Тренінг «Адаптація першокласника в школі»

Опис документу:
Категорія учасників: батьки учнів 1-х класів Мета: підвищення психолого –педагогічної грамотності батьків з питань адаптації першокласників до навчання у школі; формування мотивації на перетворення взаємовідносин між батьками та дітьми.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тренінг «Адаптація першокласника в школі»

Категорія учасників: батьки учнів 1-х класів

Мета: підвищення психолого –педагогічної грамотності батьків з питань адаптації першокласників до навчання у школі; формування мотивації на перетворення взаємовідносин між батьками та дітьми.

Завдання:

  • Надати батькам інформацію про адаптаційний період у школі;

  • Показати значення ролі батьків у період адаптації дитини до школи;

  • Визначити позицію батьків у стосунках «батьки – дитина – учитель»

Матеріали: Вислови на дошці « Сім’я — перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань» В. О. Сухомлинський; плакат «Наші правила», плакат «Лелека принесла дитину» для вправи «Очікування» та «Реалізовані очікування» , листочки – пір’їнки, листочки – подарунки, ватмани, маркери, смайлики, роздрукований тест та бланки до тесту.

Хід тренінгу

Вправа 1. «Привітання»

Мета: допомогти батькам краще пізнати своїх дітей, створити дружню атмосферу, позитивно налаштувати їх на спільну роботу.

Час: 15 хв.

Хід вправи:

Психолог пропонує батькам написати ім’я своєї дитини вертикально ( згори вниз аркуша), а навпроти кожної літери записати якість дитини, що починається з цієї літери.

Батьки продовжують речення: «Я ____ (ім’я), мама _____ (ім’я дитини) хочу похвалитися такими рисами своєї дитини».

Обговорення:

  • Що відчували, переживали, коли представляли себе та дитину?

  • Чи важко було представлятися? Чому?

  • Що на це вплинуло?

Вправа 2. «Наші правила»

Час: 2 хв.

Хід вправи:

Правила, яких потрібно дотримуватися для ефективної роботи під час тренінгу.

Повідомлення теми та мети тренінгу

Уявіть собі, що ви живете у невеличкому містечку, де всіх знаєте, і пов’язані давніми звичками, зв’язками. І раптом вас перевозять у зовсім інше місто, де ви нікого не знаєте. У такій ситуації опиняються ваші діти, коли йдуть до школи. Зі знайомого світу родини, дитячого садочка вони потрапляють у світ школи, де від них вимагають позиції учні, а замість гри пропонують систематичну розумову працю. Зрозуміло, що дітям важко адаптуватися.

Тому темою сьогоднішньої зустрічі є «Адаптація першокласника в школі».

Вправа 3.«Очікування»

Час: 10 хв.

Хід вправи:

На пір’їнках напишіть свої очікування «Продовжте речення «Сьогодні я хотів би (хотіла б) отримати відповідь на запитання….», а потім прикріплюють на плакат «Лелека принесла дитину»

  • Хто для дитини є найважливішим у період адаптації?

Узагальнення. Надзвичайно важливі в адаптаційний період родина, батьки. Батькам потрібно надавати дитині психологічну підтримку. Я переконана, що у школі у вашої дитини все складеться добре, тому що поряд будете ви – готові підтримати, допомогти і разом радіти шкільним досягненням.

5.Інформаційне повідомлення.

переломний момент у житті дитини. Він пов’язаний з новим типом взаємин з оточуючими (ровесниками та дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення, режим. Це «кризовий період» у житті дитини, тому що дитина свої ігрові потреби повинна задовольняти навчальним способом.

Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3 місяців. Він залежить від сформованості у дошкільному віці рівня готовності до школи. Але за новим стандартом І цикл навчання 1-2 клас – відводиться на адаптаційно-ігровий період.

це необхідний і достатній рівень розвитку дитини для опанування шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків.

1.Інтелектуальна готовність-рівень розвитку пізнавальних процесів (мислення, пам’ять, сприймання, увага, уява) та рівень знань про навколишнє середовище.

2.Комунікативна готовність-володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками, а саме: знання моральних норм та правил поведінки (вміння слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати, враховувати настрій і бажання інших людей).

3.Емоційно-вольва готовність, що передбачає уміння:

робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки);

підкорятися загальним правилам та вимогам;

уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого;

самостійно діяти за зразком;

адекватно виражати свої емоції;

поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результати своєї діяльності.

4.Мотиваційна готовність-чітко сформована позиція школяра, коли дитина:

має належне уявлення про школу;

позитивно ставиться до шкільних занять, загальноприйнятих норм дисципліни;

віддає перевагу урокам грамоти й лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, фізкультура, трудове навчання…);

визнає авторитет учителя.

Неправильні методи виховання в родині:

  • завищені очікування щодо навчальної успішності дитини, будь яка невдача сприймається неадекватно;

  • розмови про недоліки школи чи вчительки замість акцентування уваги дитини на приємних моментах;

  • часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, що пов’язано зі школою, втрачає привабливість;

  • виховання дитини за типом «кумир родини»;

  • байдуже ставлення батьків до навчання дитини.

Індивідуальні особливості психічного розвитку дитини:

  • невідповідний інтелектуальний потенціал;

  • затримка психічного розвитку;

  • гіперактивність;

  • труднощі у вольовій регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності;

  • не сформованість мотивації учня;

  • завищена самооцінка й рівень домагань дитини чи батьків;

  • підвищена чутливість нервової системи;

  • підвищений рівень тривожності в дитини;

  • агресивність;

  • замкнутість;

  • інертність нервових процесів;

  • соматичне ослаблення чи які-небудь хронічні захворювання;

Тест «У нашій родині – першокласник»

Мета: підвести батьків до правильної взаємодії з дитиною.

Час: 10 хвилин.

Хід тесту:

1. Як, на вашу думку, правильно розбудити першокласника вранці?

а) Серйозним та суворим тоном, швидко, підганяючи дитину.

б) Розбудити, одразу нагадуючи дитині про помилки та необ­ачності, які вона допустила вчора.

в) Спокійно, усміхаючись, лагідним голосом.

2. Що краще сказати першокласнику на прощання, проводжаючи його до школи?

а) «Дивись мені, не пустуй, поводься добре!»

б) Просто побажати дитині успіхів, підбадьорити її, знайти для неї кілька ласкавих слів.

в) «І щоб сьогодні жодних зауважень про твою погану пове­дінку не було!»

3. Після повернення зі школи ваша дитина надто збуджена і прагне негайно поділитися чимось із вами. Як ви вчините?

а) Вислухаєте дитину, не відкладаючи цю справу на потім, навіть якщо вам бракує часу.

б) Свідомо відмахнетеся від проблем малюка: хай вчиться вирішувати їх сам і росте самостійним.

в) Повідомите дитині, що вислухаєте її пізніше, коли вона трохи «охолоне».

4. Ви помічаєте, що дитина, повернувшись зі школи, чимось не на жарт засмучена, але мовчить і не поспішає розповідати про причину свого поганого настрою. Як ви вчините?

а) Одразу почнете вимагати, щоб дитина чесно розказала, що трапилось.

б) Не надасте значення смуткові дитини і займетеся своїми справами.

в) Терпляче зачекаєте, коли малюк заспокоїться і розкаже вам про причину свого нещасного вигляду.

5. Як ви вчините, якщо настав час робити уроки, а ваша дитина скаржиться на головний біль, утому, погане самопочуття та просить дозволити не робити домашнє завдання?

а) Поставитеся до слів дитини з увагою: найімовірніше, це справді через утому та труднощі в навчанні. Відкладете виконання домашнього завдання на деякий час. Якщо ж стан дитини не поліпшиться, викличете лікаря,

б) Хай не морочить голову — треба робити уроки!

в) Дасте дитині спокій і дозволите їй цього дня не виконувати домашнє завдання взагалі, раз вона так кепсько почува­ється. Нехай полежить та відпочине.

6. Які слова ви скажете своєму першокласнику на ніч?

а) Нагадаєте про неприємності та помилки, яких дитина допус­тилася цього дня через власні неуважність і недбалість, та висловите сподівання, що завтра вона виправиться.

б) Жодних слів, нехай вкладається і спить — вона ж уже досить доросла для маминої казки: до школи вже ходить!

в) Розповісте, як і раніше, дитині коротку казочку або добру цікаву історію, заспіваєте їй пісеньку, наостанок промо­вивши: «На добраніч, солодких снів!»

Педагогічно правильні варіанти: 1в; 26; За; 4в; 5а; 6в.

Обговорення. Після проведення тестування батьки разом з учителем обговорюють визначені в ньому педагогічні ситуації та формулюють правила поведінки дорослих.

Вправа 4.«Реалізовані очікування»

Час: 10 хвилин.

Хід вправи:

- Візьміть пір’їнку з очікуваннями та скажіть чи справдились вони?

ТЕСТ

1. Як, на вашу думку, правильно розбудити першокласника вранці?

а) Серйозним та суворим тоном, швидко, підганяючи дитину.

б) Розбудити, одразу нагадуючи дитині про помилки та необ­ачності, які вона

допустила вчора.

в) Спокійно, усміхаючись, лагідним голосом.

2. Що краще сказати першокласнику на прощання, проводжаючи його до школи?

а) «Дивись мені, не пустуй, поводься добре!»

б) Просто побажати дитині успіхів, підбадьорити її, знайти для неї кілька ласкавих

слів.

в) «І щоб сьогодні жодних зауважень про твою погану пове­дінку не було!»

3. Після повернення зі школи ваша дитина надто збуджена і прагне негайно поділитися чимось із вами. Як ви вчините?

а) Вислухаєте дитину, не відкладаючи цю справу на потім, навіть якщо вам бракує

часу.

б) Свідомо відмахнетеся від проблем малюка: хай вчиться вирішувати їх сам і росте

самостійним.

в) Повідомите дитині, що вислухаєте її пізніше, коли вона трохи «охолоне».

4. Ви помічаєте, що дитина, повернувшись зі школи, чимось не на жарт засмучена, але мовчить і не поспішає розповідати про причину свого поганого настрою. Як ви вчините?

а) Одразу почнете вимагати, щоб дитина чесно розказала, що трапилось.

б) Не надасте значення смуткові дитини і займетеся своїми справами.

в) Терпляче зачекаєте, коли малюк заспокоїться і розкаже вам про причину свого

нещасного вигляду.

5. Як ви вчините, якщо настав час робити уроки, а ваша дитина скаржиться на головний біль, утому, погане самопочуття та просить дозволити не робити домашнє завдання?

а) Поставитеся до слів дитини з увагою: найімовірніше, це справді через утому та

труднощі в навчанні. Відкладете виконання домашнього завдання на деякий час.

Якщо ж стан дитини не поліпшиться, викличете лікаря,

б) Хай не морочить голову — треба робити уроки!

в) Дасте дитині спокій і дозволите їй цього дня не виконувати домашнє завдання

взагалі, раз вона так кепсько почува­ється. Нехай полежить та відпочине.

6. Які слова ви скажете своєму першокласнику на ніч?

а) Нагадаєте про неприємності та помилки, яких дитина допус­тилася цього дня через

власні неуважність і недбалість, та висловите сподівання, що завтра вона

виправиться.

б) Жодних слів, нехай вкладається і спить — вона ж уже досить доросла для маминої

казки: до школи вже ходить!

в) Розповісте, як і раніше, дитині коротку казочку або добру цікаву історію, заспіваєте

їй пісеньку, наостанок промо­вивши: «На добраніч, солодких снів!»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток і саморозвиток професійної креативності вчителя »
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.