Українська література за межами України

Українська література

Для кого: 11 Клас

16.05.2018

2516

5

1

Опис документу:
• Актуальність теми полягає в тому, що у своїй майбутній професійній діяльності медичного працівника студенти повинні на високому рівні володіти мистецтвом слова; вміти працювати з літературою, самостійно здобувати, опрацьовувати й використовувати інформацію; логічно та критично мислити. Крім того, кожна освічена культурна людина має знати хоча б у загальних рисах етапи розвитку української літератури, її найцінніші надбання.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. «Українська література за межами України»

  • Актуальність теми полягає в тому, що у своїй майбутній професійній діяльності медичного працівника студенти повинні на високому рівні володіти мистецтвом слова; вміти працювати з літературою, самостійно здобувати, опрацьовувати й використовувати інформацію; логічно та критично мислити. Крім того, кожна освічена культурна людина має знати хоча б у загальних рисах етапи розвитку української літератури, її найцінніші надбання.

Мета заняття:

Навчальна

  • спрямувати студентів на сприйняття та осмислення основних тенденцій розвитку української літератури за її межами;

  • ознайомити студентів із літературними угрупуваннями ХХ ст. за кордоном та їх представниками;

  • коментувати основні причини еміграції українців за межами рідної землі;

  • дослідити історичні умови й функціонування української літератури за кордоном,

  • у процесі заняття створити таку духовну атмосферу, яка б допомогла дослідити психологію письменника-емігранта, утвердити думку про те, що рідний край для людини – це її життя, рідна земля – мати;

  • збагачувати й активізувати словниковий запас студентів;

  • стимулювати студентів до самоосвіти;

  • розвиваюча

  • розвивати вміння працювати з додатковими джерелами (енциклопедії, довідники, Інтернет);

  • досконалюється мовленнєва, соціокультурна компетентність студентів;

  • вдосконалювати навички роботи в групах, дослідницькі навички; навички проектної діяльності; формувати навички творчого читання;

  • виховна

  • формувати в студентів внутрішнє переконання в тому, що людина по-справжньому буває щасливою тільки на своїй землі;

  • збагачувати ментальний досвід студентів новими об’єктивними оцінками й поглядами;

  • почуття патріотизму.

  • виховувати шанобливе ставлення до життя письменників-емігрантів;

  • виховувати відчуття художнього тексту, прагнення до краси, добра, дбайливого ставлення до природи;

  • прищеплювати любов до поетичного слова.

Студенти знатимуть:

  • Літературні поняття (діаспора,міграція,імміграція,еміграція);

  • Причини еміграції;

  • Літературні угрупування ХХ століття за кордоном;

  • Ідейний зміст поетичних творів письменників-емігрантів.

Студенти вмітимуть:

  • окреслювати в цілому вияви багатогранного таланту Богдана Лепкого, Олега Ольжича, Олени Теліги, Юрія Дарагана;

  • розповідати про умови створення літературних угрупувань за кордоном, називати основних представників;

  • розуміти та знати особливості тематики та проблематики їхньої поезії;

  • розв’язувати проблемні запитання;

  • доводити свої твердження;

  • використати свої знання під час ЗНО;

  • розповідати про свої враження від прочитаного та побаченого;

Забезпечення заняття: НМК, портрети письменників-емігрантів, малюнки студентів, відеосюжет, презентація.

Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни

Знати

Вміти

Історія України

Три хвилі еміграції за кордон.

Давати загальну характеристику історичним та суспільним умовам

Другої світової війни та повоєнний час.

Психологія

Мотивацію вчинків людини.

Визначати роль людського фактора

Література:

Основна:

1. Українська література: підруч. для 11 кл. загальноосв. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / Р.В. Мовчан, О.М. Авраменко, В.І. Пахаренко; за наук. ред. Р.В. Мовчан. - К.: Грамота, 2013. – 352 с.

2.Хропко П. Українська література: підруч. для 10 кл. К.: Освіта, 1998. – 528 с.

Додаткова:

1. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. 10 клас. Інтегровані уроки.-Х.:Веста: Видавництво «Ранок», 2005. – 224 с.

2. Соловей Н.В. Українська література: навч. посібн. для підготов. до зовнішн. незалеж. Оцінювання. – К.: Генеза, 2011. – 200 с. 3. Демчук О.В. Життєпис письменника: Конспекти нестандартних уроків. – К.: 2002. – 192с.

План та структура заняття

з/п

Основні етапи заняття, їх зміст

Методи і засоби активізації студентів

Оснащення

Розподіл

часу

Підготовчий етап

  1. Організація заняття

Створення емоційно-позитивної атмосфери на занятті (усвідомлення цінностей духовних над матеріальними)

  1. Визначення цілей

  2. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Під небом чужої країни,

В туманах осіннього сну,

На вимріяну Україну

Молю я послати весну…

Є. Маланюк

«Словесний настрій»

Висловлювання очікувань від заняття

Епіграф

Журнал групи

Музичний

супровід

НМК

Прензентація

10

Основна частина

  1. Вступне слово викладача

    1. Що означає слово «батьківщина» для кожного з вас?

    1. Випереджальне завдання: (студенти висловлюють свої думки презентують власні вірші та малюнки)

  1. Теорія літератури

Діаспора

Міграція

Імміграція

Еміграція

  1. Які ж причини еміграції українців за межі рідної землі?

    1. Чим викликана перша хвиля еміграції?

    2. Хто з митців слова розкрив тему еміграції?

    3. Стефаник-експресіоніст. Згадаємо визначення експресіонізму.

    4. Друга хвиля еміграції

    5. Третя хвиля еміграції

    6. Що ж спонукало людей до еміграції?

  2. Літературні угрупування ХХ століття за кордоном.

    1. «Празькашкола».

    2. МУР (Мистецький український рух).

  1. Перегляд відеоролику «Вони прославляли наш край», Богдан Лепкий.

    1. Історія написання вірша «Журавлі».

    2. Яка подія відбувається у вірші?

    3. Який настрій журавлів передає поет?

    4. Яке символічне значення образу відлітаючих журавлів?

    5. Сформулюйте тему та ідею вірша.

  2. Вірш Євгена Маланюка «Під чужим небом »

    1. Хто жвін,Євген Маланюк? Що ж хвилювало, що бентежило його душу? – детальніше дізнаємося на наступному занятті.

  3. Доля та автор. Повідомлення студентів про Юрія Дарагана.

  1. Зустріч з Оленою Телігою та її долею.

  2. Повідомлення про Олега Ольжича.

  3. Інформація викладача.

  4. Асоціативний кущ: ключове слово емігрант

Міні-лекція з елементами бесіди

Випереджальне завдання,повідом-лення студентів

Робота з літературознавчими поняттями

Еврестична бесіда

Повідомлення студентів

Мозговий штурм

Повідомлення студентів

Робота зОК

Повідомлення літераторів

Заповнення кластера

Повідомлення літератора

Метод «Мозгова атака»

Читання напамять

Проблемне питання

Випереджальне завдання, робота зтаблицею.

повідомлення студентів.

Асоціативний диктант

НМК, слайд

Слайд «Літературознавчий словник»

Слайди

Відеоматеріал

Слайд

Слайд , ОК

Слайд, ОК

65

Заключний етап

    1. Підбиття підсумків.

    2. Коло на скільки ви обізнані зтеми «Українська література за межами України».

Чи мав рацію Є. Маланюк, стверджуючи,що

    1. Під небом чужої країни,

В туманах осіннього сну,

На вимріяну Україну

Молю я послати весну…?

1.4. Оцінювання.

3.4. Інформація про домашнє завдання.

Опрацювати конспект, скласти тези статті підручника.

Індивідуальні завдання: підготувати розповідь про життєвий шлях Є. Маланюка.

Ми живемо у ХХІ столітті. І здавалось би, що всі ми розумні, освічені люди, які знають історію своєї країни,знають що кофлікти необхідно вирішувати мирним шляхом. Але, на жаль, і сьогодні людина не може почувати себе у безпеці.

Коло знань

Робота з епіграфом

Обмін враженнями

Запис домашнього завдання

«Молитва за Україну»

НМК

5

Тема. «Українська література за межами України»

  1. Епіграф:

Люди лише до тих пір

живуть справжнім життям,

доки лишаються вірними собі,

своїй природі.

Микола Зеров

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

(СЛ 1)1. Організація заняття

Доброго дня шановні студенти. Перш ніж розпочати заняття мені б хотілось знову з вами познайомитись .

Уявімо, що ми у великому житейському океані та нам зустрілись острови «Дружба», «Любов», «Родина», «Батьківщина». Підпишіть, будь ласка, свої імена на клейких папірцях і «оселіться» на певному острові. (Після того як всі учні вклеїли свої імена, викладач пропонує одному представнику острова пояснити, чому він там оселився). А тепер дозвольте представитись і мені - Куцевол Оксана Петрівна, мені б хотілося поселитись на острові «Любов», тому що вагоме місце у моєму житті займає любов і до родини, і до друзів, і до Батьківщини.

(Мета — усвідомлення цінностей. Цю вправу найкраще проводити під час пояснення переваг духовних цінностей над матеріальними.)

  1. Мотивація навчальної діяльності. Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу, стимулювання пізнавального інтересу

Викладач. «Нашого цвіту – по всьому світу», - говорить народне прислівя. З різних причин і різними способами доля закидала українців далеко за межі рідного краю. Та закладена в генах любов до Батьківщини не зникала, будила почуття патріотизму, прагнення прислужитися народові своїм талановитим художнім словом.

  1. Українській літературі за кордоном та її найвидатнішим представникам і буде присвячено сьогоднішній урок. (Назва, тема, мета, епіграфи)Епіграфом до уроку я взяла слова великого поета Т.Г.Шевченка, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди марив рідною землею. І як відгомін через століття – мудра порада іншого співця, теж величного у своєму слові – істині. Дозволю собі нагадати вам про Богдана Лепкого і його поезію «Видиш, брате мій», яку переспівала теж наша емігрантка Квітка Цісик. (Звучить пісня)

  2. Визначення цілей

  3. Формування мети й завдань заняття, очікуваних результатів

2.1.Темою вивчення нашого заняття є «.Українська література за межами України»

(СЛ 2)Тема. Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня».

  1. Фольклорно-міфологічна основа сюжету.

  2. Символічність образу Мавки як уособлення духовності й краси.

  3. Неможливість поєднання високої духовності та буденного прагматизму в образі Лукаша.

  4. Природа і людина у творі.

  5. Конфлікт між буденним життям і високим пориванням душі, дійсністю і мрією.

  6. Роль пейзажів у творі.

Давайте визначимося в завданнях заняття, висловимо свої очікування від заняття.

(Сл 3)Визначте завдання, які будемо вирішувати на сьогоднішньому занятті. Окресліть проблемні запитання. Продовжіть речення. На основі вивченої теми (після цього заняття) я зможуть: пояснити…, розкрити…, назвати…, схарактеризувати, дати власну оцінку…, сказати щось нове про…

(Сл 4) Узгодження цілей заняття і плану роботи.

Додатково ми спробуємо відповісти на такі питання:

  • Чи можна розглядати образ Лукаша як трагедію роздвоєння особистості?

  • Як вирішується проблема збереження духовності людини в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»?

(СЛ 5)Робота з епіграфом. У кінці заняття ви маєте проаналізувати слова МиколиЗерова, які є епіграфом заняття: «Люди лише до тих пір живуть справжнім життям, доки лишаються вірними собі, своїй природі». Вказати, чи мав рацію М.Зеров, чи справді людина може бути вірною собі?

ІІ. Основна частина

ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Міні-лекція.«Лісова пісня» — добре знаний улюблений читачами драматичний твір Лесі Українки. На час його написання вже була поставлена на сцені психологічна драма "Блакитна троянда", створені такі шедеври, як "Кассандра", "В катакомбах", "У пущі", "На руїнах", "Камінний господар", "Адвокат Мартіан"... Це ті твори, які дають право поставити ім'я Лесі Українки в один ряд з найвидатнішими драматургами світу.

І раптом — "Лісова пісня", драма-казка, твір нібито найлегший для сприймання й розуміння. Написала його Леся в 1911 році, коли прогресуюча хвороба забирала останні сили, а натхнення не давало спокою, кликало до творчості, неначе поспішало видобути з її серця "те, що не вмирає".

(СЛ 6)(Відеосюжетл) Помандруємо сторінками «Лісової пісні».

(СЛ 7)- Ваші враження від побаченого?

2.Випереджальне завдання

(СЛ 8)- Які були джерела написання драми-феєрії?

1 студент.Образи драми поселилися в душі Лесі Українки ще в дитинстві. Вони прийшли до неї з волинських лісів, поліських озер та боліт, з легенд та міфів, яких наслухалася від волинян. Очевидно, "батьківщиною" "Лісової пісні" була мила її серцю Ковельщина, що подарувала їй силу-силенну дитячих вражень, хоч уперше про мавку Леся почула в Жабориці на Звягельщині.

2 студент. Природне джерело «Лісової пісні» - у лісах та озерах Ковельщини (у селі Колодяжному, де починаються поліські пущі). Це сюди у 1882 році переїжджають Косачі з Луцька. Якось їх запросили на гостини в поліське село Скулин. Побули Косачі трохи в Скулині, а потім зі своєю господинею пішли до лісу, куди її свояк дядько Лев вибирався з худобою на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним озером. З одного боку озера тягнувся смарагдово-зелений берег, навколо – старий густий великий листяний ліс. У дядька Лева вони пробули три дні й дві ночі. Сидячи біля вогню, почули багато оповідань про ліс, озеро, про всяку силу лісову, водяну, польову та про її звичаї, стосунки між собою і людьми. Безсумнівно, що саме в Нечимному – витоки «Лісової пісні».

3. Теорія літератури. За жанром твір «Лісової пісні» є драмою-феєрією, що є похідним від слова фея, тобто драмою, в якій відбувається незвичайні, неймовірні перетворення, де поряд з людьми діють істоти, створені їхньою уявою.

(Сл 8 Жанрова специфіка) Теорія літературиДрама–феєрія – п’єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти і трюки.

  1. Робота над змістом твору.

  1. Фольклорно-міфологічна основа сюжету.

(СЛ 9. Два світи у драмі ) Герої твору є представниками двох світів. Назвіть представників двох світів (світ людей і світ лісових мешканців) у драмі-феєрії.

Мавка

Лісовик

Перелесник

Русалка

Водяник

«Той, що греблі рве»

Світ лісових мешканців

Злидні

Русалка польова

Куць

Доля

Пропасниця

«Той, що в скелі сидить»

Потерчата

  • Які цінності для міфічних персонажів найголовніші?

(Воля. Життя без неї для них неможливе. Гармонія, щирість і незрадливість. Тут цінується краса, якою все й вимірюється. Русалка і "Той, що греблі рве" захоплюються зовнішньою вродою. Мавка, бажаючи побачити Лукаша, скаже: "Він, мабуть, гарний", а про волю: «Ну, як-таки, щоб воля - та пропала?Се так колись і вітер пропаде!»

Усі лісові мешканці люблять яскраві шати (вбрання), порядок у лісі й на озері. Однак тільки на перший погляд видається, що у природі кожен сам по собі. Насправді тут панує взаємозв'язок і злагода, а "як цар морський покличе — треба слухать. На те є служба…").

5. Міні-лекція з оберненим зв’язком Г. Сковорода говорив, що кожна людина в цьому світі повинна мати своє призначення. Але люди почали плутати свої ролі, тому світ перетворився на хаос.

(СЛ 10. Два світи у драмі) -Назвіть представників світу людей, з якими нас знайомить Леся Українка у творі.

Лукаш

Дядько Лев

Світ людей

Лукашева мати

Килина

2. Шкала сприйняття твору

Читаючи твір Лесі Українки «Лісова пісня», я

побачила (в)

відчула (в)

зрозуміла (в)

ліс, Водяника,Лісовика, Русалку, Мавку, Лукаша…

пробудження природи; радість за стосунки, що зароджувались між Мавкою і Лукашем; біль за зраду Лукаша…

людина – частина природи; на чужому нещасті щастя не збудуєш.

3. Природа і людина у творі.

  • Чому визначальну роль тут має пейзаж, природа?

  • На якій підставі в «Лісовій пісні» об’єдналися природа і людина?

(СЛ 11. Паралелізм людини і природи) Своєрідною є композиція твору: три дії – три пори року – весна, літо, осінь – символізують життя природи і розвиток людських почуттів: паралелізм між взаєминами головних героїв і станом природи.

Спробуємо зобразити схематично.

Пролог

І дія

ІІ дія

ІІІ дія

Рання весна

Весна

Пізнє літо

Осінь-зима

Експозиція

Зав’язка

Розвиток дії

Кульмінація

Розв’язка

Мавка прокидається від зимового сну – «Весняна дія»

Зустріч

Мавки з Лукашем

Мавка в родині Лукаша. Килина в усьому протистоїть Мавці. Через Лукашеву зраду Мавка покидає цей світ.

З пітьми Мавка повертається на землю, щоб урятувати Лукаша.

У пристрасті перипетій горить буденне життя – «Пізня осінь». Мати й Килина повертаються в сель, Лукаш замерзає в лісі.

  • А чи схоже людське життя на природній цикл?

  • Отже, чотири пори року і чотири пори людського життя.

  • Який ми можемо зробити висновок? (Природа проектується на життя людини. Не випадково дитинство та юність називають весною, літо – зрілістю, осінь і зиму - старістю).

  • Отже, це символічна модель життя людини і природи.

  1. Проблематика твору.(СЛ 12)У драмі-феєрії Леся Українка піднімає три важливі проблеми людини і природи, сімейного щастя й любові, роль мистецтва у пробудженні духовних начал людини.

Проблема людини і природи.

(Сл 12 )Тобі – усе.

Сприймай це як належне,

Сприймай – але руки не підіймай,

Ні на шпака, що рве твої черешні,

Ні на свій край.

Т. Мельничук

  • Хто з героїв світу людей є найбільшим природолюбом у драмі? У чому полягає його любов до лісу?

  • Чи можемо сказати, що Мавка змусила сільського хлопця усвідомити, що в лісі все живе? Як це показано у творі?

  • Як ставиться до лісу Лукашева мати? Чому вона його боїться?

  • Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як ви розцінюєте той факт, що дерево зрубали з могили?

  • Якої шкоди завдали лісові Килина та Лукашева мати? Чи мстять їм за це лісові мешканці? Чи справедлива така помста?

  • Як ви розцінюєте той факт, що після пожежі Лукаш залишається в лісі? Чому він це робить? Чи почуває він себе в цей час частиною природи?

Інсценівка. Зустріч Мавки з Лукашем.

Лукаш грає на сопілці.

Мавка. Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає!

Лукаш. Ти плачеш, дівчино?

Мавка. Хіба я плачу? (Проводить рукою по очах). А справді… Ні-бо! То роса вечірня.

Лукаш. Хто ж ти така?

Мавка. Я – Мавка лісова.

Лукаш. (не так здивовано, як уважно придивляється до неї). А, от ти, хто! Я від старих людей про мавок чув не раз, але ще зроду не бачив сам.

Мавка. А бачити хотів?

Лукаш. Чому ж бо ні?.. Що ж, ти зовсім така, як дівчина… ба ні, хутчій, як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-панськи… А чом же в тебе очі не зелені? (Придивляється). Та ні, тепер зелені… а були, як небо, сині… О! Тепер вже сиві, як тая хмара… ні, здається чорні чи, може, карі… ти така дивна!

Мавка. (Усміхаючись) Чи гарна ж я тобі?

Лукаш. (Соромлячись) Хіба я знаю?

Мавка. (Сміючись) А хто ж те знає?

Лукаш (Зовсім засоромлений) Ет, таке питаєш!..

Мавка. (Щиро дивуючись) Чому ж сього не можна запитати? Он бачиш, там питає дика рожа: «Чи я хороша?» А ясень їй киває в верховітті: «Найкраще в світі!»

Лукаш. А я й не знав, що в них така розмова. Я думав – дерево німе, та й годі.

Мавка. Німого в лісі в нас нема нічого.

Лукаш. Як ти говориш…

Мавка. Чи тобі так добре? Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся.

  • Проблему сімейного щастя і любові ми розглядатимемо протягом заняття.

2. Символічність образу Мавки як уособлення духовності й краси.

Проблема сімейного щастя і любові

(СЛ 14)Сильніше за любов злоба горить,

Сильніше за красу вражає бридь,

Але життя росте з любові,

Лишень краса людей навчає жить!

Д. Павличко

2.1.Інформація викладача. Вечоріє, і дядько Лев засинає, а сільський хлопець і лісова дівчина в цю прекрасну весняну ніч поєдналися душами, до них прийшло кохання.

- Які слова і вчинки персонажів свідчать про зародження ніжного почуття? (Лукаш не лише хоче зігріти Мавку в обіймах, а й готовий захистити її, заквітчати. Він іде шукати для неї прикраси — яскраві світлячки, не думаючи про небезпеку. Коли ж хлопець потрапляє у трясовину, Мавка рятує його, нагнувши вербу.А які слова промовляють закохані! Той перший поцілунок — чистий, ніжний — Мавка порівнює з зорею, що впала в серце).

- Чи відчувають закохані гармонію душ? (Так. Зігріті коханням, Лукаш з Мавкою переживають свої найкращі хвилини, коли говорять не лише вуста, а й душі, їх єднає мистецтво. Розлука закоханих така ж ніжна і щира, як і зустріч).

  • Проблемне питання

- Діти, як ви розумієте слова: «Говорять не лише вуста, а й душі?»

- Невже душа може говорити?

2.2.Читання в особах уривка від слів: «Я буду ждати!» до кінця першої дії з ремаркою включно.

Підсумкове слово викладача. Нічна тиша покриває ліс, а в наших душах, у пам'яті знову оживає зустріч напровесні сільського парубка Лукаша з лісовою красунею і звучать тривожні Мавчині слова: «Що ж мені суджено - щастя чи мука?»

    1. Проблемне питання: «Що ж суджено було Мавці?»

  • Чому Мавка дивується людським стосункам? (Мавка розповідає Лукашеві про характер лісових мешканців, кожен з яких для неї є живою істотою, зі своїм неповторним характером, настроєм, долею: «Мавка. Чи ж у людей кохаються надовго?». Лукаш. Та вже ж на вік. Мавка. Се так, як голуби. Я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються…)

У другій дії бачимо Мавку іншою. Вона серед людей.

  • Якою стає її мова, настрій? (Мова її стає короткою, уривчасто, настрій – сумний, тривожний. Якщо колись вона не розуміла, як-то може пропасти воля, то тепер вона і справді не має власної волі.)

  • Якою зображує Мавку Леся Українка у світі людей? (1. У людському світіМавка символізує людину, що не зазнала впливу суспільства, у неї душа не така, як у людей, вихованих суспільством. Навіть мудрий дядько Лев не знає такого слова, яке б розкрило їй таємниці суспільної людини, допомогло збагнути людські клопоти.

2. На відміну від більшості людей, Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота — не повинність невільника, раба, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб до існування, а потреба душі, розумне, осмислене діяння, нероздільне з красою. Тому, коли Мавка «глядить корів, то більше дають надою»; нивка, яку вона обробляла, родить гарно, як ніколи до того; ліс, дарами якого бережно, розумно користується, відкриває перед «нею всі свої скарби; на подвір’я, яке «умаїла квітками попідвіконню — любо подивитись!»)

Живучи серед людей, навіть страждаючи, Мавка отримує насолоду від кохання.

- За що ж Мавка полюбила Лукаша?(Вона полюбила за дар творити музику і впливати на природу, на людські почуття.)

- Чого не розуміє у собі Лукаш?(Він не розуміє свого таланту.)

- Чи треба талант взагалі розуміти?

- Навчаючись, люди талант відшукують чи відкривають із середини?

- Чому душа має співати?(Вона співає від краси любові)

- Що ж суджено Щастя чи Мука?

  • Логіка розвитку характеру: “Людина б’ється зі злом, гине і воскресає – летить до краси”. Це про кого – Мавку чи Лукаша? Доведіть думку.

- Чи любив Лукаш Мавку? Чи справжнім було це почуття? Чому ж тоді хлопець так швидко завагався, охолов, почав шукати шляхів до відступу? Чи ідеалізувала Мавка людську любов? (У ІІ дії змінюється не тільки Мавка, а й Лукаш. Їхні стосунки переходять у іншу фазу.)

- Як мати поставилася до вибору Лукаша? (Мати Лукаша на задоволена його вибором, їй потрібна невістка земна, яка б добре працювала в полі й дома, вела хатнє господарство, щоб усе було «як у людей». Саме такою їй видається Килина, яку вона хоче бачити за невістку.)

Українське ім’я Лукаш запозичено з польської мови, яке в свою чергу, походить з латинської, що перекладається як “світло”, а первісне його значення - “народжений при сході сонця”. Тому, почувши сопілкове награвання, вся природа пробуджується ніби при сході сонця.

(СЛ 15. Зрада і прощення)4. Дискусія.Основна проблема ІІ дії є предметом нашої дискусії - зрада Лукаша.Мавка, усвідомивши зраду, втрачає бажання жити і віддається на волю Марища.

  • Що таке зрада? Що означає зрадити людину?

  • Зраджуємо ми людину чи себе?

  1. Гра «Займи позицію»

  • Чи можна пробачити зраду Лукаша? Так, чому? Ні, чому?

  • Що стало трагедією Лукаша? (Любов підносить людину, а в житті панує буденність)

  1. Технологія. «Запросіть до себе в гості літературних героїв»

  1. Уявіть, що ви знаходитесь у казковому лісі. Кого з героїв твору «Лісова пісня» хотіли б зустріти, про що розпитати.

  2. Вкажіть, які риси, притаманні героям, хотіли б мати ви? Кому з персонажів твору хотіли б поставити питання, дати пораду…

  1. Діалог з літературним героєм Мавка розповість, що вона протиставляє буденності.

Буденність панує в житті. Та я не розумію буденного життя, не хочу його прийняти і тому протиставляю:

Добро – а чи завжди воно торжествує?

Душу – а чи треба її відкривати всім?

Красу – чи врятувала вона світ?

Волю – а чи є вона у нас? Ми вільні люди чи раби обставин?

Кохання – а чому тоді у житті є місце зраді?

Відповіді студентів.

- Подякуємо Мавці за хвилини спілкування. Героїня Лесі Українки є втіленням найкращих людських ідеалів, тому, втративши тіло, вона залишається жити в голосі сопілки. А її останній монолог має глибокий філософський підтекст:

О, не журися за тіло!

Грай же, коханий, благаю!

(СЛ 16.)Роль мистецтва у пробудженні духовних начал людини)
7. Неможливість поєднання високої духовності та буденного прагматизму в образі Лукаша.

Прослідкуємо, як протягом твору змінюється Лукаш?

    1. Намалюйте словесний портрет Лукаша. (Захист малюнків студентів)

Хто такий Лукаш? Як він опиняється в лісі? (У першій дії це романтичний юнак з поетичною душею, який чудово грає, здатен побачити красу природи, щиро покохати, він навіть здатен на безумство заради коханої – мало не потонув у трясовині, збираючи світляків, щоб прикрасити волосся коханої: «Тут світляки в траві, я назбираю; вони світитимуть у тебе в косах, то буде наче зоряний вінок»)

    1. Асоціювання.

  • Яким талантом наділений юнак?

А що потрібно для розвитку таланту у суспільстві?

(СЛ. 17 Талант)Асоціативний кущ.Ключове словоталант.

Коли ви чуєте слово талант, які асоціації у вас виникають? Асоціюється з ким або з чим?(воля, душа, краса, добро, кохання, мрія, Лукаш). Визначте 3 основних складових власного таланту. Обґрунтуйте.

  1. Евристична бесіда.

Прокоментуйте слова Мавки: «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Як ви розумієте «сам до себе»?

До себе

  • Що таке сам Лукаш? (Душа, природа Лукаша)

  • Знайдіть у тексті, що відбувається з природою, коли Лукаш грає на сопілці? (у ремарках: «… навіть чорна безлиста тернина починає цвісти».)

  • Отже, ким є «сам у собі» Лукаш за покликанням? (Сам у собі Лукаш за покликанням – митець, що розбуджує світ і вкладає в Мавку душу).

  • У чому головна проблема Мавки? (Відкрити Лукашеві очі на самого себе. Але Лукаш сам цього не розуміє, бо на нього діють суспільні стереотипи).

Світ людей та світ природи поєднуються коханням Лукаша та Мавки.

  • Етнографічна довідка.

За народними віруваннями вважалося, що лісовичка, якщо її повінчають з хлопцем у церкві, стане людиною. Про це говорить і дядько Лев.

- Чи хотів би він бачити Мавку і Лукаша в парі? Чи були гідними одне одного закохані?

- Чи можна сказати, що Мавка не боролася за своє щастя з Лукашем? Чому дала йому право вибору?

- Чому Мавка прийшла під Лукашеву хату? Невже вона думала відібрати Лукаша в Килини? Чому Килина саме так прийняла її появу?

  • Етнографічна довідка.

Лукаш став вовкулакою. Але в народному уявленні вовкулака – перевертень - це ті, що могли обертатися у вовків і повертатися знову до людської подоби. Іноді в казках чаклун перетворює на вовкулаку чоловіка, що має якийсь гріх.

- Чому Лукаш виє? Яка причина його відчаю і розпачу? Чому йому зле у звірячій шкурі? Чи відчуває Лукаш себе часткою природи? Чи почувається в безпеці?

! Постать Лукаша – вовкулаки - це образ, сповнений внутрішнього протиборства людини з собою.

- Хто перетворив Лукаша у вовкулаку?

Лукаш, якого Лісовик перетворив у вовкулаку, йде додому, але не тому, що поспішає до сім'ї, а має надію зустріти Мавку, яку колись зрадив. Мавка, звільнивши його від чар, розповідає Лісовикові:...Він у подобі людській упав мені до ніг, мов ясень втятий... І з долу вгору він до мене звів такий болючий погляд, повний туги і каяття палкого, без надії... Людина тільки може так дивитись!..

  1. Який зміст вклала тут Леся Українка у слово "людина"?

Очевидно, вона мала на увазі не подобу, а суть. Адже й зовні нормальна людина може мати звірячі інстинкти, бути цинічною у ставленні до оточуючих, безкультурною й бездуховною.

- З яким почуттям дивився вовкулака Лукаш на своє втрачене кохання? Відшукайте відповідну цитату у творі. (“… він до мене звів такий болючий погляд туги й каяття, без надії…”)

- Що значить “болючий погляд”?(Болючий погляд – очі – то дзеркало душі. Значить, залишилася душа у Лукаша, може вона знову зацвіте коханням.)

- На що вказує поєднання “туга й каяття”?

(“Туга й каяття” – це поєднання вказує на те, що Лукаш жалкує за втраченим і глибоко розкаюється у своєму. У нього немає надії на щастя, бо від кохання до зради – один крок. І Лукаш його зробив.)

Отже, людина, що живе у неволі не може себе реалізувати, своїм убогим, нужденним життям до себе дорівнятись. Зверніть увагу: у тексті Мавка говорить: “… а тільки сумно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись”. Проблемне запитання: чи зможеш це ти?

Мавка побачила в очах Лукаша розуміння скоєного ним гріха І не помилилася. Лукаш потоптав доброту свого серця, зневажив чисте кохання Мавки, зрадив її... Розплата була немилосердною, за нею прийшло каяття, але вже "без надії". Пригадаймо, як жорстоко розмовляв він з Мавкою. Послухаймо тепер ще один дуже промовистий діалог Лукаша й Килини

(Студенти читають в особах уривок від слів:"Таки явився! Де тебе носило так довго?"до — "Цить! цить! не говори! Мовчи!)

  • Чим він нагадує діалог Лукаша з Мавкою? (Килина так само не розуміє Лукаша, як він колись не захотів зрозуміти Мавки, безпідставно докоряє йому і звинувачує).

  • Чи знає Килина свого чоловіка? (Ні, зовсім не знає, до його душі ніколи не прислухалася, здається навіть не задумувалася над тим, що є в людей ще й духовний світ. Вона міряла життя Іншими мірками.)

  • Чому Лукаш нічого не пояснює, не виправдовується? (Тому що Килина всеодно його не зрозуміє. Недарма він каже: "„.я бачу жінко, те, що ти не бачиш... Я мудрим став...")

  • Чи можливе було взагалі кохання між Лукашем і Килиною?

  • Обґрунтуйте свої міркування.

  • Що ж зрозумів Лукаш? (Він збагнув, що помилявся і що найвищою життєвою цінністю є душа людини, сповнена любові. Тому й чекав нової зустрічі з Мавкою. А коли сталася пожежа, то не рятував "добра", що пожирає вогонь, бо думав: "А може, там згорить і лихо?" Отже, все матеріальне — тлінне, духовні ж набутки істинно невмирущі)

  • (СЛ 18. Хто ж такий Лукаш?)

Ми бачимо, що погляди авторки перегукуються з християнськими засадами, за якими людина не повинна занадто піклуватися тим, що стане тлінним, а думати про духовне.

  • А як же Мавка?

  • Чому вона знову приходить у ліс, розбудивши свою приспану муку?

Навіть з небуття повертається Мавка, коли відчуває, що з коханим сталося лихо. "Я збагнула, що забуття не суджено мені",— каже вона. Ці слова переконують нас у силі слова, "що й озвірілих: в люди повертає". Слово має велику енергію, але не кожен може нею оволодіти. Треба дуже любити людину, і тоді знайдуться ті чарівні слова, що відвернуть страждання. Мавка любить, жертвує собою, шукає стежки до оселі коханого, бо інакше вона не може.

  • Чому сопілка заговорила в руках Лукаша голосом Мавки? (Бо любов не вмерла, адже сопілка повторила слова, промовлені Мавкою в найщасливіші хвилини її життя. Кохання жило в Мавці завжди: коли вона була лісовою царівною, безтілесною тінню, плакучою вербою, навіть сивим попільцем. Любов незнищенна, як незнищенна природа і все, що народилося для добра і краси. Ці мотиви всепереможно звучать в останніх акордах "Лісової пісні". Послухаймо!)

  • Звучить останній монолог Мавки.

  • Викладач. Ці слова сповнені світлої туги, у них звучить акорд на честь доброго, справедливого переможця.

10. Дискусія. Протягом заняття працювали над проблемою, що підняла Леся Українка в драмі-феєрії “Лісова пісня”? Це проблема сімейного щастя і любові.

(СЛ 19) - Чи гине любов Мавки й Лукаша разом з їхньою фізичною смертю?

  • Чи виведено у драмі людей, які щасливі в любові й сім’ї. Чи багато таких людей є взагалі?

  • Проблемне питання

  • Чи міфічна істота Мавка? Адже вона кохає, сумує, плаче, з руки тече кров.

  1. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Фронтальне опитування

  1. Визначте тему «Лісової пісні». (Оспівування поетесою духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного.)

  2. (СЛ 20.)Яка ідея твору? (Утвердження краси вічного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.)

  3. Чого навчає нас твір Лесі Українки? (Любити природу, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитись до й багатств. У п'єсі природа постає як джерело творчості й натхнення. Показано також, як мистецтво облагороджує людину.)

  4. Соціальний конфлікт п’єси:заради збільшення господарських статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.

КОНТРОЛЬ І САМОПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

  1. Підсумуймо прочитане. Бесіда.

  • То що ж було суджено головній героїні драми: щастя чи мука?

  • Чи зазнав щастя в житті Лукаш?

  • Чи спроможна сучасна людина пронести свою любов крізь життєві знегоди, не розтоптавши дивосвітів своєї душі?

  1. Тест-контроль

1.Твір «Лісова пісня» написаний у

а)1910 р.; б) у 1911 р.; в) у 1912 р.; г) у 1913 р.

2. За жанром «Лісова пісня» - це

а) драма-феєрія;

б) драма-казка;

в) драматична поема;

г) драма.

3. Підтримайте або спростуйте думку: У пролозі зображено весну, коли Водяник научає Русалку, щоб вона була обачливою з «Перелесником».

а) Так; б) Ні.

4. Найбільшим природолюбом у творі є:

а) Лісовик; б)Килина; в) Лукаш; г) дядько Лев;

5. Пожежу в лісі улаштував:

а) Водяник; б) «Той, що греблі рве»; в) Перелесник; г) «Той, що в скелі сидить»;

6. Продовжіть думку. Дядько Лев намагався урятувати дуб, але… (Килина продала дуб після смерті дядька Лева, зруйнувавши могилу дядька)

7. Римування в уривку з «Лісової пісні»:

Ти водяну царівну

зміняв на мельниківну!

Зимові-довгі ночі,

А в дівки – гарні очі, -

Недарма паничі

їй носять дукачі!

а) перехресне; б) кільце; в) парне; г) змішане.

8.Виберіть два чи більше правильних варіантів відповіді:

Вкажіть твори Лесі Українки, написані в жанрі драматичної поеми:

а) «Давня казка»; б) «Одержима»; в) «Кассандра»; г) «Хвиля»; ґ) «Бояриня»; д) «Роберт Брюс, король шотландський».

ІІІ Заключний етап

3.1. Підбиття підсумків..

  1. Назвіть якості головної героїні, що їх ви хотіли б узяти в мандрівку свого життя. (Скарбничка моральних цінностей).

  2. (СЛ 21)Чи мав рацію М. Зеров, стверджуючи, що люди лише до тих пір живуть справжнім життям, доки лишаються вірними собі, своїй природі. Доведіть.

    1. Рефлексія.

  1. Які ваші враження, емоції від побаченого та почутого на занятті?

  2. Яку функцію у творі виконує музика?

  3. Чи були моменти у творі під час читання, коли ви думали по-іншому?

  4. Чи хотіли б «переписати» уривок твору? Який саме? Чому?

  5. Які висновки ви зробили?

    1. Оцінювання.

    2. (СЛ 22) Домашнє завдання.

Напишіть твір-роздум «Вічне кохання чи вічне марево любові? Кожен обирає свій шлях».

Ось і пролунала для вас “Лісова пісня” Лесі Українки. Кожний почув щось своє, але всі почули, що незнищенна любов, як і незнищенна природа і все, що народилося від добра і краси. Не спокушайтесь на скороминуще, бо розплата буде гіркою і важкою. Живіть так, щоб не зневажити “душі своєї цвіту”.

У «Лісовій пісні» цей переможець — людина мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно б’ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки — до краси.

Усі ваші погляди на вчинки персонажів мають місце. Скільки облич, стільки думок. І всі вони цінні, як і ви самі. Вчіться самостійно мислити, і тільки так ви сформуєте із себе особистість.

25

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.