Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Освіта в умовах воєнного часу: виклики, рішення, реалізація
»
Взяти участь Всі події

Урок 15. Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність. Природознавство. 5 клас.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Природознавство

Для кого: 5 Клас

23.01.2022

181

4

0

Опис документу:

Мета уроку: навчальна: сформувати в учнів знання про явища природи, систематизувати всі явища та навести приклади, навчити класифікувати природні явища, ознайомити з групами фізичних явищ, сформулювати висновок про значення фізичних явищ у житті; розвивальна: розвивати вміння використовувати наукові та народні знання, прикмети про фізичні явища природи в повсякденному житті людини; виховна: виховувати повагу до спостережливості українського народу і розповсюдження знань через народну творчість.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Урок 15. Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.


Мета уроку: навчальна: сформувати в учнів знання про явища природи, систематизувати всі явища та навести приклади, навчити класифікувати природні явища, ознайомити з групами фізичних явищ, сформулювати висновок про значення фізичних явищ у житті; розвивальна: розвивати вміння використовувати наукові та народні знання, прикмети про фізичні явища природи в повсякденному житті людини; виховна: виховувати повагу до спостережливості українського народу і розповсюдження знань через народну творчість.

Обладнання: малюнки явищ, зошити, підручник, загадки, прикмети.


Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Розпочинає вчитель, учні продовжують: «Народна мудрість говорить...»

Тане сніжок, зеленіє лужок,

День прибуває – коли це буває?

(весною)

Сонечко пече, липа цвіте,

Жито доспіває – коли це буває?

(влітку)

Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає – коли це буває?

(восени)

Лід на річках, сніг на полях,

Віхола гуляє – коли це буває?

(взимку)

Природа на узліссі

Фарби розбавляла,

Пензликом легенько

Листя фарбувала.


Хтось могутній, невідомий,

На річку печать поклав,

Без сокири і без лома,

А ніхто ще не зламав!


Учитель. Ми дізналися про тіла, які оточують нас у довкіллі. Знаємо тепер, що вони складаються з речовин. Речовини мають складну внутрішню будову і складаються з молекул. Молекула – найдрібніша частинка речовини, яка зберігає її властивості. Молекули утворені атомами. Атоми – найдрібніші частинки.

Ми приступаємо до вивчення явищ, що спостерігаємо в повсякденному житті. Навколо нас відбувається багато цікавого і водночас дивовижного та таємничого. Щоб зрозуміти, чому саме відбуваються в довкіллі певні зміни, необхідно мати певні знання, які допоможуть вам орієнтуватися у дивовижному світі явищ природи.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

У навколишньому середовищі постійно відбуваються зміни, деякі з них ми вже згадали у загадках і віршах. Ці зміни в природі називаються явищами. Явища відбуваються як в живій, так і неживій природі. Вони можуть відбуватися під дією вітру, сонячного світла і тепла, води, діяльності людини, та і ці причини теж є явищами. Вони бувають різними залежно від причин, законів, яким вони підпорядковуються. Явищ існує багато, і вони найрізноманітніші.

Зміни? Що відбуваються з тілами, називають явищами.

Завдання. Один учень за допомогою підручника з’ясовує, що таке біологічні явища, інший – хімічні. Потім розповідають один одному.

Фізичні явища характеризуються зміною форми тіл, їхнього положення, агрегатного стану, але без зміни складу речовини.


  1. Механічні явища

Пов’язані з рухом тіл на поверхні, тобто зміною положення відносно інших тіл. Характеристиками механічного руху є шлях, час та швидкість. Якщо уважно придивитися, то можна побачити слід від лиж на снігу, чорну смугу від коліс на дорозі і таке інше. Таку лінії називають траєкторіями руху тіл. Шлях – це відстань, яку долає тіло під час механічного руху. Людина, машина, велосипед долають однакову відстань, але за різний час. Вони рухаються з різними швидкостями.


  1. Теплові явища



Поняття «тепло і світло» або «тепло і холодно» ми неодмінно пов’язуємо із Сонцем. Сонце найбільше джерело тепла і світла для всього живого на землі.

Наше тіло – живий прилад, який реагує і дає змогу спостерігати теплові явища, робити з цих спостережень певні висновки.

Джерела тепла:

Природне тепло: сонячне тепло, термальні води, теплі течії.

Штучне тепло: спалювання дров, вугілля, торфу, нафти, газу.

Явища, пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими явищами. Дощ, сніг, іній, роса, туман, град – перехід речовини води з одного агрегатного стану в інший – це приклад теплових природних явищ.

Різні джерела тепла здатні по-різному нагрівати тіла. Міру нагрітості тіл учені називають температурою. Ще в 1742 р. шведський учений А. Цельсій запропонував шкалу для термометра, яку застосовуємо і тепер. Термометри – прилади для вимірювання температури повітря, води, тіла людини. Користуватися ними людина почала відносно недавно. Теплові явища пов’язані зі зміною швидкості руху найдрібніших частинок речовини – молекул та атомів. Чим швидше вони рухаються, тим вища температура тіла і навпаки. Плавлення речовин, їхнє розширення при нагріванні та звуження при охолодженні, кипіння, охолодження при випаровуванні – це приклади теплових явищ.

Проблемне питання:

  • Що відбувається з рухом молекул двох тіл, якщо вони стикаються одне з одним? При цьому одне тіло гаряче, інше – холодне.

  • Як ми це використовуємо у побуті?

  • Чи правильно казати, що одяг зігріває в холоди? Адже його температура у шафі нижча за температуру нашого тіла.


  1. Електричні явища

Щодня ми користуємося найрізноманітнішими електричними приладами і так звикли до їхніх послуг, що вкрай рідко цікавимося: а як же працюють ці розумні прилади? Ми навіть не замислюємося над тим, яких дивовижних явищ природи воно стосується.

У 1897 році відомий англійський фізик Джозеф Джон Томсон установив наявність в атомах крихітних частинок, які назвали електронами. Ці дуже легкі частинки є в будь-яких речовинах. За певних обставин електрони здатні залишати свої атоми чи, навпаки, «приєднуватися» до інших. У цих випадках кажуть, що атоми перетворюються на іони. Атоми, яким не вистачає електронів, називають позитивними іонами, а ті, що «захопили» зайві, - негативними. Для розуміння природи електричних явищ звернемо увагу на такі властивості іонів та електронів:

Позитивні іони притягують до себе електрони;

негативні іони відштовхують електрони, що до них наближаються.

Явища, пов’язані з електризацією тіл, мають назву електричні явища.


  1. Звукові явища

Шум автомобіля, шелест листя, пташиний спів, звук від свердла, дзвоник у школі. Усі ці явища теж пов’язані з рухом тіл. Рухаючись, тіло коливається, і передає ці коливання.

Явище розповсюдження коливань у повітрі, воді, металах, які сприймає наше вухо, називають звуковими явищами.

Тіло, що своїм коливанням створює звук, є джерелом звуку.

Поширення звукових коливань називається звуковою хвилею.

Від джерела звуку вона рівномірно поширюється в усі боки, як від камінця, кинутого у воду, йде хвиля на водній поверхні. Звукова хвиля може огинати невеликі перешкоди. У рідко посадженому лісі звук поширюється добре, але гірше, ніж на відкритій місцевості. Якщо перешкоди значні – стіни, скелі, паркан, звукова хвиля відбивається від них – так виникає луна. Ми сприймаємо звукові хвилі за допомогою вух – своєрідних хвилевловлювальних апаратів. Слух людини – не найкращий серед представників живої природи.


  1. Світлові явища



День і ніч, світло і темрява – звичайні для нас явища. У природі існують тіла, що водночас з теплом випромінюють і світло. А якщо спитати, що таке світло? Світло – це один із видів випромінювання.

  • Звідки береться світло?


Джерела світла – це дуже нагріті тіла: Сонце, свічка, зорі, багаття, електрична лампочка. Їх називають гарячими джерелами світла. Є також холодні джерела світла, наприклад, деякі медузи, риби, бактерії, полярне сяйво. Світло – це також хвиля, яка поширюється тільки у прозорих середовищах. Світло поширюється від джерела прямолінійно у всі боки, отже, світлові промені – це лінії, уздовж яких поширюється світло. Воно не може проникати через непрозорі предмети, доказом цього є утворення тіні. У 1667 році англійський учений Ісаак Ньютон здійснив ряд дослідів, які дозволили визначити склад сонячного світла.


  1. Магнітні явища

Нещодавно ми розділяли суміш ошурок за допомогою магніту. Магніти притягуються різнойменними полюсами і відштовхуються однойменними. Притягання тіл до магніту дістало назву магнітних явищ.

Більш детально про всі фізичні явища ви дізнаєтеся з дуже цікавого шкільного курсу фізики.


ІV. Закріплення знань

  1. Явища: механічні...

  2. Наведіть приклади фізичних явищ.

  3. Чи відрізняються фізичні і хімічні явища?

  4. Виберіть зайве явище: вітер – їде автомобіль – іржавіє цвях; гріється чайник – мерехтить лампочка – світиться медуза.

  5. Опишіть одне із явищ природи.

  6. За малюнками визначити, які це явища?








V. Домашнє завдання. Прочитати § 12, відповідати на запитання на с.55; почніть спостереження за природним явищем, результати записуйте в зошит. Творче завдання: підберіть загадки, прикмети про різноманітні явища, намалюйте їх.



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.