Урок 16. ЧИ ВАРТО БУТИ ПРАВДИВИМ?

Опис документу:
Урок 16. ЧИ ВАРТО БУТИ ПРАВДИВИМ? Мета: глибше ознайомити учнів з поняттями «правда» і «неправда»; навчати оціню¬вати приклади з життя, де проявляється правда і неправда; спонукати до бажання завжди говорити правду.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок 16. ЧИ ВАРТО БУТИ ПРАВДИВИМ?

Мета: глибше ознайомити учнів з поняттями «правда» і «неправда»; навчати оціню­вати приклади з життя, де проявляється правда і неправда; спонукати до бажання завжди говорити правду.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Читання вірша М. Пригари «Тихенька дівчинка»

Чого це на мене так сердяться в школі?

Тож я не чіпаю нікого ніколи.

Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо,

А з цього виходить одне тільки лихо.

Оце я сказала — така в мене звичка,—

Що в Галі, як мишачий хвостик, косичка.

Що в Каті спідничка — неначе з рогожі,

Та ще й черевички на човники схожі.

Що в Тані волосся нечесане досі,

Що очі в Мар’янки маленькі та косі,

Що в зошиті Лесі самі тільки плями:

Напевне, бруднющими пише руками.

Я ж правду кажу їм ... І що тут такого?

Тож я не чіпаю ніколи нікого.

Сиджу собі тихо і в школі, і вдома,

І чом вони сердяться всі — невідомо!

— А як би ви відповіли цій дівчинці?

— Чому її знайомі сердяться?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми з’ясуємо, чи варто завжди бути правдивим.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда з елементами розповіді

Із самого дитинства наші батьки, бабусі та дідусі, вчителі, інші люди вчать нас говорити правду.

— Як же ми розуміємо значення слова «правда»?

Правда — це те, що відповідає дійсності, істина; певна сукупність досто­вірних відомостей про що-небудь.

— Звідки береться неправда?

Мабуть, немає у світі жодної людини, котра б завжди говорила правду і жодного разу не обманула. У народі кажуть: «Нема того дерева, щоб на ньому птиця не сиділа, нема того чоловіка, щоб хоч трохи не збрехав».

— Поміркуймо, чому виникає неправда? Звідки вона береться?

1) «Неправда виникає в першу чергу там, де існує примушування» (К. Федін).

Наприклад, коли людину просять зробити якусь справу, а це їй не цікаво, вона не виконує завдання, починає механічно чи свідомо виправдовуватись і говорити неправду.

2) Багато людей вважають себе хитрішими за інших і думають, що можна обманути — і ніхто не дізнається правди.

«Можна бути хитрішим за іншого, але не можна бути хитрішим за всіх» (Ф. Ларошфуко).

«На комусь»-таки ця людина «спотикнеться», і правда вийде на поверхню.

3) Людина обманює зі страху, боячись, що її покарають за якийсь поганий учинок.

4) Деякі обманюють просто тому, що так роблять інші, або тому, що їх самих часто обманюють.

5) Часто людина не може сказати правду, бо сама боїться її почути.

6) Деякі люди обманюють жартома. «Навіть у дрібницях треба бути правдивим» (М. Островський).

Коли людина раз сказала неправду і це «зійшло їй з рук», то хочеться вчи­нити так і наступного разу. Одна неправда породжує іншу. І іноді людині важко зупинитись і виплутатись із брехні.

«Брехня схожа на снігову кулю, чим більше її котити, тим більшою вона стає».

Що відчуває людина, яка сказала неправду? (Її мучить совість, не дає спокою сумління.) «Хто сумління не має, той правди не знає».

Як можна виявити, що говорить людина: правду чи неправду? (За го­лосом, мовленням)

— Як говорять правду?

Де мало слів, там більше правди. Правда коротка, а брехня багатослівна. «Коли людина не має іншого наміру, як сказати правду, їй достатньо декількох слів» (О. Толстой).

— Як кажуть неправду?

«Неправду не можна сказати просто: вона вимагає гучних слів і багатьох прикрас» (М. Горький).

Найбільша брехня часто виражається мовчанням.

— А що може бути гірше від неправди?

Часто трапляється так, що людина хоче сказати правду, але її не дого­ворює. Така напівправда ще гірша від брехні: брехню легше розпізнати, ніж напівправду, яка маскується, щоб обманути двічі.

— Скажіть, будь ласка, чи бувають такі випадки в житті, коли сказана не­правда може бути виправдана? Наведіть приклади.

— Чи можна приховати правду?

Скільки б зусиль не доклала людина, щоб приховати правду, все одно рано чи пізно таємне стане явним (відомим).

— Які приклади з життя ви можете навести?

Відомий французький письменник Е. Золя сказав: «Якщо ви приховаєте правду і закопаєте її в землю, вона неодмінно виросте і набере такої сили, що одного разу, коли вона вирветься, то знесе все на своєму шляху».

2. Робота за підручником (с. 69–76)

Учні читають оповідання Романа Завидовича «Панько-хвалько» та вико­нують завдання на с. 73.

Потім читають байку М. Ярового «Лисиця».

— Якою була лисиця?

— Яку хитрість вона придумала, щоб нічого не вчити?

— Як учителька покарала ледарку?

— Чого вчить нас цей вірш?

Робота в парах

Учні виконують завдання на с. 74.

Потім читають притчу «Погані звички».

Як ви зрозуміли зміст притчі? (У лісі росте маленька травичка, яка має маленькі корінці. Більша травичка має міцніше коріння, кущі — ще міцніші, дерево має великі корені. Корінь — це звичка.)

Яку рослину легше вирвати? (Маленьку травичку)

— Правильно. Маленькі корінці — маленькі звички, їх легко позбутися. Позбутися важко «закоренілих» звичок, тобто великих коренів.

Робота в парах

Учні виконують завдання на с. 76.

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

3. Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька раз понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутись нам до справ.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів’ями і приказками

  • Що правда, то не гріх.

  • Правди, як шила у мішку, не сховаєш.

  • Правда і в морі не тоне.

  • Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.

  • Двічі з неправдою не пройдеш.

  • Правда, як олія: скрізь наверх спливає.

2. Тестування

— З добром і злом, правдою і неправдою ми зустрічаємось у народних казках. Чи завжди в казках добро перемагає зло, правда перемагає кривду?

— А як — у реальному житті?

— Перед кожним у житті постає питання — чи треба говорити правду? Чому не можна обманювати? Що ж для вас означає говорити правду?

Тестування

Познач твердження, з яким ти згоден.

Навіщо ж одурювати? Навіщо брехати? Я ніколи не брешу і нікого не об­дурюю! Можу назвати десять причин, чому я цього не роблю!

  • Щоб не засмучувати тих, хто мене любить.

  • Якщо я обдурюватиму, мені перестануть вірити. Сьогодні обдуриш — за­втра тобі не повірять!

  • Якщо ти брехатимеш, то і тобі стануть брехати.

  • Тому що на обмані нічого надійного не побудуєш; усе буде несправжнім.

  • Тому що обдурювати соромно; це непристойно.

  • Тому що я правди не боюся; брешуть тільки боягузи.

  • Правду говорити легко. А якщо брешеш, слід постійно про це пам’ятати, щоб не проговоритися.

  • Тому що правда все одно вийде назовні — якщо не зараз, то потім.

  • Тому що за обман можуть покарати.

  • Я просто не хочу брехати — це огидно.

Можливо, ти назвеш ще причини, чому не треба брехати і одурювати?

3. Метод роботи «Коло»

— Скажіть коротко, чому не треба брехати.

  • Брехати не має сенсу!

  • Довго брехати важко!

  • Брехати просто глупо!

  • Брехати невигідно!

  • Брехати соромно!

4. Творче завдання «Не обдурюй»

Учні в групах відповідають на одне з нижче наведених запитань.

Що відбувається:

  • коли діти обдурюють своїх батьків?

  • коли батьки обдурюють своїх дітей?

  • коли лікарі обдурюють хворих?

  • коли вчителі обдурюють учнів?

  • коли учні обдурюють учителів?

  • коли правителі обдурюють народ?

  • коли брати і сестри обдурюють одне одного?

Після того як діти дадуть відповіді на запитання, разом з педагогом вони обговорюють, як навчитися ніколи не обдурювати одне одного.

5. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чому треба казати правду?

— Чому не можна обманювати?

1. Утрачається довіра до людини.

Хто раз збреше, другий раз не вірять.

Хто вчора збрехав, тому й завтра не повірять.

Брехуну не вірять навіть тоді, коли він говорить правду.

2. Утрата друзів.

Брехня і приятеля вижене.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

3. Брехня принижує людину.

4. Правду не приховаєш.

5. Обманювати — гріх.

Як маєш брехати, то краще мовчати.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 69–76).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методична діяльність в умовах децентралізації освіти в Україні»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн