Презентація описує історичну долю українських земель у складі Румунії протягом міжвоєнного періоду. Основна увага приділяється жорсткій політиці румунізації та асиміляції, що супроводжувалася закриттям національних шкіл, забороною мови та обмеженням прав українців. Висвітлюються соціально-економічний занепад регіонів Буковини та Бессарабії, а також нерівність аграрної реформи, яка призвела до масового зубожіння селян. Важливе місце посідає Татарбунарське повстання 1924 року, яке виникло як стихійний протест проти адміністративного гніту за підтримки більшовицьких сил. Окрім збройного спротиву, розглянуто діяльність Української національної партії та інших легальних організацій, що намагалися захищати права меншин парламентськими методами.


