Відродження після репресій: Початок етапу пов’язаний із лібералізацією в Російській імперії після Кримської війни. Діяльність інтелігенції змістилася від таємних товариств до легальної культурно-освітньої роботи.
Громадівський рух: Поява Громад — напівлегальних організацій, центром яких стала Петербурзька громада. Саме тут почали видавати перший український суспільно-політичний журнал «Основа», який гуртував навколо себе провідних інтелектуалів (В. Білозерський, М. Костомаров, П. Куліш).
Феномен хлопоманства: Виникнення в Києві гуртка під проводом Володимира Антоновича. Студенти-шляхтичі польського походження зреклися свого стану, щоб зблизитися з народом, вивчати його культуру та працювати задля його просвіти.
Недільні школи та просвітництво: Масове створення безкоштовних шкіл для дорослих, де навчання велося рідною мовою. Підготовка П. Кулішем першого українського букваря («Граматка») та активне поширення знань серед селян.
Валуєвський циркуляр (1863): Реакція імперської влади на активність громадівців. Заборона друку навчальної та релігійної літератури українською мовою («жодної окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може»), що фактично призупинило цей етап розвитку руху.






