• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Туризм
  • Туристсько-краєзнавча подорож Запорізькою областю (м. Василівка – с. Нововодіно): велосипедний похід 1 с. с.

Туристсько-краєзнавча подорож Запорізькою областю (м. Василівка – с. Нововодіно): велосипедний похід 1 с. с.

Опис документу:
Дані рекомендації для організаторів краєзнавчих походів та експедиції з активним способом пересування щодо організації та проведення походу (експедиції). Описаний маршрут подорожі з краєзнавчими об'єктами на ньому.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Департамент освіти і науки, молоді та спорту

Запорізької міської ради

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЦЕНТР КОЗАЦЬКОГО

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ «Школа джур»

 

 

Ячін В.О.

Янущенко Д. В.

 

ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧА ПОДОРОЖ ЗАПОРІЗЬКОЮ ОБЛАСТЮ

(М. ВАСИЛІВКА – С. НОВОВОДІНО):

ВЕЛОСИПЕДНИЙ ПОХІД

1 СТУПЕНЯ СКЛАДНОСТІ

 

 

  

 

 

 

Методичні рекомендації

для керівників краєзнавчих та спортивно-туристських

гуртків позашкільних та загальноосвітніх

навчальних закладів

 

 

  

  

Запоріжжя, 2013

 Рекомендовано науково-методичною радою

комунального закладу

“Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської

молоді” Запорізької обласної ради

(протокол № 3 від 12.06.2013 р.)

 

 

 

Рецензенти: Савельеава Г. Г., заступник директора КЗ “ЗОЦТКУМ” ЗОР з навчально-виховної роботи

Андрієвський Ф. Р., методист КЗ “ЗОЦТКУМ” ЗОР

 

 

Автори: Ячін В. О., керівник гуртка «Початкова військова підготовка» ЗЦКВПВ «Школа джур» м. Запоріжжя

Янущенко Д. В., керівник гуртка «Початкова туристська підготовка» ЗЦКВПВ «Школа джур» м. Запоріжжя

Туристсько-краєзнавча подорож Запорізькою областю (м. Василівка – с. Нововодіно): велосипедний похід 1 ступеня складності

Запоріжжя: ЗЦКВПВ «Школа джур», 2013. – 42, іл.

 

 

 

Дані рекомендації для організаторів краєзнавчих походів та експедиції з активним способом пересування щодо організації та проведення походу (експедиції). Описаний маршрут подорожі з краєзнавчими об'єктами на ньому.

Для керівників краєзнавчих і спортивно-туристських гуртків позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів та всіх, хто цікавиться історією та природою рідного краю.

 

 

 

 

 

© Ячін В.О., Янущенко Д. В. 2013

© ЗЦКВПВ «Школа джур» 2013

Анотація

Останнім часом стали популярними подорожі на велосипеді. Тому було вирішено створити цікавий маршрут, котрий не тільки би підготував учнів до більш складних вело походів, але й ознайомив би молодь з історіко-краєзнавчими та рекреаційними об’єктами на території Запорізької області та у Запорізькому районі. А завдяки пересуванню на велосипедах можливо подивитись більше цікавих об’єктів ніж пішки та за менший час.

Подібні подорожі необхідні для розширення світогляду, заповнення дозвілля, активного відпочинку дітей шкільного віку. В таких походах діти знайомляться з матеріалом необхідним для вивчення таких предметів як: природознавство, географія, історія рідного краю.

1. Довідкові дані про туристський похід

Тематика: історико-природнича

Вид туризму: велосипедний

Складність: 1 ступінь складності

Нитка маршруту: м. Василівка – «Іванове» джерело – с. Скельки – балка Маячинська – м. Днепрорудне – с. Балки – с. Новоднепровське – с. Подове – с. Нововодіно.

Термін проведення подорожі: квітень-жовтень

Вік учасників на розрахований маршрут: розраховано на учнів середньої школи від 14 років, студентів та усіх, хто цікавиться історією та природою рідного краю

Протяжність активної частини: 68 км

Тривалість: 3 дні

2. Опис маршруту

Маршрут подорожі розпочинається від залізничної станції «Таврійск» (м. Василівка). Треба проїхавши від вокзалу по вулиці Пролетарска, та звернути праворуч на вул. Шевченко звідки опиняємось біля Садиби Попова.

Також цікавим для огляду об’єктом в м. Василівка є зоопарк Палишенко, що знаходиться на вул. Степна 8 (в п’яти кілометрах від першого екскурсійного об’єкта).

Спустившись вниз по вул. Гагаріна та вул. Берегова через 500 м треба виїхати на трасу Р-37 і продовжувати рух на захід. Але можливо змінити маршрут і поїхати по ґрунтовим дорогам, вздовж лісосмуг та Каховського водосховища до с. Скельки.

Далі по трасі треба Р-37 звернути праворуч (на захід) в напрямку м. Дніпрорудне, через село Скельки. Проїхати по дорозі ТО-817 повз с. Первомайського і 7,5 км від повороту на Василівське лісництво, звернути праворуч до берега на ґрунтову дорогу, перед селом Скельки, на «Іванове джерело», де можливо влаштувати перекус, набрати води. Ще трохи ґрунтових доріг вдовж лісосмуги і через 15 хвилин в’їзд в село Скельки, де розташовані однойменні каменоломні. Вся ця територія належить Національному парку «Великий Луг».

Далі рушити до берега Каховки по вул. Леніна. Після проїзду повз піщаного пляжу, через 20 хвилин опиняєтесь біля входів у каменоломні. Піднявшись по схилу пішки з велосипедами, ви можете відвідати наступне історичне місце – це козацьке кладовище. На території села два козацьких кладовища з уцілілими надгробками (кам'яні хрести). Також цікавими екскурсійними об'єктами можуть стати козацьке джерело і музей у с. Скельки.

Можливо змінити маршрут і далі їхати до балки Маячанська, вдовж лісосмуги біля Каховського водосховища.

Проїхав по селу 2 км, треба звернути на дорогу ТО-817. Виїхавши з села, далі треба прямувати в напрямку м. Дніпрорудне (на захід). Через 3 км знаходиться дуже гарне місце для відпочинку, ставок вище балки Маячанська. Там можна зробити технічний привал, підкачали колеса і знову вирушити в дорогу.

Рекомендовано першу ночівлю організовувати в балці Маячанська, там дуже зручна і красива галявина поруч із козацькою криницею. На території балки знаходяться, унікальні для нашої місцевості карстові воронки, глибиною приблизно 10 метрів, глиняний кар'єр, дамба ХІХ століття, а також невеликі печери.

Подолав підйом на поворот с. Маячка, продовжити подорож до м. Дніпрорудне. Вже через 30 хвилин буде в'їзд в місто. Рух продовжувати по центральному проспекту Ентузіастів. На кільці необхідно звернути ліворуч на вул. Леніна. В центрі міста знаходиться парк, та пам’ятник «Місту». Спустившись на вулицю Нижня досить швидко дістаєтеся до підйому, який розділяє м. Дніпрорудне і село Балки. У селі на вул. Миру можна зупинитися біля магазину і влаштувати 15 хвилинний «кава брейк».

Цікавими об'єктами в с. Балки, є пам'ятник радянським воїнам, загинувши під час Великої Вітчізняної Війни, який знаходиться поруч з сільською радою. Проїхав по трасі Р-37 через 1 км знаходиться пам'ятник ВВВ «Медсестрі», а ще через 1 км школа, що звертає на себе увагу.

За залізничним переїздом, через 2 км, після виїзду з села Балки, ліворуч, вздовж дороги розташовано пам'ятник героям громадянської війни 1917-1922 років. Там, дуже зручно зробити перерву і пообідати.

Через 10 км буде село Новодніпровка. Проїхав повз Дніпрово-Кримський каналу, який бере свій початок за 5 км від Каховського водосховища. Через 25 хвилин руху по трасі Р-37, починається с. Новодніпровка. А ще через 1 км знаходиться село Подове. Подолавши спуск і підйом за кілька кілометрів до села Дніпровка, необхідно звернути з траси на ґрунтову дорогу, в напрямку с. Нововодіно.

Радимо, якщо потрапили у с. Нововодіно після 16-00, не їхати далі, а дочекатися поїзд на місцевій станції, бо він відправляється в 16-54 з Енергодара. Якщо це – неділя, то народу в електричці буде багато, більшість студентів, які їдуть на навчання в м. Василівка або м. Запоріжжя.

Іншим варіантом для походів 1-й, 2-й ступеня може бути: звернути з траси Р-37 (на північ), праворуч на село Благовещенку і їхати далі на село Іванівку. Можлива ночівля під селом Іванівка в Енергодарському лісництві. Закінчувати маршрут рекомендуємо в місті Енергодар, можна відвідати парк Перемоги, де стоїть військова техніка. Якщо є вільний час, можлива екскурсія на АЕС.

3. Опис краєзнавчих об’єкти на маршруті

Садиба Попова

Садиба Попова це не тільки важлива історико-архітектурна пам`ятка другої половини XIX століття, але вона була ще й одним з найбільших палаце-садибних комплексів на півдні Російської імперії. Єдиний садибо-замковий комплекс на території Запорізької області, який дійшов до нашого часу. На основі садибного комплексу зараз діє музей-заказник «Садиба Попова». Територія садиби, що розташувалася на високому пагорбі, обрамлена витонченим муром, що нагадував кріпосний вал. Його складовими частинами були три флігелі, оглядова башта і стайня, фасад якої був фрагментарною копією московського Кремля. У центрі садиби розміщувався величний палац периметром 174 м. Весь комплекс, спорудження якого тривало більше 5 років, був побудований місцевими майстрами з місцевих матеріалів. Проект палацу виконав мелітопольський архітектор Олександр Агєєнко. Авторами решти будівель були інші архітектори, імена яких поки залишаються невідомими. Авторитетний професор-східнознавець Оганес Байрамян не сумнівається в тому, що на території Східної Європи це друга після Кремля будівля, побудована в точній відповідності з канонами архітектури Північної Італії.

На жаль, за часів Жовтневої революції 1917 року на долю садиби припали дуже важкі випробування. На той час Попови встигли вивезти з садиби вагон майна, а все, що залишилося, місцеві більшовики розпорядилися ділити. І палахкотіли вогнища з унікальних книг, картин, меблів, які не мали практичної цінності в селянських господарствах, так само як і мармурові скульптури, що скидалися з найвищої башти палацу. Коли в кінці листопада 1925 року А.С. Макаренко відвідав садибу Попових, маючи намір розташувати там свою колонію, перед його поглядом відкрилася наступна картина: «Через ворота в двоповерховій мереживній башті в'їхали ми на величезний двір, викладений квадратними плитами, між якими стирчали з похмурим нахабством сухі, тремтячі від морозу стебла українського бур'яну і на яких корови, свині, кози наклали чортзна-чого. Увійшли до першого палацу. Нічого в нім вже не було, окрім протягів, що пахли вапном, та у вестибюлі на купі сміття валялася гіпсова Венера Мілоська не лише без рук, але і без ніг. У інших палацах, таких же високих і витончених, теж сильно ще пахло революцією».

Сьогодні цей пам'ятник знаходиться в напівзруйнованому стані. На його території розміщуються житловий будинок, школа-інтернат і музей «Садиба Попова». Музей розташований у приміщенні західного флігеля. Відкриті етнографічний зал, зал, присвячений подіям ВОВ, виставка місцевих художників і зал, в якому представлені експонати, які належали замку: фотографії, документи, макет-реконструкція садиби, елементи внутрішнього декору замку, деякі предмети з його кімнат. Ліворуч від музею розташована покинута будівля комплексу. Зараз від головної будівлі залишилася тільки башта для спостереження за місяцем і зірками, а також купа цегли. Праворуч від фундаменту палацу, знаходиться так званий «Англійський будинок», побудований для прислуги. Між «Англійським будинком» і західним флігелем розташована оглядова башта. Її висота близько 5 м. Башта має унікальну кладку цегли. Поряд знаходиться значних розмірів каретна. Сьогодні в ній розташовані житлові приміщення інтернату. Приміщення першого поверху південної башти займає Храм Покриву Пресвятої Богородиці.

Національний парк «Великий Луг»

Національний природний парк «Великий Луг» створений відповідно до Указу Президента України від 10 лютого 2006 року. Парк створено на базі регіонального ландшафтного парку «Панай», орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Великі і Малі Кучугури», ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Крутосхили Каховського водосховища». Територія НПП «Великий Луг» включає частину Каховського водосховища з архіпелагом островів Великі і Малі Кучугури, ділянку його берегової лінії в районі населених пунктів Скельки – Енергодар, Маячанську балку та урочище Білозірське.

Загальна площа Парку становить 16756,0 га, в тому числі 9324,0 га земель, що надаються йому в постійне користування, та 7432,0 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів (Василівська районна державна адміністрація, водний фонд). Парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природно-ландшафтних та історико-культурних комплексів степової зони, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Основними завданнями парку є:

1)збереження цінних природних комплексів та об'єктів степової зони і Дніпровсько-Кінських плавнів – Великий Луг, підтримання та забезпечення екологічної рівноваги в регіоні;

2) проведення науково-дослідної роботи по вивченню природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища і ефективного використання природних ресурсів;

3) відродження місцевих традицій природокористування, розвиток втрачених видів господарства – племінного конярства, бджільництва, розведення хутрових диких тварин та ін.

Рослинний покрив території парку відрізняється значним різноманіттям. Поряд із степовим типом рослинності (разнотравно-типчаково-ковилові степи і їх петрофітні та псамофітні різновиди, лугові і чагарникові степи) тут зустрічаються лісовий (байрачні, заплавні ліси і штучні насадження), луговий, болотяний і водний типи. В більшості випадків ділянки природної рослинності займають балки і байраки з крутими схилами, а також неширокою смугою протягнулися уздовж берегової смуги Каховського водосховища, збереглися на островах. Особливу наукову цінність надають рослинному покриву території парку рідкісні асоціації, занесені в Зелену книгу України. Серед лісових асоціацій це формація берези дніпровської, ендемічні зникаючі асоціації. Чинниками, які викликають скорочення їх поширення, є випас, вирубування, зміна гідроекологічної і гідрохімічної обстановки.

 

Іванове джерело

Іванове джерело – це історико–археологічна пам'ятка місцевого значення, раніше воно, ще з доби козацтва, мало назву – Джерело Андрія Первозванного. Це джерело з цілющою водою, розчищене й освячене протоієреєм Іваном Ковалем з прихожанами в 2005 році. Воно є місцем паломництва як місцевих жителів, так і приїжджаючих із близького та навіть дальнього зарубіжжя. До джерела вниз йдуть сходинки, викладені зі стовбурів дерев. Джерельна кришталева вода тече із розщелини між цегловими виходами скельної породи, утворюючи ложе. Поряд знаходиться пам’ятний знак священику – хрест.

 

Скелянські штольні

Штольні – вапнякові печери прадавніх часів. Печери післявоєнних років та більш давні – за часів Запорізької Січі. В післявоєнні роки на території села було розпочате видобування ракушняка, яке тривало до затоплення Каховського моря. Через затоплення, у селянських штольнях почались обвали і видобування каміння було зупинене. Колись у ці штольні заїжджали машини і навіть була вузькоколійка. Зараз у деякі частини штолень можна лише проповзти. Загальна протяжність штолень складає біля 11 км.

 

Козацьке кладовище

На західній околиці с. Скельки поруч з сучасним кладовищем знаходиться стародавнє козацьке кладовище, поховання якого відносяться до ХVIІІ XІХ століття. На превеликий жаль цвинтар зараз знаходиться у занедбаному стані, на сьогодні нам вдалося знайти лише 5 хрестів у різному стані їх збереження.

Поруч знаходиться пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932 – 1933 рр., встановлений у 2007 р. За різними оцінками на території с. Скельки та оточуючих його хуторів у період примусової більшовицької колективізації загинули від 100 до 600 чоловік.

Енергодар

Енергодар – місто обласного значення в Запорізькій області. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища (в Нижньому Придніпров'ї), на відстані 7 км – від автодороги Кам'янка-Дніпровська-Бердянськ, 120 км – від обласного центру Запоріжжя, площа території міста – 63,5 кв. км. Місто засноване 12 червня 1970 з початком будівництва Запорізької ДРЕС. 1972 року одержало назву Енергодар, а у 1981 почалося будівництво Запорізької АЕС, яка сьогодні є найбільшою АЕС у Європі.

14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста.

Два роки місто не мало назви. Будувалася станція – зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків було названо Енергодаром.

Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель, Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року.

14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста.

Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі був розбитий парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель і палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, в яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Введено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів – молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.

Центром дозвілля стала набережна прогулянкова каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі і була побудована Набережна довжиною майже 2 кілометри з численними кафе, виставковими залами, магазинами.

В місті зареєстровано 120 громадських та 80 організацій політичних партій.

Населення:

За даними перепису 1989 року проживало 47 тисяч чоловік.

За даними перепису 2001 року – 56 тисяч чоловік.

На 2006 рік – 55,8 тис. чол.

4. Фотоматеріали

Фото 1. Залізнична станція «Таврійськ»

Фото 2. Вхід до музею «Садиба Попова»

Фото 3. Розвилка доріг (праворуч до Василівського лісництва, ліворуч на Енергодар)

Фото 4. Поворот з траси Р-37 на с. Скельки (праворуч)

Фото 5. Автобусна зупинка с. Першотравневе

Фото 8.

Фото 6. Дорога вздовж Каховського водосховища, вздовж лісосмуги

Фото 7. Іванове джерело

Фото 8.

Фото 8. В’їзд до с. Скельки

Фото 9. вул. Леніна с. Скельки

Фото 10. Спуск до Каховського водосховища

Фото 11. Рибхоз с. Скельки

Фото 12. Узбережжя Каховського водосховища

Фото 13. Тропа вздовж узбережжя

Фото 14. Дорога вздовж Скелькінських штолень

Фото 15. Підйом до козацького кладовища

Фото 16. Козацьке кладовища

Фото 17. Національний парк «Великий луг»

Фото 18. Виїзд з с. Скельки

Фото 19. Дорога на м. Днепрорудне

Фото 20. Поворот до балки Маячанська ( праворуч)

Фото 21. Ставок вище балки Маячанська

Фото 22. Поворот на с. Маячка (праворуч)

Фото 23. Поворот на с. Златополь (праворуч)

Фото 24. В’їзд в м. Дніпрорудне

Фото 25. Дорога до м. Днепрорудне

Фото 34.

Фото 26. Українська православна церков м. Днепрорудне

Фото 27. Професійний ліцей м. Днепрорудне

Фото 28. Пам’ятник м. Днепрорудному

Фото 29. В’їзд в с. Балки

Фото 30. Знову виїхали на трасу Р-37

Фото 31. Пам’ятник ВВВ. Біля сільської ради с. Балки

Фото 32. Їдемо центральною вулицею с. Балки

Фото 33. Пам’ятник медсестрі в с. Балки

Фото 34. Школа в с. Балки

Фото 35. Виїзд з с. Балки

Фото 36. Пам’ятник, загинувшим у часи громадянської війни

Фото 37. Початок Дніпрово-Кримського зрошувального каналу (ліворуч)

Фото 38. По трасі Р-37 водо насосні станції каналу (праворуч)

Фото 39. Поворот на с. Новодніпровку (праворуч)

Фото 40. Іванівське лісництво (Енергодарський район)

5

Умовні позначки на карті:

Початок та кінець маршрута;

Нитка маршруту;

Рекомендовані місця стоянок

інший варіант маршруту;

рекомендований кінець маршруту.

. Довідкова інформація

 Розклад руху транспорту

Приміський електротранспорт: ст. Запоріжжя-1 ст. Таврійськ

Запоріжжя-1 – Пришиб: відправлення 06-41; 08-01; прибуття 07-44; 09-01.

Запоріжжя-1 – Енергодар: відправлення – 14-04, прибуття 15-47.

Енергодар – Запоріжжя: відправлення – 16-55; прибуття 19-50

Потрапити до початку маршруту можна також рейсовим автобусом, що відправляються від автостанції «Запоріжжя-1» у м. Василівка з інтервалом у 10 – 20 хвилин.

У зворотному напрямку до м. Запоріжжя від с. Скельки можна доїхати рейсовими автобусами, що йдуть через с. Скельки з інтервал 10 – 20 хвилин з 6 до 20 години.

Наявність закладів харчування та медичного забезпечення

У м. Василівка розташована міська лікарня та розгалужена мережа закладів харчування, у с. Скельки є декілька крамниць та фельдшерський пункт.

 

Розклад роботи історико-архітектурного музеюаповідника «Садиба Попова»

З 8 00 до 17 00, обід з 12 00 до 13 00 .

З травня до жовтня: щоденно, без вихідних.

З листопада до квітня: субота, неділя вихідний.

Вхідна плата. На територію замкового комплексу: для дітей до 9 років 1.00 грн., для дорослих і дітей віком з 9 років 3.00 грн; до експозиції музею: для дітей до 9 років 3.00 грн., дітей з 9 до 16 років 4.00 грн., для дорослих 6.00 грн.

Проведення тематичної екскурсії (група 15 чол.): На території замкового комплексу: 20.00 грн.; по експозиції музею: 20.00 грн.

Національний природний парк «Великий Луг»

Поштова адреса НПП «Великий Луг»: 71630, вул. Зелена 3, місто Дніпрорудне,

Василівський район, Запорізька область. Тел. (06175) 6-65-78.

E-mail: grandmeadow@ukrpost.ua, grandm.

Природоохоронне науково-дослідне відділення «Скельки»: с. Скельки, вул. Шевченко 37, тел. (067) 149-86-29 (начальник відділення)

Співробітниками проводяться тематичні екскурсії територією Парку: «Іванове джерело», «Селянські штольні», «Сім маяків», «Дно Понтійського моря», «Парк Дружба».

Вартість екскурсії 10.00 грн. з людини, тривалість 1,5 – 2 години.

 

6. Список використаних джерел

Література:

1. Атлас Запорізької області/ Під ред. Ф. В. Зузука. – Київ: Укргеодез-картографія, 1997. – 48 с.

2. Бойко А.В., Турченко Ф.Г. Історія рідного краю (Запорізька область): XVIII - початок ХХ ст. / За ред. Ф.Г. Турченка: Підручник для 9 класу середньої загальноосв. школи. – Запоріжжя: Прем’єр, 2005. – 128 с.

3. Бабенко Т.П., Хілько Л.Ф., Мягченко О.П. та ін. Екологія рідного краю: Підручник для 9 кл. загальноосв. навч. закл. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – 96с.

4. Верба И.А., Курносов А.А., Туманов В.Е. О сборе и использовании документальных памятников по истории и культуре родного края. – М., 1977. – 36 с.

6. Древесно-кустарниковая флора Запорожкой области: Определитель / Автор-состав. Шелегеда В.И. – Запорожье: Тандем-У, 2006. – 88 с.

7. Гаврилюк Н.А., Былкова В.П., Кравченко С.Н. Скифские поселения IV в. В степном Поднепровье. – К., 1992. – 58 с.

8. Запорізька область: Географічний атлас / Під ред. М.М.Стрижака. – Київ: Мапа, 2002. – 20 с.

10. Карагодин А. И. История Запорожского края: 1770-1917 (документы и материалы). – Запорожье: ЗГУ, 2002. – 458 с.

11. Князьков Ю. П. Запорізька область. Історико-геграфічний і топонімічний словник. – Вип. І (Василівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорозький, Ново 14. Краєзнавчі дослідження за участю учнівської молоді. Методичні рекомендації / Під ред. Корзун С.А. – Запоріжжя: «Просвіта», 2006. – 160 с.

12. Методика изучения географии Запорожской области: Физическая ге-ография / Под общ. ред. В.Д. Войлошникова. – Запорожье-Мелитополь, 1980.

13. Новицкий Я. П. С берегов Днепра: Путевые заметки и исследования // Сборник статей Екатеринославского общества по изучению края. – Екатеринослав, 1905. – С.168-205.

14. Борис Мазко. І сторія п р и п л а в н е в и х с т е п і в В а с и л і в с ь к о г о р а й о н у Видання друге (інтернетвидання) 2010 р.

15. Фоменко В. Г. Очерки краткой истории земель Запорожской области. – Запорожье, 1964. – 151 с.

16. Савельєв О. Г. Маршрути краєзнавчих велосипедних подорожей Запорізьким краєм: Методичні рекомендації. – Запоріжжя, 2011. – 28 с., іл.

Сайти:

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Великий_Луг

2. http://ukrainaincognita.com/node/1772

3. http://savesteppe.org/ru/archives/3574

4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Садиба_Попова

5.http://ua.dorogovkaz.com/stati_zamok_popova_v_vasilievke.p

6. http://iloveukraine.com.ua/p/AcsBB8

7. http://maps.google.ru/maps

8. http://maps.vlasenko.net/map-1k.html

9. http://www.tutu.ru/prigorod/

10. http://rasp.yandex.ua/info/station

 

Додатки

ДОДАТОК 1

Рекомендований графік руху

День походу

Ділянки маршруту

Відстань (з К 1.2)

Природні та штучні перешкоди

1 день

1) м. Василівка – Іванове джерело –

тур. Стоянка Басанька;

14 км

Асфальтована дорога, та ґрунтова дорога

2 день

2) с. Скельки –Скелькінські штольні – балка Маячанська;

12,6 км

Ґрунтова дорога, тропа

3 день

3) балка Маячанська – Днепрорудне – с Балки - Новоднепровське – с. Подове – с. Нововодіно.

41,7 км

Асфальтована дорога,ґрунтова дорога

Всього

68,2 км

ДОДАТОК 3

Шкільний історико-краєзнавчий музей с.Балки

Музей містить чотири зали: 2 історичних, 2 етнографічних.

В першій залі зберігаються залишки давнини: рештки матеріальної культури первісної людини; кістки динозавра, білого слона, бивні мамонта тощо.

Відмінною рисою історії села Балки є Гайманова могила, де археологами знайдені золоті і срібні прикраси, предмети побуту які зараз зберігаються в історичних музеях Києва та Санкт-Петербурга. В Балківському музеї експонується мідний казан, уламки посуду, амфори, скіфські баби – це все знахідки з великої Гайманової могили (рис. 1).

Рис. 1. Знахідки з великої Гайманової могили.

В цій залі розміщені експонати козацької доби: пістолі, шабля, козацький казан, порохівниці, люльки та інше (рис.2).

Рис. 2. Козацька доба.

В етнографічній залі музею можна познайомитися з багатою експозицією предметів побуту та знарядь праці дореволюційного села нашого краю.

Наступна експозиція – «Народні умільці», яких знайшла пошукова група музею. Це роботи майстринь – вишивальниць, різьба по дереву Олександра Шмідта, художнє литво, гончарна справа. Зал зроблений у вигляді української світлиці. Макет української печі з лежанкою, що прикрашена вишитими гладдю подушками та рядниною, мисник – де зберігається посуд від поміщика Тернавського, величні самовари – господарі великих родин, скриня, лави, прядки.

Цікаві вишивки на рушниках, подушках, простирадлах, сорочках – вишиванках. Є оригінальний одяг з домотканого сукна – це 2 сіряка та ликовий лапоть.

Окремий зал бойової слави містить фотографії та короткі літописи про бойовий шлях односельчан, амуніція, трофеї та зброя часів Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни (рис. 3).

Рис. 3. Зал бойової слави.

З М І С Т

 

 

Анотація...…………………………………………………….…….3

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід ………..…….4

2. Опис краєзнавчих об’єктів на маршруті…………….……….…....8

3. Фотоматеріали ……………………………………………………16

4. Довідкова інформація …………………………………………….38

5. Список використаних джерел ……………………………………42

6. Додатки……………………………………..………………………44

__________________________________________________________

 

 

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

 

Ячін Валентин Олександрович

Янущенко Дмитро Вікторович

Туристсько-краєзнавча подорож Запорізькою областю

(м. Василівка – с. Нововодіно):

велосипедний похід 1 ступеня складності

 

 

 

 

 

Формат 62х84 1/16. Папір офсетний. Друк струминний.

Умовн.-друк. арк. 3,0. Тираж 5

39

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методологічні основи організації психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу дитини із особливими освітніми потребами»
Маргарита Сергіївна Чайка
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.