Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654-1655 рр.

Історія України

Для кого: 8 Клас

01.04.2021

431

12

0

Опис документу:
Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII СТ. Підтема: Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654-1655 рр. Цілі уроку: • з’ясувати передумови та визначити основні положення й наслідки українсько-російського договору 1654 року, а також дати історичну оцінку подіям Національно-визвольної війни у 1654-1655 рр.; пояснювати причини підписання українсько-московської угоди 1654 р.; • аналізувати зміст українсько-московського договору 1654 р.;
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дата______

Клас 8

Вчитель: Таранич О.В.

Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Підтема: Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654-1655 рр.

Цілі уроку:

  • з’ясувати передумови та визначити основні положення й наслідки українсько-російського договору 1654 року, а також дати історичну оцінку подіям Національно-визвольної війни у 1654-1655 рр.; пояснювати причини підписання українсько-московської угоди 1654 р.;

  • аналізувати зміст українсько-московського договору 1654 р.; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами;

  • на прикладах героїчної боротьби українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати:

  • Пояснювати причини укладання українсько-московського міждержавного договору, визначити його особливості;

  • Характеризувати перебіг подій 1654-1655 рр., визначити їхнє історичне значення;

  • Висловлювати своє ставлення до подій в Переяславі 1654 р., аналізуючи історичні джерела;

  • Показувати на карті напрямки походів українського війська в 1654-1655 рр., місця основних битв.

Науково-методичне забезпеченняпідручник (автор В. С. Власов), атлас, мультимедійний проектор, презентація з ілюстративними та дидактичними матеріалами.

Історичні постаті: В. Бутурлін, Олексій Михайлович Романов, Мехмед-Гірей, І. Богун, Карл Х, Дердь ІІ Ракоці, А. Жданович.

Основні терміни та поняття: Переяславська рада, Березневі статті, автономія, протекторат, конфедерація.

Основні дати та події: 1654 р., 8 сiчня – Переяславська рада; 1654 р., беpезень – підписання в Москві «Березневих статей» між козацьким посольством і московським урядом; 12 листопада 1655 р. ‒ угода між Гетьманщиною та Кримським ханством; 1656 р., жовтень – укладення союзу з трансільванським князем Дьордем II Ракоцi проти Польщі; 1656 р., 24 жовтня – пiдписання мiж Московською державою i Рiччю Посполитою пеpемиp’я у Вiльно; 1656 р., листопад – укладення антипольського союзу мiж шведським коpолiвством i трансільванським князiвством; 1657 р., сiчень–липень – воєнні дії вiйська трансільванського князя Дьордя II Ракоцi та козацьких полків на чолi з Антіном Ждановичем проти Речі Посполитої. 1657 р., 27 липня – смеpть гетьмана Богдана Хмельницького.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. Дати відповіді на запитання у підручнику (стор. 135)

  2. Впізнайте історичні події, які відповідають вказаним картосхемам та розташуйте їх у правельній хронологічній послідовності.

А. Б.

В. Г.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Ой Богдане! Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір, На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала, Виглядала волю…»

Т. Шевченко

На шостому році надзвичайно виснажливої боротьби українського народу проти Польщі стало ясно, що остаточно звільнитися від польського ярма тільки власними силами Україна не в змозі. Молода козацька держава не могла завдати вирішального удару Польщі. Кримський союзник не був зацікавлений у зміцненні України і щоразу фактично зводив нанівець результати її воєнних перемог. Вихід із становища був у одержанні Україною надійної військової допомоги, яка могла б забезпечити перелом у воєнних діях і ліквідувати зв’язок із Польщею. 

IV. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  1. Переяславська рада

  2. Березневі статті

  3. Воєнні дії 1654-1655 рр.

  4. Похід на Галичину та Польщу 1656-1657 рр.

1.Переяславська рада

Завдання: опрацювавши матеріал підручника на стор. 137-138, установіть послідовні етапи укладення союзу Війська Запорізького і Москви.

І. 1648-1654 рр. – обмін посольствами між державами; привід – спільне віросповідання (православ’я);

ІІ. Зволікання Москви; наслідок – погрози з боку Б. Хмельницького про укладення союзу з Туреччиною;

ІІІ. 01.10.1693 р. Земський собор прийняв рішення про надання протекторату Гетьманщині і пообіцяв розпочати війну проти Польщі;

IV. Велике посольство на чолі з В. Бутурліним прибуває до України;

V. 08.01.1964 – Переяславська рада.

У Переяславі відбулася 8 січня 1654 р. старшинська рада, а згодом генеральна військова рада. У ній взяли участь представники козацтва КиївськогоЧернігівського та Брацлавського полків і жителі Переяслава. Не було представників від селян, міщан та духовенства.

Під час публічної церемонії гетьман і козацька старшина присяглися на тім, «щоб бути їм із землею і городами під царською великою рукою невідступно».

Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Однак Хмельницький зажадав, щоб посли першими присягли від імені царя, що мало б забезпечити Гетьманщині збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу, у зв'язку з чим гетьман і старшини пішли на нараду, яка тривала декілька годин. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим.

Жодного письмового договору в Переяславі укладено не було.

Завдання: опрацюйте історичний документ та дайте відповідь на запитання.

Запитання:

  1. Чи добровільною була присяга на вірність московському цареві?

  2. Чому Б. Хмельницький і старшина, незважаючи на відмову московських послів, склали присягу?

  3. Хто відмовився присягати на вірність московському цареві?

  4. Чому серед українського суспільства не було одностайності у сприйнятті подій, які відбулися у Переяславі?

Завдання: уважно розгляньте картину Михайла Хмелька «Навіки з Москвою. Навіки з московським народом» (1951 р.) та прокоментуйте ‒ як зображуване українське суспільство ставилося до укладення союзу?

На вказаній картині висвітлений «правильний» образ Переяславської ради, адже за часів радянської влади, коли Україна була складовою частиною СРСР, серед істориків була поширена незмінна думка, що Переяславська рада була всенародною і одностайною, Москва ніколи не порушувала взятих на себе зобов’язань, Переяславська рада врятувала Україну від загибелі і поклала кінець польському пануванню в ній, а український народ здобув своє «місце під сонцем» поруч з братнім російським народом.

Але український історик Михайло Грушевський вважав, що Переяславська угода була формою васальної залежності, а український історик В. Липинський - пропонує думку, що Переяславська угода 1654 року була лише тимчасовим військовим союз між Московією і Україною.

2.Березневі статті

У Переяславі була укладена лише усна угода, а у березні 1654 р. у Москві козацька делегація передала на розгляд московитам проект договору із 23 пунктів, спрямованих на збереження української автономії. Після двотижневих переговорів сторони підписали договір. Кількість статей було зменшено до 11, які затверджувалися царською грамотою. Цей українсько-російський договір увійшов в історію під назвою «Березневі статті», або «Статті Б. Хмельницького». Другою частиною договору стала Жалувана грамота Олексія Михайловича Війську Запорозькому на збереження його прав і вольностей (27 березня 1654).

Робота з поняттями

Протекторат форма залежності, за якою одна держава перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави, це нерідко призводить до втручання й у внутрішні справи.

Автономія самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах загальнодержавного закону.

Конфедерація союз самостійних держав, створених з певною метою.

Робота з документом

Завдання: уважно прочитайте текст договору та матеріал у підручнику, та складіть SWOT-аналіз умов «Березневих статей». (ДОДАТОК А)

Учні діляться на чотири групи:

1-ша група аналізує позитивні сторони для внутрішнього середовища.

2-га група аналізує негативний сторони для внутрішнього середовища.

3-тя група аналізує позитивні можливості для зовнішнього середовища.

4-та група аналізує можливі загрози для зовнішнього середовища.

Проблемне запитання: чим стала для українського народу Переяславська рада: військовим союзом, формою васальної залежності чи інкорпорацією козацької держави до Московського царства?

Отже, Березневі статті стали підсумком дипломатичної діяльності Б. Хмельницького у 1654 р. Україна отримала сильний військовий протекторат та можливість продовжити війну з Польщею. Умови договору свідчать про утворення конфедерації, так як він був укладений з конкретною метою – визволити українські землі з-під Речі Посполитої і після досягнення поставленої мети мав розпастися.

3.Воєнні дії 1654-1655 рр.

Після підписання україно-московського договору об’єднане російсько-козацьке військо перейшло в наступ проти поляків. Головні воєнні дії розгорнулися на Волині та Поділлі.

Завдання: уважно розгляньте запропоновану карту, знайдіть та позначте у контурній карті військові події запропоновані у табличці.

12 листопада 1655 р. – Б. Хмельницький і кримський хан Мехмед-Гірей уклали угоду про невтручання Кримського ханства в боротьбу Гетьманщини та Московської держави з Річчю Посполитою, відновлення україно-татарської дружби і заборону татарам здійснювати напад на українські та московські землі.

4.Похід на Галичину та Польщу 1656-1657 рр.

Виснажена війною, Річ Посполита запропонувала Московії укласти перемир’я.

Віленське перемир'я – угода між Річчю Посполитою і Московською державою, досягнута в серпні–жовтні 1656 р. в місті Вільно. Її укладання спонукало Б. Хмельницького до спроб змінити спрямування зовнішньої політики Гетьманщини.

Робота з історичним джерелом

Віленське перемир

  • Річ Посполита та Московія припиняли між собою воєнні дії;

  • обидві сторони зобов’язувалися не розпочинати мирних переговорів зі Швецією;

  • обговорювалося питання про встановлення державних кордонів і обрання Олексія Михайловича польським королем після смерті Яна ІІ Казимира;

  • територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору в межах Київського воєводства. У разі обрання царя королем Речі Посполитої Гетьманщина залишалася у її складі.

Запитання

1. Як ви вважаєте, чому Росія та Польща пішли на підписання Віленського перемир’я?

2. На яких умовах воно було підписане?

3. Як за цим договором визначалася доля Української держави?

4. Поміркуйте, чи було Віленське перемир’я порушенням українсько-російського договору 1654 р.? Чому ви так вважаєте?

Відверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини обурило гетьмана і старшину. В укладенні Віденського перемир’я вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р. Хмельницький активізував зусилля з укладення воєнно-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханства.

У грудні 1656 р. в угорському місті Рандоті було підписано договір про союз між Швецією і Трансільванією. Розподіл території Речі Посполитої за його умовами передбачав перехід західноукраїнських земель до Трансільванії. Рандотський договір засвідчив, що трансільванський князь і шведський король, потребуючи допомоги Гетьманщини, водночас не хотіли її зміцнення за рахунок приєднання Західної України.

Завдання: наведіть аргументи, які змусили Б. Хмельницького змінити вектор своєї зовнішньої політики.

Наприкінці грудня 1656 р. Хмельницький без відома московського уряду вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб.

Швидким маршем пройшовши Галичину, до трансільванського князя під Перемишлем приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на з’єднання з армією шведського короля. Після об’єднання за наполяганням Карла Х Густава було вирішено завдати рішучого удару полякам. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 9 червня місто було здобуто.

Однак у середині червня становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу на Швецію Данії Карл Х змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дьєрдь ІІ Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і капітулював.

До козаків Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без згоди на те царя. До того ж серед українського війська поширювалися чутки, що Хмельницький важко хворий і доживає останні дні. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав повертатися додому.

Поразка україно-трансільванського походу до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана. 27 липня 1657 р. видатний керманич Української держави помирає. Тіло гетьмана було поховане в Іллінській церкві на хуторі Суботів.

V. Узагальнення та систематизація отриманих знань

Метод «Три факта з історії»

Учень називає історичні постаті, події, історичні місця, які найбільше запам’яталися на уроці.

Бесіда

1. Яким був результат битви під Охматовом?

2. Що передбачала угода між Хмельницьким і кримським ханом, укладена 12 листопада 1655 р. під Озерною?

3. Охарактеризуйте перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр.

4. Якими були умови Віленського перемир’я?

5. Чому Хмельницький вважав укладення Віленського перемир’я порушенням Московською державою українсько-московської угоди 1654 р.?

6. У чому полягала зміна зовнішньополітичних орієнтирів Хмельницького після підписання Віленського перемир’я?

7. Які держави підписали Раднотський договір?

8. Як відбувався похід української армії до Польщі в 1657 р.?

9. Чому А. Жданович вирішив припинити похід до Польщі й повернутися додому?

10. Коли помер Б. Хмельницький і де його було поховано?

VІ. Домашнє завдання

Прочитати & 21

Творче завдання: скласти історичне есе на тему: Переяславська рада 1654 р. – «зрада» чи «перемога»?

ДОДАТОК А

SWOT-аналіз «Березневих статей»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.