і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Умови використання виховних можливостей уроків трудового навчання у 5-9 класах

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ВИХОВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УРОКІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У 5-9 КЛАСАХ

Трудове навчання – загальноосвітній предмет, який складає основу предметного наповнення освітньої галузі “Технології”.

Предмет має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професії до людини; залучити учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт; сформувати навички розв’язання творчих практичних завдань [8].

Як показало детальне опрацювання методичної та науково-педагогічної літератури, досвід підготовки та проведення уроків з трудового навчання у 5-9 класах загальноосвітніх шкіл нашого регіону, особлива роль в трудовій підготовці школярів відводиться урокам трудового навчання, які мають свою специфіку.

Практична спрямованість уроків трудового навчання створює особливий характер труднощів в роботі учнів. Учні залюбки беруться за трудові завдання, їх заволікає конкретність, видимість результатів діяльності, зміна змісту та відносин під час уроку . Але різниця у самих процесах виконання поставленого завдання дозволяє стверджувати про особливий статус даних труднощів: учень може знати, як виконати завдання, але його пальці не володіють необхідною гнучкістю, вправністю, йому незручно працювати в незвичній для нього позі. Не вміючи пояснити та подолати труднощі, що виникли, такі учні дуже часто починають задовольнятися низькою якістю виконаного завдання [4].

Всяке м’язове зусилля, яке потребує свідомого вольового акту, стає автоматичним при багаторазовому його повторенні і як би звільненим від контролю свідомості. Але автоматичність строго диференційованих прийомів починає здійснювати на працюючого негативний вплив, одноманітність пригнічує його психіку, атрофує вольові зусилля, увагу, ініціативу. А тому особливо важливо планувати уроки трудового навчання з передбаченням часу на вироблення тих чи інших вмінь з урахуванням загального та фізичного розвитку школяра, наявного у нього досвіду трудової діяльності. Засвоєння елементарних операцій в різних видах трудової діяльності – основа вироблення професійної майстерності [5].

Як показали результати, проведених досліджень в школах Яготинщини, перехід учнів 5-7 класів на уроках з основ наук до видимо простих завдань на уроках з трудового навчання, дуже часто супроводжується пониженням інтересу до змісту уроків з трудового навчання та недооцінюванням вимог, які ставляться перед учнями. У деякої частини учнів формується відношення до уроків трудового навчання, як до другорядних. Усні опитування, проведені мною під час дослідження, показали, що по значущості серед навчальних предметів, встигаючі учні ставлять уроки з трудового навчання на одне з останніх місць. На нашу думку, для подолання такого роду поглядів та оцінок в середовищі учнів необхідно використовувати всі можливості уроків з трудового навчання та ситуацій, що виникають на них для виховання школярів. Таке твердження ґрунтується не тільки на результатах проведеної мною роботи, але й на результатах опрацьованої наукової та методичної літератури [1].

Повага до праці формується у школярів на основі знань про працю, які вони отримують на всіх уроках загальношкільного циклу та в процесі позакласної роботи, попереднього досвіду трудової діяльності, застосування засвоєних навиків та вмінь.

У зв’язку з цим нам видається обґрунтованою та важливою думка про важливість виділення шляхів розумового розвитку дітей в процесі оволодіння ними трудовою діяльністю ще в молодшому шкільному віці [2]. До таких шляхів відносяться оволодіння знаннями, які пов'язані з трудовою діяльністю; розвиток логічного мислення; формування інтелектуальних умінь та навичок, уміння планувати свою роботу, підбирати відповідні засоби для її здійснення, правильно знаходити шляхи та способи виконання трудового завдання.

Доцільною є, на мій погляд, рекомендація науковців-педагогів [6] звертати особливу увагу на трудові досягнення окремої людини та ті дії, які забезпечують їй ці досягнення (мова йде про робоче місце, основні робочі дії, про спеціальні предмети та знаряддя праці, результати праці).

Знання про працю колективу допомагають розкрити соціальні зв’язки людей. Вони включають знання про працю людей різних спеціальностей одного профілю (в будівництві наприклад це муляри, монтажники, кранівники, столяри, маляри); про загальний для всіх об’єкт праці (це може бути стадіон, Будинок культури, промислове підприємство, школа тощо) та розподіл обов'язків в процесі роботи (наприклад, конвеєр об’єднує зусилля всіх робітників).

Підсумовуючи висловлене вище, хотілося б відмітити правомірність тверджень багатьох провідних учених педагогів [3; 7; 9] про виховну цінність знань про сферу праці та її соціально-економічні особливості для гармонійного розвитку підростаючого покоління в сучасних умовах, оскільки правильно організовано продуктивна праця має велике виховне значення для школярів.

Під час організації продуктивної праці на уроках з трудового навчання ми виходили з основних положень організації продуктивної праці, в повній мірі використовуючи методичні та наукові розробки провідних науковців та педагогів сучасності та минулих часів [2; 3; 4; 6; 7; 9]. Основні спостереження з цього процесу подано нижче.

Розробка конструкцій виробів проводилась у визначеній послідовності: вчитель визначав завдання, школярі подавали свої пропозиції та зауваження, обговорювали їх, вибирали найбільш доцільні з них. В залежності від замовлення та навчально-виробничих завдань вчитель визначав форму організації праці на уроці – фронтальну, бригадну чи індивідуальну. В процесі виготовлення виробу школярі проводили роботу з раціоналізації трудового процесу. Це допомагало вчителю й учням позбутися одноманітності в праці, ремесленницького підходу та викликало загальний інтерес до роботи. Така організація, і це підтверджується результатами проведеного усного опитування, виконання виробничих замовлень стимулює в учнів формування навиків колективної праці.

Спільне чи почергове використання школярами деяких верстатів, інструментів, пристосувань, загальний режим, колективна організація праці – все це сприяло відпрацюванню узгоджених дій, взаємодопомоги, розуміння трудових взаємовідносин між людьми, учасниками трудового процесу.

Також мною було зафіксовано і те, що праця, організована в колективних формах, але з розподілом трудових функцій між різними виконавцями, допомагає встановленню між учнями відносин взаємної залежності, відповідальності та контролю. Таким чином, правильно організована праця дозволяє відноситись до учнів не тільки як до виконавців замовлення, але й як до організаторів виробничого процесу, вона дозволяє і допомагає навчати їх основам економічної грамоти, виховує повагу до результатів своєї і чужої праці.

Отже, виховні функції уроку трудового навчання визначаються його цільовою спрямованістю, змістом навчального матеріалу, способами стимулювання учнів до творчої діяльності, а зміцнення навчально-матеріальної бази трудового навчання створює передумови до забезпечення творчого процесу діяльності вчителя і учнів.

Дана проблема не опрацьована повністю в педагогічній науковій та методичній літературі, деякі її аспекти потребують уточнення, тому ми вважаємо за потрібне провести більш детальне і повне дослідження обраного напрямку педагогічної діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Атутов П.Р., Бабкін М.І., Васильєв Ю.А.Зв'язок трудового навчання з основами наук. М.: Просвещение, 1983.

  2. Атутов П.Р.Політехнічна освіта школярів. - М.: Педагогіка, 1986.

  3. Бабанський Ю.К., Побєдоносцев А.Г. Комплексний підхід до виховання школярів. М.: Педагогіка, 1980. с.25-36.

  4. Батищев С.Я.Трудова підготовка школярів. - М.: Педагогіка, 1991.

  5. Виховання учнів в процесі трудового навчання/ Під ред. Т.Н.Мальковської. М, : Просвещение, 1983.

  6. Волков М.П. Прилучення школярів до творчості. - М.: Просвещение, 1992.

  7. Колесников Л.Ф., Турчанко В.Н., Борисова Л.Г. Ефективність освіти. – М.: Педагогіка, 1991. – 272 с.

  8. Програми для загальноосвітніх навчально–виховних закладів.: Трудове навчання 5 – 9 класи. – К.: Шкільний світ, 2001.– 310 с.

  9. Соколов Е.В., Дукович Б.Н.Сім'я як джерело виховного впливу: Сім’я як об’єкт філософського та соціологічного дослідження. Л.: Прогрес, 1974. С. 133-135.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Наукова стаття
  • Додано
    25.02.2018
  • Розділ
    Трудове навчання
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    5273
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    XB615844
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти