Українська ярмаркова поема - презентація географічного поетичного детективу

Опис документу:
Бачиться автором як дитяче знайомство з українськими містами при жартівливому змісті. Неодноразово поема друкувалася в інтернет- виданнях України. Написана порівняно давно, ще десь аж у 1983-ому році. Надіюся на відгук. Поема - це авторський перехід від узвичаєного до идаропного мислення авторської філософії ціленаправленого інакомислія.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

УКРАЇНСЬКА ЯРМАРКОВА ПОЕМА

(Географічний детектив)

Хто все зїв?

Хто-хто - Львів…

Чому Львів?

Бо хотів.

Львів не їв!

Звідки?

З Хуста…

Глянь же: пусто!

Все-все виїв!

А не Київ?..

Хто йго, Хусте,

Сюди пусте?

Як дивиться:

Він – столиця!..

Чуєш дзвін?

Чую.

Він!

А Вінниця,

А Вінниця!..

Аж в обличчі

Міниться:

Ні! Не Львів!

Львів не їв!

Друже Львове,

Скажи слово…

Хай би мя

Шлях трафив,

Якщо я

Вас грабив!!!

Х-хо-оп-п! -

Конотоп

Напружив лоб,

Сказати щоб!..

Сказати?

З Конотопу?

Чекати

До потопу!

Але ж дума –

Чути в Сумах.

А Полтава…

Що Полтава?

Величава,

Наче пава:

Я не брала!

А Лубни?..

Не вини –

Не вони…

А не Москва?!

Та це – скандал,-

Київ сказав,-

І міжнародний!..

Ти що городиш?!

То ж Полтава…

Що Полтава?

Замовчала,

Як пропала!

А Хортиця,

А Хортиця –

Хороводиться,

Хорохориться…

Ач-ач яка –

Тне гопака…

Цій все всерівно!!!

Сказав хто?

Рівно.

А поруч – Львів?

То хто все зїв?

Ні, хто ж все зїв?!

А що казати –

Шумлять Карпати;

Де він тепер –

Грозить Дністер;

Це – не добро! –

Гуде Дніпро:

Ану,Дунай,

Давай узнай –

Я підожду…

Біжу,біжу!!! –

І – за кордон…

Проснувсь Херсон...

Піднявсь Херсон,

Бо Лепетиха

Не зовсім тихо

Йшла до Каховки.

Йшла так,без толку,

Аби ходити…

А що робити?

І цій всерівно! –

Сказало Рівно.

Ще треті півні

Не будили

Степ та Південь;

І Берислав

Ще спав;

А Білозерка

Взяла люстерко:

Я,правда,гарна?!

Я гарна-гарна,

Як дівка Ганна

З гуцульського

Косова?..

Просимо-просимо,

Ласкаво просимо,

На весілля просимо,

На весілля,

На застілля!!! –

Заміж виходить кирпата…

Яка кирпата,

Там їх багато?

Тобі не всерівно?! –

Вступилось Рівно.

На весілля,

На застілля…

Подарую рукоділля…

Звідки?

З Хуста.

Та ще й хустку!..

І крізь сон

Сказав Херсон:

Я – сервіз

На сто персон!..

Каховку також

Узяти міг би –

Каховка гралась

В Таврійські Ігри;

Ще треті півні

Не будили

Степ та Південь;

І прикочу кавуни…

А Полтава,

Й ті ж Лубни,

Сімферополь,

Чернівці?..

Слава йде в усі кінці

Небагатослівна…

Севастополь,

Рівно?..

Дівка Ганна,

Дійсно,гарна! –

Визнав компанійський

Камянець-Подільський.

А Хортиця…

Що Хортиця?

Хороводиться,

Хорохориться;

Ач-ач яка –

Тне гопака!

…Летить Хортиця –

Їсти хочеться:

Переллю дорогу

Дніпром,

Хай віддячать мені

Добром!

Лети-лети-лети –

Мало в Карпатах води?!

Ласкаво просимо!

Ласкаво просимо!

До Косова?

До Косова!

На весілля!

На застілля!

Поздоровить

Молодого й молоду!

Ви прийдете?..

Я?.. Прийду!

Каховку також

Узяти міг би –

Каховка гралась

В Таврійські Ігри…

А сказати

Пару слів

Хто хотів?

Хто-хто – Львів.

Чому Львів?

Бо хотів!

Друже Львове,

Тобі слово…

Говорити

Буде Львів!

То хто все зїв?

Ні, хто ж все зїв?!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»