Трагічна доля Григорія Косинки. «В житах» – зупинена мить, пошуки порушеної гармонії

Опис документу:
Метою уроку є ознайомлення учнів із життям і творчим шляхом Григорія Косинки; розвиток їхніх навичок самостійної роботи з літературою; зацікавлення творчістю одного з найталановитіших художників слова України; виховання любові до літератури

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Трагічна доля Григорія Косинки. «В житах» – зупинена мить, пошуки порушеної гармонії

Мета: ознайомити учнів із життям і творчим шляхом Григорія Косинки; розвивати навички самостійної роботи з літературою; підтримувати зацікавлення творчістю одного з найталановитіших художників слова України; виховувати любов до рідного слова

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: мультимедійна презентація

Перебіг уроку

І. Організація класу

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів (слайд).

Ми часто чуємо фразу: «Вiн – людина епохи Вiдродження». Так говорять про iнтелектуалiв, людей тонкої натури, всебiчно обдарованих. Ще одним сенсом фрази, думаю, має бути i характеристика людини-митця, творче кредо якої не розходиться з власним реальним життям. Такими були бiльшiсть митцiв 20-30-х рокiв, недарма ж той час i тих людей назвали «Розстрiляним вiдродженням». Серед них i майстер новели, закоханий у жито-життя, – Григорiй Косинка. Сьогодні ми поговоримо про нього як про людину і як про письменника, спробуємо зрозуміти його тонкий психологізм, сформувати власне ставлення до його творчості.

  1. Вступне слово вчителя (слайди).

Не приймав ти підлості нітрохи,

прогримів,немов весняний грім,

і стоїть замучена епоха

над безсмертним іменем твоїм. А. Малишко

Літературознавець Григорій Костюк згадує один із вечорів 1925 року, на якому Григорій Косинка читав своє оповідання «Політика»: «На сцену вийшов молодий, середній на зріст чоловік років 26-27, трохи присадкуватий, з русявим чубом і відкритим простим обличчям. Став з боку кафедри, обпершися на неї однією рукою, спокійно дивився на переповнену залю. Публіка поволі затихла. Він не мав у руці ні книжки, ні рукопису, ні будь-якої записки. Коли публіка втихла, він заговорив. Заговорив так, як говорять у себе в хаті селяни, в родинних чи святкових різдвяних обставинах. То не було звичне читання з книжки, рукопису. То була жива розповідь напам’ять. Я таке побачив уперше. Я нікого з письменників більше й пізніше не знав, щоб свою прозову річ міг читати напам’ять. Та ще й як читати! З таким природним перевтіленням у характери, в психологічні нюанси героїв. Ні, то була містерія художнього читання! Публіка сиділа, як загіпностизована.» Таким запам’ятався Григорій Косинка.

Зверніть увагу на епіграф нашого уроку, спробуйте пояснити (слайд).

3.Повідомлення учня (Учні записують основні факти із життя письменника у зошити) (слайд).

Народився Григорій Михайлович Стрілець 29 листопада 1899 року у бідній селянській родині в селі Щербанівка Обухівського повіту на Київщині. Батько щоліта йшов на заробітки, а восени наймався до цукроварні. У пошуках кращого життя в 1908 році родина виїхала на Далекий Схід, оселившись на березі Амуру, почали будувати хату, проте невдовзі повернулися на Батьківщину, де почав працювати і Григорій. Полов буряки, тягав плуга, був чорноробом на цукроварні, а вільний час присвячував читанню книг, які йому купував неписемний батько. Це була переважно пригодницька література російською мовою. Першою українською книжкою стала «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка. За словами Косинки, «Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, виходить, люди, що пишуть по-простому, по-мужицькому, а про те, що це книжка українського письменника, я й не подумав, де там, я довго ще після «Конотопської відьми» не знав — «хто ми і чиї ми діти...»

Після закінчення початкової школи в селі Красному 1913 року працює писарчуком у волості. У 1914 році Григорій їде до Києва на заробітки, мріючи про навчання. Але спочатку чистить на вулицях черевики — нічого кращого не знайшлося. Невдовзі вдалося влаштуватися кур’єром-реєстратором до земської управи. Це дало можливість скінчити вечірні гімназійні курси та скласти іспити. (слайд)

4.Повідомлення учня

Про життя Григорія Косинки протягом визвольних змагань майже нічого не відомо. Лише в одній із автобіографій є таке свідчення: «Брав активну участь у боях».

Писати почав із віршів. Невдовзі більш-менш стабільний заробіток дали йому короткі нариси, памфлети, статті, які друкувались у київській газеті «Боротьба» (орган Української партії есерів-боротьбістів), «Більшовик». У них піднімає актуальні проблеми «молодої Країни Рад», проповідує соціалістичні ідеї. Скоріш за все це було наслідком щирих уласних переконань автора. 4 травня 1919 року у газеті «Боротьба» з’явився перший художній твір — невеликий автобіографічний етюд «На буряки», підписаний уже відомим із журналістських кореспонденцій псевдонімом Косинка. Його Григорій Стрілець взяв за назвою скромних польових квітів — червоних косинців (слайд).

У 1919-22 навчався в Київському інституті народної освіти, у цей же час, 1920 року, стає членом літературно-мистецької групи «Гроно», до якої входили М.Терещенко, Д.Загул, Г.Шкурупій, П.Филипович художники А.Петрицький, М.Бурачек, Г.Нарбут та ін. В однойменному альманасі друкувалися невеликі оповідання Косинки: «Мент», «За земельку», «Під брамою собору». Гронівці виступали за оновлення мистецтва через долучення всіх найліпших здобутків, та серед мистецьких течій вирізняли імпресіонізм та футуризм. Уже після розпаду групи 1922 року з’явилася перша збірка Григорія Косинки «На золотих богів», яка відразу ж принесла визнання. У цей час друкувався і працював у редакції газети «Вісті Київського губревкому», журналах «Нова Громада» та «Всесвіт», був директором Харківського і Київського радіокомітетів. Належав до літературних об'єднань АСПИС(1923-24), «Ланка» і «МАРС». Листувався з Василем Стефаником.

5. Повідомлення учня

У 1923 році в журналі «Нова Україна» (Берлін-Прага) поряд із творами  Т. Осьмачки, В. Підмогильного з’являється оповідання Г. Косинки «Анархісти», у якому відтворюється складна пореволюційна ситуація на селі — протест проти насильницької більшовицької політики. Цій публікації сприяв В. Винниченко, який на той час перебував за кордоном. Ця подія в тогочасних мистецьких колах набула гучного розголосу. Авторів звинувачували в небезпечних зв’язках із ворожою до радянською владою еміграцією.

Через матеріальну скруту Косинка залишив навчання в інституті, але на той час уже став однією з найяскравіших постатей серед київських письменників, часто виступає на літературних вечорах, зібраннях Всеукраїнської академії наук (ВУАН) із читанням власних творів (слайд).

У 1924 році знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, студенткою Київського інституту кінематографії Тамарою Мороз, яка залишалася вірною йому до глибокої старості, зберегла в складні роки пам’ять про нього, дбайливо впорядковувала посмертні видання його творів. Проживало подружжя на Володимирській вулиці в одному з будинків на території Софіївського собору. Їхнє помешкання часто ставало місцем зборів найталановитіших київських літераторів, які об’єдналися під назвою «Ланка»: Валер’ян Підмогильний, Борис Антоненко-ДавидовичЄвген ПлужникМарія ГаличТодось Осьмачка. Особливо Косинка товаришував із останнім, таким же як він сином бідного селянина. Жартома їх назививали Косьмачкою (слайд).

Офіційна радянська критика звинувачувала Косинку у сповідуванні «куркульської ідеології та «націоналізмі». На початку 1930-х рр. видання творів Косинки було заборонено. У листопаді 1934 він був заарештований. Проходив по судовій справі разом з письменниками Антіном та Іваном Крушельницькими, Костем Буревієм, О. Влизьком, Дмитром Фальківським. Під час судового процесу в грудні 1934 був звинувачений у приналежності до контреволюційної терористичної організації і засуджений до розстрілу (слайд). Реабілітований 19 жовтня 1957 посмертно (слайд).

6. Теорія літератури. Поняття про імпресіонізм

Г.Косинка вважається продовжувачем традицій імпресіоністичної новели в українській літературі (М. Коцюбинський, С. Васильченко, В. Стефаник). У творах Косинки змальовуються трагічні події української революції 1917-21років.

Давайте пригадаємо, що таке імпресіонізм? (тенденція в літературі й музиці, пов'язана з малярським мистецтвом; виникла наприкінці XIX - поч. ХХ ст., полягала у суб'єктивізації образу, прагненні виразити минущі відчуття вільним асоціюванням вражень (барв, звуків); представники: П.Тичина, В.Чумак (лірика), М.Коцюбинський, О.Кобилянська (проза), С.Черкасенко (драматургія), І.Стравинський (музика); напрям у живописі та скульптурі останнього тридцятиліття XIX ст. і поч. XX ст., сутністю якого був суб'єктивізм, що виражався у фіксації індивідуальних відчуттів; виник у Франції (назва від картини К.Моне); головні риси: відтворення безпосередніх чуттєвих вражень завдяки проникливому дослідженню кольору й світла, вільна живописна техніка; головні представники: К.Моне, К.Піссарро, О.Ренуар, Е.Деґа, О.Роден, в Україні О.Мурашко, М.Бурачек.)

У творах Косинки звучать тривожні нотки, нагадування про нетривалість повнокровної краси, схопленої зором художника, але водночас усвідомлення минущості надає зображуваному ще більшої принадності, вияскравлює барви і форми. Яскрава, радісна тональність новели «В житах» твориться перш за все з допомогою багатої і вишуканої кольорової гами. Косинчині герої здебільшого не схильні до роздумів. Чи не найважливішим засобом психологічного аналізу стає у Косинки художня деталь (асоціативна, лейтмотивна, символічна тощо) як фіксація моментального враження чи безпосередньої реакції на дійсність. Цю рису його творчої манери відзначали вже перші рецензенти Косинчиної прози: «Вражає вмілість Г.Косинки підкреслити певний психологічний момент чисто фізіологічною рискою, суто натуралістичного типу», — відзначала В. Клименко.

7. Робота із сюжетом новели «В житах» (слайди)

Передайте сюжет новели «В житах». (Герой, який дезертирував iз царської армiї, вимушений переховуватися в житах, аби не бути розстрiляним. Пiд час перебування у сховку з ним вiдбуваються двi iсторiї: вiн спостерiгає за багатiєм та зустрiчається зi своєю колишньою коханою Уляною – це, власне, i все, про що розповiв нам Косинка у новелi. А далi розпочинається розповiдь Корнiя – героя новели, яка фактично не є розповiддю, а це, швидше, череда спогадiв, асоцiативний ряд, вибудовуваний ним на основi протиставлення мирного i повстанського життя, це глибоке почуття ненавистi до багатiя i так само глибока закоханiсть у дiвчину).

8. Бесіда за змістом твору (слайди)

Хто у творі є свідком поневірянь головного героя? (Житнє поле – єдиний свiдок поневiрянь героя, єдиний друг i захисник його, житнє поле стає самим життям).

Як ви розумієте слова «Жито, жити, любити…» ( Це весь Косинка, це його поезiя. Читаючи його твори, часто просто-напросто забуваєш, що це проза, а не поезія. Такi цi новели насиченi образами, мелодiєю, почуттям).

Сформулюйте проблематику новели. (Це гiмн життю, що проростає на обпаленому вiйною полi наперекiр нищiвнiй силi тваринного в людинi, це утвердження думки, що навiть, здавалося б, вкрай понiвечена людська душа може i повинна повернутися у свiй нормальний стан. А цей стан характеризується наповненiстю серця людини радiстю, людянiстю, любов’ю i закоханiстю в життя).

Що відбувається в душі героя після зустрічі зі своєю юнацькою любов’ю? (Зустріч дезертира Корнія зі своєю юнацькою любов'ю, «загубленою в житах» долею-Уляною відбувається на тлі чудового ранкового пейзажу. Тут кожній спостереженій барві відповідає певний нюанс настрою, душа героя навдивовижу співзвучна з навколишнім світом. Негадане побачення — як чарівне інтермецо в нелегкому, «дикому, вовчому» дезертирському житті).

Які художні засоби використовує автор у творі. Наведіть конкретні приклади.

Чи можна сказати, що новела «В житах» є життєлюбною новелою? («В житах» — одна з найжиттєлюбніших Косинчиних новел. Вона пронизана, як на полотнах імпресіоністів, сонцем — прозорістю, тремтлива далина степового шляху манить несподіванками).

Чи є щось спільне у новелах Г.Косинки і М.Коцюбинсього. Думку аргументуйте. (Новелістика Г.Косинки має багато спільного з новелістикою М.Коцюбинського. Напоєність сонячним сяйвом, яке змішує у мінливій грі відтінки барв, оповиває землю тремким заколисуючим маревом, «тліючим» мерехтінням, — риса, що надає імпресіоністичним пейзажам Косинки та М.Коцюбинського близького колориту й емоційного звучання).

Хто такий дезертир? Як ви ставитесь у цьому конкретному випадку до Корнія –дезертира ? (Людина, яка не сприймає війну, бо це смерть, а він любить життя.) (слайди).

9. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». – Визначте основні мотиви новели. (Захоплення природою, життям; несприйняття жорстокої дійсності; туга за мирною хліборобською працею; мотив кохання, що не забувається).

10. Завдання пошуково-дослідницького характеру (Слайд) – Відшукати й прокоментувати зорові, слухові образи й художні деталі.

Зорові образи

Слухові образи

Художні деталі

Сивий степ; важкий колос схилився до землі; старий чорногуз; сірі гарні очі; розпатланий чуб; крайкована синіми льонами плахта з вівса; червона хустка з китицями; мов пучки калини; гарно вишита мережка; очі були сині-сині, мов льон

Сонце сміється з мене крильцями бджіл: «дізік, дізік…»; у мене почали дзвонити коси; степ дзвонить хвилями; над вухом б’ється крильцями джміль, гуде; нерви уже не співають, а тільки дзвонять тихо; шептали колоски; дзвонить у такт степу моє серце

Волосинки на нозі (то сила); забрьохана колоша на штанях; червона хустка Уляни

Визначте риси імпресіонізму.

(Психологізм у змалюванні персонажів; прагнення охопити найтонші зміни в настроях, миттєві враження; особливий лаконізм; ритмічність, збільшена увага до кольорів, звуків, яскравих деталей; уникнення соціальних проблем). – Які риси є характерними для новелістики Г.Косинки?

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого

1. Бесіда (слайд)

До яких літературних угрупувань входив письменник?

Із ким із відомих українських письменників листувався Григорій Косинка?

Чому письменник змушений був залишити навчання в інституті?

Із ким найбільше товаришував?

Де друкувався письменник? Назвіть його твори.

У чому звинувачувала Григорія Косинку радянська влада?

Назвіть письменників, разом із якими проходив по судовій справі Григорій Косинка? (Слайд).

2. Слово вчителя (слайди)

«В житах» — якраз з тих творів, що й дали підстави Я.Савченку вирізнити «міцне радісне світовідчування» Г.Косинки. «В його творчості почуття сили, бадьорості, навіть якогось чисто біологічного щастя, б'ють мов з глибокого джерела». «Творів його не можна читати, не проймаючись переживанням фізичного здоров'я. У них багато — сонця, руху, повітря й простору». Це якраз та повнота сприймання світу, повнота чуттєвого досвіду і чуттєвої насолоди, які справді властиві Косинчиним творам і які є одною з характерних рис імпресіоністичного ставлення до світу, а відтак і імпресіоністичної поетики (слайд).

V. Підбиття підсумків уроку

1. Методичний прийом «Мікрофон».

Одним словом висловіть враження від новели або від уроку.

VІ. Домашнє завдання (слайд).

  1. Прочитати й проаналізувати новели «Змовини», «На золотих богів», «Фавст».

  2. Написати твір «Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки «В житах» або «Мої роздуми про новелістику Г.Косинки».

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»