Геополітичне становище: Українські землі в XIX столітті розглядалися провідними державами (Росією, Францією, Османською імперією) як стратегічний плацдарм та багате джерело ресурсів для ведення війн.
Участь у конфліктах: Через відсутність власної державності українці були змушені воювати в лавах імперських армій під час Наполеонівських, Російсько-турецьких та Кримської війн, часто перетворюючи власні домівки на зону бойових дій.
«Українське питання»: Попри статус об'єкта міжнародної політики, український національний рух поступово ставав фактором, що впливав на стабільність Східної Європи та привертав увагу іноземних дипломатів.
Наслідки для краю: Міжнародні конфлікти приносили Україні як руйнування, так і поштовхи до модернізації, водночас посилюючи прагнення інтелігенції до відновлення політичної автономії.






