Твір за пам’яткою
Київська краса
Мене завжди дивувала наша Софія Київська, тобто Софіївський собор. Це пам'ятка української архітектури та монументального живопису 11-18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Її засновником вважається як Володимир Великий, так і Ярослав Мудрий. Різні джерела говорять про різне.
Ця пам'ятка є серцем культурної та духовної складової нашої нації. На Русі вона відігравала велике освітнє і політичне значення: урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод, велося навчання та літописання. Також там знаходиться велика бібліотека.
Щодо культурної складової, то собор переповнений фресками, мозаїками, які перехоплюють подих. Найвеличнішим витвором мистецтва є Богоматір Оранта, яка розміщена в центральній апсиді - фігурі Святої Діви Марії, в якій руки підняті в молитві. Вона аж 6 метрів заввишки. Неймовірно красива картина. Ззовні Софія нічим не гірша. Дивлячись на неї, ти нібито очищаєшся від усього поганого. Вона має наймовірно спокійну музику стін та одухотворену атмосферу. Мене переповнює натхненням при спогляданні на цей храм.
Я впевнена, що зі мною погодиться кожний українець, що Софія Київська - відтворення українського народного духу, найголовніша культурна спадщина нашої держави. Тому її треба берегти всіма силами. Сподіваюсь, що навіть сучасні бойові дії не зможуть зруйнувати всю ту красу та історію, яка в нас є.
