УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗРІЛОГО МОДЕРНІЗМУ ТА СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ

Опис документу:
Т.Масловська досліджуючи критичні рефлексії київської школи поетів, наголошує на тому, що поети Київської школи примикали до опозиційного крила шістдесятництва, але шістдесятниками не були, їх пойменовують – постшістдесятниками [3, с. 76]. Поети цієї школи намагалися уникнути будь-якого політичного невизначення. двозначності. У їхній творах знайшов відбиток справжній драматизм буття народного життя.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

8

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗРІЛОГО МОДЕРНІЗМУ ТА СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ

ПЛАН:

  1. Критичні рефлексії київської школи поетів

Масловська Т.О. ПОЕТИ КИЇВСЬКОЇ ШКОЛИ

Т.Масловська досліджуючи критичні рефлексії київської школи поетів, наголошує на тому, що поети Київської школи примикали до опозиційного крила шістдесятництва, але шістдесятниками не були, їх пойменовують – постшістдесятниками [3, с. 76].

Поети цієї школи намагалися уникнути будь-якого політичного невизначення. двозначності. У їхній творах знайшов відбиток справжній драматизм буття народного життя.

Дослідниця переконана, що молоді поети свідомо не прагнули співпрацюти з тодішнім режимом і не визнавали методу «соцреалізму».

В ті часи тоталітарна система намагалася будь-якою ціною розправитися з інакомислячими митцями. Таких молодих поетів вилучали із літературного процесу до кінця 80-х років. Такі ліричні вірші в деякому сенслі «десоціологізується», тобто вивільняються з-під влади, загальних ідей, які заповідала тогочасна доба.

Т.Масловська слушно зауважує, що постшістдесятники намагалися принципово відмовитися від ідеології, звільнитися від будь-яких постулатів та схем. Такі поети були незаангажованими, вони виступали фундаторами новотворів, новаторами поетики чистої; намагалися віднайти «художні цінності на іманентній основі мистецтва» [3, с. 77].

Одним із таких поетів був і В. Кордун, автор відомих збірок «Сонцестояння» (1992), «Земля натхненна» (1984), «Славія»(1987), «Кущ вогню»(1990)).

В.Кордун в своїх ліричних віршах прямує до трасформації давнього міфологічного мислення в образах новітньої поезії, повертається до «лексичних прапервнів, до символів через активізацію народно-поетичних уявлень...» [3, с. 77].

Вірші поета витворені іх фантазією мислення, психологічною глибинністю, сновидіннями.

Поетичний Світ В.Кордуна персоналізований, масштабний, авторськи химерний, містичний. В його віршах можна відчути енергію землі, якою заряджається людину, опоетизована не тільки макрокосмом, але і внутрішнім світом героя.

Ліричний герой віршів В.Кордуна, на думку дослідниці, прагне бути самим собою, жити в гармонії з природою, зі світом, із довкіллям, відчувати свіжість зачарованого ранку, спостерігати за зірками, милуватися рослинним та тваринним світом.

Ще одним яскравим представником був і Микола Воробйов, який вступив на навчання до Київського університету. Проте через деякий час його виключили зі складу студентів.

М. Воробйов опублікував багато поезій та підготував кілька поетичних збірок.

Вірші М.Воробйова опираються на природну спостережливість, чуття життя, багатомірне проникнення уяви, фантазії у найглибинніші виміри буття – вміння виразити свої переживання у незвичних поетичних образах (дається взнаки його соціальна незаангажованість [3, .с 78].

Ще один представник київської школи – це Михайло Григорів, автор збірок «Сади Марії» (1997), «Спорудження храму» (1992), а також низка добірок у періодиці . Він народився на Івано-Франківщині, але також навчався Київському університеті.

В 1971р. був відправлений до Риги навчатися і повернувся звідти лише на початку 90-х р. Це поет із неповторною вражаючою стилістикою, з особистим синтаксисом, універсальністю тематики [3, с. 79].

Отже, Київська школа поезії є сукупністю групи поетів, які дебютували в середині 60-х років, однак до шістдесятників вони не належали.

Про Київську школу поезії науковці говорять як про суто поетичне явище і як про групу молодих нонконформістів.

Для предавників цієї школи характерним була свобода і воля у всіх проявах, як про спробу жити інакше, жити так ніби все відбувається у незалежній, вільній державі, головним завданням яких була сама поезія.

Поети цієї школи не можуть не підлягати жодним ідеологічним канонам або схемам, адже в основу їхнього мислення була закладена свободу творення, свобода особистості, свободу поривань, свободу у прямому філософському значенні.

2. Постмодернізм очима сучасної наукової критики.

Т.Гундорова переконана, що крім полум’яного Кобзаря, відомого нам із поезії, існує ще одна іпостась Тараса Григоровича. Її звати Кобзар Дармограй. Цей двійник фігурує майже в усій російськомовній прозі автора. Шевченко змінював літературні маски так само легко, як одягав кожуха замість костюма.

Але є й друга причина, заважує Т. Гундорова, що викликає це враження неадекватності. Не можна сьогодні підроблятися «під Шевченка». Треба з Шевченком говорити на рівних, з урахуванням нашого життєвого досвіду двох століть «без Шевченка» і з урахуванням поетичних практик двадцятого і початку двадцять першого століть, без яких ми вже не можемо нормально мислити [1].

Шевченко, велич поетична якого розгорталася передусім через віддаленість від любої йому України, через пам'ять, спогад, уяву, і внутрішню – зрідні байронічній – самотність, поєднану з міфологенною потугою творчого мислення, сьогодні не відкривається нашому часу.

3. Особливості сучасної української літературної критики (за матеріалами веб-порталу «ЛітАкцент).

Проблема функціонування адекватної літературної критики творів у сучасному літературнознавстві з кожним днем набуває все більшої значущості.

Проте майданчиків для сучасного критика існує небагато: «ЛітАкцент», «Буквоїд», «Захід.нет», «Сумно.ком», друковані видання „Кур’єр Кривбасу”, „Слово і Час”, „Дніпро”, „Літературна Україна”, газети й часописи.

Проаналізуємо «Критику прози», яка захоплює читача з першої сторінки. Надії Іщенко вдалося створити надзвичайно гарний дизайн для інтелігентного видання.

У книзі наявне вступне слово Віктора Неборака й Ігоря Котика, які розмірковують про те, якою має бути критика в наші дні. Такі роздуми доречно переплетені з розповіддю про літературні обговорення в львівській кав’ярні „Кабінет” [4].

Автори збірки зауважують, що деякі праці були написані слідами „кабінетних” обговорень, тому у них наявний відблиск палких дискусій, проте водночас можна зауважити й тексти, позначені «бібліотечною» розлогістю викладу, глибоким і детальним аналізом.

Цікаво простежити риси відмінності «бібліотечного» ґрунтовного викладу в статті про книгу К. Москальця «Досвід коронації» М. Барабаш та рецензії на цей твір І. Котика, що були надруковані на «Буквоїді».

У першій праці наявна прискіплива увага до деталей, збірка вибраних творів під пильним оком авторки перетворюється на нотну партитуру оркестру, де вчена вказує, яку партію має виконувати кожен із представлених творів. Аргументує свої акценти, вдаючись і до біографічних паралелей із життям самого Москальця, і до влучних розлогих цитат [4].

Друга рецензія вдвічі менша за обсягом і її автор вдається до більш загальних, настроєвих спостережень, адже намагається передатинаасамперед цілісно-підсумкове враження від книжок.

Цілковитою протилежністю відзначаються критичні матеріали Мар’яни Барабаш. Її доробок незначний за кількістю – лише 3 матеріали, проте вони чималі за обсягом. Ця вчена детально оглядає творчість К. Москальця, В. Шевчука, М. Кіяновської.

Дослідниця намагається систематизувати кожен твір різних жанрових різновидів (повість, роман, оповідання, новела), намагається знайти інтертекстуальні зв’язки, намашається вибудовати лінії розвитку авторського письма [4].

Особливо багато міжтекстових ланцюжків є в книжці новел Маріанни Кіяновської «Стежка вздовж ріки».

Інколи дослідниця навіть проводить паралелі з назвою роману Томаса Манна «Йосип і його брати», при цьому забуває про біблійне першоджерело – історію про Йосипа.

Проте саме цій дослідниці ми завдячуємо порушеною проблемою межі між «академічно-науковою» й «публіцистично-захоплюючою» рецензією.

Критичні тексти Кіяновської знаходяться на кордоні академічно-наукової й«публіцистично-захоплюючої рецензії.

Також приємно й легко читати критичні відгуки Марії Котик-Чубінської та Ксенії Левків. Обоє авторок у збірці написали по 4 матеріали.

Авторський стиль Марії Котик-Чубінської друкувалася на сайтах вирізняється соковитою мовою.

Для К. Левків характерним є непідробна щирість у відтворенні власних читацьких вражень [4].

Саме доробок Марії Котик-Чубінської та Ксенії Левків видається найближчим до задекларованого у вступній статті „ми, фахові читачі”. У рецензентів поряд із майстерністю „прочитання контекстів”, присутні й непідробна любов до читання, і вміння передавати читачеві власне захоплення чи обурення, замилування чи подив, пробуджені книгою.

Використана література

1. Гундорова Т. Тарас Шевченко і народницька концепція культури (запис виступу дивитися: https://www.youtube.com/watch?v=MaERnuaykaY) https://www.youtube.com/watch?v=oYUP05ohUm0

2. Гундорова Т. Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми  : статті та  есеї  / Т. Гундорова. – К. : Грані-Т, 2013. – 548 с

3. Масловська Т.О. Поети Київської школи / Т.О.Масловська // «Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. – 2011. – № 2. – С. 76-79.

4. Літакцент: ел. ресурс]. Режим доступу: http://litakcent.com/2015/06/25/kilka-notatok-pro-smerukrajinskoji-literatury/.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00