Статтю присвячено зміні завдань учителя-логопеда, який працює в команді раннього втручання. На основі аналізу наукових і методичних джерел розглянуто, як оцінювання мовленнєвих умінь поєднується з вивченням спілкування дитини у звичних сімейних ситуаціях. Розкрито значення домовленнєвої комунікації, участі батьків у визначенні цілей та узгодження допомоги в команді. Пояснено відмінність між навчанням батьків окремих стратегій і партнерством, за якого родина впливає на рішення. На прикладах щоденної взаємодії показано способи підтримки прохання, вибору й ініціативи дитини. Окреслено компетентності, потрібні логопеду для консультування родини та перегляду рекомендацій з урахуванням її досвіду.




