Бібліотека

Тренінгове заняття "Великодні передзвони".

Опис документу:
Тренінгове заняття "Великодні передзвони" покликане ознайомити й закріпити знання вихованців про Великдень, обряди й традиції цього свята, розвивати творче мислення, фантазію вихованців при розмальовуванні писанок, формувати образне мислення; виховувати любов і пошану до національних звичаїв і обрядів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тренінгове заняття, спрямоване на формування

свідомого національного самовизначення особистості

засобами народних традицій, звичаїв, обрядів

Тема: Великодні передзвони


Мета: Поглибити знання вихованців із народних традицій, звичаїв, обрядів святкування Великодня, писанкарства в Україні; ознайомити із історією писанкарства та великодніх обрядів у різних регіонах України; виховання мотивації збереження, вшанування та популяризації традицій рідного народу.

Методи: Використання інтерактивних форм роботи, розповідь, практична робота, відповіді на запитання.

Тип заняття: комбіноване: вивчення та закріплення знань, застосування вмінь практично.

Обладнання: лекційний та роздатковий матеріал.

Тривалість. 60 хвилин.


Хід тренінгового заняття:

1. Привітання (присутні називають ім’я, місцевість, де вони або їхні родичі проживають, улюблене свято).

2. Розповідь про святкування Великодня.

Великдень або Пасха ­­– одне з найбільших християнських свят. В основі його – дивне воскресіння Ісуса Христа. Пасхальні обряди українців – надзвичайно цікавий пласт святкової культури, в якому органічно поєдналися космогонічні погляди слов’янина–язичника та християнська символіка, релігійні, моральні настанови і культ сонця, вшанування воскреслого Христа і поклоніння предкам. Великдень був жаданим у кожній українській оселі. Зустріти його треба було якомога святковіше. Жінки, дівчата готували крашанки, писанки, в яких уславляли і животворну силу сонця, і розвиток природи, і безкінечність життя. Крашанки фарбували переважно в червоний колір вогню і життя: саме в яйці воно зароджувалося весною. (Дод.1.)

3. Робота в парах, групах. Вправа «Продовжіть висловлювання»: «А у нас святкують Великдень так…» (Ділимо присутніх на пари чи групи, кожна з яких оголошуватиме напрацьований матеріал) (Дод.2.).

4. Писанка – символ зародження життя, символ сонця, тепла і вічності. Найдавнішу українську писанку знайдено на Київщині, вона датована ХІ-Х століттям. Назва «писанка» походить від слова «писати», прикрашати орнаментом.

У передхристиянські часи сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але завжди він встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. В античній Греції й Римі вважали, що Всесвіт виник із яйця казкового птаха Фенікса, який поклав його у святилище Геліоса, бога Сонця, про це говорить давньоримська мудрість: «Усе починається із яйця». А ще, у стародавніх народів поширені легенди про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.

5. Вправа «Намалюймо писанку».

Види писанок: Крашанка, дряпанка, галунка, писанка.

Демонстрація орнаментів та символів писанкарства.

Тлумачення значень кольорів писанки.

Червоний – колір життя, вогню, крові Спасителя.

Чорний використовували у тому разі, коли до Паски в сім’ї хтось помер.

Зелений – колір дерев, кущів. Синій – вода. Голубий – небо.

Коричневий – символ родючості, землі. Жовтий – колір сонця тощо

Писанка, згідно із повір’ям, лікувала людей, охороняла житло від блискавки й пожежі, мала різноманітне культове призначення. Вона – традиційний елемент дитячих та юнацьких великодніх ігор. Свячену писанку клали у стайні, курнику, щоб кури неслися, закопували на полі та під фруктовими деревами, щоб був добрий урожай, а ще кажуть, що там, де закопана писанка, виростає рута.

6. Вправа інтерактивна «Розумовий штурм».

1. У Страсну п’ятницю розіп’яли Христа. Що не можна робити у цей день ?

2. Як ще називають великодній понеділок? Чому? Що символізує цей звичай?

3. За біблейською легендою, цією рослиною хотіли отруїти Ісуса Христа. Тепер її можна побачити у великодньому кошику. Яка це рослина? (хрін)

4. Кому дарували писанки із зображенням квітів? (молодим жінкам, у яких нема дітей)

5. Якій домашній тварині забороняється давати свячене? (собаці)

6. У якому місті України знаходиться музей писанки? Де у світі є пам’ятники писанці? (Коломия, Альберта (Канада), м.Іванків, Киівська обл., на острові Хортиця.)

7. Яке дерево за біблійною легендою тремтить навіть у тиху погоду і чому? (осика).

7. Висновок: Великдень – одне із найсвітліших християнських свят, яке є символом пробудження природи і відродження всього живого на землі. Бажаємо вам завжди мати Христа в душі і Великдень у серці, щоб вас ніхто ніколи не ображав і ви робили людям тільки добро.

8. Прощання. Букет квітів (Дод.3).



Керівник гуртка-методист Зірка Михайлівна Одинак









(Дод.1.)

(Матеріал для тренера) Коли у твоїй душі дзвонять дзвони, лагідне сонце пригріває землю, птахи співають – то це говорить про те, що прийшло довгоочікуване і найрадісніше свято – Великдень. Свято це встановлене у пам’ять воскресіння розп’ятого на хресті Ісуса Христа. Після введення християнства на Русі Великдень злився з весняним святом стародавніх слов’ян. Паска відзначається після першого весняного молодого місяця у неділю, яку називають світлою.

Великдень – це цілий обрядовий цикл, що включає: Страсний тиждень, котрий у свою чергу поділяється на Вербну неділю, чистий четвер; Великдень (Паска) та Світлий (Великодній) тиждень, до якого входять Радуниця (вшанування предків) і Світлий (Волочильний) понеділок.

До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого посту – одного з найсуворіших постів. Неділя за тиждень перед Великоднем зветься Вербною. Це свято походить від релігійної легенди, за якою, коли Ісус Христос в’їжджав до Єрусалима, його шлях люди встеляли гілками фінікових пальм. На слов’янських землях це дерево не зустрічається, її в обряді замінила верба, що найпершою прокидається після зими. У Вербну неділю освячували в церкві лозини верби, яким потім стьобали домочадців і худобу, приказуючи: „Верба б’є, не я б’ю, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко”.

Останній перед Паскою тиждень називають Страсним або Білим. Чистий четвер – це день очищення від бруду на тілі та в душі. Митися в цей день намагалися до сходу сонця. Очищення душі – це сповідь у церкві. А ввечері у Чистий четвер віруючі ідуть до церкви та слухають „страсті” – розповіді про страждання Христа. Під час богослужіння люди запалюють свічки, а потім забирають їх із собою та намагаються донести так, щоб не згас вогник. Страсну свічку зберігали й використовували, як оберіг.

Страсна п’ятниця – це день, коли печуть паски. А у великодню суботу роблять крашанки та писанки – символ Паски.

Дод.2.


(Матеріал для тренера) На Буковині на Великдень біля церкви діти, молодь гралися «Вербової дощечки», співаючи:

Ой вербова дощечка,

По ній ходить Настенька.

А що ж там за пан іде?

Що за дар везе?

Везе нам горняточка,

Гарніші, крайніші дівчаточка.

Дівчата танцюють хоровод, дівчинка, що в колі, після останніх слів вибирає наступницю, яка починає танець у колі, всі співають: «Ой вербова дощечка…».

«Воротарю, воротарчику…» Двоє дівчат, піднявши руки вгору, роблять «ворота», всі проходять через них, спваючи:

Воротарю, воротарчику,

Відчини ворітонька!

А що там за пан Їде?

Які нам дари везе?

Везе нам червоні чобітки,

Щоб танцювали дівчинки!

Остання пара дівчат стає «ворітьми», гурт грається «Воротаря, воротарчика» навколо церкви.

«Подоляночки» Взявшись за руки, дівчатка танцюють, співаючи:

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька

Дівчинка, що в колі, виконує все, про що співають, потім «вибирає ту, що скраю», продовжують все знову...

«Квочки», «Квача» тощо.

Хлопці та юнаки дзвонили у церковні дзвони три дні поспіль.

У неділю, після освячення паски і трапези вдома, йшли на цвинтар, до померлих родичів, бо, кажуть, що в цей день вони бачать, хто до них приходить

У понеділок святили воду, якою хлопці вливали дівчат, щоб вони були здорові, як вода. Увечері біля церкви, на роздоріжжі, виводили танці.

У вівторок священик із паствою йшли святити воле, щоб був гарний урожай, а дівчата вливали навзаєм хлопців, щоб вони були здорові і дужі.
























(Дод.3.)

Букет квітів. Квіти – символ життя, процвітання.

Айстра – сум.

Вербові котики – відвертість

Вереск – самотність.

Волошки – ніжність, простота.

Гвоздика – мужність , стійкість.

Дзвоник польовий – вдячність.

Конвалія – приховане кохання.

Лавр – успіх, слава.

Лілія – чистота, хоробрість.

Мак – краса, молодість.

Мальва – краса, холодність.

Нарцис – гордість, самозакоханість.

Первоцвіт – кохання, що минає.

Півонія – довголіття.

Пролісок – ніжність, чистота, вірність.

Ромашка – кохання і мир.

Троянда – кохання, здоров’я.

Тюльпан – здоров’я.

Фіалка – сором’язливість.










Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.