Сьогодні о 18:00
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

Україна в житті та творчості зарубіжних письменників

Зарубіжна література

Для кого: 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас

15.09.2018

11598

88

1

Опис документу:
Сценарій позакласного заходу із зарубіжної літератури для учнів 8-11 кл. Мета заходу: Поглибити знання учнів про життя і творчість зарубіжних письменників XIX-XX століть, доля яких пов’язана з Україною, розкрити роль української культури на творчість світових митців, розвивати навички виразного читання, естетичні смаки та інтерес до історії нашої Батьківщини, виховувати в учнів почуття прекрасного, любові до рідного краю, гордості за письменників світової літератури - вихідців з України.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Л. А. Половюк, старший вчитель,

учитель зарубіжної літератури

Широкобалкіського закладу повної

загальної середньої освіти

Станіславської сільської ради

Херсонської області

Сценарій позакласного заходу із зарубіжної літератури

Усний журнал

Україна в житті та творчості зарубіжних письменників

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість зарубіжних письменників XIX-XX століть, доля яких пов’язана з Україною, розкрити роль української культури на творчість світових митців, розширити коло читацьких інтересів учнів, розвивати навички виразного читання, естетичні смаки та інтерес до історії нашої Батьківщини, виховувати в учнів почуття прекрасного, любові до рідного краю, гордості за письменників світової літератури - вихідців з України.

Обладнання: мультимедійна презентація, літературні газети учнів.

Епіграф: Люблю, Вкраїно, я тебе, як матір син.

Ти вічно в памяті моїй, в житті моїм

Нестимеш пісні чарівної весноплин.

Пауль Целан

Хід заходу

(слайд 1) Вступне слово вчителя:

Щедра українська земля подарувала світові митців, чиї імена сяють яскравими зірками в сузір’ї світової літератури.

Нашій Батьківщині присвячували свої найкращі рядки письменники різних країн та епох.

Згадаймо ж тих, хто своїм словом відкрив світові Україну, її історію, культуру та мову.

Пропонуємо вашій увазі усний журнал «Україна в житті та творчості зарубіжних письменників».

I ведуча:

(слайд 2) Українська тема була помітним і значним явищем у розвитку зарубіжної літератури впродовж XIX-XX століть. Образ України, її природа, героїчне минуле стали предметом розгляду і творчих пошуків для багатьох письменників.

II ведуча:

(слайд 3) Вони були вихідцями з різних куточків світу, представниками різних країн та епох: мали різний світогляд, але об’єднувало їх одне – любов до України.

I ведуча:

Земля без меж, вітри й рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь,

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають в далині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела.

(слайд 4) Так писав, згадуючи Україну, відомий австрійський письменник Райнер Марія Рільке.

II ведуча:

Хтозна, як би склалася доля цього поета, якби не зустріч із німецькою письменницею Луїзою Андреаc-Саломеа - дочкою генерала російської армії французького походження, яка народилась в Петербурзі. Вона стала одним з найближчих друзів Рільке на все життя. Разом з нею він подорожував Україною. Побував у Києві, Полтаві, Кременчуці, Харкові.

I ведуча:

(слайд 5) Вперше у житті побачивши Київ, Рільке закохався в це місто назавжди. Особливо багато вражень отримав поет від Софіївського собору, Києво-Печерської лаври та собору Святого Володимира . У листі до матері поет писав:

Учень 1:

«Мамо! Я вже два тижні у Києві. Перед цим побував у Ясній Поляні, родовому маєтку Льва Толстого. Безперечно, Київ – то є найсильніші враження. Це «місто близьке до Бога». Я б хотів тут оселитися назавжди. А які тут церкви і собори, в них багато старих картин і дорогоцінних реліквій. Думаю колись здійснити переклад перлини давньоруської літератури «Слова о полку Ігоревім». А велична Лавра, її колії, печери… Це не передати словами…»

II ведуча:

(слайд 6) Подорож пробудила у поетові інтерес до історії Київської Русі, козацької пісні. Він захоплюється староукраїнською літературою, читає «Повість минулих літ», «Києво-Печерський Патерик», цікавиться українським живописом, милується картинами Левицького, Боровиковського, Ярошенка, Рєпіна.

I ведуча:

(слайд 7) Під час подорожі Україною та вражень від побаченого і почутого Рільке написав збірки «Книга годин», «Часослов», «Розповіді про Господа Бога», цикл «Книга про чернече життя», вірші «В оцім селі стоїть останній дім…», «Карл XII, король шведський, мчить по Україні», оповідання «Як старий Тимофій помирав співаючи». Захопившись «Словом о полку Ігоревім», Рільке здійснив його переклад.

II ведуча:

(слайд 8) На Україні Рільке відкрив для себе поезію Тараса Шевченка. Поет зачитується творами Великого Кобзаря, а також відвідує його могилу у Каневі.

I ведуча:

(слайд 9) Рільке чув багато розповідей про кобзарів, особливо його вразила історія життя Остапа Вересая. У 14 років той осліп, навчився грати на кобзі, став ходити від села до села, виконуючи пісні та думи. Образ кобзаря, трагічна доля нашого народу надихнули Рільке на створення оповідання «Пісня про Правду».

Учень 2:

Нема в світі Правди, не знайти, немає,

Хто забуту Правду нині відшукає?

Нема в світі Правди, не знайти до скону,

Правда - під п’ятою лютого Закону.

Тепер свята Правда сидить у темниці,

А вельможна Кривда – з панами в світлиці.

Правду зневажають, як сірому голу,

А Кривда сідає до панського столу.

Тепер святу Правду топтано ногами,

А вельможну Кривду поєно медами.

Правда, мати рідна, орлице крилата,

Де ж той син, що прийде тебе відшукати?

Стане Бог великий йому на підмогу

І вкаже, єдиний, правильну дорогу.

II ведуча:

(слайд 10) Твори Рільке українською мовою перекладали Микола Зеров, Дмитро Павличко, Микола Бажан, Василь Стус, Юрій Клен, Микола Лукаш, Мойсей Фішбейн, Михайло Орест.

Про значення України в житті Рільке писали Євген-Юлій Пеленський й Олекса Ізарський.

I ведуча:

(слайд 11) Київ, Стеблів, Одеса, Крим, Харків… Тут пролягли шляхи вимушеної, але повної незабутніх вражень, мандрівки видатного польського письменника Адама Міцкевича.

II ведуча:

(слайд 12) У листопаді 1824 року після викриття товариств «філоманів» та «філаретів» Адам Міцкевич прибув у Петербург, куди за вироком він був висланий під нагляд поліції. 25 січня 1825 року Міцкевич виїжджає з Петербурга в Одесу, де на нього чекає посада вчителя Рішельєвського ліцею, яку допомогли отримати російські друзі-декабристи.

I ведуча:

У лютому 1825 року Міцкевич побував у Києві. Відвідав Лавру та інші визначні місця.

У Харкові відбулося знайомство Міцкевича з українським письменником Петром Гулаком-Артемовським.

II ведуча:

(слайд 13) А згодом Міцкевич виїжджає в Крим. В результаті цієї подорожі зявилася збірка «Кримські сонети», куди увійшло 18 поезій. Серед них: «Бахчисарайський фонтан», «Гробниця Потоцької», «Аю-Даг», «Буря», «Пілігрим».

I ведуча:

(слайд 14) Побував Адам Міцкевич і на Волині. Поета вразила й причарувала волинська природа, яку він також оспівав у своїй творчості. Під впливом словянської історії та народних легенд була написана балада «Світязь».

Читання уривка з балади «Світязь»:

Учень 3:

Хто в Новогрудськім мандруючи краї,

Прагне на все надивитись,

Хай у Плужинськім бору побуває,

Гляне на озеро Світязь.

В пущі дрімучій розкинулись води –

Ясна і чиста рівнина,

Пуща їх тінню густою обводить,

Озеро – ніби крижина.

А як нічною проїдеш порою –

Станеш, затримавши подих:

Зорі побачиш вгорі й під собою,

Місяць у небі і в водах.

Чи то із небом злилися безодні,

Водяна дика пустеля,

А чи склепіння у сяйві холоднім

Небо, ввігнувшися, стеле?

Ген береги, мов розтали поволі,

Сяєвом срібним повиті,

Наче ти в синім пливеш видноколі,

В тихій бездонній блакиті.

Вабить це озеро, тихе й погоже,

В пітьмі чаруючи очі;

Та лиш сміливець нечуваний може

Їхать туди опівночі.

II ведуча:

(слайд 15) Українською мовою твори Адама Міцкевича перекладали Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, Михайло Старицький, Іван Франко, пізніше – Павло Тичина, Микола Бажан, Андрій Малишко і Максим Рильський.

I ведуча:

(слайд 16) У 1905 році у Львові було встановлено памятник Міцкевичу, який створив польський скульптор Антон Сулима-Попель. Цей памятник вважається одним з найкращих не тільки в Україні , але й у всьому світі.

II ведуча:

(слайд 17) Україна викликала інтерес та захоплення у відомого французького письменника Проспера Меріме. Знайомству з життям України письменник завдячує своїм російським друзям – Івану Тургенєву та Сергію Соболевському. В епістолярній спадщині письменника весь час знаходимо згадки про Україну. То він просить «допомогти розкрити зміст однієї козацької пісні», то він пише: «Все, що читав про козаків, мене захоплює, і я хотів би знайти відомості про Богдана Хмельницького».

I ведуча:

(слайд 18) Проспер Меріме написав низку праць про історію українського народу на тему: «Українські козаки та їхні останні гетьмани», а також есе «Богдан Хмельницький». У листах до друзів він подає захоплюючі описи різних місць України, розповідає про її культуру та архітектуру. У своїх краєзнавчих працях письменник використовує різноманітні легенди, колоритні деталі українського побуту, що дають змогу пізнати звичаї та характери людей.

Завдяки працям Проспера Меріме про історію українського народу в 70-их роках XIX століття посилився інтерес до України французьких учених, істориків, літературознавців. Під впливом досліджень письменника у 1869 році Французький Сенат ухвалив вивчати в школах Франції курс історії України.

II ведуча:

Проспер Меріме один з перших ознайомив французьких читачів з українською літературою. Під впливом Тургенєва, який переклав «Народні оповідання» Марка Вовчка для росіян, Меріме почав таку ж роботу для французів.

Отже, своїми дослідженнями з історії українського народу, своєю увагою до його літератури Проспер Меріме сприяв взаєморозумінню й повазі одного народу до іншого.

I ведуча:

(слайд 19) В особистому житті іншого французького письменника Оноре де Бальзака відбулася подія, яка назавжди повязала його долю з Україною.

Учень 4:

28 лютого 1832 року Оноре де Бальзак отримав листа з Одеси від прихильниці своєї творчості. Підпис був інтригуючий – «Іноземка». Авторкою листа була багата польська поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку у Верхівні, поблизу Бердичева. Почалося постійне листування, яке тривало близько 18 років. Восени 1833 року у Швейцарії вони познайомилися особисто. Влітку 1843 року Бальзак вперше вирушив до Росії, зустрівся з Ганською в Петербурзі й супроводжував її в подорожі Німеччиною та Італією. Усі свої надії письменник пов’язував з одруженням із коханою жінкою, але вона була заміжня, і йому довелося чекати, поки та овдовіє. Ганська й після того зволікала зі шлюбом, боячись втратити свої багаті володіння.

(слайд 20) У березні 1850 року вони нарешті обвінчалися в Бердичеві у костьолі Святої Варвари. Після церемонії Бальзак заявив Евеліні: «Ура! Я зробив те, чого не зміг Бонапарт!.. У твоїй особі я підкорив Росію».

II ведуча:

Бальзак був вражений красою України. Ось які спогади залишила після себе Верхівня: «Я побачив малий Лувр, грецьку святиню, позолочену призахідним сонцем, що височіла над долиною, третьою долиною по дорозі від кордону».

I ведуча:

(слайд 21) У 1847, 1848 і 1850 роках Бальзак відвідав Київ, який він назвав «Північним Римом»: «Ось я і побачив цей Північний Рим, це татарське місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври і Святої Софії українських степів. Добре поглянути на це ще разок…»

II ведуча:

Прекрасний Київ, мальовничі села, родючі ниви, працьовиті селяни… Усе побачене надихнуло Бальзака написати роман «Селяни», нарис «Лист про Київ», драму «Мачуха», повість «Зворотній бік сучасної історії».

I ведуча:

(слайд 22) Твори Оноре де Бальзака українською мовою перекладали Василь Вражливий, Анатоль Перепадя, Михайло Рудницький, Віктор Шовкун, Дмитро Паламарчук, Валерян Підмогильний, Єлизавета Старинкевич.

II ведуча:

(слайд 23) Чернівці – столиця буковинського краю. Вони дали світові таких видатних українських письменників, як Юрій Федькович та Ольга Кобилянська. Чернівці стали також місцем народження єврейського німецькомовного поета, перекладача Пауля Целана.

I ведуча:

Дослідник творчості Пауля Целана Петро Рихло пише: «Упродовж тривалого часу Пауль Целан був загадкою для своїх читачів, загадкою, яка, можливо, не розгадана ще й до сьогодні. Загадкою було його життя. Загадкою було те, що він став німецькомовним поетом, хоча ріс і навчався в краї, який був заселений переважно українцями, але офіційно належав тоді Румунії».

Учень 5:

(слайд 24) Народився Пауль Целан у Чернівцях 23 листопада 1920 року на вулиці Василька (нині – Саксаганського), 5 і прожив там більшу частину свого життя. Виріс у родині, де розмовляли переважно на івриті та німецькою, але добре володіли українською, румунською, французькою. Навчався в народній школі, греко-латинській гімназії, займався вивченням романської філології в Чернівецькому університеті. Надзвичайно важко пережив звістку про смерть батьків, які загинули в концтаборі під час Другої світової війни. Сам Пауль потрапив до румунського трудового табору. Незважаючи на всі поневіряння, вижив. Ці трагічні події стали однією з провідних тем творчості поета.

Головними образами у поезіях Пауля Целана є мати та Україна, за якими він болісно сумує.

Чи знає ще хвиля Південного Бугу,

Яку тобі, мамо, чинили наругу?

Чи відають ще вітряки серед поля,

Як серце твоє знемагало від болю?

Чи ж ні осокір, ні верба не спроможні

Розвіять твій сум, твої думи тривожні?

Чи ж посохом квітучим ходить ще Бог

Між пагорбів світлих і темних дібров?

Чи ж стерпиш, матусю, як в давні роки,

Ці тихі, німецькі, болючі рядки?

II ведуча:

(слайд 25) Тільки на початку 90-х Пауль Целан увійшов у нашу літературу. Твори Целана на українську мову перекладали Василь Стус, Микола Бажан, Мойсей Фішбейн, Марко Білорусець, Леонід Череватенко. У 1992 році скульптор Іван Салевич створив пам’ятник, який встановили у Чернівцях – на батьківщині поета.

I ведуча:

(слайд 26) «Великий єврей з України» - так часто називають єврейського письменника українського походження Шолом-Алейхема. Народився майбутній письменник 18 лютого 1859 року в містечку Переяславі. Навчався в єврейській початковій релігійній школі, згодом – в російському повітовому училищі. Працював равином у місті Лубни Полтавської області, опікувався громадськими справами. Клопотався будівництвом школи, лікарні. Жив і працював у Білій Церкві та Києві. Бував на Сумщині, Харківщині, Вінниччині.

У 1905 році після єврейського погрому у Києві змушений був залишити Україну.

II ведуча:

(слайд 27) Творчість Шолом-Алейхема підняла єврейську літературу на рівень світової. Його твори «Хлопчик Мотл», «Тев’є-молочник», «Пісня над піснями» відомі в усьому світі.

Творчість письменника високо цінували М. Коцюбинський,

А. Чехов, В. Короленко.

I ведуча:

(слайд 28) Володимир Короленко також народився на Україні, в Житомирі. У Рівному навчався в місцевій гімназії, останні 20 років життя провів у Полтаві.

Короленко брав активну участь у суспільному житті України, допомагав голодуючим, захищав невинно засуджених, боровся проти національної ворожнечі, в роки реакції сміливо виступав проти смертних вироків.

II ведуча:

(слайд 29) Історія та культура України, талановитість і душевна щедрість українського народу відобразилася у багатьох його творах на українську тематику: «Сліпий музикант», «Судний день», «У поганому товаристві», «Історія мого сучасника», «Ліс шумить», «Без язика».

I ведуча:

(слайд 30) А ось життя російського поета Афанасія Фета пов’язане з Херсонщиною.

21 квітня 1845 року Фет пішов на військову службу. Його полк розташувався на межі Київської та Херсонської губерній. Військова служба – не найкраще місце для поетичної творчості, та все ж у цей час Фет написав 5 віршів, у яких відбилися враження про Україну, безкраї степи, величний Дніпро. В одному з віршів поет щиро зізнається: «Остался б здесь дышать, смотреть и слушать век…» В Україні розквітло й кохання Фета до Марії Лазич, яке закінчилося трагічно, але назавжди залишилося в душі поета.

II ведуча:

(слайд 31) Про свою любов до України писав також Антон Павлович Чехов: «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко».

Учень 6:

(слайд 32) Антон Павлович Чехов приїхав до Ялти 1898 року в зв’язку з погіршенням стану здоровя, побудував тут власний будинок. Навколо нього письменник розбив парк, у якому було 180 видів рослин.

У Криму Чехов зустрічався з Л.Толстим, О.Горьким, І.Буніним, О.Купріним, В.Короленком.

Кримські враження увійшли в оповідання «Довгий язик», «Дама з собачкою», «Студент», «Нова дача», «Душечка», п’єси «Три сестри», «Вишневий сад».

Антон Павлович любив подорожувати Україною. Бував письменник у Харківській та Полтавській губерніях, у Львові, на Сумщині та Донеччині.

(слайд 33) Творами Чехова захоплювалися Михайло Коцюбинський та Іван Франко.

М. Грушевський друкував переклади творів письменника в журналі «Літературно-науковий вісник». Такі двосторонні зв’язки невипадкові. Родина Чехова мала глибоке українське коріння – його бабуся по батьковій лінії була українкою. Українська мова постійно звучала в родині Чехових.

(слайд 34) Письменник захоплювався «Кобзарем» Шевченка, вивчав творчість Івана Котляревського, Івана Карпенка-Карого, Марка Кропивницького. Він високо цінував діячів українського театру Миколу Садовського і Марію Заньковецьку.

I ведуча:

(слайд 35) «…поет і тоді залишається національним, коли він пише про чужі події і чужі історії… Бо не мова визначає, хто ти за національністю, а погляд…» - так писав Микола Васильович Гоголь – людина, яка стала великим російським письменником, але з таким глибоким українським корінням.

II ведуча:

Народився Микола Васильович Гоголь 1 квітня 1809 року в селі Сорочинці, на Полтавщині. Дитинство минуло в селі Василівка, в родовому маєтку батьків. Навчався в Полтавському повітовому училищі, а потім - у Ніжинській гімназії вищих наук. Після закінчення гімназії виїхав на службу в Петербург.

I ведуча:

(слайд 36) Неодноразово Гоголь приїздив на Україну. Двічі побував в Одесі. З особливою теплотою писав про Київ: «Я захоплююсь заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повірїв, пісень!»

II ведуча:

Природа України чарувала письменника своєю неповторною красою. Читаючи твори Гоголя, ми бачимо перед собою зелені береги Дніпра, відчуваємо тонкі пахощі українських степів. А хто ще міг так описати красу української ночі, як це зробив Гоголь?

Учень 7 читає уривок «Знаете ли вы украинскую ночь?»

Знаете ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи! Всмотритесь в неё. С середины неба глядит месяц. Необъятный небесный свод раздался, раздвинулся еще необъятнее. Горит и дышит он. Земля вся в серебряном свете; и чудный воздух и прохладно-душен, и полон неги, и движет океан благоуханий. Божественная ночь! Очаровательная ночь! Недвижно, вдохновенно стали леса, полные мрака, и кинули огромную тень от себя. Тихи и покойны эти пруды; холод и мрак вод их угрюмо заключён в темно-зелёные стены садов. Девственные чащи черемух и черешен пугливо протянули свои корни в ключевой холод и изредка лепечут листьями, будто сердясь и негодуя, когда прекрасный ветреник — ночной ветер, подкравшись мгновенно, целует их. Весь ландшафт спит. А вверху всё дышит, всё дивно, всё торжественно. А на душе и необъятно, и чудно, и толпы серебряных видений стройно возникают в её глубине. Божественная ночь! Очаровательная ночь!

I ведуча:

(слайд 37) Отже, все життя письменника було тісно пов’язане з Україною, її історією, традиціями та звичаями, що знайшло свій відбиток у його творах: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Басаврюк, або вечір проти Івана Купала», «Тарас Бульба».

II ведуча:

(слайд 38) Царською волею змушений був виїхати до України геній російської поезії Олександр Сергійович Пушкін.

Українські краєзнавці підрахували, що поет здійснив 18 поїздок Україною, побував у 124-х населених пунктах Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської, Київської та Волинської губерній.

I ведуча:

(слайд 39) Взимку 1820 року Пушкін прибув до Києва. Софіївський собор та Києво-Печерська лавра справили на нього величезне враження. Довго стояв поет біля могили козака Іскри й Кочубея, вшанував пам'ять князя Олега. Святі місця, а також історичне минуле нашого народу надихнули Пушкіна на створення поеми «Полтава».

Учень 8 читає уривок з поеми «Полтава»:

Богат и славен Кочубей.

Его луга необозримы;

Там табуны его коней

Пасутся вольны, нехранимы.

Кругом Полтавы хутора

Окружены его садами,

И много у него добра,

Мехов, атласа, серебра

И на виду, и под замками.

Но Кочубей богат и горд

Не долгогривыми конями,

Не златом, данью крымских орд,

Не родовыми хуторами –

Прекрасной дочерью своей

Гордится старый Кочубей.

II ведуча:

(слайд 40) Час південного заслання став продуктивним періодом для Пушкіна-поета. Тут він написав чимало віршів, «Пісню про віщого Олега», поеми «Кавказький бранець», «Брати-розбійники», розпочав писати поему «Цигани» та роман у віршах «Євгеній Онєгін», завершив роботу над поемою «Руслан та Людмила», «Бахчисарайський фонтан».

I ведуча:

(слайд 41) Цікавим фактом є те, що дружина Пушкіна, Наталія Гончарова, була правнучкою знаменитого українського гетьмана Петра Дорошенка.

II ведуча:

(слайд 42) Щодо творчих стосунків з кращими представниками української інтелігенції, то Пушкін був у дружніх стосунках з Миколою Маркевичем, Орестом Сомовим, Михайлом Максимовичем, Дмитром Бантишем-Каменським, а також підтримував молодого Гоголя на початку його творчого шляху.

I ведуча:

(слайд 43) Из логова Змиева,

Из города Киева

Я взял не жену, а колдунью, -

так писав про свою дружину Анну Ахматову відомий російський поет Микола Гумільов.

Сама ж Ахматова якось зізнавалась українському поетові Миколі Бажану: «А ви знаєте, в мене ж є українська кров. Мій батько – родом з козацької старшини. Народилася в Одесі, в Києві закінчила гімназію. Там зустрілася з українською мовою, але зустріч була поверхова».

II ведуча:

Анна Ахматова народилася 11 травня 1889 року під Одесою в сімї відставного інженера-механіка флоту. П’ятирічною дівчинкою вперше побачила Київ. З 1906 року навчалася у Фундуклеївській гімназії, а з 1908 року – на юридичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.

25 квітня 1910 року обвінчалася з російським поетом Миколою Гумільовим в Микільській церкві на тодішній околиці Києва.

Учениця 9:

И в Киевском храме Премудрости Бога,

Припав к солее, я тебе поклялась,

Что будет моею твоя дорога,

Где бы она ни вилась.

То слышали ангелы золотые

И в белом гробу Ярослав,

Как голуби, вьются слова простые

И ныне у солнечных глав.

И если слабею, мне снится икона

И девять ступенек на ней.

И в голосе грозном софийского звона

Мне слышится голос тревоги твоей.

I ведуча:

(слайд 44) Тричі бувала Анна Ахматова на Поділлі – у Слобідці-Шелехівській на Хмельниччині. Тут жили її мати й тітка, тут вони й поховані.

Значна частина творчості поетеси присвячена Україні. Зокрема - це поетичний цикл «Київський зошит», збірка «Вечір».

У 1958 році Ахматова переклала на російську мову збірку поезій Івана Франка «Зівяле листя».

II ведуча:

(слайд 45) Україна, а особливо Київ, займали особливе місце в житті та творчості російського письменника українського походження, драматурга, театрального діяча Михайла Булгакова.

Народився майбутній письменник 15 травня 1891 року в Києві у родині професора духовної семінарії.

Дитинство і юність Булгакова пройшли в рідному місті, про яке він неодноразово згадує у своїх творах.

I ведуча:

(слайд 46) У 1900 році Булгаков навчався в підготовчому класі Київської 2-ї гімназії, а потім – у найвідомішій на той час Київській 1-й гімназії.

Після закінчення гімназії навчався на медичному факультеті Київського університету.

26 квітня 1913 року обвінчався зі своєю першою дружиною Тетяною Лаппою у церкві Миколи Доброго на Подолі.

II ведуча:

(слайд 47) Квартира Булгакових на Андріївському узвозі стала прообразом будинку Турбіних у романі «Біла гвардія» та п’єсі «Дні Турбіних».

Пізніше Булгаков переїде до Москви, але любов до рідного Києва він пронесе через усе своє життя. Словами свого героя доктора Яшина письменник зізнається: «Ах, які зірки в Україні!. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає гарнішого міста на світі, ніж Київ».

I ведуча:

А ось імя наступного поета, чия творчість повязана з Україною, я пропоную назвати вам.

  • Він ніколи не був на Україні.

  • Написав поему про відомого українського гетьмана.

  • Для написання свого твору поет використав працю Вольтера.

  • Це відомий англійський поет-романтик.

Звичайно ж, це – Джордж Гордон Байрон, який написав поему «Мазепа» (слайд 48).

II ведуча:

Назвіть імя наступного письменника.

  • Він був змушений воювати на Україні під час Другої світової війни.

  • Його фронтові дороги пролягли через Галичину, Львів, Коломию, Стрий, Львів, Херсон, Одесу.

  • Цей письменник – лауреат Нобелівської премії.

  • Він – автор твору «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Звичайно ж, це – німецький письменник Генріх Белль (слайд 49).

I ведуча:

  • Цей поет двічі побував у Києві.

  • Він – автор віршів «Київ», «Борг Україні».

  • Йому належать слова:

Говорю тебе,

товарищ москаль,

На Украину

шуток не скаль.

  • Він – представник футуризму.

Звичайно ж, це російський поет Володимир Маяковський (слайд 50).

II ведуча:

Твори зарубіжних письменників про Україну стали джерелом натхнення для багатьох художників, композиторів, режисерів.

Пропонуємо вам переглянути уривок з кінофільму, вказати його назву та героїв, а також зазначити, за мотивами якого твору поставлений фільм, хто автор цього твору (відео-51).

Мелодрама – «Сліпий музикант». Фільм створений за мотивами повісті Володимира Короленка «Сліпий музикант». Герої фільму: Петрик, його мама Ганна Михайлівна та Йохим (слайд 52).

I ведуча:

Перегляньте наступний уривок фільму. Вкажіть його назву, режисера та акторів, які виконували головні ролі. За мотивами якого твору поставлений фільм? Хто автор цього твору? (відео-53)

Художній фільм – «Тарас Бульба». Режисер – Володимир Бортко. Ролі виконують: Тарас – Богдан Ступка, Остап – Володимир Вдовиченков, Андрій – Ігор Петренко. Фільм створений за мотивами повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» (слайд 54).

II ведуча:

Перегляньте наступний уривок і вкажіть, які обрядові українські пісні виконують герої. Як називається фільм? За мотивами якого твору він поставлений? Хто автор цього твору? (відео-55)

Так, це усіма нами улюблений фільм «Ніч перед Різдвом». Виконуються щедрівки. Фільм створений за мотивами повісті М.Гоголя «Ніч перед Різдвом» (слайд 56).

I ведуча:

Мабуть, неможливо підрахувати, скільки творів написано про Україну, скільки створено картин, поставлено фільмів.

Я пишаюся тим, якою багатою та щедрою на таланти є наша рідна земля!

Нам є чим дорожити, нам є з кого брати приклад!

II ведуча:

А я горджуся тим, що наша Батьківщина, наша історія, культура знайшли відгук у серцях багатьох митців світу, завдяки яким про Україну знають далеко за її межами.

I ведуча:

Я – українка! Горджуся й радію,

Що рідною мовою я володію,

Шевченковим словом умію писати,

Слова мелодійні у вірші складати.

II ведуча:

Я – українка! Живу в Україні,

На рідній, єдиній моїй Батьківщині.

В душі моїй солодко грає сопілка,

Бо я - з України, бо я – українка!

Заключне слово вчителя:

Про Україну можна говорити безкінечно, оспівувати її в піснях та віршах, але найголовніше – мати її у своєму серці.

Любімо ж нашу неньку-Україну, пишаймося тим, що ми – українці!

Дякую всім за участь у нашому заході.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.