Українізація (1923-1933) 1. Політика українізації: причини, перебіг, результати. 2. „Націонал-ухильництво” в КПУ та його розгром. 3. Згортання українізації і відновлення політики русифікації.

Українізація являє собою один із найцікавіших суспільно - політичних феноменів ХХ ст. Мова йде про важливі процеси, які проходили в українському суспільстві у 1920 – 1930 роках – в Українській СРСР. В цілому політика «українізації» дуже позитивно вплинула на розвиток української культури, це якщо говорити в загальних рисах. Позитивні тенденції можна зустріти і в питанні мови. Українська мова впроваджується у суспільне, політичне й культурне життя. В тому числі активно розвивалась українська література. Безперечно розвиток подібних процесів, цього періоду, став можливий тільки завдяки діючій політиці державних структур на Україні. Багато українських істориків називають цей період культурною революцією, або ж знаменують як національне відродження України. Як бачимо, українська культура, чи не вперше могла розраховувати на підтримку з боку влади, оскільки такий важливий заклад, як Наркомат освіти (НКО) очолювали в цей час українські патріоти Гринько, Шумський та Скрипник. Які в свою чергу дали дозвіл на впровадження політики коренізація, звичайно підкоряючись наказу з Москви.