Українські рушники — скарби народні навіки Комплексне заняття для дітей старшої групи

Опис документу:
закріпити знання про використання рушників у побуті; удосконалювати навички формування уявлень про національне мистецтво, навички малювання в техниці пластинографії. розвивати творчі здібності; пізнавальну активність дітей, інтерес до пізнання своїх національних традицій. виховувати естетичні почуття та формувати естетичний смак, позитивно ставитись до національних традицій, звичаїв культури України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Українські рушники — скарби народні навіки
 Комплексне заняття для дітей старшої групи

Вихователь ДНЗ №32 «Лісова казка» Мартиненко Ольга Євгенівна

Мета:

  • Навчальна: закріпити знання про використання рушників у побуті; удосконалювати навички формування уявлень про національне мистецтво, навички малювання в техниці пластинографії.

  • Розвиваюча: розвивати творчі здібності; пізнавальну активність дітей, інтерес до пізнання своїх національних традицій.

  • Виховна: виховувати естетичні почуття та формувати естетичний смак, позитивно ставитись до національних традицій, звичаїв культури України.

Мовна робота:вдосконалювати в вивченні прислів’їв про рушники, розвивати зв’язне мовлення.

 Попередня робота: ознайомити дітей з українськими вишитими рушниками, заучування віршів, прислів’їв, пісень, розгляд ілюстрацій.

 Матеріал: пластилін, аркуш паперу, серветка, клийонка.

Демонстраційний матеріал: презентація, рушники, хліб-сіль, ляльки-україночки, хатина.

 Хід заняття

 В національнім куточку прибрано: рушники на стінах, картини, одяг, стоїть стіл вкритий вишитою скатертиною. На столі керамічний посуд. Лунає пісня «Пісня про рушник» муз. Майбороди П. сл. Малишко А.

Вихователь: Добрий день, мої любі малята. Щиро вітаю вас у нашій світлиці. До нас сьогодні завітало багато гостей. Давайте привітаємося з ними.

   Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

 Із хлібом і сіллю, як завжди ведеться,

Ми зичим достатку усім і добра.

Хай сонце всміхнеться, життя удається,

І доля завжди щоб привітна була. (Піднесення хліба з сіллю)

Вихователь: Чи гарно у нашій світлиці?

Діти: Нам дуже подобається!

Вихователь: - Колись світлицею називали найгарнішу кімнату в хаті. Жінки-українки з давніх давен любили чепурити свої хати. Було чисто і затишно скрізь. Мати, навчаючи дочку, приказувала:

« Тримай хаточку, як у віночку, І рушничок на кілочку. Тримай відерця всі чистенькі, І водиці повненькі».

Ви мабуть, звернули увагу на чудові вишивки на сорочках, рушниках. Від сивої давнини і до наших днів, у радості й горі рушник — невід’ємна частина нашого побуту.

У народі говорили: «Хата без рушників — як родина без дітей.»

Вишитий рушник можна порівняти хіба що з піснею. За давнім українським звичаєм у хатах збиралися майстрині, де вони ткали, вишивали, а під час роботи співали пісні.

  • Давайте заспіваємо пісеньку про рушничок.

Пісня «Рушники»

Вихователь: Вишиті рушники створюють затишок, зміцнюють родину. У народі казали: «Де сяє вишиття, там злагода і добре життя».

  Без рушників не обходилися різні народні обряди. Пригадаймо деякі з них:

(Відповіді дітей. Під час відповідей діти виходять і стають з рушниками попарно)

Діти:

- з рушником і хлібом приходили в дім, де народилася дитина;

- з рушником виряджали матері своїх синів в далеку дорогу;

- рушниками перев’язували сватів;

- стелили вишиваний рушник під ноги молодим, перев’язували їм руки, щоб вони все життя були разом;

- хлібом-сіллю на вишитому рушнику зустрічали дорогих гостей.

- рушники вішали над вікнами, дверима.(показую), їх називали оберегами, бо люди вірили, що вони оберігатимуть хату від лиха.

Танок з рушниками

Вихователь:

- Якими кольорами вишитий рушник?

Діти: червоний і чорний.

Вихователь:

- Червоний колір – це колір калини, яку завжди шанували на Україні. Чорний колір – колір землі-годувальниці.

Подивимось, на яку геометричну фігуру він схожий?

Діти: на прямокутник

Вихователь:- Так, на прямокутник, так само, як і поле. Коли закінчувалися роботи в полі, жінки й дівчата сідали за полотно і вишивали його візерунками, немов засівали поле. Слова «поле» і «полотно» - навіть схожі за звучанням. Тож рушник – це витвір української, хліборобської душі. У вишивках були геометричні узори – лінії, кола, хрести, ромби, квадрати – які символізували сонце, зорі, землю, воду.

- Що ще вишивали на рушниках?

Діти: калину, листочки, колоски, квіти, птахів.

Вірш «Вишиваю рушничка»

Вишиваю рушничка

Різними нитками.

Там калина молода

Й ружі з солов’ями.

І барвінку синій цвіт

Кущ рясного глоду

Український рушничок –

Символ мого роду.

Вихователь:

У народі вважалось, що рушники – це обереги від усього злого, що може зайти в дім, це символ людського щастя. Багато народних прислів’їв ми з вами вчили про рушник.А які пам’ятаємо?

Діти:

- Рушник на кілочку – хата у віночку.

- Хата без рушників – родина без дітей.

- Де сия вишиття, там злагода й добре життя.

- Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати.

- Коли бажали людям щастя, то казали:

«Хай стелиться вам доля рушниками».

Вихователь:

Колись в Україні не було такої дівчини, яка б не вміла вишивати. Довгими осінніми та зимовими вечорами, молоді дівчата вишивали рушники, сорочки, хустки. Кожна намагалася вишити на рушнику такий малюнок, щоб він не був схожий на інший. Рушники берегли, їх передавали, як обереги з покоління у покоління. Дивовижні орнаменти рушників, які ви сьогодні бачите, створили руки наших народних майстринь.

-Рушники вишивають, а як ми з вами можемо прикрасити наші рушнички?

Діти:

  • Можна намалювати фарбами, зробити аплікацію, трафаретами, пластиліном.

Вихователь:

-Так. Ця техніка називається пластилінографієй. Сьогодні я вам пропоную прикрасити рушнички за допомогою техніки пластилінографії.

- Подивіться на свої рушнички, у кожної групи свій візерунок. Щоб зробити його яскравим, кольоровим, ми попрацюємо з пластиліном.

- Давайте згадаємо техніку роботи з пластиліном: від пластиліну відщипуємо маленькі шматочки необхідного кольору та заповнюємо візерунки, не виходячи за контур малюнка. Шматочки пластиліну треба викладати щільно один до одного.

Пальчикова гімнастика

На роботу
Старший встав - не лінувався.
Вказівний за ним піднявся - 
Розбудив сусід його.
Той - свого, а той свого.
Встали вчасно вci брати - 
На роботу треба йти.
(Стиснути пальчики в кулачок. По черзі розгинати їх, починаючи з великого. А зі словами: „Встали вчасно вci..." широко розставати nальцi).

Вихователь:

Приступаємо до роботи. І ваші невеличкі твори стануть окрасою нашої групи.

Самостійна робота

 (Лунає українська народна музика.)

Виставка рушників.

Вихователь: Ось закінчилося наше заняття. Ви чи мало дізналися про рушник у народних звичаях та традиціях, ознайомилися з обрядовою скарбницею українського народу. Наше життя — це біле полотно, на якому доля мережить свій візерунок. Тож нехай на полотні нашого життя переплітаються радісні, червоні, жовті, зелені, блакитні кольори і вічними будуть символи здоров’я, достатку, щастя та злагоди.

Рушники

Муз: Анна Олєйнікова, 
Сл: Наталія Іванова

Рушники моя бабуся вправно вишиває,
На чудові візерунки доля надихає.
То барвінок зацвітає - душу огортає,
То калина білопінна віти простягає.
-----------------------------
-----------Приспів:---------- 
Рушники, рушники,
Вишиті нитками,
Розцвіли, мов весна,
Буйними квітками.
Рушники, рушники -
Бабусева казка,
Татусеві сильні руки,
Материнська ласка.
-----------------------------
Цвіт за вікнами кружляє, засипає очі,
Рушники нам серце гріють, як пісні дівочі.
Рушники сімейні наші - обереги в хаті.
Хай всі будуть в Україні вільні та багаті

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн