Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

"Українська народна казка "Цап та баран".

Літературне читання

Для кого: 2 Клас

04.02.2019

3586

175

0

Опис документу:
Розробка уроку з літературного читання для учнів 2 класу на тему: "Українська народна казка "Цап та баран". За підручником О.Я. Савченко. Мета: продовжити ознайомлення учнів із казками про тварин, вчити розпізнавати казки за уривком, переказувати за малюнками та читати в особах; формувати вміння виділяти в тексті дійових осіб, давати їм характеристику, відповідати на питання,
Перегляд
матеріалу
Отримати код

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА «ЦАП ТА БАРАН»

Розробка уроку

з літературного читання

для учнів 2 класу

Жолудь Марини Анатоліївни

Тема: Українська народна казка «Цап та баран».

Мета: продовжити ознайомлення учнів із казками про тварин, вчити

розпізнавати казки за уривком, переказувати за малюнками та читати в

особах; формувати вміння виділяти в тексті дійових осіб, давати їм

характеристику, відповідати на питання, збагачувати словниковий запас;

розвивати інтерес до книг, увагу, пам’ять, спостережливість,

самостійність думки;

на прикладі казки виховувати почуття дружби, взаємодопомоги, інтерес

до читання українських народних казок.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: виставка книг на тему: «Казки», аудіозапис казки «Цап і баран», ноутбук, мікрофон, картки із завданням, зображення тварин.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Всі веселі і здорові? (Так!)

До уроку всі готові? (Так!)

Пролунав уже дзвінок,

Починаємо урок!

ІІ. Мовленнєва розминка.

— Діти, а хто з вас робив зарядку вранці? (Відповіді учнів.)

— Зараз ми зробимо зарядку для нашого язичка.

  1. Гра «Зроби, як...».

— Як плаче дитина?

— Як сміється маля?

— Як мама заколисує дитину?

  1. Робота над чистомовкою.

Шу-шу-шу — чистомовки я пишу.

Ят-ят-ят — їх пишу для всіх малят.

Ки-ки-ки — всі говорять залюбки,

Ло-ло-ло — щоб чисте мовлення було.

IІI.   Перевірка домашнього завдання.

  1. Відгадування загадок.      

а) Я руда, низького росту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа —

В них таке смачненьке м’ясо…

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене… (лисиця). (Додаток А).

б) Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься?... (Їжачок). (Додаток Б).

2. Тести.

  1. Звідки поверталася стара лисиця?

а) з прогулянки; б) з полювання; в) з лісу.

2. У животі бурчало від:

а) холоду; б) голоду; в) хвилювання.

3. З ким зустрілася лисиця?

а) з вовком; б) із зайчиком; в) з їжачком.

  1. Що хотіла зробити лисиця з їжачком?

а) з’їсти; б) погратися; в) поцілуватися.

  1. Чому їжак відмовився цілуватися з лисицею?

а) перелякався; б) не вмивався; в) не снідав.

6. Лисиця сказала, що вона вранці паслася з:

а) кроликами; б) зайцями; в) козами.

Перевірка: 1 б; 2 б; 3 в; 4 в; 5 б; 6 а.

3. Характеристика головних героїв.

- Яка була лисичка? (Хижа, улеслива, хитра).

- Який був їжачок? (Розумний, хитрий, добрий).

ІV. Актуалізація опорних знань.

  1. Слухання вірша.

Існує книг багато на землі,

Вони цікаві, мудрі та повчальні.

Та кожен з нас, дорослий чи малий,

Казки читає – дуже вони гарні.

Казка – це світ чарівний, незвичний.

Казка – це диво, сповнене краси.

Поринь у казку. Це ж бо так цікаво.

Це справді свято, радість для душі.

У казці звірі свою мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають,

Тому і науку люблять всі.

V. Мотивація навчальної діяльності.

1. Гра «Продовж речення».

Ішов дід лісом, та й загубив … (рукавичку).

Зробив дід солом’яного … (бичка).

Вовк опустив в ополонку … (хвіст).

Вигнала лисичка зайчика з … (хатки).

Стрілися на стежці дві … (кізоньки).

Іде журавель на обід до … (лисички).

Піди – но, побігай! Нас, голубонько, … (не обдуриш). (Додаток В).

2. Вирішення проблемного завдання.

- Що об’єднує всі ці речення? (Відповіді учнів).

3. Передбачення щодо уроку.

- Як ви гадаєте, що ми будемо робити сьогодні на уроці? (Відповіді учнів).

VІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

1. Гра «Збери літери».

- Якщо складете літери, прочитаєте тему уроку.

Р Ї У Н С Ь К К А І Н І Н О Д А Р К И З К А

- Добра, мудра, чарівна казка завжди була у пошані. Її із задоволенням слухають і діти, і дорослі. Казки бувають різні: довгі і короткі, веселі, чарівні, написані автором або складені народом. Проте у всіх казок є одна спільна риса – мудрість.

І сьогодні на уроці ми пригадаємо українські народні казки та ознайомимося з ще однією українською народною казкою, а з якою, дізнаєтеся тоді, коли відгадаєте загадки про головних героїв.

2. Відгадати загадки.

а) Походжає по долині

В кучерявій кожушині,

Роги в нього кручені,

Боляче так буцають!

Вперто встав, немов бовван,

У кошарі пан … (баран).

б) На барана схожий я,

В мене довга борода (цап). (Додаток Г).

- Ці тварини і є героями на сьогоднішньому уроці. Отже, сьогодні на ми з вами познайомимося з новою казкою, яка називається «Цап та баран». (Додаток Д).

3. Римування.

Казок країна … ( золота, велика, чарівна)

У гості й вас чека … ( він, воно, вона).

Отож часу … ( не зволікайте, не гайте, не шукайте )

У подорож … ( вирушайте, рушайте, ідіть ).

VІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання казки «Цап та баран».
1. Слухання аудіозапису казки.

https://www.youtube.com/watch?v=WiQcwiDstK8

2. Словникова робота.

Відсіля — звідси.

П'ятами накивати — швидко втекти.

Курінь — легка будівля, сторожка.

Прибрались — тут: пішли геть.

Ворожити — тут: передбачати, вгадувати.

Ворожбит — тут: той, хто ворожить.

3. Робота з текстом. Різновиди читання.

а) Читання казки вголос «ланцюжком» до слів: «Приходять туди, аж вовки кашу варять».

б) Читання казки «Незнайком» до слів: «Ось ходімо, ми їх поїмо»..

в) Самостійне читання казки до слів: «Прийшли, аж ті вже з куреня прибрались, побігли та й на дуба забрались».

4. Аналіз казки з елементами вибіркового читання.

- Чому чоловік та жінка вигнали Цапа й Барана?

І були ті цап та баран великі приятелі — куди цап, туди й баран. Цап на город по капусту — і баран туди, цап у сад — і баран за ним.

Ох, жінко,— каже чоловік,— проженімо ми цього барана й цапа, а то за ними ні сад, ні город не вдержиться. 

- Що зробили Цап та Баран, коли хазяї вигнали їх з двору?

Скоро цап та баран теє зачули, зараз із двору майнули. Пошили вони собі торбу та й пішли.

- Що вони побачили посеред поля?

Посеред поля лежить вовча голова. 

- Що робили вовки?

Приходять туди, аж то вовки кашу варять.

- Як Цап та Баран перехитрили хижаків?

Цап і роздумавсь:

А подай лишень, баране, оту вовчу голову! От баран і приніс.

Та не цю, а подай більшу! — каже цап. Баран знову цупить ту ж саму.

Та подай ще більшу!

Ох, тут уже вовки злякались: стали вони думати-гадати, як відціля втікати.

- Як вовки хотіли врятуватися?

От один вовк і починає:

Славна, братці, компанія, і каша гарно кипить, та нічим долить,— піду я по воду.

Як пішов вовк по воду: «Хай вам абищо, з вашою компанією!» Як зачав другий того дожидати, став думати-гадати, як би й собі відтіля драла дати:

Е, вражий син: пішов та й сидить, нічим каші долить; ось візьму я ломаку та прижену його, як собаку.

Як побіг, так і той не вернувся. А третій сидів-сидів:

Ось піду лишень я, так я їх прижену.

Як побіг, так і той рад, що втік. 

- Прочитайте зачин казки; кінцівку.

Був собі чоловік та жінка, мали вони цапа й барана. І були ті цап та баран великі приятелі — куди цап, туди й баран. Цап на город по капусту — і баран туди, цап у сад — і баран за ним.

Вовки як схватились, так аж пили по дорозі закурились. А цап та баран безпечно пішли, та зробили собі курінь, та й живуть.

5. Гра «Закінчіть речення».

- А збирайтеся, Цапе й Баране... (собі з богом, щоб вас не було у мене в дворі).

- Ох, тут уже вовки... (злякались: стали вони думати-гадати, як відціля втікати).

- А цап та баран безпечно пішли… (та зробили собі курінь, та й живуть).

6. Характеристика героїв казки. Робота в групі.

І група:

  • Яким був баран? (Дужий, несміливий, боягузливий, рішучий, дружній).

ІІ група:

- Яким був цап? (Сміливий, недужий, винахідливий, дружній).

7. Робота над прислів`ям.

Казка вигадка, та в ній

Щось повчальне зрозумій.

— Що є повчальне у цій казці?

— Який можемо зробити висновок?

VІІІ. Фізкультхвилинка.

https://www.youtube.com/watch?v=t7FLa2FF2AI

ІХ. Узагальнення й систематизування знань.

1. Інтерактивна вправа «Метод Прес».

Робота в парах. Складіть приказки.

У дружбі                                  то найбільший скарб.

Де сила не зможе,                    сила.

Вірний друг -                            там розум допоможе.

— Як ви розумієте ці приказки?

— Ці приказки можна віднести до казки «Цап та баран»?

2. Переказ казки за малюнками. (Додаток Е).

3. Гра «Ти — мені, я — тобі». Робота в парі.

- Придумати запитання за змістом казки, поставити його однокласникам.

4. Читання казки за особами.

- Прочитати в особах уривок казки (с. 37 – 39).

Х. Підсумок уроку.

1. Гра «Мікрофон».

- Чого вчить нас казка «Цап та Баран»?

- Чи сподобався вам урок?

- Що ви вдома розкажете про сьогоднішній урок?

2. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Я на цьому уроці ознайомився(лась)…

Найцікавішим було…

У мене виникло запитання…

ХІ. Домашнє завдання.

Читати казку. Уміти переказувати її за малюнками підручника.

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Е

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.