🏹🛡️ Презентація до уроку: «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV — перша половина XVI ст.)» (за § 22-23 підручника)
До курсу: «Історія України» (7 клас)
Як після занепаду Королівства Русь українські землі увійшли до складу нової могутньої держави — Великого князівства Литовського, і яким був принцип співіснування двох народів «старизни не рушимо, а новини не вводимо»? Цей урок, побудований за § 22-23 підручника О. Пометун, О. Дудар та Н. Гупана, відкриває Розділ 5 і присвячений періоду входження українських земель до складу сусідніх держав. Презентація створена так, щоб наочно та цікаво розкрити причини й особливості литовсько-руської доби.
📌 Що всередині презентації?
Матеріал чітко спирається на текст параграфа підручника, розбиваючи тему на ключові блоки:
Передумови входження українських земель до Литви:
Слабкість руських князівств після монгольської навали та відсутність єдиного центру опору проти зовнішніх загарбників.
Стрімке зростання і посилення Великого князівства Литовського (ВКЛ) під проводом литовських князів (Міндовга, Гедиміна, Ольгерда), які прагнули розширити свої володіння на південь і схід.
Особливості об'єднання (інкорпорації) земель:
Мирне входження більшості українських земель (Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля) до складу ВКЛ завдяки дипломатії, династичним шлюбам та принципу «Ми старизни не рушимо, а новини не вводимо».
Збереження місцевих законів, звичаїв, судочинства та православної віри: литовські князі та бояри самі масово переходили на православ'я, вивчали руську мову та переймали місцеву культуру («литовці русинам не доводилися чужими»).
Видатні литовсько-руські князі:
Ольгерд Гедимінович: приєднав Чернігово-Сіверщину, Київщину та Поділля (знаменита битва на Синіх Водах 1362 р., яка витіснила монголо-татар із Наддніпрянщини).
Вітовт Великий: за його правління ВКЛ досягло найбільшої могутності, проте він ліквідував удільні князівства (Київське, Волинське, Новгород-Сіверське), перетворивши їх на намісництва, що викликало незадоволення української знаті.
Зміни в суспільному устрої та управлінні:
Зростання ролі місцевої української знаті (князівських і боярських родів — Острозьких, Чорторийських, Сангушків), які посідали важливі державні посади.
Зберігання руської (староукраїнської) мови як офіційної державної мови у Великому князівстві Литовському для ведення документації та судочинства.
💡 Переваги матеріалу:
Повна відповідність підручнику 2024 року: Матеріал базується виключно на тексті, картах та методичному апараті параграфів 22-23 авторського колективу О. Пометун, О. Дудар, Н. Гупан.
Наочність та структурованість: Включно з картами експансії Великого князівства Литовського, схемою битви на Синіх Водах 1362 року, гербами та портретами князів.
