Українські радянські воєнноначальники в роки Великої Вітчизняної війни.
МАЛИНОВСЬКИЙ Родіон Якович (23(11).11.1898–31.03.1967) – військ. і держ. діяч СРСР, полководець. Маршал Рад. Союзу (1944), Двічі Герой Рад. Союзу (1945, 1958), Нар. Герой Югославії (1964). Н. в м. Одеса. 1911 закінчив церковно-парафіяльну школу. Від 1914 добровольцем брав участь у Першій світовій війні. У жовтні 1915 поранений і одержав Георгіївський хрест 4-го ст., став єфрейтором. У лютому 1916 в складі рос. експедиційного корпусу відряджений до Франції. Воював на Зх. фронті, ще раз поранений, отримав франц. нагороди. 1919 вступив до РСЧА (див. Радянська армія). Брав участь у боях з білогвардійцями в складі 27-ї стрілец. д-зії Сх. фронту. Наприкінці 1920 направлений до школи молодшого командного складу. По її завершенні став командиром кулеметного взводу, потім – командиром роти, стрілец. батальйону 246-го полку. 1926 вступив до ВКП(б). 1927–30 навч. у Військ. академії ім. М.Фрунзе. Після випуску служив нач. штабу кавалерійс. полку 10-ї кавалерійс. д-зії, займав відповідальні посади в штабах Північнокавказ. і Білорус. військових округів, очолював штаб 3-го кавалерійс. корпусу.
