Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Цивільний захист у закладах освіти: складаємо мобілізаційний план
»
Взяти участь Всі події

Українська революція 1917 року

Історія України

Для кого: 9 Клас, 10 Клас

15.10.2019

548

8

0

Опис документу:
визначення ролі Українських земель в економічному і політичному житті Російської імперії, перспективи розвитку України під владою імперії; визначити суттєві досягнення українського народу та їх вплив щодо поліпшення економічного важкого стану українських земель; дати оцінку діям Російської імперії щодо її політичної та економічної зацікавленості в українських землях.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Економіка України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Автор: викладач економіки Ольга Василівна Берковська Глибоко помиляється той, хто вважає біл...
Слайд № 1

Економіка України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Автор: викладач економіки Ольга Василівна Берковська Глибоко помиляється той, хто вважає більш міцною і твердою владу, що спирається на силу, ніж ту, яка заснована на любові.       Теренцій 

Слайд № 2

Питання до уроку: Які галузі господарства викликали найбільшу зацікавленість Російської імперії на українських територіях. Як впливали високі збори...
Слайд № 3

Питання до уроку: Які галузі господарства викликали найбільшу зацікавленість Російської імперії на українських територіях. Як впливали високі збори урожаю України і лідерство на аграрному ринку Російської імперії та світу на розвиток сільського господарства та країни? Галузі господарства України, розвиток яких відбувався повільними темпами? Чи була влада Російської імперії зацікавлена в розвитку України, створенні її власного економічного ринку і підвищенні соціального рівня життя? Ставлення російської влади до культури, традицій, етнічної та національної спадщини українського народу? Які події призвели до української революції 1917 року?

поділ українських земель між Російською та Австро-Угорською монархією на початку XX ст.
Слайд № 4

поділ українських земель між Російською та Австро-Угорською монархією на початку XX ст.

Повільний розвиток життєвоважливих галузей промисловості Типографія, 1906 р. текстильна хімічна Донецький содовий завод «Любімов» поліграфічна Пряд...
Слайд № 5

Повільний розвиток життєвоважливих галузей промисловості Типографія, 1906 р. текстильна хімічна Донецький содовий завод «Любімов» поліграфічна Прядильний верстат XIX ст.

Чавун Сталь Прокат Вугілля Нафта Висновок: Україна сировинний додаток Російської імперії. Українці змушені купувати російські або закордонні товари...
Слайд № 6

Чавун Сталь Прокат Вугілля Нафта Висновок: Україна сировинний додаток Російської імперії. Українці змушені купувати російські або закордонні товари. Економіка України не розвивається. Металообробні підприємства не забезпечують потреб населення українських територій

Капіталізація сільського господарства України Україна – світова житниця с/г продукції 43 % світового врожаю ячменю Частка України в експорті Російс...
Слайд № 7

Капіталізація сільського господарства України Україна – світова житниця с/г продукції 43 % світового врожаю ячменю Частка України в експорті Російської імперії 90 % пшениці 85 % цукру 10 % кукурудзи На початку XX ст. селянське господарство все ще залишалося значною мірою натуральним, техніка землеробства залишалася відсталою, переважала ручна праця, продуктивність була низькою, доходи більшості селян — незначними.

Земельна реформа (Автор О.А. Столипін) Основні ідеї: Виділення хуторів у власність селян (подвір’я з належною до нього землею) Виділення відрубів у...
Слайд № 8

Земельна реформа (Автор О.А. Столипін) Основні ідеї: Виділення хуторів у власність селян (подвір’я з належною до нього землею) Виділення відрубів у особисту власність селянину (земельна ділянка, не прив’язана до садиби) Виділення селян з общини та закріплення за ним землі у приватну власність Переселенська політика (матеріальна допомога для зведення господарства на новому місці) Розширення посівних площин в Україні. Збільшення валових зборів с/г продукції Першість серед інших землеробських регіонів російської імперії. Задоволення світового попиту від України: м'ясо, олія, масло, цукор, домашня птиця, вовна тощо. 90% імперського експорту пшениці належало Україні. 1916 - в українських селах функціонує 440 тис. хутірських і відрубних господарств (13% загальної кількості селянських дворів). результативність Середньорічний валовий збір зернових (млн. пудів) Переселенська політика російської влади призвела до виїзду (1906-1912) близько 1 млн. українських землеробів на до малозаселені райони Сибіру, Далекого Сходу, Середньої Азії, Північного Кавказу тощо. Передусім, як не дивно, землевпорядні служби «на новій землі» не встигали відводити земельні ділянки й багатьом пропонували не підготовлені для поселень місця. Розчаровані труднощами з облаштуванням, природно-кліматичними умовами, неврожаями українці поверталися назад.

Промисловість На межі століть на українських землях було завершено промислову революцію і розпочався перехід до індустріалізації, суть якої полягал...
Слайд № 9

Промисловість На межі століть на українських землях було завершено промислову революцію і розпочався перехід до індустріалізації, суть якої полягала в розвитку крупної машинної індустрії, якісних змінах у структурі господарства. Із книги історика Т. Гунчака «Україна: перша половина XX століття: нариси політичної історії»: «Можна без перебільшення стверджувати, що з кінця 80-х років XIX ст. економка України розвивалася значно бурхливіше, ніж в інших частинах Росії».

Лівобережжя України було центром харчової і машинобудівної промисловості. Із часом і ці осередки промислового виробництва набули загальноросійськог...
Слайд № 10

Лівобережжя України було центром харчової і машинобудівної промисловості. Із часом і ці осередки промислового виробництва набули загальноросійського значення. Правоберіжжя Україхни залишалося міцним Центром розвитку легкої та харчової промисловості. Південь базувався вугільному, залізорудному, металургійному та машинобудівному вироництвах. ГОЛОВНІ РЕГІОНИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА У кінці ХІХ ст. в Україні вже діяли 17 металургійних і 65 машинобудівних заводів. На початку ХХ ст. металургійна промисловість мала вигляд великих механізованих підприємств — заводів комбінованого типу — з доменними, мартенівськими печами і прокатними цехами, з власною системою вугільних і залізорудних шахт

На початку XX ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на основний вугільно-металургійний регіон Російської імперії з великими промисловими центрам...
Слайд № 11

На початку XX ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на основний вугільно-металургійний регіон Російської імперії з великими промисловими центрами: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький і Нікопольський залізорудний і марганцевий басейни, Південно-західний цукровий район. Частка промисловості в загальному обсязі продукції становила 48,3 % (у середньому по Російській імперії 40 %). Тут працювало понад 8 тис. фабрик, заводів, шахт та інших промислових підприємств, на яких були зайняті понад 800 тис. робітників.

Донбас – основний вугільно-металургійний регіон Російської імперії Постійне зростання об’ємів видобутку вугілля (з 6 до 85,3 млн. пуд) Будівництво ...
Слайд № 12

Донбас – основний вугільно-металургійний регіон Російської імперії Постійне зростання об’ємів видобутку вугілля (з 6 до 85,3 млн. пуд) Будівництво залізниці (Донбас - Кривий Ріг - Придніпров’я) 50% 70% Видобуток вугілля на Донбасі (млн. тон) 1900 році річний видобуток шахт Донбасу понад 10 млн. пудів вугілля на кожну шахту (57,1% від загального добутку).

На Україну наприкінці XIX — на початку XX ст. припадало 20,2% усієї продукції машинобудування та металообробної промисловості Росії. Розвиток метал...
Слайд № 13

На Україну наприкінці XIX — на початку XX ст. припадало 20,2% усієї продукції машинобудування та металообробної промисловості Росії. Розвиток металооброки та машинобудування Металургійне виробництво (1913 р.) П'ять найбільших південних металургійних заводів (Юзівський, Дніпровський, Олександрівський, Петровський, Донецько-Юр’івський) виробляли близько 25% загальноросійського чавуну. Кожний металургійний завод України виплавляв більше 1 млн. пудів чавуну на рік.

"Продпаровоз" (1901 р.) – провідними підприємствами були Харьковський паровозобудівний завод (щорічний випуск складав185—200 паровозів) и Луганськи...
Слайд № 14

"Продпаровоз" (1901 р.) – провідними підприємствами були Харьковський паровозобудівний завод (щорічний випуск складав185—200 паровозів) и Луганський паровозобудівний завод (щорічний випуск складав150—180 паровозів). "Продвагон" (1904 р.) провідними підприємствами були Миколаївський завод (Україна) и Товариство Брянського заводу. "Продвугілля" (1904 р.) (Товариство для торгівлі мінеральним паливом Донецького басейну) — синдикат донецьких вуглепромисловців, до якого входили 18 окремих акціонерних товариств. Був одним з найбільших монополій царської Росії. На його частку у 1909 р. припадало 60% добутку вугілля Донбасу. Контролював 75% видобутку кам'яного вугілля у Донецькому басейні. “Продамет” — п’ять провідних підприємтв Півдня України давали 25 % чавуну від загальноросійського випуску, що складало 2/3 виробництва чавуну і сталі вцілому. Синдикати початку ХХ ст. 1902 році на підприємствах України (фабрики, заводи, шахти та ін.промислові об’єкти) працювало понад 44% від загальної кількості населення України (у США - лише 33%).

Завдяки розгалуженій залізничній мережі економіка України швидко інтегрувалася в економічну систему Російської імперії. Нові залізничні колії на по...
Слайд № 15

Завдяки розгалуженій залізничній мережі економіка України швидко інтегрувалася в економічну систему Російської імперії. Нові залізничні колії на початку ХХ ст. прокладалися таким чином, щоб насамперед задовольнити потреби видобувно-вугільної, металургійної та машинобудівельної галузей. Але, при цьому повністю ігнорували внутрішні потреби та інтереси українського народу. Так, наприклад, Київ не мав залізничного сполучення з Одесою. Тільки залучення приватних коштів дало можливість розвитку мережі залізничих колій. Залізничне будівництво, яке стимулювало розвиток вищезгаданих галузей. 18 травня 1884 р. У Катеринославі (нині м. Дніпро) урочисто відкрили нову залізницю разом з мостом через р. Дніпро яка вже через короткий час стала найкрупнішою в Російській імперії. А міст через Дніпро, який ми зараз називаємо Старим, являв собою одну з величезних і витончених споруд інженерного мистецтва ХІХ ст. За своєю довжиною він був третім у Європі. Прокладання залізниці з Донбасу до Кривого Рога через Катеринослав і будівництво моста через Дніпро кардинальним чином змінило долю губернії і міста. За суттю ця подія стала другим народженням як губернії, так і міста. Будівництво залізниць, як складова розвитку промисловості

24 листопада 1905 р. ухвалено закон, що дозволяв видання національними мовами будь-якої друкованої продукції листопад 1905 - Перша україномовна газ...
Слайд № 16

24 листопада 1905 р. ухвалено закон, що дозволяв видання національними мовами будь-якої друкованої продукції листопад 1905 - Перша україномовна газета (“Хлібороб”) з’явилася в Лубнах грудень 1905 - видання першої щоденної україномовної газети “Громадська думка” у Києві. Загалом до початку 1906 р. в Україні видавалося 18 україномовних газет і журналів (“Рада”, “Рідний край”, “Дзвін”, “Громадська думка”, “Українська хата”, “Вільна Україна” та ін.). Початок створення україномовної періодики

Незважаючи на небажання влади визнавати саме існування українців як окремої нації, “українське питання” продовжувало залишатись одним із найгостріш...
Слайд № 17

Незважаючи на небажання влади визнавати саме існування українців як окремої нації, “українське питання” продовжувало залишатись одним із найгостріших в Російській імперії у 1907-1917 роках. Зокрема, це питання неодноразово порушувалося під час засідань IV Державної думи (1912-1917). Причому його ставили як депутати-українці, так і депутати від ліберальних російських партій, зокрема кадети. Група демократично налаштованих російських академіків (О. Шахматов, Ф. Корш, П. Фортунатов, В. Заленський та ін.) у 1908 році склала спеціальну записку, в якій наголошувалось, що українська мова є цілком самостійною і не повинно створюватися перешкод для її використання. Але російська влада до самої революції 1917 року продовжувала русифікаторську політику щодо України. “Українське питання”

Підсумки Реформи другої половини XIX ст. позитивно вплинули на розвиток промисловості України, утворення промислових міст і районів. Найважливішими...
Слайд № 18

Підсумки Реформи другої половини XIX ст. позитивно вплинули на розвиток промисловості України, утворення промислових міст і районів. Найважливішими з них стали Донбас, Кривий Ріг та Нікополь. Промисловому розвитку сприяло будівництво залізниць. На початку XX ст. в умовах світової економічної кризи починається формування монополістичних об’єднань, які мали значний вплив не тільки на економічний розвиток країни, але й на появу перших законів щодо соціального, медичного та пенсійного забезпечення робітників. Характерною рисою монополій в Україні були значні іноземні інвестиції та велика частка іноземного капіталу в акціонерному капіталі компаній. Зростання монополій призвело до змін у чисельності та складі населення. Переселенська політика російської влади здебільшого була невдалою. Розчаровані труднощами з облаштуванням, природно-кліматичними умовами, неврожаями українці ні з чим поверталися додому. Здебільшого з України експортували продукти й сировину, натомість українці не маючи власного виробництва були змушені купувати готові російські вироби, що спричиняло постійний відтік коштів на покупки життєвоважливих товарів. Україна не мала можливості будувати власну економіку та розпоряджатися величезними капіталами за використання власної сировини та . Прагнення українського народу до збереження традицій, власної мови та культури постійно зустрічало перепони з боку Російської Імперії.

Слайд № 19

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.