Використання цифрових сервісів на уроках української мови та літератури є важливим чинником підвищення якості освітнього процесу в умовах Нової української школи. Цифрові інструменти сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхніх мовленнєвих, читацьких і комунікативних компетентностей, формуванню критичного мислення та інформаційної грамотності. Завдяки інтерактивності, наочності й можливості індивідуалізації навчання цифрові сервіси підвищують мотивацію школярів до вивчення української мови та літератури.
Разом із тим ефективність застосування цифрових ресурсів залежить від педагогічної доцільності, методичної підготовки вчителя та вмілого поєднання традиційних і цифрових форм роботи. Цифрові сервіси не замінюють живого слова вчителя й художнього тексту, а розширюють дидактичні можливості уроку, роблять його сучасним, динамічним і компетентнісно орієнтованим. Отже, системне й продумане впровадження цифрових сервісів у викладання української мови та літератури сприяє формуванню мовної особистості учня, здатної ефективно навчатися, спілкуватися та самореалізовуватися в цифровому суспільстві.
