! В а ж л и в о
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Українознавчі оповідки. Цікавинки з ХVІІІ століття

Опис документу:
Добірка матеріалів з історії рідного краю

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Цікавинки з ХVІІІ століття

Повідомляє «Чернігівський літопис»

«В українській історіографії XVII-XVIII століть, – вказує О.Апанович, – визначне місце займає твір, який його видавцем О.Лазаревським умовно названо Чернігівським літописом, хоча твір має свою первісну назву: «Літописець в Руських и Польських що ся сторонах діяло і якого року». Чернігівський літопис є важливим джерелом та цікавою пам’яткою української історичної і суспільно-політичної думки того періоду, видатною пам’яткою української історико-оповідної прози. Дослідники-філологи відзначають стилістичну спільність чернігівського літопису з славнозвісним літописом Самовидця початку XVIII століття».

Ось деякі «цікавинки» з нього, що стосуються нашого краю:

1506. Земля тряслася.

1591. Худоба вельми здихала.

1615. Сарана була всюди велика в Польщі, Литві і на Вкраїні.

1619. Сніг на Вознесіння Господнє випав, з морозом же; в полі від великости снігу і зимна великого овечки померзли.

1632. Моцарский добувалъ НЂжина, але его не взялъ. Того жъ року, зимою по Рожест†Христовомъ, громъ великий гримЂлъ и перуны били.

1652. Великий був мор по всій Україні і вельми много померло людей свіцких і духовних.

1654. Августа (серпня) дня 4, в середу, сонце все затьмилося на годин (дві) була ніч о полудні і звізди (зорі) було видать на небі.

1664. Комета. Була на небі метла із звізд і одна сходила з полночі на захід сонця, друга з вечора на захід сонця і було те неділі дві.

1666. Затемнення Сонця. Сонце мінилось, але не повністю.

1668. Брюховецький гетьман Олексієві Михайловичу, царю московському, змінив, і воєвод московських і Москву по городах велів бити. Того ж року Москва Переяслів допалила і Ніжин ввесь спалила.

Того ж року, Ромодановського, гетьмана і воєводу московського, у БЂлыхъ Вежахъ татари осадили і сина його подъ Ічнею на бою взяли.

1678. Комета великая показалась, то єсть звізда з хвостом, зимою, і кілька неділь тривала.

1681. Марта (березня) місяця дня 23. Грім був проти Лазаревої суботи, зі страшною вельми блискавицею.

1682. Землі трясєніє. На святого апостола Матфія ноемрия (листопада) 16 земля тряслася.

1690. Сарана була великая мало не по всім світі.

1691. Марта (березня) дня 4, в пятницю, годині о 4-ій на дні сонце мінилось, на три частини розділившися. І дуга посеред неба стояла догори, рогами на полноч. Тривало тоє затміння годину.

1695. Зима великая лежала і снігу було много вельми, аж до святого великомученика Георгія.

1697. Голодний рік. Того року дорожнеча на Вкраїні і в Польщі, і по іних націях була.

1699. Сонце мінилося сентября (вересня) 13 числа, когда Іван Мазепа був в Чернігові. Того ж року на Вкраїні хліб був дорогий.

1703. Місяця юня (червня) в неділю о полудні, 7 числа, Місяць небесний на небі видимий був і звізди (зірки) були близько нього, a потім, пред заходом сонця, не видать було його аж до свого часу звичайного вечером до повна.

1710. Сарана велика була по всьому Сіверу і Задніпрю. Сього ж року мор великий був в Києві і в околичних містах і селах.

1711. Був мор великий в Чернигові і в прочиїх городах і селах сіверських.

1718. Київ і Чернігів пожаром вигоріли.

1729. Земля в Києві тряслася.

1731. В Чернігові, в монастирі Іллінськом, церква великая Живоначальная Трійця згоріла.

1744. В місяцях генварі (січні) і фехралі (лютому) комета була на небі — зірка з простягнутим вгору хвостом, як мітла, котра являлася на заході сонця і стояла від вечірньої зорі до півночі, потім з’являлася неодноразово рано й на сході.

1745. Падіж худоби і собак нищення. В Малій Росії по всіх полках великий падіж худоби був. І велено, не знімаючи шкур, палу худобу в землю закопувати. А понеже собаки дохлу падаль їли й по домах розносили, велено всюди собак перестрілять.

1748. Сарана велика була в Малій Росії і по інших європейських націях. Хліб і сіно поїла, і по багатьох місцях зазимувала, від чого і на наступний рік з насіння її молода сарана відродилася, але різними способами викорінена.

1749. Явилося в Малій Росії знову нашестя сарани. В самі жнива і хліб яровий і траву нескошену поїла. Хліб вєсьма дорогий був. Глухов вигорів і другіє города погоріли.

1750. Травня 26-го місто старий Чернігів вигорів.

1753. 1754. Сухі літа. Літо було і осінь сухі, і на воду оскудні. Зима була в снігах великих, але суха і без відлиг. І так снігу навалило, що з лісу ніяк потрібного дерева на будівництво наготовленого, неможливо було вивезти. А навесні той сніг розтав, і земля воду в себе прийняла, повінь в річках маленька була. Весна ж, літо і осінь в суші були, і рідко коли дощі спадали, від чого в ріках, річках і в колодязях вода зовсім упала, болота всі позасихали, ліси, діброви болотні і дібровні сіножаті з коренем в землі горіли, по горо́дах ярини́, нічого від суші по багатьох місцях не було. І всюди велика біда учинилася.

Того ж року монастир Рихловський і місто Ніжин вигоріли.

1755. Що було зимою снігу, той весь розталий навесні земля пересохла в себе увібрала, в ріках же й річечках проти минулого не було повені і малої, млини, вешняки навесні омочилися мало, а деякі й не починали. У містечку Олішевці пожежа була…

Заснування поселення

Нєженка (Нєжинка) – селище Оренбурзької області, за 17 верст від Оренбургу. Засноване, як Ніжинський форпост (редут*), у 1742р. козаками Ніжинського полку, внаслідок політики царської Росії, націленої на будівництво Самарсько-Оренбурзької оборонної лінії й ряду фортець, з метою приєднання нових (башкирських) територій та налагодження відносин на кордоні з кочовими народами.

Назва поселення існує й до сьогодні, не зважаючи на те, що козаки-черкаси не довго жили на тих землях. Цікаво, як відбувалося заселення цього краю нашими земляками.

…30 серпня 1739р. князь В.А.Урусов видав указ, в якому запропонував українським козацьким сім’ям добровільно переселитися в Оренбурзькі містечка, змальовуючи райські умови для проживання на незайманих територіях. Почався набір переселенців.

Наприкінці жовтня 1741р. з України, під конвоєм двох капралів, в Оренбурзький край вирушила 1000 козацьких підвід. Серед них значилися й 50-70 сімей з Ніжинщини. Дорога видалася надзвичайно складною, а, діставшись до Самари, переселенці з жахом дізналися, що місцеві мешканці надзвичайно потерпають від неврожаю: насувався голодний рік. Райське життя, яким заманювали довірливих козаків царські чиновники, виявилося черговим обманом. Лише 689 сімей (3730 чол.) дісталися до місця дислокації. Готових до козачої служби – 935 черкасів, їхніх синів – 1134, дружин і дочок – 1661. На всіх переселенців – 846 коней, 664 вола і 141 корова.
Життя українців на кордоні зі степом було надзвичайно неспокійним. Велику небезпеку несли кочові народи. Ось як, за дослідженнями П.І.Ричкова, виглядало це поселення: «Фортеця. В ній довільно розкидано до 100 дворів українців-черкасів, котрі взялися за освоєння в чужих степах землеробства».

Та кочовики не дрімають. В 1743р. киргиз-кайсаки напали на поселення, захопили в полон 83-х чоловіків і жінок. Не витерпівши наруги, вцілілі переселенці вирішили повернутися в Україну. 46 сімей, серед яких були й ніжинці, вирушили шукати щастя на Кинель, де створили черкаську Покровську слободу. З 1797р. вони стали казенними солевозцями (чумаками, що доставляли сіль) – шанованими в поселенні людьми.
Перевезення солі починалося в травні й закінчувалося в жовтні. Майже все доросле чоловіче населення запрягало волів та коней в довжелезні вози-фури й вирушало за дорогоцінним продуктом до озера Ельтон. За сезон кожний воловий транспорт мусив здійснити 6, а кінний – 5 поїздок туди й назад. Мешканці Покровської слободи виставляли близько 7 тис. волових і 600 кінних фур. Кожна пара волів везла до 80 пудів солі, пара коней –до 55 пудів.

Відчувши користь від черкасів, місцева влада почала всіляко підтримувати промисел, надаючи чумакам додаткові угіддя для сінокосів, пільги в оподаткуванні. Спочатку солевозці отримували за доставку кожного пуда по 6 коп., потім ціна виросла до 10-13 коп. асигнаціями. За рік чумаки перевозили до 2,5 млн. пудів солі. З’явились магазини, в яких підприємливі переселенці торгували сіллю.
Не треба пояснювати, як виріс їх благоустрій. Дехто з чумаків мав до 150 пар волів і дозволяв собі різні розкоші. Розповідають, що солевізник Бандурка, коли його транспорт прибував до місця призначення, прикрашав роги передніх волів срібними з позолотою чохлами.

В Нєженці в 1847-1850рр. кілька разів зупинявся Т.Г.Шевченко. Село згадується в його повісті «Близнецы»: «Поехал он в Неженку. Это будет по Орской дороге. Что же? И там дома и ворота, только мечетей не видно. Зато не видно и церкви... А какая благодатная земля! Какие роскошные луга и затоны уральские

(З Оренбурзької Шевченківської енциклопедії)

* Ніжинський редут – укріплене поселення Верхньо-Озерної дистанції, заснований в 1742р. на правому березі Яіка, за 17 верст на схід від Оренбургу. Охорону його здійснювала команда з 12 козаків із однією гарматою.

З початку жовтня 1773р. до кінця травня 1774р. редут з околицями знаходився під контролем загонів Є.Пугачова.

Редут згадується в архівних документах О.С.Пушкіна до «Історії Пугачова», в «Літопису» П.І.Ричкова, в записках М.М.Пекарського.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Як підготувати успішну особистість: евристичні технології в освітньому процесі»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись