Урок 17. КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ. РОБИМО ВИСНОВКИ З ТЕМИ «ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ»

Опис документу:
Урок 17. КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ. РОБИМО ВИСНОВКИ З ТЕМИ «ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ» Мета: розповісти учням про роль спілкування в житті людини; формувати навички так-товного, цікавого спілкування; сприяти моральному розвитку.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 17. КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ. РОБИМО ВИСНОВКИ З ТЕМИ «ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ»

Мета: розповісти учням про роль спілкування в житті людини; формувати навички так­товного, цікавого спілкування; сприяти моральному розвитку.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

— Завдяки чому люди розуміють одне одного?

— Що таке спілкування?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про культуру спілкування.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення вчителя

— Жодна людина не існує сама по собі. Кожен із нас може жити лише серед людей і пов’язаний з ними безліччю найрізноманітніших стосунків. Спробуйте пригадати, до скількох людей і у яких справах вам доводилося звертатися впродовж дня. Якщо скласти стислий перелік таких звернень, ви переконаєтесь, що все наше життя проходить у спілкуванні.

Спілкування — взаємини між людьми, що виявляються в обміні діяль­ністю, інформацією, досвідом, умінням і навичками, а також результатами ді­яльності.

Мистецтво спілкування — одна з найголовніших здібностей людини, вона піднімає її над усім живим і робить людиною!

Слово — найбільш виразний засіб людського спілкування. Уміння гово­рити, слухати — важливі умови взаєморозуміння. Немає у світі зброї, силь­нішої за слова. Недарма говорять, що словом людським можна зсунути гору з місця. Словами борються, словами люблять, словами ненавидять, словами вбивають, словами творять величезні справи в історії людства.

Про вміння користуватися словом писали ще в давнину. У «Повчанні синам» Володимира Мономаха говориться: «При старих мовчати, мудрих слу­хати, старшим коритися, з рівними собі й молодшими... без лукавого наміру розмовляти і більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою».

2. Робота за підручником (с. 76–81)

Учні читають вірш Надії Красоткіної «Чарівні слова» та виконують за­вдання на с. 77.

Потім читають вірш Оксани Сенатович «Балакуни».

— Як імена дійових осіб пов’язані з їхніми вчинками?

Учні виконують завдання на с. 79.

Опрацьовують оповідання Бруно Ферреро «Коло радості».

— Як люди поширювали радість?

Робота в парах

Учні виконують завдання на с. 81.

Читають висновки з теми «Людина серед людей» на с. 81.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів’ями та приказками

  • Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.

  • Яка людина, така її мова.

  • Умієш сказати — вмій і змовчати.

  • Ласкаві слова — мов весняний день.

  • Слово людини здатне обернутися злом.

  • Слово — не стріла, а серце пробиває.

  • Гарне слово дорожче за гроші.

  • В легковажної людини язик довгий.

  • Говорить гарно, мов горіхи гризе.

  • Сухе дерево безплідне, пусте слово марне.

  • Холодне слово поки до серця дійде — льодом стане.

  • Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.

  • Язик багато може зробити: і настрій піднести, і справу зіпсувати.

  • На сухому дереві немає плодів, у порожньому слові — глузду.

2. Цікаво знати!

— Спілкування розпочинається з привітання.

Привітання має досить цікаву і давню історію. Історики вважають, що в часи, коли люди не вміли говорити, вони під час зустрічі одне з одним щось буркотіли.

В усі часи люди вітали одне одного. Рухи, жести, слова, якими здавна обмі­нювалися люди різних країн під час вітання, дуже різноманітні. Хоча приві­тання у різних народів було різним, воно відображало одну суть: «Я радий тебе бачити».

У багатьох країнах на прощання машуть рукою. А, скажімо, у Греції цей жест зрозуміють як «іди до біса». Якщо в Болгарії кивають головою, ніби пого­джуючись, не помиліться, тому що це означає «ні, неможливо».

Майже скрізь постукування пальцем по лобі означає «ну й дурень». А в Гол­ландії таким чином висловлюють захоплення: «Як розумно!».

Японці під час привітання схрещують на грудях руки, українці обійма­ються і цілуються, росіяни також обіймаються і цілуються в обидві щоки, ін­коли тричі. Кількість поцілунків усюди різна: у Парижі — чотири, у Бельгії — три, в Англії — один. Американці усміхаються при зустрічі і поплескують одне одного по плечах.

Оригінальними є привітання у лапландців та деяких племен Нової Зе­ландії. При зустрічі вони труться носами. Туркмени, вітаючись, пхають одне одному руки в рукави халатів, а жителі Тибету знімають правою рукою головний убір, ліву руку закладають за вухо і, нахилившись, показують язик.

3. Вивчення правил спілкування

Ми спілкуємося в транспорті, за столом, в театрі, у сім’ї, у колі друзів. Запам’ятайте, чого слід навчитися і до чого прагнути під час спілкування.

  • Знати, з ким спілкуватися.

  • Не хвилюватися і не боятися.

  • Мати теми для розмов та ставити мету спілкування.

  • Уміти ставити запитання.

  • Тактовно і спокійно говорити.

  • Уміти вчасно промовчати.

  • Уміти керувати своїм настроєм.

  • Прагнути до доброзичливості, справедливості.

  • Прагнути, щоб люди були задоволені спілкуванням.

Чого потрібно уникати під час спілкування?

  • Не говорити багато.

  • Не докучати повчанням.

  • Не розповідати про свої хвороби, біди, нещастя.

  • Не говорити з іншими про те, що їх не цікавить.

  • За можливості уникати критики.

  • Не хвилюватися.

  • Не говорити монотонно.

  • Не говорити довгими реченнями.

  • Не говорити спочатку про другорядне, дрібниці.

  • Не зловживати мімікою, жестами.

  • Не зловживати часом співрозмовника.

4. Робота в парах

— Визначте, яких правил спілкування стосуються наведені українські прислів’я та приказки.

  • Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

  • Не кричи, а ліпше мовчи.

  • Співати добре разом, а говорити — окремо.

  • Себе не хвали, іншого не гудь.

  • Говорить, що три дні не їв.

  • Засипав словами, як горохом у бочку.

  • Не мели, як пустий млин.

  • Коли хочеш щось сказати, то подумай, як почати.

— Хоч якими ґречними ми не були в розмові, потрібно завжди пам’ятати, що зрештою нас оцінюють не за словами, а за нашими вчинками. Моральна норма «будь правдивим» безпосередньо стосується спілкування. Недарма ка­жуть: «Де багато слів, там мало правди».

5. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Завдяки чому люди розуміють одне одного?

— Що таке спілкування?

— Яку роль відіграє спілкування в житті людини?

— Як ви вважаєте, чому кожна людина зацікавлена в тому, щоб уміти гово­рити, вдало спілкуватися?

— Чи можна за мовою людини судити про її культуру, вихованість?

— Чи позначаються особливості спілкування людей на їхніх взаєминах, настрої, самопочутті й працездатності?

— Що необхідно людині для того, щоб відчувати радість від спілкування?

— Чи можна навчитися правильно спілкуватися з людьми?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 76–81).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн