• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Історія України
  • Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964). Заняття1.Суспільно-політичне життя і політична боротьба. Розвиток економіки України в середині 50-х – першій половині 60-х рр.

Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964). Заняття1.Суспільно-політичне життя і політична боротьба. Розвиток економіки України в середині 50-х – першій половині 60-х рр.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема 9: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964).

Заняття1.Суспільно-політичне життя і політична боротьба. Розвиток економіки України в середині 50-х – першій половині 60-х рр.

План

  1. Політична боротьба в СРСР.

  2. Початок десталінізації в Україні.

  3. ХХ з’їзд КПРС і продовження десталінізації наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років.

  4. Економіка України в кінці 1950-х – на початку 1960-х років.

1. 5 березня 1953 року помер Сталін. У партійно-державній верхівці почалась гостра боротьба за владу, в яку було втягнуто й керівництво України. Л.Берія, який займав пост міністра закордонних справ СРСР спробував захопити владу, оскільки очолював органи держбезпеки. Він намагався встановити повний контроль правоохоронних органів над партійними. З цією метою в Україну було переведено найближчих прибічників Берії – генерал-полковника Мешика – Міністром УВС УРСР і генерал-лейтенанта Мільштейна – його заступником.

Начальники обласних управлінь МВС отримали таємну вказівку встановити нагляд за роботою партійних органів.

Начальник Львівського обласного управління МВС генерал Т.Строкач піддав сумніву доцільність виконання цієї вказівки і повідомив про це 1 секретаря Львівського обласного комітету КПРС Сердюка, який в свою чергу повідомив про це Першого секретаря ЦК КП УРСР Мельникова, однак Мельников не вжив ніяких заходів. Строката, за наказом Берії, було звільнено і викликано в Москву. Однак він по дорозі зумів передати наявні компрометуючі матеріали М.Хрущову, які засвідчували наміри Берії та його прибічників. Строката було поміщено під домашній арешт.

В липні 1953 р. відбувся Пленум ЦК КПРС, на якому Л.Берію та його прибічників було звинувачено в антипартійних і антиурядових діях, позбавлено посад і заарештовано, а згодом Берію було страчено. У Києві було заарештовано Мешика і Мільштейна. Хрущову допоміг МО СРСР маршал Г.Жуков, крім того він спирався на деяких членів ЦК КПРС.

Незабаром М.Хрущова було обрано 1 секретарем ЦК КПРС, Строкач став новим міністром УВС УРСР.

2. Хрущов став ініціатором проведення нової політики, яку пізніше назвуть «хрущовською відлигою». На думку Хрущова та його прибічників – система, створена в СРСР є справедливою та історично виправданою, здатною до прогресу, але необхідно позбавитись сталінських методів керівництва, тобто провести десталінізацію.

Десталінізація – це процес очищення радянського суспільства від характерних ознак культу особи Й.Сталіна.

Десталінізація в першій половині 1950-х років несла суперечливий характер, вона торкнулася лише деяких проблем минулого, критика сталінізму була обережною.

  1. Почалась реабілітація (виправдання без вини засуджених людей) репресованих в 1930-і роки відомих радянських, партійних, військових, наукових діячів.

  2. З таборів ГУЛАГу в Україну повернулися ті, хто був репресований за «дрібні» провини – анекдоти про радянську владу і Сталіна, тобто амністія стосувалася лише осіб, засуджених до 5 років. На волю вийшли в основному кримінальні елементи, оскільки політичні вязні мали довші терміни. Це спровокувало ріст злочинності. У вересні 1955 року оголошено амністію громадян, які співробітничали в роки війни з німцями. До 1957 року було звільнено понад 65 тис. членів сімей, пов’язаних з діяльністю українських націоналістів.

  3. Було припинено масові репресії.

  4. В газетах поступово зникало імя Й.Сталіна, все частіше з’являлися матеріали, що засуджували сталінський режим.

3. В лютому 1956 року відбувся ХХ зїзд КПРС, на якому було прийнято план 6 пятирічки 1956 – 1960 рр.

Цей зїзд став визначною подією в процесі десталінізації країни.

На закритому засіданні делегати зїзду заслухали доповідь 1 секретаря ЦК КПРС М.Хрущова «Про культ особи Сталіна та його наслідки».

Проте гостра критика не зачіпала сутності командної системи, лише зводила всі вади системи до до культу особи. Скажімо, Хрущов закликав відкинути сталінізм і повернутися до ідей Леніна, замовчуючи при цьому. Що саме Ленін започаткував масовий терор проти мирних людей. Що саме за його наказом було створено перші концентраційні табори та організовано НК (надзвичайну комісію) – організацію для придушення будь-якого невдоволення режимом.

Значення ХХ зїзду КПРС.

  1. Зїзд засудив широку репресивну політику тоталітарного режиму.

  2. Вперше було наведено численні факти злочинів і прямих зловживань Сталіна і його оточення, абсолютного нехтування законом.

  3. М.Хрущов звинуватив сталінську владу в незаконних переселеннях народів в роки війни, в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, в численних репресіях повоєнного часу.

  4. Відбулася ревізія сталінської моделі радянського суспільства.

  5. Започаткувались важливі зміни в суспільстві.

  6. Це був важливий і сміливий крок на шляху десталінізації, що відкривав реальні перспективи лібералізації, а в майбутньому – демократизації суспільного життя.

  7. На той час навіть такі обмежені кроки викликали захоплення населення, особливо інтелігенції.

  8. У людей появилося почуття гідності й свободи, постало покоління нових, соціально активних людей, які на повний голос заявили про себе в наступні десятиліття.

  9. Мільйонам Українців, увязнених у сибірських таборах примусової праці, десталінізація принесла жадану волю, багато хто був амністований, повернувся додому.

Однак засудження культу особи Сталіна виявилося неповним, обережним; не було розкрито передумов і причин культу та його злочинних наслідків. Нове партійно-державне керівництво прагнуло переконати народ, що сталінські злочини були лише «деформацією» соціалізму.

Дії Хрущова з викриття культу особи Сталіна були непослідовними та незавершеними. Його доповідь ХХ зїзду КПРС не опублікували в СРСР, хоча текст її відразу потрапив на Захід. Хрущов критикував особисто тільки одного Сталіна за його репресії, одночасно схвально патякав про внесок Сталіна в розбудову соціалізму. Нічого не було сказано про згортання непу, про насильницьку колективізацію з жахливим голодомором. Про ліквідацію демократичних свобод.

Хрущов не піддавав сумніву тоталітарну систему. В умовах збереження командно-адміністративної системи лібералізація суспільно-політичного життя так і не відбулася.

За 1956 – 1959 рр. було повністю реабілітовано 250 тис. осіб (переважно посмертно). Серед них М.Куліш, В.Затонський, С.Косіор, П.Постишев, Лесь Курбас та ін.

Курс Хрущова на викриття культу особи не подобався багатьом членам вищого партійного керівництва, які прагнули загальмувати процес десталінізації. Група осіб на чолі з Малюнковим, Кагановичем, Молотовим вчинила спробу усунути Хрущова з поста 1 секретаря ЦК КПРС в 1957 р. Однак Хрущов переміг, йому знову допоміг Г.Жуков.

Були перейменовані вулиці, площі, парки, сквери, літаки. Кораблі, міста і містечка, які носили ім’я Сталіна.

В жовтні 1961 р. відбувся ХХІІ з’їзд КПРС. Було прийнято третю програму партії, яка оголошувала можливість побудови комунізму за 20 років, тобто у 1980 р. Проголошувався найважливіший принцип КПРС – «Все в імя людини, все для блага людини». Прозвучала гостра критика культу особи Сталіна та його активних помічників. Було сказано про ганебну діяльність Л.Кагановича в Україні, а час його секретарювання названо «чорними днями» для республіки.

З’їзд визнав за недоцільне збереження в мавзолеї саркофага з тілом Сталіна з огляду на його великі зловживання владою, масові репресії проти чесних людей. Сталіна було поховано біля Кремлівської стіни.

4. В 5 пятирічці 1951 – 1955 рр. в Україні розгорнулось будівництво великих електростанцій (Каховська ГЕС 1955 р.), а також різноманітних ГЕС і ТЕС. Йшов подальший розвиток вугільної промисловості (будівництво нових шахт). Видобуток вугілля в Донецькому і Львівсько-Волинському вугільних басейнах зріс на 61,4 % і досяг в 1959 р. 125,9 млн. тонн. Збільшились обсяги видобутку нафти. Поряд з родовищами Прикарпаття винайдені родовища в Полтавській і Харківській областях. В 1958 р. в Україні викачували 1,2 млн. т. нафти. Швидкими темпами розвивалась металургійна промисловість, легка і харчова, як і раніше, істотно відставали.

Реформи в с/г. В сільському господарстві в період хрущовського правління спостерігалось спочатку піднесення, згодом – спад.

Вересень 1953 р. – Пленум ЦК КПРС, який прийняв постанову «Про заходи подальшого розвитку сільського господарства»

Передбачалось укріплення МТБ господарств, матеріальне заохочення мешканців села, підвищення закупівельних цін на с/г продукцію, зменшення податків на присадибне господарство, списування заборгованості колгоспів, поліпшення якісного складу працівників с/г підприємств та ін.

Завдяки таким заходам за 5 і 6 пятирічки збільшилось капіталовкладення держави у с/г у 6 раз. За 1952 – 1958 рр. закупівельні ціни на зерно зросли у 7 раз, картоплю – у 8 раз, продукцію тваринництва – у 5,5 рази. Появилась матеріальна зацікавленість колгоспників.

Здійснено перехід від жорсткого планування до поєднання з господарською самостійністю колгоспів і радгоспів (самостійно визначали колгоспи розміри посівних площ, кількість поголів’я худоби).

На село прибуло 40 тис спеціалістів, поліпшився якісний склад керівництва с/г. Якщо в 1953 р. 20 % голів колгоспів мали вищу і середню освіту, то в 1965 р. – 65,5 %.

З 1956 р. вводилось щомісячне, чи щоквартальне фінансування колгоспників. Зменшувались податки на селі в 2,5 рази, заборгованість скасовувалась.

Зросла валова продукція с/г на 35,5 %, а зерна – на 20 %.

Збільшився парк МТС, а в 1957 р. МТС було ліквідовано, а техніку було продано колгоспам, що для багатьох колгоспів виявилося непосильним економічним тягарем. Як бачимо, поряд з позитивними наслідками реформ на селі, були й негативні.

В травні 1957 р. Хрущов висунув утопічне завдання: «Найближчими роками наздогнати США по виробництві м’яса, молока і масла на душу населення». Керівництво УРСР вирішило це завдання виконати вже в 1958 р., і, хоча виконано не було, але ще з більшим завзяттям продовжували популяризуватися утопічні ідеї М.Хрущова.

Одним із способів реформування економіки стала відмова від пятирічного плану і прийняття семирічного плану (1959 – 1965). Реформа принесла як позитивні, так і негативні наслідки. Зокрема, послабилась єдина технічна політика. Порушились загальносоюзні звязки. Передбачався приріст валової с/г продукції на 70 %, однак нехватка коштів пригальмувала цей процес. У 1959 р. почалась кампанія по укрупненню колгоспів, Якщо у 1950 р. у республіці було 13 тис колгоспів і радгоспів, то в 1965 р. – 9,5 тис. Негативним наслідком стала й заборона тримати худобу в приміській зоні, зменшення присадибних ділянок у селян. Це робилося для того, щоб підняти зацікавленість селянина у праці в колгоспі.

У 1954 р. почалося освоєння цілинних земель в Казахстані, Поволжі, на Уралі, Північному Кавказі. Значний внесок у реалізацію цієї програми здійснила Україна, забезпечивши велику кількість людей і техніки. Ці заходи мали екстенсивний характер (розвиток с/г за рахунок освоєння нових земель). Позитивний результат був короткочасний, і до 1960-х рр. земля, що постійно видувалася вітрами, перестала давати великі врожаї.

У 1959 р. М.Хрущов відвідав США, після чого почав вирішувати зернову проблему за допомогою широкої культивації кукурудзи, яка витіснила традиційні с/г культури. З 1958 по 1963 роки посівні площі під кукурудзу збільшились в 2 рази, а валовий збір зерна – лише в 1,3 рази. Незмінною залишалась врожайність кукурудзи – 25 – 28 ц з га.

Запланованого широкого зростання в с/г не сталося. Обсяг валової продукції зріс лише на 3 %, а в 1963 р., в порівнянні з 1958 р., продукція землеробства склала лише 86 %, а тваринництва – 93 %. С/г було не в змозі забезпечити населення продуктами харчування. З цього року СРСР був змушений постійно купувати хліб за кордоном.

Зміни в соціальній сфері. У середині 1950-х рр. було переглянуто тарифну ставку оплати праці. Якщо в 1952 р. середньомісячна заробітна плата становила 642 крб. то в 1960 р. – 806 крб. У 1956 р. на 80 % було збільшено розміри пенсій.

У 1956 р. ВР СРСР скасовано кримінальну відповідальність за самостійне залишення робітниками і службовцями підприємств, ліквідовано «радянське кріпосне право» - селяни отримали паспорти і можливість вільно пересуватися в межах країни.

В ці роки спостерігались високі темпи житлового будівництва, впровадження нових будівельних матеріалів (зокрема, залізобетону). В 1951 – 1958 рр. в Україні було збудовано 2 млн. квартир, а з 1958 р. – 60 млн. кв. м житлової площі. Однак житло це було малогабаритне («хрущовки»).

Тривалість робочого дня скоротилась до 7 год., а у вугільній і гірничо- видобувній промисловості – до 6 год. У побут людей ввійшла нова техніка – телевізори, магнітоли, пральні машини тощо.

Грошова реформа 1961 р. Вартість карбованця підвищилась в 10 разів, у оббіг ввійшли нові гроші, дрібні монети не вилучалися, але їхня вартість збільшилась в 10 раз. Сучасні економісти вважають цю реформу прихованою девальвацією. Як наслідок, – ціни на колгоспних ринках зросли, причому досить відчутно.

Реформи у промисловості. Паралельно із с/г хрущовські реформи здійснювались у промисловості. Було проведено заміну галузевого управління промисловістю територіальним. З 1957 р. територія країни поділялась на економічні райони. Усі підприємства даного району складали єдиний економічний комплекс. Управляла таким комплексом рада народного господарства (раднаргосп), Раднаргоспи підпорядковувались вищій раді н/г СРСР. В СРСР було 105 економічних районів, в УРСР – 11. Було ліквідовано низку міністерств. Скорочено адмінуправлінський апарат, однак послабились господарські звязки між міністерствами різних регіонів.

З березня 1958 р. М.Хрущов обійняв другу посаду – Голови Ради Міністрів СРСР.

Зовнішньополітична «відлига». У 1955 – 1960 рр. СРСР двічі проводив скорочення своїх величезних збройних сил. Помякшився режим контактів з США – обмін туристами, творчими колективами. Влітку 1959 р. СРСР відвідав віце-президент США Р.Ніксон. Восени цього ж року М.Хрущов з візитом відвідав США.

Політична криза. Наприкінці правління М.Хрущова сталася криза в усіх сферах діяльності СРСР. Угорська (1956р.), Берлінська (1961р.), Карибська (1962р.) кризи, розрив з Китаєм.

Хрущов розвінчав культ особи Й.Сталіна, але придушував критику на свою адресу. Почав складатися культ особи Хрущова.

Страйки і масові демонстрації у Новочеркаську влітку 1962 р. були жорстоко придушені, розстріляні військами. Страйки робітників 1963 р. у Кривому Розі й Дніпродзержинську – все це зберігалось у суворій таємниці.

М.Хрущов був людиною амбіціозною, здатною на пусті обіцянки. Йому притаманні волюнтаризм та субєктивізм.

Волюнтаризм – соціально-політична діяльність, що характеризується ігноруванням об’єктивних законів історичного розвитку, суб’єктивними бажаннями, рішеннями окремих осіб (чи групи осіб).

Суб’єктивізм – оцінка і прийняття рішень залежно від особистих симпатій і антипатій.

У жовтні 1964 р. відбувся позачерговий Пленум ЦК КПРС, який позбавив М.Хрущова усіх посад («тихий переворот»). М.Хрущова було відправлено на пенсію. Першим секретарем ЦК КПРС став Л.Брежнєв, уряд очолив О.Косигін. З їх уст звучала критика волюнтаризму і суб’єктивізму.

Останні роки М.Хрущова – роки забуття. Він напише книгу спогадів, яка пізніше вийде під назвою «Пенсионер союзного значения». Помер 11 вересня 1971 р. в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі, але не в центральній алеї. Пам’ятник виконав скульптор Ернест Неізвестний, який складається з двох мармурових брил – білої і чорної, які контрастують вчинки самого Хрущова – боротьба зі сталінізмом і утвердження власного культу, непослідовність у спробах лібералізації радянського режиму.

Д/З. Турченко Ф. Новітня історія України.,Ч.2, К.:Ґенеза,1999._С.49 – 72.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
0
5
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!