Україна у житті та творчості зарубіжних письменників

Опис документу:
Позакласний захід із зарубіжної літератури, який можна використати в рамках проведення предметного Тижня. Мета: ознайомити учнів зі зв’язками відомих зарубіжних письменників з Україною та зацікавити їх творчістю ; розвивати вміння робити висновки з прочитаного та побаченого, критичне мислення; виховувати любов до рідної землі, повагу до надбань зарубіжної літератури. Вікова аудиторія - 8 - 11 класи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Позакласний захід в рамках проведення Тижня зарубіжної літератури

Тема. Україна в житті та творчості зарубіжних письменників.

Мета: ознайомити учнів зі зв’язками відомих зарубіжних письменників з Україною та зацікавити їх творчістю ; розвивати вміння робити висновки з прочитаного та побаченого, критичне мислення; виховувати любов до рідної землі, повагу до надбань зарубіжної літератури.

Обладнання: мультимедійна презентація.

Епіграф:

Побачити й пізнати свій край

можна лише своїми очима

або з допомогою книжок

М. В. Ломоносов,

російський письменник, вчений

Хід заходу

І. Слово вчителя . (слайд 1 – 2 )

Шановні учні, сьогодні у нашому закладі в рамках Тижня зарубіжної літератури проходить захід « Україна в житті та творчості зарубіжних письменників». Ще у 18 столітті Михайло Ломоносов говорив: «Побачити й пізнати свій край можна лише своїми очима або з допомогою книжок». Ми спробуємо осягнути рідну землю , використовуючи другий варіант даного висловлювання – за допомогою книжок, а саме: літературних творів зарубіжних письменників, яких доля закинула далеко від дому, до нас в Україну!

ІІ. Перегляд презентації. Учні школи ознайомлюють присутніх з інформаційним матеріалом. Відбувається декламація віршів, уривків з щоденників письменників, звучать романси.

1 учень. (слайд 3)

Земля без меж, вітри , рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь.

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають вдалині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела.

У 1907 році Райнер Марія Рільке познайомився з Лу Андре Саломе, дочкою генерала російської армії французького походження. Разом з нею він у 1910 році подорожував Україною. Поет із зацікавленістю знайомився з Києвом, Дніпром, доїхав до Кременчука, Полтави, Харкова. Рільке був вражений красою української природи, народними піснями. Україна змальована ним як чудовий край безмежних просторів із героїчним минулим, багатою історією.

Рільке закохався в Київ, вважав його «близьким до Бога». Особливо багато вражень отримав від Софіївського собору, Києво-Печерської лаври. Враження вилилися у збірки «Часослов» і «Розповіді про Господа Бога». Рільке вражають кургани, що височіють над степом. Він захоплюється староукраїнською літературою та Гоголем. Рільке приїздить до Канева на могилу Т. Г. Шевченка. Райнер Рільке занотовує у свій щоденник наступне: « Згадую полтавські стежки, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає». Українські мотиви звучать і у творі « Пісня про Правду».

2 учень .( слайд 3)

“Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко,” — писав А. Чехов А. Кримському. “ Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий,” — записав А. Чехов після подорожі Україною.

Життя й творчість А. П. Чехова були тісно пов’язані з Україною. Антон Павлович приїхав до Ялти 1898 року в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, побудував тут власний будинок. Навколо нього письменник розбив парк, у якому було 180 видів рослин.

Кримські враження згодом ввійдуть в оповідання "Довгий язик", "Дама з собачкою", "Архієрей", "Студент", "Нова дача", "Душечка", "Наречена", п'єси "Три сестри" та "Вишневий сад".

Родина Чехова має глибоке українське коріння - його бабуся по батьковій лінії Є.Шимко була українкою. У дитячі роки українська мова постійно звучала в родині Чехових.

Ставши письменником, Антон Павлович завжди обирав "приснолисту Україну" місцем літнього відпочинку. У 1888–89 рр. двічі проживав під Сумами: мандрував, спостерігав народне життя, працював над прозою та драматургією. У Сумах , на той час, Харківської губернії в садибі Линтварьових, де Чехов жив на своїй літній дачі 1888 року, він жадібно вбирав звуки й фарби нового для себе життя, працював над оповіданнями і п’єсами. Чехов бачив у погідній сумській природі і нехитрому житті втілення духовної чистоти, цілісності і доцільності – все, чого так шукатимуть і за чим тужитимуть його герої. Сумські враження використані в оповіданнях "Іменини", "Нудна історія", п'єсах "Лєший" та “Чайка”. Нині у Сумах діє музей А.П. Чехова.

3 учень ( слайд 4)

Миха́йло Опана́сович Булга́ков народився 3 (15) травня 1891 року в Києві. Перше оповідання «Пригоди Світлани » було написане, коли автору виповнилося сім років. Сім'я часто змінювала адреси в пошуках зручніших квартир: Госпітальна, Волоська, Діонісівський провулок, Кудрявська вулиця та інші.

Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі "Київ-місто". Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія "Білої гвардії" та "Днів Турбіних", перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий в Європі.

Час все розставив по своїх місцях, підтвердив слова «Рукописи не горять». Понині звуть його люди Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам'ятають його як людину, який розповів світові про свою любов до міста, пронесену через все життя.

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає гарнішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко вгадати автора.

4 учень( слайд 5)

Більша частина заслання Пушкіна минула в Молдові, в Кишиневі, проте першим пунктом його перебування на півдні став Катеринослав (нині місто Дніпро ). Побував він у Олександрівську (нині Запоріжжі), проїжджав через українські причорноморські степи, був на Кубані, де мав можливість спостерігати за життям та побутом українських чорноморських козаків. Тривалий час жив у Криму, близько року- в Олесі. Бував також у Києві, Тульчині. Немало часу провів у Кам'янці (нині райцентр Черкаської області).

Українські краєзнавці підрахували, що поет здійснив 18 поїздок Україною, побував у 124 населених пунктах.

Взимку 1820-1821 року Пушкін, незважаючи на заборону, прибув до Києва. Софійський собор та Києво-Печерська лавра справили на поета величезне враження, які згодом лягли в основу сюжету поеми "Полтава". Відвідання могили князя Олега надихнули на створення "Пісні про віщого Олега" та написання поеми "Руслан і Людмила".

Особливий період у засланні Пушкіна —життя в Одесі. Тринадцять місяців прожив Олександр Сергійович у цьому місті, де було створено понад 30 ліричних поезій, завершено роботу над поемою "Бахчисарайський фонтан", написано два з половиною розділи роману "Євгеній Онегін".

У цьому місті Пушкін пережив високе і палке кохання до однієї жінки. Через багато років у Петербурзі він зустріне її, і тоді з’явиться прекрасний вірш «Я вас кохав…»(1829).

Звучить романс «Я вас любил» https://www.youtube.com/watch?v=z_xJfms_n14

1 учень ( слайд 6)

Сергій Олександрович Єсенін бував у Києві в 1919 році, а наступного року виступав у Харкові. Поезія російського лірика завжди користувалася увагою читачів.

З малих років знав С. Єсенін «Кобзаря» Т. Шевченка, який допоміг йому зрости духовно, глибше пізнати самого себе, історію свого краю, плекати любов до матері. «Шевченко відкрив мені очі, збагатив душевно, примусив уважніше ставитись до поетичного слова»,— говорив С. Єсенін. А сестра поета згадувала, що Сергій майстерно читав вірші, особливо добре виходили в нього «Гайдамаки» Шевченка.

Відомо, що 18-річний молодий поет не тільки читав і знав напам'ять уривок з поеми Т. Шевченка «Княжна», а й опублікував його переклад у журналі «Село» 1914 року.

Село! В душе моей покой.

Село в Украине дорогой.

И, полный сказок и чудес,

Кругом села зеленый лес.

Цветут сады, белеют хаты,

А на горе стоят палаты,...

2 учень ( слайд 7)

«Я народилась 11(23) червня 1889 року під Одесою. Мій батько був інженер-механік флоту», — так починаються спогади російської поетеси Анни Ахматової. З Україною пов'язано багато її спогадів та віршів. У Києві вона закінчила гімназію, одружилася, почала писати вірші. Київські святині — Софійський Собор, Лавра - згадувала вона неодноразово.

Гулом полны алтари и склепы,

И за Днепр широкий звон лежит.

Так тяжелый колокол Мазепы

Над Софийской площадью гудит. (1921)

У спогадах Ахматової згадується й Севастополь: «Каждое лето я проводила под Севастополем, на берегу Стрелецкой бухты, и там подружилась с морем. Самое сильное впечатление этих лет — древний Херсонес, около которого мы жили».

Бувала Анна Андріївна на Поділлі — у Слобідці Шелеховській. Тут жили її мати й тітка, тут вони й поховані; тут створений музей Анни Ахматової.

Літературно-меморіальний музей Анни Ахматової відвідують туристи не лише з України, але й з-за кордону. Щороку 23 червня (в день народження поетеси) в музеї проводяться Ахматовські читання, які збирають літературознавців, письменників, поціновувачів творчості Анни Ахматової.

У 2009 році приміщення музею було суттєво відремонтовано, зокрема здійснено газифікацію, проведено реконструкцію системи опалення та капітальний ремонт адміністративно-господарської будівлі музею. Також було благоустроєно прилеглу до музею територію.

Анна Ахматова переклала збірку Івана Франка « Зів’яле листя».

http://ocls.kyivlibs.org.ua/ahmatova/perekladi_2/ahmatova_ukr_rus/062.htm

Читання поезій Анни Ахматової

3 учень ( слайд 8)

В. В. Маяковський народився у селі Багдаді (Багдаті), Грузія, у родині був останньою третьою дитиною. Батько поета, Маяковський Володимир Костянтинович (1857—1906), — дворянин, служив лісничим, предки були з козаків Запорізької Січі. Прадід по батькові, Маяковський Костянтин Кирилович, син полкового осавула, служив у козацькому місті Бериславі Херсонської губернії. У 1822 р. після завоювання Грузії був переведений на службу на Кавказ.

У 1912—1914 pоках Маяковський тричі відвідав Україну, а у 1924-1930 роках - щороку. Тут він виступав у цілому ряді міст. Часто приїздив до Харкова. Вперше Маяковський побував у Харкові 14 грудня 1913 року разом з Давидом Бурлюком, про що нагадує меморіальна дошка біля входу в бібліотеку імені Короленка. Відвідав Київ, де виступав із літературними концертами у 1913, 1914, 1924 та згодом присвятив столиці України вірш «Київ» (1924, надрукований у газеті «Пролетарская правда»).

А у 1926 році В. Маяковський написав чудовий вірш «Долг Украине», в якому він звинувачує російських обивателів в обмеженості знань про Україну і радить їм усім вивчити українську мову та краще пізнати українську культуру:

https://www.youtube.com/watch?v=OZORCcxQc90 (вірш «Долг Украине») ( (використаний запис Slavik Bihun)

ІІІ. Слово вчителя

«…книга ж — це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного» ,- так говорив Максим Рильський. Сподіваюся, що ви, прослухавши історії життя письменників, зрозуміли, що Україна - це чарівна природа, це неповторна культура, це су перова держава, яку любили і люблять митці різних країн, а через їхню творчість ми усвідомлюємо нашу неповторність.

Дякую за увагу!

Використані джерела:

Відкриті джерела Інтернет;

https://www.youtube.com/watch?v=z_xJfms_n14

http://ocls.kyivlibs.org.ua/ahmatova/perekladi_2/ahmatova_ukr_rus/062.htm

https://www.youtube.com/watch?v=OZORCcxQc90 (вірш «Долг Украине») ( (використаний запис Slavik Bihun)

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.