Українознавче дослідження " Рушник – відбиття культурної пам'яті народу "

Опис документу:
Протягом останнього десятиліття активно відроджується роль українських рушників, які продовжують своє життя в сучасних обрядах. У сучасному розумінні рушник постає символом добра і єдності, відбиття культурної пам'яті нашого народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», «берегині», які є актуальними і в наш час. .Саме це розкрито в українознавчому дослідженні " " Рушник – відбиття культурної пам'яті народу "

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Українознавче дослідження

Рушник – відбиття культурної пам'яті народу

Протягом останнього десятиліття активно відроджується роль українських рушників, які продовжують своє життя в сучасних обрядах. Адже рушник – це об’єкт творчості, в кожній лінії та стібку якого відображені думки, переживання й емоції народу. У сучасному розумінні рушник постає символом добра і єдності, відбиття культурної пам'яті нашого народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», «берегині», які є актуальними і в наш час. Вони захоплюють молоде покоління своєю таємничістю, загадковістю та символічністю.

Рушник є сакральною частиною українського суспільства, що супроводжував людину протягом усього життя: і в радості, і в горі. Зустрічав наших пращурів зранку, переривав сон. Рушником прикрашали оселю і образи в кожній хаті. Він завжди був символом гостинності – на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль. На рушниках приймали новонароджених діточок. А як говорить народна мудрість: «Дім без рушників, як сім’я без дітей!»

Особливо значну роль відігравав рушник у весільному обряді. Це один із найважливіших атрибутів свята. Рушник простеляли друзям, гостям та близьким людям. Однак треба знати значення таємничих символів, які зображені на загадковому полотні, щоб правильно їх застосовувати у своєму житті. Адже полотно – це життєва дорога, символ зв'язку сьогодення й минулих поколінь.

Кожний рушник несе інформацію про регіон, місто чи село, художницю-майстриню, що вишивала його, а також зашифрований код наших пращурів, повідомлення для майбутнього покоління. Існує повір'я: людина, яка вишила хоча б один рушник у своєму житті – очистила свою душу і стала набагато добрішою.

Важливе значення на рушниках несуть «солярні знаки», калина, виноград, «дерево життя», птахи і тварини. Кожний із цих символів несе зашифровану інформацію, яку передавали «жінки-чарівниці» з покоління в покоління.

Отже, в усьому декоративно-прикладному мистецтві українців немає жодного такого предмета, який би концентрував у собі стільки різноманітних символічних значень. У кожному регіоні України склалися свої традиційні мотиви, особливості композиційної побудови рушників. Вони відрізняються технікою виконання і кольоровим строєм. На давніх традиціях ґрунтується й творчість сучасних майстринь. Їхнім роботам притаманна вишукана гама кольорів, досконалість композиційної побудови орнаменту і віртуозність володіння технікою. В орнаментах рушників «майстриня-чарівниця» прагне відтворити вічні теми людського бутя – щастя, радість, добро. Сучасні митці вивчають традиції української вишивки. Переосмислюють відомі форми орнаменту, шукають тематичні мотиви, прагнуть в образній формі відтворити наше сьогодення.

Рушники – одвічні обереги українського народу. Вони супроводжували людину все життя – від народження до останнього шляху. В українських народних обрядах рушники є символом злагоди, краси. Вони були повсякденні і святкові, для дівчаток і для хлопчиків, весільні і для хрестин, материнським оберегом синові до війська…

Однією з характерних особливостей вишивки українських рушників є яскраво виражена її регіональна самобутність в характері, орнаментиці, техніці виконання, в кольорі.

Рушники – це відбиття культурної пам'яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», «берегині», символіка червоного кольору, які знайшли подальше своєрідне переосмислення і оновлення. На Україні рушникам завжди надавалось важливе образно-символічне значення. Вони – обов’язковий атрибут весільної обрядовості, предмет народного побуту, неодмінна окраса селянського житла.

Відповідно до функцій, які виконували рушники, вони мали свої назви. Наприклад, для витирання обличчя і рук – утирач, посуду і столу – стирок, для прикрашання образів, фото – покутник, для шлюбних церемоній – весільний, для похорону – поховальний, для пов’язування сватів – плечовий тощо.

Рушники були своєрідною освятою початку справи чи її закінчення. Так, при зведенні хати рушниками застеляли підвалини, хлібом-сіллю на рушнику освячувався початок жнив, рушниками скріплювали купівлю-продаж. Відповідно до призначення рушники розрізнялися за технікою виготовлення та вишивання. Кольори та орнамент рушників характерні регіональними особливостями, за якими розрізняються «подільські», «поліські», «київські», «гуцульські», «галицькі», «буковинські».

Основним символом будь-якої вишивки рушника можна назвати Материнським символом. Він виглядає як восьмикутна квітка чи зірка, навколо якої символічно зображена квіткова гірлянда. Гірлянда прославляє Мати, її основну роль у продовженні та збереженні сім’ї та роду.

На рушниках, вишитих в центральній частині України та на Поділлі, часто можна побачити орнаменти із зображенням листя хмелю. Така символіка вважається молодіжною. Вона позначає любов, молодий запал і активний розвиток. Елементи орнаменту, який зображує хміль, нагадують символ Води та Грона винограду, так як значення символ хмелю несе в собі і частину їх значення. Його прийнято вважати весільним символом, що відображує течію життя і молоду сім’ю.

Ружу завжди любили в Україні, вважали її квіткою Сонця, а її червоний колір нагадував колір крові – символу життя. Орнаменти, що включають квіти і листя троянди, являють собою, в основному, замкнуту смугу у вигляді вінка, що не має початку і кінця, що позначає нескінченність життя з постійним відродженням. Якщо вінок з троянд зображувався символічно, у вигляді геометричного візерунка, то троянди могли зображати зірки, зібрані в нескінченному небесному просторі.

Калина – оберіг української родини. Це красиве деревце з цілющими квітами і плодами висаджувалось в кожному українському обійсті. Вважається, що її назва походить від старослов’янського слова «коло» – так називали слов’яни Сонце. Соковиті червоні ягоди калини, зібрані в багаті важкі грона, є символом здорового і безсмертного роду. Українки щедро розшивали весільні рушники, жіночі і чоловічі вишиванки чудесними яскравими червоними кетягами калини.

В язичницькі часи бог Перун був найголовнішим, грізним і сильним богом. Його символом був дуб. З тих пір дуб вважається символом чоловічої енергії, міцної життєвої сили, непереможності. Одяг, рушники та предмети побуту чоловіків обов’язково прикрашалися орнаментом із зображенням дуба, що надавало українським чоловікам сили і мужності для захисту свого роду.

В Україні завжди вірили в магічну силу маку, що захищає сім’ю і господарство від лихого ока і різних бід. Освяченими у церкві насінням маку обсипали хату, подвір’я, домочадців і домашніх тварин. Червоний колір пелюсток квітки символізував кров загиблих героїв на полі брані. Орнамент у вигляді квітки маку, коробочок з насінням, листочків символізує його захист від злих сил або пам’ять про загиблих воїнів – членах сім’ї. Дівчата з сім’ї загиблого воїна носили віночки, сплетені з семи квіток маку, що означало їх обіцянку берегти і продовжувати свій рід.

Орнамент з виноградом поширений по всій центральній Україні. У київській, полтавській, чернігівській областях традиційно прикрашають вишиванки та рушники великими гронами винограду. І це не дивно, адже виноградний орнамент символізує створення сім’ї, її благополуччя і красу. Гроно винограду нагадує родовідне дерево із здоровими і численними членами роду. давніх давен рушник відігравав значну роль в українській культурі. Жодна визначна подія в житті українського народу не проходила без його участі.

Рушник, являється обов'язковим атрибутом кожного свята, кожного весілля, предметом народного побуту, невід’ємним оберегом домівки. Адже, рушники і є відображенням культурного життя українського народу в візерунках яких відображені образи «берегині», «дерева життя», різні символи та прадавні магічні знаки.

 Рушник – це один із небагатьох предметів, який містить в собі так багато різних символічних значень:

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
1
міс.
2
5
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!