Українські національні обереги – безцінна спадщина минулих часів.
Наші предки використовували захисні амулети та знаки ще за часів панування слов’янських племен. Традиції оберігати свій дім від духів та всілякої нечисті збереглися в Україні й донині. Давні слов’яни вірили, що світ населений добрими і злими духами, невидимими для людського ока. Тому й створювались спеціальні обереги, щоб захищати життя і здоров’я людей від зла.
З часів Київської Русі, аж до початку 20 століття захисні елементи зустрічалися скрізь: в домі, на подвір’ї, на одязі та прикрасах. В оселі часто вішали підкову над входом, на кілочку обов'язково висів рушник-утирачка для рук. Піч та стіни були розмальовані квітами і візерунками з особливим значенням, на горищі сушилися пучки лікарських трав. Згідно з повір’ями, такі предмети були наділені природною світлою силою.
Дівчата носили кольорове намисто, віночки та хустки не тільки для краси, а й для захисту від злих духів, приманювання удачі і щасливої долі. У козаків часто були з собою прикрашені орнаментом полотняні мішечки з рідною землею, вишиті матір’ю, сестрою чи коханою дружиною; стрічки чи пучки засушених лікарських трав. Пізніше християни почали використовувати освячені ікони та хрестики, як традиційні українські обереги.
Про українські рушники та вишиванки знають повсюди і в Україні і далеко за її межами, а от про ляльку-мотанку інколи не знають нічого.
Одним з найпоширеніший предметів-оберегів на території україни є лялька-мотанка. Така іграшка не просто фігурка для ігор, а справжній амулет та талісман для сімї та її членів. Для різних життєвих ситуацій створювалися відповідні ляльки. Зустрічаються ляльки–обереги для будинку, родинного вогнища, для захисту дітей та господарства від злих сил та лихого ока та багато інших.
Перші ляльки-мотанки з'явилися ще 5000 років тому і поширеними були практично в кожній країні. Тоді ці ляльки були схожими між собою, адже виготовляли їх лише із шматків тканини та матеріалу, який замотували всередину.
Українці вірили що в ляльці присутній дух роду, який оберігає членів своєї сім’ї від всіляких негараздів та передає вікову мудрість та знання прийдешнім поколінням.
Правила, традиції та секрети виготовлення таких ляльок передавалися з покоління в покоління, від матері-донці.
В різних куточках країни мотанки робили з різних матеріалів і з сіна чи соломи, і зі шматочків тканини, з ниток. Спосіб виготовлення таких іграшок доволі простий: обраний матеріал просто перекручували та перев’язували, так щоб він став схожим на хрестоподібний силует людини. Ляльки мотанки в залежності від призначення могли бути гарно одягненими, з дотриманням всіх особливостей народного вбрання, а могли бути взагалі без вбрання.
З давніх-давен люди вірять, що є такі добрі істоти янголи. Якщо зробити своїми руками іграшкового янгола та подарувати кому-небудь з рідних або друзів, вони зрозуміють, що дарується не просто іграшка, а душевне тепло й відчуття свята.
Слово «янгол» перекладається з грецької як «вісник». Янголи – це духи, створені Господом для особливих функцій й доручень. Все, що пов’язано з янголами, оповите добром та має позитивне забарвлення – вони непричетні до злу і живуть, виконуючи волю Божу.
Головна їхня місія – це добро. Вони прислухуються до ваших бажань і знають, чого ви хочете. Вони відчувають, коли прийшов час виконання ваших бажань, а коли – ще рано.
