Творчий проект "Виготовлення листівки"

Керівник проекту

вчитель трудового навчання

Рухлова Н.В.

Розробила проект

Учениця 6 класу

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

І. Організаційно – підготовчий етап

1.1. Обґрунтування теми проекту----------------------------------------- 3

1.2. Історичні відомості про листівку------------------------------------ 3

1.3.Аналіз моделей – аналогів--------------------------------------------- 9

1.4.Характеристика моделей – аналогів--------------------------------- 11

ІІ. Конструкторський етап

2.1.Створення клаузули виробу------------------------------------------- 11

2.2.Ескіз виробу з описом--------------------------------------------------- 12

2.3.Підбір матеріалів--------------------------------------------------------- 13

2.4.Добір інструментів та обладнання------------------------------------ 13

ІІІ. Технологічний етап

3.1.Послідовність виготовлення виробу---------------------------------- 14

IV. Заключний етап

4.4.Висновок-------------------------------------------------------------------- 18

І. Організаційно – підготовчий етап

1.1.Обґрунтування теми проекту

Мені дуже сподобалась ідея проекту. Щоб мій виріб був виконаний вдало, я опрацювала різноманітну літературу з історії листівки, переглянула багато моделей – аналогів і знайшла цікаву та корисну інформацію про даний об’єкт.

Я поставила перед собою мету виконати цей проект, щоб відобразити на ньому вишукану вишивку стрічками, яка є дуже оригінальним оздобленням для листівки. І я усвідомлюю, що переді мною дуже відповідальна робота, бо листівку використовують як подарунок та привітання з різними святами. І тому в моїх планах створити цікавий та ексклюзивний виріб, який не буде схожим на інші. Я хочу використати свій потенціал творчого мислення в реалізації поставленої переді мною задачі.

1.2.Історичні відомості про листівку

Листівка, або, якщо говорити повністю, відкритий лист, або, як її іноді називали в кінці XIX - на початку XX століття, "артистична картка", маючи на увазі наявність на листівці будь-якого зображення, того, що створювалося художниками, не має однієї , точно визначеної дати народження. Процес цей мав чимало ліній та напрямків розвитку, та й часу минуло достатньо, перш ніж листівка прийняла більш-менш звичний сьогодні вигляд. Втім, це цілком зрозуміло, тому що події, що відбуваються у світі, не обов'язково розвиваються послідовно і в одному напрямку. У житті є своя логіка. І хоча єдиної дати появи листівки не існує, оскільки в кожній з країн цей шлях був різним, однак уже кінець XIX століття залишив нам чимале число прекрасних зразків цього жанру, і тому цей час цілком обґрунтовано можна назвати періодом розквіту мистецтва листівки.

Поява листівки багато в чому було викликано суто практичними потреби, так і сьогодні вона, не втративши своєї первісної функції, є одним з видів поштового зв'язку, хоча і мало поширеним через наявність більш швидкісних варіантів передачі інформації. Нині функції листівки дещо змінилися, і ми сприймаємо її головним чином як атрибут свята і привітання.

Як вважають дослідники, і не без підстав, виникнення образотворчої частини листівок відбулося не без впливу ще одного маловідомого сьогодні, а коли-то широко побутувала жанру образотворчого мистецтва. Вважається, що далекими предками відкритих листів є так звані російські народні або лубочні картинки, які під різними назвами існували в Німеччині, Франції та Англії. У Росію народні картинки були завезені в першій половині XVII століття з Німеччини. Це були гравіровані листи, розфарбованих від руки, які в давнину прикрашали житла простого люду: селян і ремісників. Лубок існував до початку ХХ століття, коли його місце зайняв малюнок. Спочатку це були так звані німецькі або " фряжські " листи, нерідко мали релігійний зміст, пізніше вони перетворилися в копії ікон, які були широко поширені через дешевизну. Нерідко в селянській хаті можна було зустріти одночасно і паперові ікони, і потішні листи. Найчастіше лубочними картинками для краси обклеювали скрині, але частіше вони прикрашали стіни селянської хати. Лубок, втім, як і все народне мистецтво, мав безліч функцій: в селянському будинку він грав роль повчання та розваги, прикраси та навчання, оскільки зазвичай містив текстову частину, за якою можна було вчитися читати. Картинки були для народу своєрідними підручниками з історії та географії, вони висміювали вади і показували зразки поведінки.

У XVIII столітті в російських лубочних картинках дуже популярними були героїчні картинки, де на початку століття, в петровський епоху, у відповідності з духом часу з його радикальними реформами зображували богатирів. Ближче до середини століття, в епоху Єлизавети богатирів змінили зображення кавалерів і дам або героїв західноєвропейських романів, зображених на російський лад, але з іноземними іменами, які з'явилися як наслідування французької галантний жанру. Приклад тому - лубок "Хоробрий витязь Венціан Францел", де вже сама назва видає французьке походження героя. На лубках зустрічаються і зображення історичних персонажів, але в простонародному, фольклорної інтерпретації. Так, широко відома картинка XVIII століття "Кіт Казанський" дослідниками зазвичай трактується як зашифроване зображення Петра I, ймовірно через наявність вусів. Такою є і "Битва Олександра Македонського з індійським царем пором", яка була популярна як у XVIII, так і в XIX столітті.

Лубок був широко розповсюджений і дуже популярний у народі. Художник Віктор Васнецов, автор знаменитої "Альонушка", в роботі "Книжкова крамниця" як раз і зобразив сцену на ярмарку, де можна бачити розкладені на прилавку лубочні картинки. Картинки змінювалися протягом XVIII і XIX століть як за сюжетами, так і з точки зору технології. Якщо у XVIII столітті дошки, з яких друкували лубки, були дерев'яними, то в XIX столітті вони стали металевими, і тому з'явилася можливість робити лінійний малюнок більш тонким і витонченим. Найбільш популярні сюжети народних картинок у більш пізній час, на початку XX століття, іноді відтворювався і у вигляді листівок.

Однак настала пора повернутися з екскурси в історію лубка безпосередньо до предмету нашої розмови - листівка. Подивимося, як розвивалися події далі, з'ясувавши, зокрема, яким чином виникла ідея не тільки замість листа в конверті використовувати відкриті поштові картки, але й зробити їх ілюстрованими. Спочатку, у перші роки XIX століття у Франції з'явилася ілюстрована поштова папір, в 30-х роках XIX століття це нововведення з'явилося в Петербурзі та Москві. Так, відома поштова папір, де в якості малюнків використані мотиви з гравюр художника Г.Г. Беггрова, присвячених архітектурним пам'яткам двох російських столиць.

Далі події розгорталися в Німеччині. У листопаді 1865 року на германської поштової конференції прусський поштовий радник Генріх фон Стефан запропонував випускати відкритий "поштова листок", де одна сторона була призначена для адреси, а інша - для тексту. Але пропозиція це було відкинуто. Через два роки виникли ще два подібних проекту. Один - від Лейпцігському продавця книг Фрідлейна, просив у поштового відомства дозволу видати "універсальну кореспондентську картка", другий варіант належав Лейпцігському фірмі "Пардубіц", рекомендувала поштовим чиновникам випустити "універсальну кореспондент - карту", на одній стороні якої розташовувався адресу, а на інший передбачалося розмістити тридцять фраз, серед яких були різні поздоровлення, слова співчуття, короткі повідомлення. З усього цього людина міг вибрати потрібний варіант тексту, а все інше закреслити. Причина такого інтересу до поштових картках в Німеччині була цілком практична. Ці картки як друковані твори оплачувалися не за дорогим поштовим тарифом, а за більш низькою бандерольною таксі, оскільки вони не були листом. Але обидва настільки хитромудрі задуманих проекту були відхилені, оскільки втрачати гроші поштові працівники не хотіли.

Тривала історія вже в Австро-Угорщині. У січні 1869 року професор економіки Військової Академії у Відні Еммануїл Герман в одній з газет повідомив про винахід їм "кореспондентської картці". Автор цього варіанта пропонував обмежити текст листа двадцятьма словами, включаючи адресу і підпис. Пропозиція професора австро-угорським урядом було прийнято, за винятком обмеження тексту, оскільки для підрахунку слів необхідно було містити значну кількість поштових службовців. Таким чином, 1 серпня 1869 року була випущена "кореспондентська картка" з віддрукований маркою перевагою в два крейцера. Це була перша поштова листівка. Спочатку, боячись цікавих очей, багато приватні особи і особливо фірми уникали користуватися відкритими листами, але потроху публіка до них звикла, і листівки отримують все більш широке поширення, почавши свою подорож по світу. У 1871 році їх стали продавати поштові відомства Англії, Швейцарії, Люксембургу, Бельгії, Данії, Нідерландів, в 1872 році сюди приєдналися Швеція, Норвегія, Цейлон, в 1873 - Франція, Іспанія, Румунія, Сербія, Чилі, в 1874 - Італія.

З листівками пов'язано чимало цікавих історій. Так, наприклад, листівка, що має явно виражений слов’янофільський характер, була створена Петром Манойловічем, який жив у Відні і входив у групу сербів, що об'єдналися навколо редакції журналу "Zmaja". Художник приніс до редакції малюнок із зображенням драка, що тримає в пазурі звій. Нижче був зображений краєвид, умовно представляє простір від Балкан до північно-сходу Європи. Ліва частина пейзажу уособлювала Туреччину, так як тут були зображені мінарети і мечеті, права була уособленням Росії з куполами церков, увінчані хрестами. Він по морю, що розділяє праву і ліву частини пейзажу, пливе корабель з написами, які є назвами незалежних сербських територій. Таким чином, листівка грала роль політичного плаката, придбавши політичне забарвлення.

1.3.Аналіз моделей – аналогів

Модель№1.Перед нами зразок весільної листівки. За основу взято картон білого кольору. Дана листівка прикрашена вишивкою хрестиком у поєднанні з вишивкою стрічками. Бежеві, коричневі та різні відтінки зеленого кольорів роблять даний виріб вишуканим та ексклюзивним.

Модель№2. Перед нами зразок вітальної листівки. За основу взято білий двохсторонній картон, який плавно переходить у світло – голубий. Основа прикрашена квітами синього кольору, а також паєтками голубого та світло – рожевого кольорів. Листівка містить вишивку хрестиком. На ній зображений метелик, який сидить на квітці. Вишивка має різні відтінки фіолетового, жовтого, зеленого, а також коричневий кольори.

Модель№3. Це також зразок вітальної листівки. Основа – білий картон. Виріб прикрашений штучними квітами голубого та білого кольорів. Цікава серветка, бісер та бантик роблять даний виріб ексклюзивним та неповторним. Чудове привітання в день весілля.

1.4. Характеристика моделей – аналогів

ІІ. Конструкторський етап

2.2 Ескіз виробу з описом

2.3 Підбір матеріалів

бежеві та салатові стрічки

гелеві ручки паєтки фіолетового кольору

бісер коричневого кольору

блакитний картон біла канва полотняного

2.4 Добір інструментів та обладнання

ІІІ. Технологічний етап

3.1. Послідовність виготовлення

IV. Заключний етап

4.2. Реклама

На свято можу всіх я здивувати,

Чудову листівку подарувати.

Нехай всі знають, що зробила її я,

А допомогла кмітливість моя!

4.3.Висновок

Я вважаю, що мій виріб вийшов вдалим. Це чудовий подарунок, щоб привітання близьких людей зі святом. Незвичайне оздоблення та чудове поєднання кольорів роблять листівку особливою.