* * *
Трохи білого кольору треба мені,
Щоби фарби світлішими стали,
Щоб змогла нагадати сьогодні тобі,
Як ми гарно з тобою літали.
Як мені дуже треба зустрітися знов,
У ті дні коли злива тягуча.
Коли сумно мені, і я чую той зов
Від якого стаю дуже злюча.
Обійняти мені дуже треба тебе,
Щоб тепло і добро ти позичив,
Щоби смуток назавжди покинув мене
І була я як ти – «позитивчик»!
© Трубіцина-Смагло Олена Володимирівна
