом цей знак став територіально-династичним. У ХІV ст., у період найбільшого розквіту Га­лицько-Волинської держави, зображення лева набуває значення державного герба. Водночас воно є гербом міста Львова.

Усі ці складові частини Великого Герба України має поєднати вінець княжої доби. Він указує на першоджерело української державності — Київ­ську Русь — і є символом суверенітету та вікових державних традицій. До речі, той самий вінець Володимира зображений на сучасних грошових одиницях України — купюрі номіналом одна гривня.

Композицію Великого Герба України пропонують прикрасити стрічкою на­ціональних барв з написом «Воля. Злагода. Добро» та зображенням загально­визнаних рослинних символів країни — кетягів калини у сполученні із пше­ничним колоссям. Вони є ознакою щедрості й багатства української землі, до­бробуту, миролюбного характеру її народу. Загалом Герб поєднує в собі головні етапи становлення й розвитку нашої державності.

Державним Прапором України з 28 січня 1992 року визнаний прямо­кутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхня — синього, а нижня — жовтого кольорів. Ці барви були символічними для Київської Русі ще до прийняття християнства. Після хрещення держави вони були освячені образом животворного Хреста. За добу татаро-монгольської навали ця симво­ліка зникла. Але згодом вона відродилася в церковних оздобах та гербах укра­їнських міст. Майже всі вони були облямовані жовто-блакитними кольорами. З XVІІІ ст. з блакитного полотнища виготовлялися всі полкові й сотенні ко­зацькі прапори Війська Запорізького. Жовтою фарбою на них наносили хрест, зорі, зброю або постаті святих. Вибір українцями жовто-блакитних кольорів був умотивований тим, що символами країни є чисте небо (синій колір) та пше­нична нива (жовтий колір).

Давня символіка українців відродилася знову в гербі й прапорі Української Народної Республіки, що були ухвалені Центральною Радою 1918 року. Але ненадовго. За часів радянської влади національними барвами Української РСР вважали червоний та блакитний. Лише 4 вересня 1991 року, після проголо­шення Україною незалежності, синьо-жовтий прапор знову був піднятий над будівлею Верховної Ради.

В основу Державного Гімну України був покладений національний гімн, створений 1803 року на музику західноукраїнського композитора і диригента Михайла Вербицького. Текстом до нього став відомий вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Текст Гімну затвердив парламент України у січні 2001 року, внісши деякі зміни до першого рядка. Мелодія гімну звучить під час урочистих заходів, від­значення державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування пе­реможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Павло Платонович Чубинський (1839–1884) — відомий український поет, етнограф та фольклорист, юрист за фахом. Серед його науково-літературної спадщини багато робіт-досліджень побуту, звичаїв, пісень, говірок та народних вірувань українців, поетичні збірки. Але чи не найбільшу популярність Чу­бинському приніс вірш «Ще не вмерла Україна» (1862). Цей сповнений патріо-тизму твір швидко поширився серед народу, студентської молоді та інтелі­генції. Він так подобався читачам, що його авторство навіть приписували Т. Шевченкові.

За різних часів національними українськими гімнами вважали також «За­повіт» Т. Шевченка та «Вічний революціонер» І. Франка на музику Д. Січин­ського. На Галичині співали «Мир вам, браття» та церковний гімн «Боже, ве­ликий, єдиний, нам Україну храни» на слова О. Кониського і музику М. Ли­сенка.

2. Робота за підручником (с. 94–97)

Учні читають статтю «Державні символи України».

— Що належить до державної символіки?

— Що ви дізналися про герб?

Учні читають вірш Ганни Чубач «Наш герб».

— Як поетеса описує Герб України?

— Що ви дізналися про Прапор України?

— Що розказала про прапор Ганна Чубач у вірші «Прапор нашої країни»?

— Що ви дізналися про Державний Гімн України?

Робота в парах

Учні виконують завдання на с. 96–97.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Розгадування кросворда «Символи держави»

1. Установлене державною владою загальне, для всіх обов’язкове правило, що має найвищу силу. (Закон)

2. Символічний знак держави, міста чи роду, зображуваний на прапорі, мо­нетах, печатках. (Герб)

3. Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, органі­зації. (Прапор)

4. Назва головного міста нашої держави, де містяться уряд і урядові уста­нови. (Київ)

5. Урочиста пісня, що є символом державної єдності. (Гімн)

6. Місцевість, де людина народилася, рідний край. (Батьківщина)

2. Гра «Закінчи речення»

  • Наша Батьківщина — ... (Україна).

  • Державними символами України є... (гімн, прапор, герб).

  • Прапор України двоколірний — ... (жовтий, синій).

  • Гімн України — це пісня... («Ще не вмерла України...»).

  • Слова гімну написав... (Павло Чубинський).

  • Музику до гімну створив... (Михайло Вербицький).

  • Герб України — ... (тризуб).

— Свої національні символи люди повинні шанувати й берегти. Про це за­писано у Конституції України: «Захист Вітчизни, її незалежності та терито­ріальної цілісності; шанування її державних символів є обов’язком громадян України».

Не забувайте, що ви — діти землі, що зветься Україна. Ви повинні любити свою Батьківщину, вона у вас — єдина!

3. Робота в парах

— З’єднайте частини прислів’їв.

Де рідний край,.. ... не так світить і сонце.

У чужій сторонці... ... умій за неї постояти.

Навіть у птахів... ... немає народу.

Батьківщина — мати... ... там і під ялинкою рай.

Кожна рослина... ... є батьківщина.

Без мови... ... на своєму корені росте.

4. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Про що ви вперше почули на уроці?

— Що було для вас цікавим?

— Чи пишаєтеся ви своєю Батьківщиною? Чому?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 72–75).

Дізнатися про герб і прапор місцевості, у якій проживають учні.

Про герб і прапор Харкова

Атрибутами влади (офіційними її доказами) міста є власні герб та прапор. Свій сучасний герб Харків успадкував з 1781 року. Кожен елемент цих сим­волів міста має особливе значення. Зелене поле нагадує про те, що Харків — частина Слобожанщини — квітучого краю з різноманітною багатою природою. Ріг достатку з плодами і квітами символізує одвічну родючість нашої землі та ті плоди, якими вона щедро годує працьовитих людей. Навхрест рогу достатку знаходиться кадуцей (жезл) — палиця античного бога Меркурія, який, за мі­фологією, є покровителем торгівлі, ремесел, підприємництва, заповзятливості охоронців законів і правопорядку.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн